Рішення № 97058804, 18.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2021 р. Справа№200/3547/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області

третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області

про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про:

- визнання протиправними дій та бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати заробітної плати за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно, складовою якої є надбавка за вислугу років до заробітної плати у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», та заробітної плати за час відпустки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років;

- зобов`язання нарахувати та виплатити за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно заробітну плату, складовою якої є надбавка за вислугу років в розмірі, визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням раніше сплачених сум;

- зобов`язання нарахувати та виплатити за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно заробітну плату за час відпустки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованого посадового окладу та надбавки за вислугу років з урахуванням раніше сплачених сум;

- зобов`язання нарахувати та виплатити на суму незаконно недоплаченої заробітної плати індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за період з 01.01.2007 року по 31.12.2011 року включно;

- зобов`язання нарахувати та виплатити на суму незаконно недоплаченої заробітної плати за період з 01.01.2007 року по 31.12.2011 року включно компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 22.05.2006 року позивач працювала на посаді судді Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області, мала п`ятий кваліфікаційний клас. Наказом № 57-к від 25.12.2009 року присвоєно четвертий кваліфікаційний клас.

Постановою Верховної Ради України № 3151-У1 від 17.03.2011 обрано суддею Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області безстроково.

Указом Президента України № 82/2015 від 14.02.2015 року позивача переведено на посаду судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.

Зазначає, що з 01.01.2007 року по 31.12.2011 року відповідач невірно обраховував розмір щомісячної заробітної плат, що привело до заниження розміру належних щомісячних виплат грошового забезпечення, заробітної плати за час відпуски та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Вважає, що така бездіяльність відповідача порушує її гарантії, передбачені трудовим законодавством.

З зазначених підстав просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 квітня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року підготовче провадження закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18 травня 2021 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачем надано письмовий відзив від 22.04.2021 року № (а.с. 43-49). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що загальна сума щомісячного заробітку, зазначена у частині 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ, включає в себе оклад, надбавку за вислугу років, інші надбавки та премії.

Також зазначає, що розміри посадових окладів керівників та суддів судів всіх рівнів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 «Про оплату праці суддів».

Наголошує, що чинне законодавство України не містило визначення «загальна сума щомісячного заробітку», тому не можна ототожнювати поняття «заробітна плата» та «загальна сума щомісячного заробітку».

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про статус суддів» надбавка за вислугу років є однією зі складових частин заробітної плати, а тому у випадку ототожнення вищевказаних понять надбавка суддям за вислугу років мала би обчислюватися виходячи з грошової суми, до складу якої входила б сума надбавки за вислугу років.

Зазначає, що з дати прийняття рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року по справі № 10-рп/2008 надбавка за вислугу років позивачу повинна нараховуватись з урахуванням посадового окладу, премій, доплати за кваліфікаційний оклад, надбавки за вислугу років та інших надбавок.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив, письмові пояснення, щодо заявленого позову суду не надав.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 9-10). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 22.05.2006 року працювала на посаді судді Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області (а.с. 17).

Указом Президента України № 82/2015 від 14.02.2015 року позивача переведено на посаду судді Костянтинівського районного суду, де працює в дійсний час, про що також наявні записи в трудовій книжці (а.с. 20, 23-24).

20.01.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку заробітної плати (а.с. 29-30), в якій просив: надати довідку про розмір та складові заробітної плати з 01.01.2007 року по 31.12.2011 року, нарахувати та виплатити за період з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно заробітну плату, складовою якої є надбавка за вислугу років у розмірів, визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», з урахуванням раніше сплачених сум, нарахувати та виплатити за період з 01.01.2007 по 31.12.2007 включно та за період з 22.05.2008 по 31.12.2011 включно заробітну плату за час відпустки та матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років за вказані періоди, з урахуванням виплачених сум, нарахувати та виплатити на суму незаконно недоплаченої заробітної плати за період роботи з 01.01.2007 року по 31.12.2011 року включно індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а також нарахувати та виплатити на суму незаконно недоплаченої заробітної плати за період роботи з 01.01.2007 року по 31.12.2011 року включно компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Листом від 22.02.2021 року № 05-849/21 територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області зазначило, що звернулося з листом до державної судової адміністрації України як головного розпорядника бюджетних коштів стосовно встановлення можливості та порядку виконання заявлених позивачем вимог, надавши при цьому розрахунки про розмір та складові заробітної плати з 01.01.2007 року по 31.12.2011 року (а.с. 31-36).

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо невиплати заробітної плати за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про статус суддів», який діяв на момент спірних правовідносин, заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.

