Рішення № 97058807, 19.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 р. Справа№200/2105/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Дідевич І.О.,

за участю:

представника відповідача Кододова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, про скасування вимог, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій з урахування уточнень просить суд визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки): № Ф-8232-25-У від 06.09.2018 р. у сумі 17695,03 грн., № Ф-8232-25-У від 17.05.2019 р. у сумі 30 277,93 грн., № Ф-8232-25-У від 17.02.2020 р. у сумі 38540,47 грн., № Ф-8232-25-У від 17.02.2020 р. у сумі 8 262,54 грн., № Ф-8232-25-У від 22.09.2020 р. у сумі 14 442,33 грн. та зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області здійснити дії щодо видалення з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) запис про наявність боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску в сумі 17 695,03 грн., 30 277,93 грн., 38540,47 грн.,8 262,54 грн., 14 442,33 грн.

Обґрунтовує позовні вимоги тим, що податковим органом протиправно прийнято вимоги про сплату боргу, оскільки відповідачем не враховано приписи пункту 9-4 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», за якими платники єдиного внеску, визначеністаттею 4Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним устатті 2Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Проситьскасувати вимогу та зобов`язати відповідача здійснити коригування особового рахунку шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску.

Відповідач через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на позов, відповідно до якого зазначає, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та відносно нього була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) у зв`язку із наявністю заборгованості з єдиного внеску згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів. Крім того, зазначає, що п. 9-4 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» з 13.02.2020 виключено. Посилається на те, що органи доходів і зборів не звільненні від виконання обов`язків щодо формування вимог про сплату недоїмки.

Також відповідачем були надані додаткові письмові пояснення, в яких зазначено, що за наслідками списання, вимоги від 17.05.2019 №Ф-8232-25-У на суму 12582,90 грн. та від 17.02.2020 №Ф-8232-25-У на суму 8262,54 грн. вважаються відкликаними, а тому на підставі листа ТУ ДПС у Донецькій області повернуті органами ДВС без виконання, а тому не можуть бути об`єктом судового оскарження. Станом на 18.08.2020 за даними облікової картки ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість в сумі 45813,89 грн. Проте, на підставі заяви б/н від 13.07.2020 року ОСОБА_1 25.08.2020 проведено списання заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на підставі пункту 9і5 Розділу VIII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону №2464 у сумі 31371,56 гривень. У зв`язку з цим, в інтегрованій картці за кодом платежу 71040000 «єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність», станом на 31.08.2020 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складала 14442,33 грн. На підставі цих даних була сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 22.09.2020 року №Ф-8232-25 на суму 14442,33 грн., яка була направлена ОСОБА_1 28.09.2020 поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням та не отримано (згідно відмітки за закінченням терміну зберігання). Також зазначає, що за наслідками списання, вимоги від 17.05.2019 №Ф-8232-25-У на суму 12582,90 грн. та від 17.02.2020 №Ф 8232-25-У на суму 8262,54 грн. вважаються відкликаними, а тому на підставі листа ТУ ДПС у Донецькій області повернуті органами ДВС без виконання, а тому не можуть бути об`єктом судового оскарження.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що не отримував спірні податкові вимоги, отже вони є неналежне врученими, тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року було відкрито спрощене провадження по справі та призначено судове засідання на 20 березня 2021 року.

30 березня 2021 року судове засідання було відкладено до 14 квітня 2021 року.

14 квітня 2021 року в судовому засіданні було об`явлено перерву до 21 квітня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року було виключено з кола відповідачів Костянтинівсько-Дружківське управління ГУ ДПС України в Донецькій області, витребувано у відповідача додаткові докази, прийнято рішення про розгляд справи у загальному провадження, призначено підготовче засідання на 29.04.2021 року.

29 квітня 2021 року було відкладено підготовче засідання на 12 травня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по сутні 19 травня 2021 року

Позивач та його представник до судового засідання не з`явились, були повідомлені належним чином.

Представник відповідача у судовому засідання просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації фізичною особою – підприємця та 08.07.2020 року держану реєстрацію було припинено. Згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС-України) позивач здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Головне управління ДПС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Головним управлінням ДПС у Донецькій області було винесено вимоги про сплату боргу недоїмки: № Ф-8232-25-У від 06.09.2018 р. у сумі 17695,03 грн., № Ф-8232-25-У від 17.05.2019 р. у сумі 30 277,93 грн., № Ф-8232-25-У від 17.02.2020 р. у сумі 8 262,54 грн., № Ф-8232-25-У від 17.02.2020 р. у сумі 38540,47 грн., № Ф-8232-25-У від 22.09.2020 р. у сумі 14 442,33 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року №2464 (далі-Закон №2464), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 8 статті 9 Закону №2464, обумовлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У відповідності до пункту 12 статті 9 Закону №2464, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Приписами статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” встановлено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Суд зауважує, що Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року “Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України” та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”. Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14.04.2014 року № 405/2014.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України” м. Торецьк Донецької області, (місто державної реєстрації позивача та розташування контролюючих органів, на обліку у яких перебував позивач) є територією проведення антитерористичної операції.

Згідно положень ст. 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” , в редакції яка діяла на час спірних відносин на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14.04.2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

При цьому, згідно п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” доповнено пунктом 9-3, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 911-VIII від 24 грудня 2015 року внесені зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, у відповідності до якого п.п. 8 п. 4 ст. 11 вказаного Закону виключено. Водночас, оскільки п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” було внесено зміни до Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, а Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 911-VIII від 24 грудня 2015 року змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” не було внесено, спірні правовідносини врегульовують положення п. 9-4 Розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”.

При цьому, слід зазначити, що з набранням чинності Закону України “Про внесення змін до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці” від 02.03.2015 року № 219-VIII п. 9-3“Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” визначено вважати п. 9-4.

Таким чином, згідно п. 9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14.04.2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Враховуючи наведене, підставою для звільнення від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану встановлення перебування платника єдиного внеску на обліку органу доходів і зборів, які перебувають на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, а також подання відповідної заяви до органу доходів і зборів за основним місцем обліку.

Отже враховуючи зазначене, судом встановлено, що позивач був платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону № 2464, та перебував на обліку контролюючого органу (м.Торецьк Донецької області), розташованому на території населеного пункту, визначеного переліком, де проводилась антитерористична операція та яка на даний час триває.

Суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваних рішень, перелік територій, на яких здійснювалась антитерористична операція, був визначений.

Разом з цим Законом України від 14 січня 2020 року № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», який набрав чинності 13 лютого 2020 року пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI було виключено.

Отже, як наслідок, у відповідності до приписів зазначених законів позивач на період проведення антитерористичної операції в період з 14.04.2014 року по 13.02.2020 року був звільнений від обов`язків платника єдиного внеску.

Судом встановлено, що спірні вимоги було винесено податковим органом на підставі ст. 25 Закону №2464, яка визначає заходи впливу та стягнення до платників єдиного внеску.

Так, відповідно абзацу другого ч.1 ст. 25 Закону №2464 положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Отже, відсутність (відстрочення в силу закону) обов`язку сплати внесків з 14 квітня 2014 року до 13.02.2020 року унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірних вимог за вищезазначений період.

Тому за період з 22.04.2014 по 13.02.2020 нарахування єдиного внеску було здійснено відповідачем протиправно, оскільки позивач був звільнений від обов`язку платника в силу пункт 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI, який діяв в цей період.

З огляду на зазначене спірні вимоги № Ф-8232-25-У від 06.09.2018 р. у сумі 17695,03 грн., № Ф-8232-25-У від 17.05.2019 р. у сумі 30 277,93 грн., № Ф-8232-25-У від 17.02.2020 р. у сумі 8 262,54 грн., № Ф-8232-25-У від 17.02.2020 р. у сумі 38540,47 грн., № Ф-8232-25-У від 22.09.2020 р. у сумі 14 442,33 грн. з нарахування єдиного внеску за період з 14 квітня 2014 року до 13.02.2020 року підлягають скасуванню.

Разом з цим, як вбачається з розрахунку спірних вимог нарахування єдиного внеску було здійснено за періоди на які не розповсюджувалась дія пункту 9-4 розділу VIII Закону №2464-VI, тобто коли позивач не був звільнений від сплати єдиного внеску.

Так у спірній вимозі № Ф-8232-25-У від 06.09.2018 р. на суму 17695,03 грн. нарахування єдиного внеску було нараховано, в тому числі за період 4 квартал 2013 року на суму 1216,68 грн. та за 1 квартал 2014 року на суму 1267,95 грн., всього на суму 2484,63 грн.

Також у податковій вимозі від 22.09.2020

року №Ф-8232-25 на суму 14442,33 грн., було нараховано сума за за 4 квартал 2013 року на суму 1216,68 грн., за 1 квартал 2014 року на суму 1267,95 грн., за 2 квартал 2020 року на суму 1039,06 грн. та нараховано самостійно позивачем 17.07.2020 по строку сплати до 18.08.2020 на суму 4156,24 грн., всього на суму 7 679,93 грн.

Таким чином, нарахування єдиного внеску вимозі № Ф-8232-25-У від 06.09.2018 р. на суму 2484,63 грн., а також по вимозі від 22.09.2020

року №Ф-8232-25 на суму 7 679,93 грн. було здійснено правомірно, оскільки в зазначені періоди позивач не був звільнений від сплати єдиного внеску.

Отже, позовні вимоги про скасування вищезазначених спірних вимог на суму 2484,63грн. та 7 679,93 грн. задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене, податкова вимога від 06.09.2018 р.

року №Ф-8232-25 підлягає скасуванню в частині на суму 15 210,40 грн., та податкова вимога від 22.09.2020 року №Ф-8232-25 підлягає скасуванню в частині на суму 6 763,40 грн.

З огляду на часткове скасування спірних вимог, позовна вимога про зобов`язання відповідача анулювати (виключити) з інтегрованої картки позивача суму боргу також підлягає частковому задоволенню, а саме підлягає виключенню суми податкових вимог: № Ф-8232-25-У від 06.09.2018 р. у сумі 15 210,40 грн., № Ф-8232-25-У від 17.05.2019 р. у сумі 30 277,93 грн., № Ф-8232-25-У від 17.02.2020 р. у сумі 38540,47 грн., № Ф-8232-25-У від 17.02.2020 р. у сумі 8 262,54 грн., № Ф-8232-25-У від 22.09.2020 р. у сумі 6 763,40 грн.

Що стосується доводів позивача щодо не отримання податкових вимог суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи спірні вимоги направлялись поштою на адресу позивача, та були вручені його батькам, або поштові направлення повертались за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п. 42.5. ст.42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З огляду на зазначене, відповідач в частині направлення спірних податкових вимог діяв у спосіб визначений податковим законодавством, тому доводи позивача з приводу невручення спірних податкових вимог суд не приймає до уваги.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що за наслідками списання, вимоги від 17.05.2019 №Ф-8232-25-У на суму 12582,90 грн. та від 17.02.2020 №Ф 8232-25-У на суму 8262,54 грн. вважаються відкликаними, а тому на підставі листа ТУ ДПС у Донецькій області повернуті органами ДВС без виконання, а тому не можуть бути об`єктом судового оскарження, оскільки доказів скасування вищезазначених податкових вимог суду надано не було. Отже, зазначена обставина не була доведена відповідачем.

Доводи заперечення спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 908 грн., який в силу вимог ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню на його користь з відповідача частково на суму 608 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, про скасування вимог, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-8232-25-У від 06.09.2018 р. у сумі 15 210,40 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-8232-25-У від 17.05.2019 р. у сумі 30 277,93 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу № Ф-8232-25-У від 17.02.2020 р. у сумі 38540,47 грн.,

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-8232-25-У від 17.02.2020 р. у сумі 8 262,54 гри.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-8232-25-У від 22.09.2020 р. у сумі 6 763,40 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області здійснити дії щодо видалення з інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) запис про наявність боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску визначених податковими вимогами : № Ф-8232-25-У від 06.09.2018 р. у сумі 15 210,40 грн., № Ф-8232-25-У від 17.05.2019 р. у сумі 30 277,93 грн., № Ф-8232-25-У від 17.02.2020 р. у сумі 38540,47 грн., № Ф-8232-25-У від 17.02.2020 р. у сумі 8 262,54 грн., № Ф-8232-25-У від 22.09.2020 р. у сумі 6 763,40 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 43142826) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 608,00 (шістьсот вісім) гривень 00 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 травня 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2021 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Стойка