Рішення № 97050234, 17.05.2021, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/382/21

Номер провадження 2/573/183/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна і резолютивна частина)

17 травня 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білопілля заочно цивільну справу за позовом адвоката Шепітко Г.І., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – АТ «Альфа-Банк», про стягнення помилково нарахованих коштів,

В С Т А Н О В И В:

Враховуючи складність у виготовленні повного тексту судового рішення, що потребує значного часу в обґрунтування доводів сторін, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Керуючись ч. 6 ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов адвоката Шепітко Г.І., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа – АТ «Альфа-Банк» (місце знаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100), про стягнення помилково нарахованих коштів, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 998 грн 40 коп., сплачений позивачем при зверненні до суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом п`яти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин.

Суддя

Справа № 573/382/21

Номер провадження 2/573/183/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст рішення)

17 травня 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Білопілля заочно цивільну справу за позовом адвоката Шепітко Г.І., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – АТ «Альфа-Банк», про стягнення помилково нарахованих коштів,

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2021 року адвокат Шепітко Г.І., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення помилково нарахованих коштів. Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Альфа-Банк». 18 липня 2018 року в період часу з 19 години до 20:15 години остання отримала дзвінок з номеру мобільного телефону НОМЕР_2 від невстановленої особи, яка представилась « ОСОБА_3 » співробітником служби безпеки АТ «Альфа-Банк», внаслідок чого відбулося неправомірне заволодіння її коштами на суму 99 840 грн. В результаті несанкціонованих операцій, проведених проти волі ОСОБА_1 з її карткового рахунку № НОМЕР_3 було списано кошти на загальну суму 99 840 грн на карту № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_2 . Про здійснення вищевказаних операцій позивачці стало відомо 20 липня 2018 року у відділенні «Одеське №6»АТ «Альфа-Банк», після чого вона одразу подала звернення до директора відділення банка, у якому повідомила банк про те, що сталося, просила заблокувати картковий рахунок та повернути їй кошти. Також 12 грудня 2020 року представником позивача – адвокатом Шепітко Г.І. було подано до Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області заяву-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення. Адвокат вказує, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 набула майно, яке належить позивачу та зберігала його без достатньої правової підстави, чим завдала ОСОБА_1 моральної шкоди у виді страждань. Посилаючись на вищевикладене, просить стягнути з відповідача 99 840 грн помилково перерахованих коштів на картковий рахунок та 50 000 грн моральної шкоди.

Ухвалою від 18 березня 2021 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом як малозначної, тобто таку, що потребує швидкого розгляду, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 20 квітня 2021 року, яке в подальшому відкладено на 17 травня 2021 року (а. с. 36-37).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник останньої - адвокат Шепітко Г.І. не з`явилися, від представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позов підтримують ( а. с. 48 ).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась повторно, хоча належним чином повідомлялась за місцем реєстрації : АДРЕСА_2 , про день, час та місце розгляду справи, поштове повідомлення повернулося до суду не вручене, оскільки адресат відсутній за місцем реєстрації (а. с. 34, 39, 44). Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України виклик відповідача по справі вважається належним чином повідомлений про час, день та місце проведення судового засідання.

Крім того, відповідач належним чином повідомлявся про час, день та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (а. с. 42). Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням цього оголошення про виклик відповідач по справі вважається належним чином повідомлений про час, день та місце проведення судового засідання.

Представник третьої особи АТ «Альфа-Банк» у судове засідання не з`явився без повідомлення причин. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 43).

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач проти заочного вирішення справи не заперечує, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

При цьому, однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Засобами доказування в цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

У п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, зазначено, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, яким обґрунтувались вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може гуртуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Альфа-Банк» та на її ім`я відкрито картковий рахунок № НОМЕР_3 (а. с. 17-18).

З матеріалів справи вбачається, що в період з 18 по 19 липня 2018 року з кредитної картки № НОМЕР_5 , яка належить ОСОБА_1 , здійснено переказ коштів на картку № НОМЕР_4 , а саме проведено наступні операції:

1)покупка (MY ALFABANK COM UA (E2459668), KIEV, UKR, MCC 7321 на суму 1960 грн;

2)покупка (MY ALFABANK COM UA (E2459668), KIEV, UKR, MCC 7321 на суму 1880 грн;

3)списання переводу MoneySend (Alfa AQ UAH (VOICE), KIEV, UA, MCC на суму 49000 грн;

4)списання переводу MoneySend (Alfa AQ UAH (VOICE), KIEV, UA, MCC на суму 47000 грн (а. с. 19-22).

23 серпня 2018 року позивачка зверталася до директора Одеського відділення №6 АТ «Альфа-Банк» з проханням вказати номер рахунку та ПІБ останнього отримувача коштів, які були списані шахрайським способом з її рахунка (а. с. 24).

Також 01 серпня 2018 року ОСОБА_1 письмово звернулася до банку з метою заблокувати її кредитну картку № НОМЕР_5 до з`ясування ситуації щодо шахрайських дій, а вже 13 серпня 2018 року надала банку заяву, в якій повідомила, що відмовляється сплачувати заборгованість, оскільки 21 липня 2018 року за її заявою відкрито кримінальне провадження №12018160470002526 та вона чекає на результати розслідування (а. с. 25-26).

Згідно з відповіддю начальника відділу претензійної роботи АТ «Альфа-Банк» Нікандрова О.І., наданою на запит представника позивачки – адвоката Шепітко Г.І. від 21 травня 2019 року, була проведена службова перевірка, якою встановлено, що транзакції переказу коштів на суму 49000 та 47000 грн були здійснені на картковий рахунок ОСОБА_2 (ИНН НОМЕР_1 ). Також зазначено, що вказані транзакції здійснені з авторизацією, при цьому на мобільний телефон клієнта НОМЕР_6 банком направлялися СМС-повідомлення з кодом підтвердження. Сповіщення про ініціювання та здійснення операцій здійснювалося виключно на вказаний вище мобільний телефон. В зв`язку з тим, що при проведенні операцій за картковим рахунком використовувався коректний набір реквізитів, передбачений для подібного роду операцій, в АТ «Альфа-Банк» були відсутні підстави вважати вказані операції підозрілими та ризикованими.

Також, у вказаному вище листі зазначено, що будь-яких ознак втрати контролю над власною картою sim-картою або мобільним телефоном, а отже жодних підстав для виявлення шахрайських ознак при здійсненні оскаржуваних ОСОБА_1 операцій не вбачається. Таким чином, саме клієнтом були порушені правила використання карти в частині розголошення інформації стороннім особам (а. с. 14-16).

Із Витягу з кримінального провадження №12020160470002700 від 18 грудня 2020 року вбачається, що внесені відомості з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_1 щодо дій невстановленої особи, яка представилась співробітником АТ «Альфа-Банк» та зловживаючи її довірою, шахрайським шляхом, заволоділа коштами останньої в сумі 99 840 грн (а. с. 23).

На час пред`явлення позову досудове розслідування триває. Повідомлення про підозру жодній особі не вручалося. Досудове розслідування проводиться Малиновським ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз викладеної норми дає підстави зробити висновок, що для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідно наявність хоча б двох умов: перше - збільшення або збереження майна однією стороною (набувачем) з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого); друге - відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення або збагачення за підставою, яка згодом відпала. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Із встановлених судом фактичних обставин вбачається відсутність правових підстав для одержання відповідачем зазначених коштів від позивача. Договірних відносин між позивачем та відповідачем як до перерахування грошових коштів, так і після цього, - не існувало. Телефонну розмову позивачка вела з чоловіком на ім`я « ОСОБА_3 », який представився співробітником АТ «Альфа-Банк». Відповідач не був уповноваженим представником вказаної особи, а отже його участь у договірних відносинах виключається.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються нормою ст. 1212 ЦК України, оскільки відповідач набув кошти за рахунок позивача за відсутності правових підстав для цього.

При цьому суд визнає відсутність підстав для відмови у позові у зв`язку з можливістю відновлення права позивача шляхом спеціального способу захисту, передбаченого ст.1166 ЦК України.

Встановлені обставини перерахування позивачем коштів на картковий рахунок відповідача вказують на те, що деліктні правовідносини можуть мати місце між позивачем та невстановленою особою на ім`я « ОСОБА_3 », який представився співробітником банку та ввів в оману позивача, а також у разі встановлення у кримінальному провадженні іншої особи, що діяла у змові на шахрайство.

Позивач, здійснюючи свої цивільні права відповідно до ст.12 ЦК України на власний розсуд, правомірно звернулася до суду з позовом до відповідача на підставі ст.1212 ЦК України, а отже позов в частині стягнення 99 840 грн підлягає задоволенню.

Що стосується задоволення позовної заяви ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз`яснено п. п. 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року від № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодження здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У позові зазначено про те, що внаслідок того, що ОСОБА_2 набула майно та зберігала його без достатньої правової підстави, позивачці завдана моральна шкода у вигляді душевних страждань.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту інформування позивачем відповідача щодо необхідності повернення йому коштів.

До позову також не надано будь яких доказів, що позивач звертався з вимогою до ОСОБА_2 про виплату їй спірних коштів та невиконання відповідачем такої вимоги на доведення заподіяння їй моральної шкоди через безпідставне неповернення коштів.

За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, у зв`язку з не наданням позивачем суду жодних доказів про те, що вона просила повернути кошти та в цьому їй було відмовлено, що доводило б неправомірність дій відповідача, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають.

З огляду на положення ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам слід також стягнути 998 грн 40 коп. понесених і документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76-78, 81, 133, 137, 141, 258, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов адвоката Шепітко Г.І., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа – АТ «Альфа-Банк» (місце знаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100), про стягнення помилково нарахованих коштів, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 998 грн 40 коп., сплачений позивачем при зверненні до суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 19 травня 2021 року.

Суддя