Слід зазначити, що Законом України «Про статус суддів» посадові оклади професійних суддів на час дії цього Закону не було встановлено.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03 вересня 2005 року № 865, яка набрала законної сили з 1 січня 2006 року, було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» від 21 грудня 2005 року № 1243 передбачено, що для вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів, розміри посадових окладів яких визначаються залежно від кількості розмірів мінімальної заробітної плати, зокрема, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 та іншими нормативно-правовими актами, розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати перерахунок не провадиться.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865» від 31 грудня 2005 року № 1310 доповнено постанову Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 пунктом 4-1 наступного змісту: «Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться».

Як зазначив у відзиві відповідач, постановою Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2007 року № 2/174 пункт 4-1 Постанову Кабінету Міністрів України № 865 від 03 вересня 2005 року «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», яким мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 332 грн., визнано протиправною і скасовано. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2007 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 жовтня 2009 року вказану постанову залишено без змін.

В подальшому, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2009 року, визнано незаконними постанову Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1243 в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 13 квітня 2011 року (К-37929/09-С) скасовано вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову про визнання незаконними та скасування зазначених постанов Кабінету Міністрів України.

Крім того, в цій постанові ВАСУ зазначив, що Кабінет Міністрів України при прийнятті оскаржуваних постанов не зменшив розрахунок посадових окладів суддів, а отже, й не обмежив матеріальний і соціальний захист суддів.

Позивач просить зобов`язати ТУ ДСА України в Донецькій області нарахувати та виплатити за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно заробітну плату, складовою якої є надбавка за вислугу років в розмірі, визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», а також заробітну плату за час відпустки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованого посадового окладу та надбавки за вислугу років за цей же період.

В матеріалах справи наявні довідки територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про розмір, утримання та складові заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2011 року (а.с. 32-36), з яких вбачається, що:

- за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року складовими заробітної плати ОСОБА_1 були: оклад; заохочення (клас); науковий ступінь; надбавка за вислугу років; премія ювілейна; індекс с; додатковий оклад; компПут.;

- за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року складовими заробітної плати ОСОБА_1 були: оклад; премія; заохочення (клас); науковий ступінь; додатковий оклад; премія ювілейна; надбавка за вислугу років; компПут.; індекс с;

- за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року складовими заробітної плати ОСОБА_1 були: оклад; премія; заохочення (клас); науковий ступінь; додатковий оклад; премія ювілейна; надбавка за вислугу років; компПут.; індекс с;

- за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року складовими заробітної плати ОСОБА_1 були: оклад; премія; заохочення (клас); науковий ступінь; додатковий оклад; надбавка за вислугу років; компПут.; індекс с;

- за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року складовими заробітної плати ОСОБА_1 були: оклад; премія; заохочення (клас); науковий ступінь; надбавка за вислугу років; додатковий оклад; індекс с.

При цьому, спірною обставиною даної справи є те, що ТУ ДСА нараховувало та виплачувало надбавку за вислугу років виходячи із суми розміру посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас, тому відповідачем при розрахунку надбавки за вислугу років не враховувалися інші виплати та надбавки, що зазначені в розрахункових листах. Спірною обставиною є складові, які повинні були бути враховані при розрахунку заробітної плати судді.

Як зазначає відповідач у відзиві, ним дійсно нараховано та виплачено позивачу надбавку за вислугу років, виходячи із суми розміру посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас, проте зазначає, що такі дії є законними та в межах діючого на той час законодавства.

Частинами 1, 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів» передбачено, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

З 01.01.2007 року щомісячна надбавка за вислугу років суддям нараховувалася відповідно до частини 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів».

Підпунктом «б» пп. 2 п. 61 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-VІ змінено порядок нарахування надбавки за вислугу років та встановлено, що вказана надбавка розраховується у тих же відсотках, однак не від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, а від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2008 № 19, якою затверджено зміни, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865, зазначену постанову було доповнено п. 2-2 такого змісту: «Суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п`ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 положення пп. «б» пп. 2 п. 61 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відтак, з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року до винесення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008) надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.

Підставою для неврахування при розрахунку суми надбавки за вислугу років загальної суми щомісячного заробітку (з урахуванням інших виплат та надбавок), на думку відповідача, слугувала та обставина, що чинне на момент виникнення спірних відносин законодавство України не містило визначення поняття «загальна сума щомісячного заробітку».

Однак, відсутність визначення поняття у діючому законодавстві «загальна сума щомісячного заробітку» не може бути підставою для не врахування при визначенні суми надбавки за вислугу років інших виплат та надбавок, зокрема, щомісячних премій, за науковий ступінь, премій до свят та інших надбавок, оскільки стаття 44 Закону України «Про статус суддів», чинна на момент виникнення спірних правовідносин, визначала, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

Вказана правова позиція цілком узгоджується з постановою Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі №816/301/16.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу за період за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно заробітну плату, складовою якої є надбавка за вислугу років в розмірі, визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням раніше сплачених сум є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу за період за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2011 року включно заробітну плату за час відпустки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованого посадового окладу та надбавки за вислугу років з урахуванням раніше сплачених сум, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Дана норма ставить у залежність суму заробітної плати за період відпустки від виплат, які нараховуються особі за 12 календарних місяців роботи.

Додатковий посадовий оклад та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань були виплачені позивачу при наданні щорічної основної відпустки відповідно до пп. 2 п. 2-1 постанови про оплату праці суддів № 865 від 03.09.2005 року.

Відповідно до пп. 2 п. 2-1 цієї постанови в редакції від 01.04.2016 року у разі надання відпустки виплачується додатковий посадовий оклад відповідно до частини п`ятої статті 44 Закону України «Про статус суддів», а також надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх середньомісячної заробітної плати.

Редакція даного пункту не змінювалась до 31.12.2011 року, а тому вказані вище виплати заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань залежні від заробітної плати судді.

Також слід зазначити, що в рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що під заробітною платою, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем.

Отже, заробітна плата за час відпустки, допомога по тимчасовій непрацездатності та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань також входять до складових заробітної плати суддів.

Вказана позиція також викладена в зазначеній вище постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі №816/301/16.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу за період з 01.01.2007 року по 31.12. 2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно заробітну плату за час відпустки та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованого надбавки за вислугу років за вказані періоди, з врахуванням виплачених сум.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу на суму незаконно недоплаченої заробітної плати згідно наведених у позові вимог період роботи з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2011 року індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та нарахувати та виплатити позивачу на суму незаконно недоплаченої заробітної плати згідно наведених у позові вимог за період роботи з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2011 року компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання порядку нарахування та виплати громадянам компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати врегульовано Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Ст. 3 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

У пункті 4 цього Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.

При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Суд звертає увагу, що використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.ст. 1- 3 вказаного Закону дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі №816/301/16.

Індексація заробітної плати здійснюється на підставі Закону України від 03 липня 1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) згідно із нормами статей 1 та 2 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів й послуг. Об`єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Частиною 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі, Заробітна плата (грошове забезпечення).

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 частини 4 вищевказаного Порядку).

Таким чином, індексація заробітної плати є її складовою частиною та в умовах зростання цін її віднесено до державних соціальних гарантій, що є обов`язковим для підприємств, установ та організацій всіх форм власності. Несвоєчасна виплата заробітної плати є підставою для виплати компенсації.

З зазначених підстав вимоги позивача зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на суму незаконно недоплаченої заробітної плати згідно наведених у позові вимог у період роботи з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2011 року індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та нарахувати та виплатити позивачу на суму незаконно недоплаченої заробітної плати згідно наведених у позові вимог за період роботи з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2011 року компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» також підлягають задоволенню, оскільки остаточний розрахунок на час прийняття рішення ще не здійснювався.

Враховуючи те, що обчислення суми компенсації прямо залежить від індексу інфляції в період невиплати доходу тому відповідачу необхідно врахувати при проведенні нарахування чи перевищила величина індексу споживчих цін поріг індексації (станом на момент виникнення правовідносин) при перевищенні якого проводиться індексація грошових доходів населення

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат не вирішується у зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору у даній категорії справ.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись статтями 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: АДРЕСА_2 ; адреса місця проживання, яка зазначена в позовній заяві: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84112, Доненька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, буд. 2, код ЄДРПОУ 26288796), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Доненька область, м. Маріуполь, пр-т. Миру, буд. 68, код ЄДРПОУ 37967785) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо не проведення нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно, складовою якої є надбавка за вислугу років до заробітної плати у відповідності до ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», та заробітної плати за час відпустки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованої надбавки за вислугу років.

Зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно заробітну плату, складовою якої є надбавка за вислугу років в розмірі, визначеному ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» з урахуванням раніше сплачених сум.

Зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2011 року включно заробітну плату за час відпустки та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з врахуванням донарахованого посадового окладу та надбавки за вислугу років з урахуванням раніше сплачених сум.

Зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на суму незаконно недоплаченої заробітної плати індексацію відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за період з 01.01.2007 року по 31.12.2011 року включно.

Зобов`язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на суму незаконно недоплаченої заробітної плати компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за період з 01.01.2007 року по 31.12.2011 року включно.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18 травня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова