Ухвала суду № 97056739, 26.04.2021, Деснянський районний суд міста Києва

1-кп/754/754/21

Справа № 754/6403/21

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Шмигельського Д.І.

за участю секретаря: Вакулюк Д.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021100030000545 від 02.03.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (приватний будинок), проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (приватний будинок), проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, -

з участю сторони обвинувачення: - прокурора Садкевич Я.В.,

з участю сторони захисту: - обвинуваченого ОСОБА_1

та його захисника Березуцького Ю.В.,

- обвинуваченого ОСОБА_2

та його захисника Шевчука В.В., -

В С Т А Н О В И В :

23.04.2021 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених, кожного, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Прокурор просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Обвинувачені та їх захисники проти призначення судового розгляду не заперечували.

Представник потерпілого ТОВ «Фірмова мережа «Київхліб» Химченко Я.В. та потерпіла ОСОБА_3 у підготовче засідання не з`явилися, надали суду заяву, в яких просили проводити підготовче засідання та подальший судовий розгляд кримінального провадження у їх відсутність, покарання обвинуваченим просили призначити на розсуд суду.

Із врахуванням викладеного і того, що справа підсудна Деснянському районному суду м. Києва, підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, справа підлягає призначенню до судового розгляду.

Крім того, прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час продовжують існувати ризики, які дають йому достатні підстави вважати, що обвинувачені спробують переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджатимуть кримінальному провадженню, а саме ухилятимуться від виконання покладених на них процесуальних обов`язків, можуть незаконно впливати на потерпілу та свідків.

Обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та їх захисники заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити запобіжний захід на любий не пов"язаний з триманням під вартою .

Заслухавши думку учасників судового провадження, судом встановлено таке.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 02.03.2021 року строк тримання під вартою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спливає 30.04.2021 року.

Прокурор зазначає, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливатимуть на свідків чи потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджатимуть кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу та позицію захисту, суд приходить до наступного.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу, в тому числі його продовження, ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Зокрема, доказами на обґрунтування ризиків, заявлених прокурором, можуть бути: незаконний вплив на свідка, підтверджений документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю, тощо.

Прокурор, розкриваючи ризик переховування, посилається, як на тяжкість можливого покарання, що передбачає позбавлення волі від 7 до 10 років з конфіскацією майна, так і на докази, які були раніше долучені до кримінального провадження.

Існування цього ризику, на переконання суду, пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Так, у разі визнання обвинувачених винуватими у інкримінованому їм злочині, останні повинні будуть понести виключно реальне покарання у виді позбавлення волі.

Наведена обставина у виді безальтернативності та тяжкості покарання, на переконання суду, сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинувачених переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик переховування від правосуддя, суд також оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , (сімейного стану, роботи, місця проживання, засобів до існування) і приходить до висновку, що ризик переховуватися залишається досить актуальним, вважаючи на особистість обвинувачених та тяжкість ймовірного покарання за ч. 2 ст. 187 КК України, санкція якої передбачає покарання від 7 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від суду, який з часом зменшився, але продовжує існувати.

З огляду на те, що потерпіла та свідки у цьому кримінальному провадженні, показання яких суд має сприймати безпосередньо, ще не допитуватися, з великою ймовірністю також існує ризик незаконного на них впливу.

При вирішенні питання про можливе продовження запобіжного заходу у виді тримання під ватрою, прокурор посилається на те, що жодний інший запобіжний захід не зможе запобігти наведеним ризикам.

Суд уважно ставиться до того, що зі спливом часу продовження запобіжного заходу потребує більшого обґрунтування тих ризиків, на які посилається сторона обвинувачення, і що прокурор повинен надавати додаткові підстави щодо цього питання, проте вже надані прокурором доводи існуючих ризиків дозволяє суду прийти до висновку, що існуючий запобіжний захід цілком відповідає встановленим ризикам та особі кожного з обвинувачених. Вказані підстави підтверджують потребу в подальшому триманні обвинувачених під вартою, підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який суд не вбачає.

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність продовження застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених під час судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави судом не визначається.

Керуючись ст.ст. 314, 182, 183, 331, 334 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , обвинувачених, кожного, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Деснянського районного суду м. Києва (02225, м. Київ, пр. Маяковського, 5-В, зал № 6) на 30 квітня 2021 року на 15 годину 00 хвилин.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження строку застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, - до 24 години 00 хвилин 24 червня 2021 року включно.

Застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів, - до 24 години 00 хвилин 24 червня 2021 року включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, - для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.

Головуючий: Д.І. Шмигельський