Рішення № 97062218, 21.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/1868/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк", про визнання протиправними та скасування постанов,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач, боржник) звернулась до суду з позовом до Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі-відповідач, Скадовський РВДВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" (далі-третя особа, ПАТ "Укрсиббанк", стягувач), в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови виконуючого обов`язки начальника Скадовського РВДВС Кошкарова Олексія Михайловича, а саме:

- постанову про стягнення виконавчого збору за АСВП №65215193 від 22.04.2021р.;

- постанову про стягнення витрат виконавчого провадження за АСВП №65214994 від 22.04.2021р.;

- постанову про стягнення витрат виконавчого провадження за АСВП №65214774 від 22.04.2021р.

Протиправність оскаржуваних постанов позивач мотивує пропуском тримісячного строку на пред`явлення виконавчих документів до виконання та прийняттям їх без повного або часткового фактичного стягнення боргу державним виконавцем. Вказує, що на виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження №43986895 з примусового виконання виданого Скадовським районним судом Херсонської області виконавчого листа від 17.12.2013р. №663/1603/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсиббанк" боргу у розмірі 30046,10 доларів США, яке було завершене 26.12.2016р. шляхом повернення виконавчого документу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», в подальшому виконавчий лист повторно звернуто до примусового виконання та 02.10.2019р. відкрито виконавче №60199160, яке також було завершено 30.06.2020р. шляхом повернення виконавчого документу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». У той же час, вказаний виконавчий документ ще раз було звернуто до виконання і постановою приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Баталіна С.С. від 27.11.2020р. ВП №63510391 виконавче провадження закінчено у зв`язку з повним із фактичним виконанням рішення суду. Державним виконавцем у виконавчому провадженні №43986895 винесені постанови про стягнення виконавчого збору і про стягнення витрат виконавчого провадження, а у виконавчому проваджені №60199160 - постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, які були звернуті до примусового виконання і постановами від 22.04.2021р. №65215193, №65214994 та №65214774 відкриті виконавчі провадження з їх виконання. На думку позивача, ці постанови прийняті усупереч приписам статей 12, 27, 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вони винесені відповідачем через 5 років та через 9 місяців після повернення виконавчого документу відповідно, у той час як мали бути прийняті не пізніше наступного дня після повернення виконавчого документу. Також виконавець не взяв до уваги, що з урахуванням вищевикладеного закінчився тримісячний строк для пред`явлення вказаних виконавчих документів до виконання, а постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №65215193 винесена безпідставно, адже державним виконавцем сума заборгованості за виконавчим листом від 17.12.2013р. №663/1603/13-ц не була стягнута, що унеможливлює стягнення виконавчого збору. Посилаючись на викладене, позивач вважає, що у відповідача були відсутні підстави для відкриття виконавчих проваджень, а тому оскаржені постанови є протиправними і підлягають скасуванню.

Ухвалою від 30.04.2021р. вказаний позов залишений без руху, позивачу наданий строк на усунення недоліків. Ухвала виконана, недоліки позову усунуті.

Ухвалою від 14.05.2021р. провадження у справі відкрито, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням положень ст.ст.268-272, 287 КАС України та призначено судове засідання на 09:30 год. 21.05.2021р. Відповідача зобов`язано у строк до 13:00 год. 19.05.2021р. подати докази шляхом їх надіслання засобами поштового зв`язку, а також засобами електронного зв`язку на поштову скриню Херсонського окружного адміністративного суду.

Ухвала суду відповідачем виконана, також подано відзив.

У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що оскаржені постанови прийняті у відповідності із приписами Закону України «Про виконавче провадження» і є правомірними.

Вказує, що 04.07.2014р. було відкрите виконавче провадження №43986895 щодо примусового виконання виконавчого листа виданого Скадовським районним судом Херсонської області виконавчого листа від 17.12.2013р. №663/1603/13-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором №11315465000 від 17.03.2008р. в сумі 30046,10 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.05.2013р. становить 240158,50 грн., з яких: 23035,82 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.05.2013 становить 184125,31 грн. - заборгованість за простроченим кредитом; 6104,30 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.05.2013 становить48791,67 грн. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом;289,59 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.05.2013 становить 2458,76 грн. - пеня за несвоєчасність погашення заборгованості за кредитом; 623,39 доларів США,що за курсом НБУ станом на 21.05.2013 становить 4982,76 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

19.04.2021р. були винесені постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження та про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним виконанням рішення, а після цього - постанову про стягнення виконавчого збору, оскільки він раніше не стягувався. Оскільки постанови державного виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору є виконавчими документами і строк їх пред`явлення до виконання не сплив, боржник в добровільному порядку їх не виконав, то постановами від 22.04.2021р. виконавець відкрив виконавче провадження щодо їх примусового виконання.

Аналогічно 02.10.2019р. було відкрито виконавче провадження №60199160 щодо примусового виконання виконавчого листа виданого Скадовським районним судом Херсонської області виконавчого листа від 17.12.2013р. №663/1603/13-ц, в якому 20.12.2019р. винесено постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка боржником також не була виконана. 19.04.2021р. зазначене виконавче провадження було закінчено у зв`язку з погашенням заборгованості згідно з виконавчим документом і наступного дня пред`явлено до виконання постанову від 20.12.2019р. про стягнення витрат виконавчого провадження, за якою 22.04.2021р. відкрито виконавче провадження.

Посилаючись на викладене, відповідач вважає, що державний виконавець при відкритті виконавчих проваджень діяв правомірно, а тому підстав для задоволення позову немає.

Представниками сторін подані клопотання (відповідачем у відзиві) про розгляд справи без їх участі у порядку письмового провадження.

За правилами частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи наведене, суд вважає можливим розглянути цю справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Скадовського районного управління юстиції 04.07.2014р. було відкрите виконавче провадження №43986895 щодо примусового виконання виконавчого листа виданого Скадовським районним судом Херсонської області виконавчого листа від 17.12.2013р. №663/1603/13-ц про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованості за кредитним договором №11315465000 від 17.03.2008р. в сумі 30046,10 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.05.2013р. становить 240158,50 грн., з яких: 23035,82 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.05.2013 становить 184125,31 грн. - заборгованість за простроченим кредитом; 6104,30 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.05.2013 становить48791,67 грн. - заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом;289,59 доларів США, що за курсом НБУ станом на 21.05.2013 становить 2458,76 грн. - пеня за несвоєчасність погашення заборгованості за кредитом; 623,39 доларів США,що за курсом НБУ станом на 21.05.2013 становить 4982,76 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Постановою державного виконавця Скадовського районного відділу державної виконавчої служби від 26.12.2016р. ВП №43986895 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з встановленою законодавством забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника).

Виконавчий документ згодом був звернутий до примусового виконання і постановою старшого державного виконавця Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 02.10.2019р. ВП №60199160 відкрито виконавче провадження з його примусового виконання.

Постановою державного виконавця від 20.12.2019р. у виконавчому провадженні ВП №60199160 стягнуто з боржника ОСОБА_1 витрати на проведення виконавчих дій у сумі 290,57 грн.

Постановою старшого державного виконавця Скадовського РВДВС від 30.06.2020р. виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Виконавчий документ знову був звернутий до примусового виконання і приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Баталіним С.С. постановою від 04.11.2020р. ВП№63510391 відкрито виконавче провадження, яке закінчено згідно з постановою від 27.11.2020р. на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Постановою виконуючого обов`язки начальника Скадовського РВДВС від 19.04.2021р. про перевірку виконавчого провадження визнано, що державним виконавцем у виконавчому провадженні №60199160 порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а його ж постановою від 19.04.2021р. скасовано постанову старшого державного виконавця Скадовського РВДВС від 30.06.2020р. про повернення стягувачу виконавчого документу.

Постановою від 19.04.2021р. ВП №60199160 виконавче провадження закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

Крім того, постановою виконуючого обов`язки начальника Скадовського РВДВС від 19.04.2021р. про перевірку виконавчого провадження визнано, що державним виконавцем у виконавчому провадженні №43986895 порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а його ж постановою від 19.04.2021р. скасовано постанову старшого державного виконавця Скадовського РВДВС від 26.12.2016р. про повернення стягувачу виконавчого документу.

Постановою від 19.04.2021р. ВП №43986895 виконавче провадження закінчено на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).

19.04.2021р. виконавцем винесені постанови ВП №43986895 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 24256,01 грн. та про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження.

В подальшому державним виконавцем винесені такі постанови:

- ВП №65215193 від 22.04.2021р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови від 19.04.2021р. №43986895 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 24256,01 грн.;

- ВП №65214994 від 22.04.2021р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови від 19.04.2021р. №43986895 про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження;

- ВП №65214774 від 22.04.2021р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови від 20.12.2019р. №60199160 про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження.

Виходячи з буквального та текстуального аналізу змісту позовної заяви, позивач просить визнати протиправними і скасувати постанови державного виконавця від 22.04.2021р. №65215193, №65214994 та №65214774 про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання постанов державного виконавця: від 19.04.2021р. ВП №43986895 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 24256,01 грн.; від 19.04.2021р. ВП №43986895 про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження та від 20.12.2019р. ВП №60199160 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 290,57 грн.

Суд звертає увагу на те, що протиправність постанов про відкриття виконавчих проваджень позивач фактично мотивує протиправністю тих постанов як виконавчих документів, з примусового виконання яких відповідачем прийняті оскаржені постанови.

При цьому позивач не оскаржує постанови від 19.04.2021р. ВП №43986895 про стягнення виконавчого збору та ВП №43986895 про стягнення витрат виконавчого провадження, а також від 20.12.2019р. ВП №60199160 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.

Отже, перевірці на предмет законності судом підлягають виключно постанови від 22.04.2021р. №65215193, №65214994 та №65214774 про відкриття виконавчих проваджень.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України від 02.06.2016р. №1404-VIII «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1404-VIII), відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Згідно із частинами 1, 2, 4, 5 статті 12 Закону №1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

За змістом частин 1, 5 статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону і не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

З огляду на викладене, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу є виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Зрозуміло, що відкриття виконавчого провадження за такими виконавчими документами є обов`язком державного виконавця за умови, що вони відповідають вимогам, які висуваються Законом №1404-VIII, зокрема, у частинах першій та третій статті четвертої.

Наслідки невідповідності виконавчого документа вимогам законодавства установлені частиною 4 статті 4 Закону №1404-VIII, відповідно до якої виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

- рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

- пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

- боржника визнано банкрутом;

- Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

- юридичну особу - боржника припинено;

- виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

- виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

- стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

- виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

- виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

- Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Як видно з матеріалів справи, в межах спірних правовідносин такі виконавчі документи, як постанови ВП №43986895 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та ВП №43986895 про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження винесені державним виконавцем 19.04.2021р. та того ж дня вступили в законну силу.

Строк пред`явлення цих виконавчих документів до виконання розпочався 20.04.2021р. та має закінчитись 20.07.2021р.

Виконавчі провадження з виконання згаданих виконавчих документів відкриті відповідачем постановами від 22.04.2021р. ВП №65215193 та ВП №65214994.

Таким чином, ці виконавчі документи звернуті до виконання в межах строку їх пред`явлення до виконання, а саме протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ними законної сили, як передбачено статтею 12 Закону №1404-VIII.

Оглядом постанов державного виконавця від 19.04.2021р. ВП №43986895 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та від 19.04.2021р. ВП №43986895 про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження установлено, що формально вони відповідають вимогам, які установлені частиною 1 статті 4 Закону №1404-VIII.

Відповідно суд вважає, що у державного виконавця не було підстав для неприйняття вказаних документів до виконання, а відтак відкриття виконавчих проваджень щодо їх примусового виконання є правомірним.

Отже, постанови державного виконавця від 22.04.2021р. №65215193 та №65214994 є правомірними і скасуванню не підлягають, а позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими і у їх задоволенні слід відмовити.

Натомість постанова державного виконавця від 22.04.2021р. ВП№65214774 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови від 20.12.2019р. ВП №60199160 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 290,57 грн., на переконання суду, не є правомірною, оскільки вона вступила в законну силу 20.12.2019р. і звернута до примусового виконання поза межами строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо дотримання строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, які він мотивує тим, що виконавче провадження №60199160 закінчено 19.04.2021р. і постанова пред`явлена до виконання на наступний день після цього, оскільки, по-перше, виконавче провадження було завершено 30.06.2020р. поверненням виконавчого документу стягувачу, поновлено шляхом скасування постанови про повернення виконавчого документу 19.04.2021р. і в цей проміжок часу виконавчий документ не звертався до виконання, а по-друге, строк пред`явлення такого виконавчого документу, як постанова про стягнення витрат на проведення виконавчих дій не пов`язується з таким фактом, як момент закінчення виконавчого провадження - на відміну від постанов про стягнення виконавчого збору.

З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині визнання протиправною і скасування постанови ВП №65214774 від 22.04.2021р. про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови від 20.12.2019р. №60199160 про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження - підлягають задоволенню.

Таким чином, позов слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат слід здійснити за правилами статті 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем у цій справі заявлено три вимоги немайнового характеру, які оплачені судовим збором в розмірі 2724,00 грн. Судом задоволено одну позовну вимогу, відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк", про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити частково.

Визнати протиправною і скасувати винесену виконуючим обов`язки начальника Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) постанову ВП №65214774 від 22 квітня 2021 року про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №60199160 від 20 грудня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Скадовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Маріїнська, код ЄДРПОУ 34781588) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний

кат. 105000000