Рішення № 97063135, 19.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 року м. Київ № 640/20949/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання дій протиправними, стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач), в якому просить: визнати дискримінаційними обмеження розміру відшкодування шкоди завданої його здоров`ю каліцтвом внаслідок ліквідації Чорнобильської катастрофи з боку Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зробити перерахунок та сплачувати належну йому пенсію по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, починаючи з 01 жовтня 2017 року; допустити рішення суду до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС та має право на отримання пенсії по інвалідності з розрахунку п`ятикратного розміру мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня відповідного року, як військовослужбовцям строкової служби, які приймали участь в ліквідації Чорнобильської катастрофи, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач наголошує на допущенні урядом дискримінації щодо нього порівняно з особами, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби в армії та призвані з резерву, які внаслідок цього стали особами з інвалідністю

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позов представник відповідача заперечує проти його задоволення та вказує, що положення частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» поширюються виключно на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження військової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю. Оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час дійсної військової служби, він не відноситься до військовослужбовців, а тому відсутні правові підстави для перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до положень частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також відповідач у своєму відзиві зазначає що позивач із заявою про перерахунок пенсії, складеною у встановленому порядку, не звертався, а відтак рішення з цього приводу не приймалось.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році категорія 1, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 29 листопада 2019 року.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 21 березня 2002 року Серія КИЕ -1 № 022942 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 01 квітня 2002 року безстроково.

Відповідно до копії пенсійної справи, яка наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком, призначену відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

17 червня 2020 року позивач звернувся через Веб-портал Пенсійного фонду України із заявою, в якій просив надати інформацію щодо розміру пенсії станом на 17 червня 2020 року. Також позивач просив надати йому інформацію про те, чи має він право на перерахунок пенсії на підставі змін, внесених до статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відряджений АК «Київенерго».

Листом від 16 липня 2020 року № 15559-15704/К-02/8-2600/20 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві розглянуто звернення позивача відповідно до Закону України «Про звернення громадян», повідомлено останнього про розмір його пенсії та роз`яснено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян врегульовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України № 1058).

Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини 2, 5 статті 45 Закону України № 1058-IV).

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Згідно з абзацом першим пунктом 1.5 Порядку № 22-1 передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Відповідно до пункту 4.1 Порядок № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 Порядку № 22-1).

Таким чином, у разі звернення пенсіонера з заявою про перерахунок пенсії, уповноважений орган Пенсійного фонду України має за результатами розгляду такої заяви прийняти рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії. При цьому, рішення про відмову в перерахунку пенсії має містити зазначення причин відмови та порядку його оскарження.

Отже, вказані правові норми регламентують прийняття рішення, зокрема, про перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, яке, у свою чергу, підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління, лише на підставі заяви особи встановленої форми та доданих до неї необхідних документів, що подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в місті Києві через Веб-портал Пенсійного фонду України із зверненням у довільній формі, яке не відповідало зразку заяви про призначення/перерахунок пенсії, що встановлений додатком № 2 до Порядку № 22-1.

Дослідивши надану відповідь відповідачем від 16 липня 2020 року № 15559-15704/К-02/8-2600/20, суд зазначає, що вказане звернення було розглянуто відповідно до норм Закону України «Про звернення громадян» та надано відповідні роз`яснення по суті заяви позивача.

Суд звертає увагу, що лист-відповідь від 16 липня 2020 року № 15559-15704/К-02/8-2600/20 не є тотожним рішенню про відмову у призначенні пенсії.

Отже, виходячи з викладеного, суд звертає увагу, що однією з основних умов для перерахунку пенсії є волевиявлення особи, яке полягає у зверненні в установленому порядку до органів Пенсійного фонду України із відповідною заявою, форма та зміст якої затверджений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пункт 4.1 розділу IV).

Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії встановлено зразка. Надання заяви невстановленого зразка позивачем не спричиняє обов`язку у суб`єкта владних повноважень здійснити перерахунок пенсії.

Щодо позовних вимог про визнання дискримінаційними обмеження розміру відшкодування шкоди, завданої його здоров`ю каліцтвом внаслідок ліквідації Чорнобильської катастрофи з боку Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, суд зазначає, що позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджено в чому саме полягає дискримінаційні обмеження саме до позивача.

З урахуванням наведеного вище, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Одночасно суд звертає увагу, що позивач наділений правом на звернення до Головного управління Пенсійного фонду України вмісті Києві з відповідною заявою та підтверджуючими документами для проведення перерахунку пенсії згідно частини 3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог, в той час як відповідачем обов`язок доказування виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко