Рішення № 97062987, 18.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2021 року м. Київ № 640/1535/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовомОСОБА_1 доПенсійного фонду України провизнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовною заявою до Пенсійного фонду України (далі -ПФУ, відповідач), у якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо надіслання повідомлення до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо наявності підстав для проведення перерахунку пенсії та підготовки списку на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) ЯК пенсіонера, пенсія якого підлягає перерахунку;

зобов`язати Пенсійний фонд України підготувати та надіслати повідомлення до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо наявності підстав для проведення перерахунку пенсії та підготовки списку на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) як пенсіонера, пенсія якого підлягає перерахунку та повідомити дану інформацію МВС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має право на перерахунок його пенсії відповідно до постанови КМ України № 103 від 21.02.2018 року. Втім, відповідачем, як зазначає позивач, після отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики про право осіб, які обіймали посаду аналогічну посаді позивача на перерахунок пенсії, не було вчинено жодних дій щодо підготовки списків на перерахунок пенсії.

Поряд з цим, позивач звертає увагу, що норми пенсійного не передбачають підстав для відмови у надісланні ПФУ повідомлення про підготовку списку на перерахунок пенсії після отримання від Мінсоцполітики відповідного повідомлення, відтак ПФУ не наділено повноваженнями на власний розсуд вирішувати питання доцільності підготовки списків щодо перерахунку пенсій; списки щодо перерахунку пенсії готуються органами ПФУ автоматично після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики. Такий обов`язок ПФУ, на думку позивача, є імперативним.

А тому, невчинення дій щодо підготовки списку на перерахунок пенсії позивача, останній вважає протиправною бездіяльністю, а поновлення своїх порушених прав, шляхом зобов`язання відповідача підготувати та надіслати повідомлення до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо наявності підстав для проведення перерахунку пенсії та підготовки списку на ОСОБА_1 , як пенсіонера, пенсія якого підлягає перерахунку та повідомити дану інформацію МВС України.

Ухвалою суду від 01 лютого 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

11 березня 2021 року представником ПФУ надано до суду відзив, в якому відповідач проти адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що Міністерство соціальної політики України листом від 05.07.2019 №12586/0/2-19/54 повідомило Пенсійний фонд України, що з 01.05.2016 підлягають перерахунку пенсії осіб, які проходили військову службу на посаді Державного секретаря, заступника Державного секретаря відповідно до Закону № 2262 та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 "Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну службу" (із змінами) (далі - Постанова № 304).

Втім, як зазначає відповідач, оскільки розмір пенсійної виплати, зокрема, ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 року перевищував максимальний розмір пенсії, встановлений законодавством, пенсія не підлягала перерахунку відповідно до Постанови № 304.

У поданій до суду 23.03.2021 року відповіді на відзив відповідача, позивач не погоджувався з твердженням відповідача та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно матеріалів справи позивачу пенсію призначено з 25.02.2002 року у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, обчисленого за посадою Заступника Державного секретаря Міністерства внутрішніх справ України.

27 січня 2020 року позивач, через свого адвоката, звернувся з заявою до МВС України з проханням повідомити:

до якої посади поліцейського прирівнюється посада заступника Державного секретаря Міністерства з урахуванням розміру посадового окладу, з якого ОСОБА_1 було призначено пенсію станом на 01.01.2008 року та функціональних (посадових) обов`язків;

чи була підготовлена та надана пенсійному органу, на підставі вищевикладеної норми, довідка про перерахунок розміру грошового забезпечення пенсіонера апарата МВС України ОСОБА_1 , у зв`язку з підвищенням.

Листом № 70А3/22 від 03.02.20р. МВС України повідомило, що листом Мінсоцполітики від 05.07.19р. підтверджено право пенсіонерів, звільнених з посади, зокрема, заступника Державного секретаря Міністерства, на перерахунок пенсії з урахуванням додатку №1 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їх посад (затверджена Мінсоцполітики 10.05.17р. №750, далі - Порядок), згідно якого посада заступника державного секретаря прирівняна до посади заступника Міністра.

Також вказаним листом було повідомлено, що департаментом МВС України листом від 10.07.19р. №22/6-3765 на адресу ПФУ було надіслано довідки щодо, зокрема, вищезгаданої посади, а також висловлено прохання надати списки осіб за формою згідно з Порядком, у тому числі і на ОСОБА_1 .

Як вбачається з позовної заяви, в липні 2020 року адвокат в телефонному режимі дізнався від департаменту МВС, що органами ПФУ список на ОСОБА_1 надіслано не було, що унеможливлює оформлення довідки про грошове забезпечення на пенсіонера та надіслання її для виконання до регіонального управління ПФУ.

В подальшому, позивачем через свого адвоката, було надіслано Департаменту пенсійного забезпечення ПФУ адвокатські запити від 22.07.2020 року та від 16.09.2020 року про надання інформації щодо підстав зволікання з підготовкою списку для перерахунку пенсії відносно ОСОБА_1 .

За результатами вказаних звернень, відповідачем було повідомлено, що оскільки розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 станом на 01.05.16р. перевищував максимальний розмір пенсії, встановлений законодавством - список для перерахунку пенсії стосовно нього до уповноваженого органу МВС України не надавався.

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, вважаючи їх неправомірними та такими, що суперечать нормам законодавства, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон №2262-ХІІ).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частиною 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що всі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

В свою чергу, суд зауважує, що здійсненню перерахунку пенсії передує чітко визначена законодавством процедура, передбачена Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45.

Пунктом 1 Порядку № 45, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Згідно з пункту 2 Порядку № 45 на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Таким чином, Порядком № 45 передбачено, що, зокрема, МВС України повідомляє Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій. В свою чергу, Пенсійний фонд України повідомляє головні управління в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління складають відповідні списки таких осіб та подають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії - органам, з яких особи були звільнені із служби.

Матеріалами справи встановлено, що Указом Президента України Л.Кучми від 26.12.2001 року № 1256/2001 ОСОБА_1 звільнено з посади Державного секретаря Міністерства внутрішніх справ України та з 25.02.2002 року призначено пенсію у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, обчисленого за вказаною посадою.

01 травня 2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу», якою затверджені розміри посадових окладів посадових осіб, керівників, керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу».

Згідно вказаної постанови, установлено, що керівним працівникам виплачується:

надбавка за вислугу років у розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожен календарний рік залежно від стажу роботи, до якого зараховуються період роботи на посаді, раніше набутий стаж державної служби та періоди роботи, передбачені статтею 46 Закону України "Про державну службу", але не більше 50 відсотків посадового окладу;

надбавка за інтенсивність праці в розмірі до 100 відсотків посадового окладу;

премія відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання працівників відповідного органу

матеріальна допомога на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Прийняття вказаної постанови стало підставою для перерахунку з 01 травня 2016 року пенсій, призначених відповідно до Закону та обчислених з урахуванням грошового забезпечення, визначеного постановами Кабінету Міністрів України від 13 грудня 1999 року № 2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» та від 30 червня 2005 року № 510 «Про оплату праці керівних працівників державних органів» (постанова втратила чинність у зв`язку з набранням чинності постанови № 304) у тому числі і першим заступникам Міністра та заступникам Міністра.

Разом з тим посади Державного секретаря Міністерства та його заступників постановою № 304 передбачені не були.

При цьому, матеріалами справи встановлено, що в подальшому, листом від 05 липня 2019 року № 12586/0/2-19/54 Міністерство соціальної політики України на адресу Міністерства внутрішніх справ України та Пенсійного фонду України надіслало підтвердження про право зазначених осіб на перерахунок пенсії з урахуванням Додатку 1 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад (пункт 4), затвердженого наказом Мінсоцполітики від 10.05.2017 № 750, згідно якого посада Державного секретаря прирівняна до посади першого заступника Міністра, а посада Першого заступника Державного секретаря, заступника Державного секретаря - до посади заступника Міністра.

Отже, беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304 було збільшено оклад, в тому числі і за посадою заступника Державного секретаря, яка прирівнюється до посади першого заступника Міністра та за якою збільшено надбавку за вислугу років до 50 % та введено новий додатковий вид грошового забезпечення - надбавку за інтенсивність праці в розмірі до 100 відсотків посадового окладу.

Таким чином, беручи до уваги те, що постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року № 304 набула чинності з 01 травня 2016 року, у позивача відповідно до частини 2 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виникло право на перерахунок його пенсії починаючи з 01 червня 2016 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).

При цьому, матеріалами справи встановлено, що Міністерством внутрішніх справ України, як уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій, листом від 10 липня 2019 року № 22/6-3765 на адресу Пенсійного фонду України, відповідно до раніше поданих списків, було надіслано довідки щодо посади Державного секретаря, заступника Державного секретаря Міністерства внутрішніх справ України, а також повідомлено про надання списків аза формою згідно з додатком 1 до Порядку на інших осіб, які займали вищезазначені посади, у тому числі і на позивача.

У той же час, матеріали справи не містять даних щодо вчинення відповідачем дій направлених на складання відповідного списку для перерахунку пенсії позивача.

Беручи до уваги, суд зазначає, що протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Тобто, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі 3813/4640/17 та від 18 лютого 2021 року у справі №160/6885/19.

Відповідач, в підтвердження законності своїх дій щодо не направлення на не складання відповідного списку для перерахунку пенсії позивача на підставі постанови КМ України від 20 квітня 2016 року № 304, у поданому до суду відзиві, посилається на перевищення, станом на час виникнення у ОСОБА_1 права на її перерахування, максимального розміру пенсії.

Вказане, на думку відповідача, є основною підставою для відсутності у позивача правових підстав для перерахунку його пенсії у відповідності до постанови КМ України від 20 квітня 2016 року № 304.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 року №911-VIII чинній з 01.01.2016 року по 20.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

Згідно пункту 2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року №1774, який набрав чинності з 01.01.2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI, в редакції Закону України від 24.12.2015 року №911-VIII, на час здійснення позивачу перерахунку пенсії, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати 10740 грн.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 року №911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016 року.

Матеріалами справи підтверджено, що пенсію позивачу призначено 25.02.2002 року у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Враховуючи те, що частина 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, суд приходить до переконання, що дія п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 року №911-VIII не поширюється на позивача, оскільки пенсію йому було призначено до 01.01.2016 року.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суд від 03.10.2018 року у справі №127/4267/17.

Отже, беручи до уваги викладене вище, суд зазначає, дії відповідача по відмові у підготовці списку на перерахунок пенсії позивача з підстав того, що його пенсія досягла максимального розміру є порушенням норм чинного законодавства.

При цьому, суд також звертає увагу, що, зокрема, нормами Порядку № 45 чітко передбачено послідовність дій суб`єктів владних повноважень, направлених на перерахунок пенсії осіб, які мають таке право у разі фактичної зміни хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведених на підставі відповідного рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Так, як було встановлено вище, МВС України повідомляє Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій. В свою чергу, Пенсійний фонд України повідомляє головні управління в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління складають відповідні списки таких осіб та подають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії - органам, з яких особи були звільнені із служби.

Виключення з послідовності зазначеного вище, норми Порядку № 45 не містять, так само як і не надають право суб`єктам владних повноважень, в тому числі і ПФУ, діяти поза межами даних положень.

Таким чином, суд приходить до переконання про наявність в діях відповідача ознак протиправної бездіяльності, у зв`язку з чим вимога позивача про визнання протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо надіслання повідомлення до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо наявності підстав для проведення перерахунку пенсії та підготовки списку на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) як пенсіонера, пенсія якого підлягає перерахунку, підлягає до задоволення.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Таким чином, оскільки матеріалами справи встановлено право позивача на перерахунок його пенсії у відповідності до постанови КМ України від 20 квітня 2016 року № 304, втім через протиправну бездіяльності відповідача реалізовано не було, суд приходить до переконання про необхідність зобов`язання Пенсійний фонд України підготувати та надіслати повідомлення до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо наявності підстав для проведення перерахунку пенсії та підготовки списку на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) як пенсіонера, пенсія якого підлягає перерахунку та повідомити дану інформацію МВС України та тим самим задоволення відповідної вимоги позивача.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за правильне присудити судові витрати у формі судового збору у розмірі 908,00 грн. на користь позивача за рахунок Пенсійного фонду України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 250, 263, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо надіслання повідомлення до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо наявності підстав для проведення перерахунку пенсії та підготовки списку на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) як пенсіонера, пенсія якого підлягає перерахунку.

3. Зобов`язати Пенсійний фонд України підготувати та надіслати повідомлення до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо наявності підстав для проведення перерахунку пенсії та підготовки списку на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) як пенсіонера, пенсія якого підлягає перерахунку та повідомити дану інформацію МВС України.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 00035323, 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 9) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко