Рішення № 97062727, 20.05.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 року Чернігів Справа № 620/1156/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лобана Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (учасників) справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ічнянської міської ради Чернігівської області, Ічнянської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та відповіді, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Ічнянської міської ради Чернігівської області щодо не надання публічної інформації за запитом від 15.01.2021;

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Ічнянської міської ради Чернігівської області щодо неповідомлення ОСОБА_1 про направлення його запиту від 15.01.2021 до Ічнянської міської ради;

- визнати протиправною відповідь Ічнянської міської ради від 20.01.2021 № 03- 07/182;

- зобов`язати виконавчий комітет Ічнянської міської ради Чернігівської області надати ОСОБА_1 повну інформацію, що запитувалася згідно запиту на отримання публічної інформації від 15.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 15.01.2021 звернувся до відповідача із відповідним запитом про надання інформації, який виконавчий комітет Ічнянськолї міської ради Чернігівської області отримав 19.01.2021, 26.01.2021 мав надати відповідь, натомість перенаправив запит до Ічнянської міської ради, не повідомивши позивача, чим порушив ч. 3 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації.

Представники відповідачів на адресу суду надіслали відзиви на позов, в яких зазначено, що обов`язок надання публічної інформації за запитом покладається на розпорядника такої інформації - відділ земельних ресурсів міської ради, а тому ними не було порушено вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 15.01.2021 звернувся до виконавчого комітету Ічнянської міської ради із запитом на отримання публічної інформації (а.с. 8).

Зазначений запит Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради отриманий 19.01.2021, що підтверджується копією роздруківки з офіційного сайту АП «Укрпошта» (а.с. 8) та не заперечується відповідачем.

14.02.2021 позивач отримав лист-відповідь від Ічнянської міської ради за вих. № 03-07/182 від 20.01.2021 на запит від 15.01.2021, у якій відповідач 2 не надав публічну інформацію, яка була затребувана у запиті від 15.01.2021 щодо інформації про наявність на території м. Ічня вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Вважаючи, що відповіді на запит не отримав, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 зазначеного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

В контексті викладеного можливо виділити такі ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб`єктом владних повноважень не під час виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб`єктом владних повноважень.

Визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків.

Частиною першою статті 22 Закону визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії (інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону №2657-XII відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Так, позивачем запитувалась інформація стосовно наявності на території м. Ічня вільних земельних ділянок, які можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд з місцями (орієнтирами) розташування.

Листом Ічнянської міської ради від 20.01.2021 03-07/182 у відповідь на запит позивача повідомлено позивача, що до виготовлення та затвердження у встановленому чинним законодавством порядку Генерального плану території населеного пункту місто Ічня, ні Ічнянська міська рада, ні Виконавчий комітет міської ради не є розпорядниками запитуваної інформації, оскільки ведення обліку земельних ділянок на даний час є неможливим, а тому така інформація відсутня.

Пунктом 31 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР передбачено, що міським радам надані виключні повноваження щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до частини п`ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

З аналізу приписів статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" і статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" вбачається, що вказані органи (в т.ч. виконавчий комітет ради) згідно з їх компетенцією зобов`язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Виконавчий комітет також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.02.2020 у справі № 127/13810/17, від 06.02.2020 у справі № 369/8351/16-а, від 27.11.2019 у справі № 127/28475/15-а, від 05.11.2019 у справі № 359/7966/16-а.

Суд вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачами жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаних правових позицій Верховного Суду, які під час розгляду справи були правомірно враховані судом першої інстанції на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України.

За вказаних обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку, що виконавчий комітет є розпорядником запитуваної позивачем інформації, а тому були відсутні правові підстави, передбачені статтею 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", для перенаправлення запиту про надання такої інформації до іншого органу.

Водночас, суд погоджується із твердженнями позивача щодо порушення відповідачем встановлених статтею 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" строків надання такої інформації.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання розглянути запит від 15.01.2021 суд зазначає, що право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (стаття 55 Конституції України).

Таким чином, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Відповідно, судовий захист надається з метою поновлення вже існуючих та порушених прав/інтересів.

Судом встановлено, що саме виконавчим комітетом Ічнянської міської ради Чернігівської області не було надано відповідь на запит ОСОБА_1 від 15.01.2021, а отже зазначена позовна вимога на момент розгляду даної справи відповідачем не була виконана, а отже наявне порушення прав позивача у цій частині.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Ічнянської міської ради Чернігівської області щодо не надання публічної інформації за запитом від 15.01.2021.

Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Ічнянської міської ради Чернігівської області щодо неповідомлення ОСОБА_1 про направлення його запиту від 15.01.2021 до Ічнянської міської ради.

Визнати протиправною відповідь Ічнянської міської ради від 20.01.2021 № 03- 07/182.

Зобов`язати виконавчий комітет Ічнянської міської ради Чернігівської області надати ОСОБА_1 повну інформацію, що запитувалася згідно запиту на отримання публічної інформації від 15.01.2021.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ).

Відповідачі: Виконавчий комітет Ічнянської міської ради Чернігівської області (вул. Трудова, 2-А, м. Ічня, Чернігівська область, 16703, код ЄДРПОУ - 38418231), Ічнянська міська рада (пл. Т.Г. Шевченка, 1, м. Ічня, Чернігівська область, 16703, код ЄДРПОУ - 04061748).

Повний текст рішення виготовлено 20 травня 2021 року.

Суддя Д.В. Лобан