Рішення № 97063315, 20.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року м. Київ № 640/21401/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києвіпро визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення раніше призначеної ОСОБА_1 , відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсії за вислугою років з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести позивачу перерахунок та виплату пенсії у розрахунку 83 відсотків від розміру грошового забезпечення з 1 січня 2018 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, наданої військовою частиною А0515, без обмеження будь-яким строком;

3) відповідно до ст. 382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є пенсіонером Міністерства оборони України (посвідчення НОМЕР_2 ) та перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в м. Києві, є ветераном військової служби (посвідчення ветерана військової служби НОМЕР_3 ).

Позивач зазначає, що з 15 листопада 2002 року йому призначена та виплачується пенсія за вислугу років, відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХП).

У зв`язку з прийняттям постанов Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого.2018 року № 103, з 1 січня 2018 року виникли підстави для зміни розміру пенсійного забезпечення пенсіонерів з числа колишніх військовослужбовців та перерахунку їм пенсій.

Позивач зазначає, що на підставі вище згаданої постанови КМ України № 704 та на виконання постанови КМ України № 103, військова частина А0515 виготовила і направила до ГУ ПФУ в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення станом на 1 березня 2018 року для перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року (довідка від 26.03.2018 №222/4/166/239/955).

Також у позові зазначається, що в червні 2020 року він звернувся до відповідача з проханням про надання відомостей щодо складових його пенсії. Відповідно до Розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі станом на 12.04.2018 та Перерахунку пенсії за вислугу років від 15.052018, який зберігається в пенсійній справі, позивачу стало відомо, що відповідач при проведенні перерахунку пенсії самовільно, без відома позивача, зменшив основний розмір моєї пенсії з 83% до 70% грошового забезпечення.

Не погоджуючись з протиправним зменшенням основного розміру пенсії, позивач, 25.06.2020, звернувся до Відповідача з листом-заявою про перерахунок мені пенсії, виходячи із розміру 83% грошового забезпечення.

На вказане звернення ним було отримано лист від 06.08.2020 року № 17374-17607/П-02/8-2600/20 з посиланням на те, що перерахунок проведено згідно з нормами законодавства, яке діє на день проведення відповідного перерахунку, тому й максимальний розмір пенсії у позивача не перевищує 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач вважає зменшення основного розміру пенсії протиправним у зв`язку з чим звернувся до суду.

Позиція відповідача.

Відповідач надав відзив на позов та зазначає, що статтею 13 Закону визначено, що загальний (з 29.04.2006 року - максимальний) розмір пенсії за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати: 3 01.01.1992 (в редакції, чинній на дату прийняття Закону) -75 відсотків відповідних сум грошового забезпечення; з 01.01.1996 (в редакції Закону № 103/96-ВР від 25.03.1996) - 85 відсотків відповідних сум грошового забезпечення; 3 01.01.2003 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 51 від 04.07.2002) - 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення; з 29.04.2006 (в редакції Закону 3591 від 04.04.2006) - 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення; з 01.10.2011 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3668 від 08.07.2011) 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення; 01.05.2014 (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1166 від 27.03.2014) 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.

Враховуючи наведене, як зазначає відповідач, при проведенні перерахунку пенсії відповідно до постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 року розмір пенсії за вислугу років обчислювався виходячи з 70 відсотків сум грошового забезпечення за посадою відповідно до редакції Закону, чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії.

Підсумовуючи викладене представник відповідача наголосив на необґрунтованості позовних вимог.

Встановлені судом обставини.

У даному випадку учасниками справи не спростовуються та не заперечуються обставини призначення позивачу пенсії, перебування на обліку, факт зменшення загального розміру пенсії з 01.01.2018 до 70% з 83%, звернення позивача до відповідача щодо врегулювання ситуації та відмови відповідача від поновлення раніше визначеного розміру пенсії, як зазначено вище, а відтак, вказані обставини є встановленими.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 8 п. 6 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08.07.2011 №3668-VI у ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» внесені зміни, а саме: у частині другій цифри « 90» замінити цифрами « 80». Ці зміни набрали чинності з 01.10.2011.

27.03.2014 прийнято Закон № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 01.04.2014, пунктом 23 Розділу II якого внесено зміни до Закону № 2262-XII, а саме: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.

Між тим, суд зазначає, що стаття 13 Закону № 2262-XII регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку та, до того ж, не має зворотної дії у часі.

Зміни до статті 63 Закону № 2262-XII ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону N 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-XII, яка змін, у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VI та Закону № 1166-VII, не зазнала.

Відтак, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Тобто, при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законами України від 08.07.2011 № 3668 та від 27.03.2014 № 1166-VІІ зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод людини.

Отже, зміна максимального розміру пенсії за ч .2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру вже призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.

За таких обставин у відповідача відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а тому з урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні позивачу перерахунку пенсії, не мав права зменшувати розмір пенсії за вислугу років, у зв`язку із чим такі дії ГУ ПФУ в м. Києві, є протиправними.

Відтак, позов є обґрунтованими та підлягає в цій частині задоволенню.

Щодо вимоги про зазначення у рішенні посилання на довідку, суд вважає, що наведене посилання у даному випадку не має правового значення, оскільки пенсія і на даний час розраховується відповідно до зазначеної довідки, але у меншому розмірі (70% замість 82%), а відтак посилання на неї у резолютивній частині рішення суду є недоречним. Крім того, що стосується формулювання «без обмеження будь-яким строком», слід зазначити, що вказані вимоги спрямовані на майбутнє, а відтак не можуть бути задоволені, оскільки суд захищає порушене право, а не гіпотетичні припущення щодо можливого порушення прав у майбутньому. Більш того, Законами України можуть змінюватись правила нарахування та виплати пенсії, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для заводження позову в цій частині, тобто в частині цих формулювань позивача.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у повному обсязі, оскільки судом задоволено основні позовні вимоги, а окремі редакційні уточнення щодо заявлених вимог не впливають на розмір відшкодованого судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 14, 19, 72 - 77, 90, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) щодо зменшення з 01.01.2018 основного розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з 83 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) виходячи з 83 % відповідних сум грошового забезпечення та зобов`язати здійснити виплату різниці з урахуванням раніше проведених виплат.

4. У задоволенні решти вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДР: 42098368) 840,80 грн. на відшкодування судового збору, сплаченого за квитанцією від 09.09.2020 0.0.1829036747.1, оригінал якої знаходиться у справі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін