Ухвала суду № 97062377, 19.05.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/4429/21

Провадження № 6/201/219/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Шумейко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 06 травня 2021 року надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання державний виконавець зазначила, що у неї на виконанні перебуває виконавче провадження № 63995448 з примусового виконання виконавчого листа № 2-7364/10, виданого 31 травня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сбербанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 76 512 доларів США та судового збору у розмірі 1 700 грн. 24 грудня 2020 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження, яку надіслано сторонам, а також виклик про явку до приватного виконавця. При цьому боржник відверто ігнорує вимоги виконавця, ухиляється від виконання рішення та не виявляє жодного наміру виконати рішення суду. 20 січня 2021 року приватним виконавцем здійснено вихід за місцем реєстрації боржника, де його не було, про що складено відповідний акт.

Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. надала до суду клопотання про проведення розгляду справи без її участі.

Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали подання та доданих до нього документів, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходження їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. перебуває виконавче провадження № 63995448 з виконання виконавчого листа № 2-7364/10, виданого 31 травня 2012 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Сбербанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 76 512 доларів США та судового збору у розмірі 1 700 грн.

24 грудня 2020 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного виконавчого документа.

Згідно виконавчого документа боржник мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1 розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мінюсту від 02 квітня 2012 року № 512/5, ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII «Про виконавче провадження», інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 4 розділу IХ Інструкції за неможливості з`ясування місцезнаходження боржника чи дитини державний виконавець звертається з поданням до суду про розшук дитини або боржника.

Отже, перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи або дитини, який здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 1404-VIII, державний виконавець має вжити заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи або дитини.

Звертаючись до суду з поданням про розшук боржника державний виконавець повинен надати докази щодо того, що ним з`ясовувалось місцезнаходження боржника, але вони не дали позитивних результатів. Такими доказами можуть бути: а) отриманні відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; б) отримана інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; в) перевірка наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; г) отримана інформації щодо місця роботи боржника; ґ) отримана інформації про боржника з інших джерел.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 14 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Докази щодо того, що державний виконавець у повному обсязі скористався наданим йому правом для з`ясування місця проживання боржника у матеріалах справи відсутні.

Зокрема, подання не містить інформації щодо здійснених ним заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника, відомості з приводу перебування її в місцях позбавлення волі; запиту до Державної прикордонної служби України для з`ясування перетину кордону України боржником; витребування інших відомостей щодо встановлення знаходження боржника.

Матеріали подання також не містять підтвердження того, що держаним виконавцем здійснювалися запити щодо отримання інформації про перетинання фізичною особою (боржником) державного кордону України за останні 5 років, що може прямо впливати на предмет подання в разі, якщо боржник знаходиться на цей час за межами України і що державний виконавець міг з`ясувати самостійно перед зверненням до суду, звернувшись до відповідного підрозділу Державної прикордонної служби України. Таким чином, для прийняття подання до розгляду суду повинні бути надані відповідні дані про перебування боржника-фізичної особи на території України.

Крім того, в матеріалах подання міститься лише один акт приватного виконавця від 20 січня 2021 року про вихід за місцем проживання боржника, який складений без присутності свідків (сусідів боржника).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 81 ЦПК України обов`язок доказування заявлених вимог покладено на сторону, яка звернулась до суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що подання про розшук боржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 438, 260, 353 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Демидова