Ухвала суду № 97054204, 17.05.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/7386/21

Провадження №2/523/3548/21

УХВАЛА

про забезпечення позову у справі

17.05.2021 року м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Кремер І.О., розглянувши заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Скребець Олександра Сергійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фьодорова Євгена Анатолійовича про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фьодорова Є.А. про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності.

Одночасно із зверненням до суду з даним позовом представник позивача ОСОБА_3 надав суду заяву про забезпечення позову. Обгрунтовуючи вимоги поданої заяви представник позивача вказує на те, що 27.09.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», було укладено кредитний договір № ОД14/09/2007/840-К/226, предметом якого є отримання ОСОБА_2 коштів у сумі 64038,00 дол. США, за цільовим призначенням: «придбання цінних паперів – облігації у без документальній формі випуску у кількості 6779 штук, емітованих ТОВ «Сіріус» з номінальною вартістю кожної облігації 35,55 грн., з метою фінансування будівництва житлової нерухомості, згідно Договору купівлі – продажу цінних паперів № Б-469/03 від 10.09.2007 року, що укладений між ОСОБА_2 та продавцем цінних паперів ТОВ «Паралелі», та Договору про участь у фінансуванні житлового будинку №2к194.65с від 10.09.2007 року, що укладений між Позичальником та ТОВ «Сіріус», на підставі якого ОСОБА_2 передається об`єкт фінансування, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» та укладено договори застави цінних паперів № ОД14/09/2007/840-З/226 від 27.09.2007 року та застави майнових прав по договору купівлі – продажу цінних паперів № ОД14/096/2007/840-З/226 від 27.09.2007 року, відповідно до яких, в якості забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, ОСОБА_2 передав у заставу банку майнові права.

Пунктом 2.1.3кредитного договору № ОД14/09/2007/840-К/226 від 27.09.2007 року протягом 3-х робочих днів, з моменту повідомлення позивальника про факт реєстрації права власності на нерухоме майно, у порядку передбаченому законодавством, діючому на момент реєстрації, але не пізніше 30 днів з моменту здійснення операцій, але не пізніше 30 днів з моменту здійснення операцій по списанню цінних паперів, зазначених у п. 1.2 цього Договору, з рахунку, відкритому у ВАТ «КБ Надра», з метою погашення цінних паперів в обмін на документ, що посвідчує право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, позичальник зобов`язаний укласти нотаріально оформлений Договір іпотеки нерухомості, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 67,79 кв.м., яка складається з 2-х кімнат.

Так, ОСОБА_2 оформив право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (будівельна адреса: АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 15.12.2008 року, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Однак, в подальшому, 10.11.2012 року на підставі Договору купівлі – продажу право власності на вказану вище квартиру перейшло до ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального кругу, посвідченого Фьодоровим Є.А., зареєстрованого за реєстровим номером № 2444.

Оскільки вказана квартира інвестована за рахунок кредитних коштів та відповідно до умов вищевказаноих договорів повинна бути передана в іпотеку до остаточного виконання основного зобов`язання, яке виникає із вказаного кредитного договору, було здійснено перереєстрацію права власності на зазначену квартиру, просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь – яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь – які реєстраційні дії щодо вказаної квартири.

Дослідивши матеріали заяви та справи, суддя доходить на ступного висновку.

З наявної в матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 251142672 від 02.04.2021 року вбачається, що гр. ОСОБА_1 належать на праві приватної власності житлова квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно приписів п. 1, 2 ч. 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Відповідно до роз`яснень Постанови № 9 Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

З урахуванням викладених представником позивача обставин та вищезазначених доказів, які надані на підтвердження його вимог, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно існує спір щодо правомірності укладення Договору купівлі – продажу від 10.11.2012 року та рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. В даному випадку, суд вважає, що забезпечення позову є ефективним захистом прав сторони по справі.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків накладення арешту.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Згідно приписів ч. 1, ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

З огляду на те, що виконавець в межах виконання ухвали суду про накладення арешту на майно може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, чим може бути порушено право власника майна на мирне володіння своїм майном, приходжу до переконання, що в задоволенні даного клопотання в частині накладення арешту на майно слід відмовити.

Однак, судом враховано, що спосіб забезпечення позову, про застосування якого просить представник позивача в частині заборони вчинення будь – яких реєстраційних дій щодо оспорюваного об`єкту нерухомого майна, є співмірним, оскільки забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам вчиняти будь – які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав та об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , жодним чином не позбавляє власника права володіння вказаною квартирою.

Крім того, згідно п. 10 постанови Пленуму ВСУ N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Або згідно положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті та ніяким чином не зумовить фактичного вирішення спору по суті. А у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ст. 158 ЦПК України).

Отже, суд враховує розумність та співрозмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, враховує наслідки вказаного заходу забезпечення позову, наявність обґрунтованої підозри в порушеннях та діях, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а тому приходжу до переконання, що подана представником позивача про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження

Керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України, суддя,–

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» Скребець Олександра Сергійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи без самостійних вимог Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фьодорова Євгена Анатолійовича про визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності – задовольнити частково.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, а також іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь – які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 25881981.

В задоволенні решти вимог клопотання – відмовити.

Копію ухвали для виконання направити сторонам, Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», код за ЄДРПОУ 40696815, місцезнаходження: 49089, м. Дніпро, 2 офіс 205.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець : АДРЕСА_3 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер