Ухвала суду № 97061880, 18.05.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1840/21

Провадження № 1-кс/210/942/21

"18" травня 2021 р.

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Чайкіна О.В., за участі секретаря судового засідання - Хмельницької Ю.В.

сторони кримінального провадження, які приймають участь у розгляді клопотання: прокурор Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпро (в групі прокурорів) Коміссаров Артем Сергійович, представник власників майна, на яке накладено арешт - адвокат Трушев Олександр Петрович

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2019 року у справі №202/4212/18,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді надійшла вищевказана скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Прокурор Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпро (в групі прокурорів) Коміссаров А.С. в судовому засіданні просив долучити до матеріалів справи постанову про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування.

Адвокат Трушев Олександр Петрович звертає увагу слідчого судді, що розгляд справи перетворюється в знущання, прокуратура та орган досудового слідства зі свого боку зловживають правами.

Слідчий суддя вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали скарги та представлені документи стороною обвинувачення, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

За ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з статтею 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У скарзі заявник просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А. від 03 грудня 2019 року у справі № 202/4212/18 на земельну ділянку за кадастровим номером:1221455400:02:010:0659, загальною площею 0,48 га,, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

У судовому засіданні поставлено на обговорення питання щодо юрисдикційності розгляду скарги саме слідчим суддею Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Прокурор Коміссорав А.С. зазначив, що органом досудового розслідуванням у кримінальному провадженні № 42017040000000028 від 13.01.2017 є слідчі СУ ГУНП в Дніпропетровській області, створено групу прокурорів. Крім того, усі матеріали кримінального провадження передані до цього управління.

Чинний КПК України зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201 КПК України).

Системний аналіз вищенаведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що незважаючи на відсутність у нормі статті 174 КПК України вказівки на підсудність клопотання про скасування арешту майна, це питання повинно розглядатися слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 234 КПК тощо). Зауважимо, що у таких випадках не можна керуватися положенням ч. 1 ст. 32 КПК, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті (пункти 20 - 22 ч. 1 ст. 3, ст. 30, ст. 31 КПК), і не регламентує діяльність слідчого судді.

Окрім цього, підлягає врахуванню і те, що розгляд поданого клопотання має відбуватись за місцезнаходженням органу досудового розслідування на час розгляду клопотання, незалежно від того, який слідчий суддя розглядав інші клопотання у цьому ж кримінальному провадженні раніше, що відповідає і змісту п. 3 вказаного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-559/0/4-13.

Досудове слідство здійснюють слідчі одноособово або слідчою групою.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи – відповідні державні органи, уповноважені на досудове розслідування.

Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

При цьому ст. 34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.

Дотримання правил підсудності є гарантією права на справедливий суд, тобто на суд, встановлений законом.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п. п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п. п. 40, 41, 42 та ін.).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Згідно з ч.6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки питання направлення клопотань за підсудністю КПК України не врегульовано, клопотання слід повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді (що передбачено, зокрема, положеннями п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України).

Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити особі яка подала клопотання, що повернення клопотання не позбавляє її права на звернення до слідчого судді суду, в межах юрисдикції якого знаходиться Слідче управління ГУНП Дніпропетровської області.

Враховуючи наведене, клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування арешту майна не підсудне Дзержинському районному суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та має розглядатися слідчим суддею місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 171, 174, 304, 306 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03 грудня 2019 року у справі №202/4212/18повернути заявникам на підставі пункту 2 частини 2 статті 304 КПК України.

Слідчим суддею роз`яснюється, що повернення клопотання не перешкоджає заявникам звернутися до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із аналогічним клопотанням за територіальною підсудністю.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику.

Повний текст ухвали складено 20 травня 2021 року, та проголошено 20 травня 2021 року о 8год.15 хв. в залі судового засідання № 309 Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, пр-т Миру, 24, 3-й поверх).

Слідчий суддя: О. В. Чайкіна