Рішення № 97045273, 11.05.2021, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/93/21

Номер провадження № 2/708/82/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Попельнюха А.О.,

за участю:

секретаря судових засідань - Циріль С.В.,

представника позивача - адвоката Дриги Л.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Чигирині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , Чигиринської державної нотаріальної контори про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - адвокат Дрига Л.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , Чигиринської держаної нотаріальної контори, про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. В обґрунтування поданого позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є синами померлого. За життя померлий склав заповіт, який був посвідчений 04.03.2005 виконавчим комітетом Зам`ятницької сільської ради. Відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповідав належний йому державний акт на право власності на земельну ділянку своїм синам ОСОБА_1 та ОСОБА_1 . На день смерті ОСОБА_2 був власником земельної ділянки (паю) площею 7,06 га, до складу якої входила орна земля площею 3,789 га (кадастровий номер 7125481800:01:000:0127), земельна ділянка сінокіс площею 2,53 га (кадастровий номер 7125481800:01:000:0412), земельна ділянка випас площею 0,742 га (кадастровий номер 7125481800:01:000:0697).

01.10.2020 позивачу ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 2,53 га. Та свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,742 га.

Цього ж дня відповідачеві ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку площею 3,789 га. Зазначає, що площі виділених спадкоємцям земельних ділянок є різними, оскільки позивачеві виділено всього земельні дялкни площею 3,272 га, а відповідачу 3,78 га. Крім того, такі ділянки мають різну нормативно - грошову оцінку земельних ділянок, зокрема нормативна грошова оцінка земельної ділянки успадкованої відповідачем ОСОБА_1 становить 72 449,82 грн., а нормативна грошова оцінка земельної ділянки, успадкованої позивачем ОСОБА_1 становить 15 279,17 грн. (сінокіс) та 4 375,69 грн. (випас), а всього 19 654,86 грн. Такий розподіл спадщини порушує права спадкоємців, оскільки батько заповідав державний акт синам, що говорить про необхідність проведення розподілу порівну між ними. Крім того, фактично спадкування проведено за законом, а не заповітом, що не відповідає волі заповідача. Про наявність вказаних розбіжностей у площах та нормативній вартості земельних ділянок позивачеві стало відомо вже після оформлення спадкових прав та отримання витягу про нормативну грошову вартість земельних ділянок, тому вважає, що вказаний розподіл спадщини, проведений нотаріусом, порушує волю померлого та права спадкоємців. Тому просить суд ухвалити рішення, яким внести зміни до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 01.10.2020 на ім`я ОСОБА_1 , зареєстровані в реєстрі за № 526 та за № 524, виданого 01.10.2020 на ім`я ОСОБА_1 , та зазначити, що «Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частку спадкового майна: земельної ділянки (паю) згідно з планом розташованої в адміністративних межах Зам`ятницької сільської ради Чигиринського району Черкаської області цільове признання земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орна земля площею 3,789 га (кадастровий номер 7125481800:01:000:0127), земельної ділянки сінокіс площею 2,53 га (кадастровий номер 7125481800:01:000:0412), земельна ділянка випас площею 0,742 га (кадастровий номер 7125481800:01:000:0697), видане ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 », замість «Свідоцтва про право на спадщину за законом серія НМВ 950256 на частку спадкового майна земельної ділянки (паю) згідно з планом розташованої в адмінмежах Зам`ятницької сільської ради Чигиринського району Черкаської області цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельної ділянки сінокіс площею 2,53 га (кадастровий номер 7125481800:01:000:0412), «Свідоцтва про право на спадщину за законом серія НМВ 950255 на частку спадкового майна земельної ділянки (паю) згідно з планом розташованої в адмімежах Зам`ятницької сільської ради Чигиринського району Черкаської області цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, випас площею 0,742 га (кадастровий номер 7125481800:01:000:0697), видане ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою в АДРЕСА_1 ». Та внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Чигиринської державної нотаріальної контори Курило, серії НМВ № 950254, зареєстрованого в реєстрі № 524 (спадкова справа № 94/2020 р.) від 01.10.2020 на ім`я ОСОБА_1 «Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на Ѕ частку спадкового майна: земельної ділянки (паю) згідно з планом розташованої в адміністративних межах Зам`ятницької сільської ради Чигиринського району Черкаської області цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орна земля площею 3,789 га (кадастровий номер 7125481800:01:000:0127), земельної ділянки сінокіс площею 2,53 га (кадастровий номер 7125481800:01:000:0412), земельна ділянка випас площею 0,742 га (кадастровий номер 7125481800:01:000:0697), видане ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає в с. Худоліївка Чигиринського району Черкаської області», замість «Свідоцтво про право на спадщину за законом серія НМВ 950254 на частку спадкового майна земельної ділянки (паю) згідно з планом розташованої в адміністративних межах Зам`ятницької сільської ради, Чигиринського району, Черкаської області цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельної ділянки орна площею 3,789 га (кадастровий номер 7125481800:01:000:0127) видане ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає в с. Худоліївка, Чигиринського району, Черкаської області.

Ухвалою від 18.02.2021 провадження у справі відкрито за правилами за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 13.04.2021 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті. Також під час проведення підготовчого провадження за ініціативою суду в порядку ч. 7 ст. 81 ЦПК України була витребувана копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, на адресу суду направив заяву з проханням проводити розгляд справи у його відсутність. Позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник позивача - адвокат Дрига Л.В. під час судового розгляду справи позов підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити. Суду додатково повідомила, що нотаріусом свідоцтва про право на спадщину видані без врахування думки померлого, який за життя склав заповіт. Жодних постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, нотаріус не виносила. Також пояснила, що нотаріус не роз`яснювала юридичні наслідки проведених нею нотаріальних дій, спадкоємцям не було відомо про різну вартість земельних ділянок. При звернення до нотаріуса із наміром позасудового врегулювання спору було відмовлено, тому наявні підстави для захисту порушених прав спадкоємців у судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_1 під час судового розгляду позов визнав у повному обсязі та проти його задоволення не заперечував. Суду пояснив, що він не знає чому нотаріус провела розподіл спадщини саме таким чином, про різницю вартості земельних ділянок спадкоємцям стало відомо лише після отримання виплат від орендаря ТОВ «Нібулон» та отримання витягів про нормативну грошову вартість успадкованих земельних ділянок.

Відповідач Чигиринська державна нотаріальна контора участь уповноваженого представника під час судового розгляду справи не забезпечила, на адресу суду направила відзив на позовну заяву, відповідно до якого просили суд проводити розгляд справи у відсутність представника Чигиринської державної нотаріальної контори, у задоволенні позову просили відмовити. В обґрунтування поданого заперечення зазначили, що відповідно до заповіту від 04.03.2005 померлий ОСОБА_2 заповідав державний акт на земельну ділянку серії ЯБ № 176149 своїм синам ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , тобто предметом заповіту був безпосередньо акт як документ, а не належні померлому земельні ділянки. 01.10.2020 спадкоємці померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_1 уклали договір про поділ спадщини, який був посвідчений нотаріально. Вказаним договором спадкоємці визначили порядок спадкування на власний розсуд. Згодом відповідно до узгодженого спадкоємцями порядку поділу спадкового майна нотаріусом і були видані свідоцтва про право на спадщину за законом. За зверненням позивача по справі ОСОБА_1 із питанням внесення змін до виданих свідоцтв про право на спадщину за законом нотаріусом була винесена постанова про відмову у вказаної вчиненні нотаріальної дії, оскільки заявником не були дотримані вимоги ч. 1, ч. 2 ст. 1300 ЦК України. Також зазначили, що нотаріальна контора не є належним відповідачем у даній справі.

Заслухавши учасників, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку зі спадкування майна померлого, відповідно до їх врегулювання застосовуються положення Книги шостої «Спадкове право» Цивільного кодексу України.

Щодо складу учасників даної цивільної справи та їх процесуальний статус суд погоджується з доводами представника Чигиринської державної нотаріальної контори, що вказана особа не є належним відповідачем у справі, натомість визначення складу учасників спору та їх процесуальний статус є виключним правом позивача, який несе ризики можливого настання негативних наслідків за вчинення чи не вчення ним процесуальних дій.

Висновки суду щодо неналежного відповідача узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, який у постанові від 24.10.2018 по справі № 758/5329/15 зазначив про те, що нотаріус може бути відповідачем лише у разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення, а не визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Твердження позивача та представника позивача щодо неможливості врегулювання спору позасудовим шляхом суд оцінює критично. Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1300 ЦК України за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину.

На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину (ч. 2 ст. 1300 ЦК України).

З наданої суду постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що державний нотаріус Чигиринської нотаріальної контори Курило Я.В., розглянувши подану 10.02.2021 заяву від ОСОБА_1 про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину за законом та видачу нових свідоцтв про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 постановила відмовити у внесенні ініційованих позивачем змін до виданих 01.10.2020 свідоцтв про право на спадщину за законом. В обґрунтування винесеної постанови нотаріус зазначила, зокрема, що для вчинення вказаної нотаріальної дії відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 1300 ЦК України необхідна згода всіх спадкоємців та їх звернення із відповідною ініціативою. Натомість позивач звернувся сам без відповідача по справі. Неможливість врегулювання вказаного питання позасудовим шляхом за спільним зверненням всіх спадкоємців суду не доведена.

Враховуючи, що під час судового розгляду відповідач ОСОБА_1 позов визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення, суд приходить до висновку, що фактично між спадкоємцями спір відсутній, відповідно розгляд такого «уявного» спору не відповідає завданню цивільного судочинства, оскільки не встановлено факту наявності порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свобод чи інтересів.

Вказані обставини є самостійною підставою для відмови у позові, натомість у даній справі вони не є єдиним підставою для відмови у позові, що обумовлюється наступним.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Спадкоємцями після його смерті, які звернулись із заявами про прийняття спадщини після його смерті та не відмовились від її прийняття є його діти ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .

На день смерті померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 13.12.2004 належала земельна ділянка площею 7,06 га, до складу якої входить три окремі земельні ділянки, а саме: орна земля площею 3,789 га (кадастровий номер 7125481800:01:000:0127), земельної ділянки сінокіс площею 2,53 га (кадастровий номер 7125481800:01:000:0412), земельна ділянка випас площею 0,742 га (кадастровий номер 7125481800:01:000:0697).

За життя померлий склав заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Зам`ятницької сільської ради 04.03.2005. Зі змісту вказаного заповіту вбачається, що ОСОБА_2 заповів своїм синам ОСОБА_1 та ОСОБА_1 належний йому державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ-№176149, виданий Чигиринською райдержадміністрацією 13 грудня 2004 року.

Враховуючи зміст заповіту та вимоги чинного законодавства вбачаються підстави стверджувати, що спадкування належних померлому земельних ділянок на підставі вказаного заповіту неможливо, оскільки формулювання заповіту стосується державного акту як документа, а не належних померлому майнових прав.

З урахуванням наведеного спадкування належного померлому майна відбувалось за законом його синами позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

На підставі ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ч. 3 ст. 1267 ЦК України спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Аналіз наведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи дає підстави стверджувати, що спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , як спадкоємці першої черги за законом після смерті батька, при оформленні своїх спадкових прав на успадковане ними майно прийшли до добровільної згоди про поділ спадщини. Вказане волевиявлення спадкоємців було реалізовано шляхом укладення договору про поділ спадщини від 01.10.2020, посвідченого нотаріально державним нотаріусом Чигиринської державної нотаріальної контори Курило Я.В., зареєстровано в реєстрі за № 523.

Укладаючи даний договір його сторони, розуміючи значення своїх дій, будучи попередньо ознайомленими нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений ними правочин, добровільно домовились про поділ спадщини.

Даним договором сторони також підтвердили, що нотаріусом їм роз`яснено вимоги законодавства щодо змісту, значення та правових наслідків вказаного правочину (п. 2.1. Договору), а також дійшли спільної згоди, що компенсація різниці вартості спадкового майна між ними як спадкоємцями не проводиться (п. 2.3. Договору), претензій один до одного у сторін немає (п. 2.6. Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 ЦК України).

На підставі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином суд приходить до переконання, що під час вчинення вказаного правочину сторони розуміли, усвідомлювали та свідомо бажали настання його наслідків. Форма та зміст правочину відповідає вимогам закону, підстави для визнання його нікчемним судом не встановлені. Питання про визнання його недійсним позивачем під час звернення до суду не ставилось.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

На підставі ч. 2 ст. 1296 якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Враховуючи вказані вимоги закону, наявну домовленість між спадкоємцями про поділ спадщини, у зв`язку з поданням позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_1 спільної заяви про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на належне померлому майно, нотаріусом були видані оскаржувані свідоцтва від 01.10.2020.

З наведеного суд приходить до переконання, що сукупність вказаних юридичних фактів мала наслідком видачу оскаржуваних свідоцтв, при цьому зміст оскаржуваних свідоцтв про право на спадщину за законом є наслідком укладеного договору про поділ спадщини. Подальша зміна бажань спадкоємців без скасування або зміни первинного юридичного факту - договору про поділ спадщини, виключає можливість внесення змін до свідоцтв про право на спадщину за законом в судовому порядку. Крім того, суд враховує, що позовні вимоги в тому числі стосуються внесення змін до свідоцтв про право на спадщину за законом від 01.10.2020 шляхом внесення до них відомостей про спадкування позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_1 за заповітом. Хоча, як вже було досліджено та встановлено судом, заповіт, посвідчений 04.03.2005, не визначав порядку спадкування належних померлому земельних ділянок. За таких обставин позов не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 202, 204, 215, 1216, 1218, 1222, 1223, 1261-1265, 1267, 1268, 1296, 1300 ЦК України, ст. ст. 10, 30, 76-84, 258, 259, 263-265, 351-354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , Чигиринської державної нотаріальної контори про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники та їх адреси:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 );

Представник позивача - адвокат Дрига Людмила Вікторівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 527, видане Радою адвокатів Черкаської області 21.01.2013, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_2 );

Відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , прож.: АДРЕСА_3 );

Відповідач - Чигиринська державна нотаріальна контора (код ЄДРПОУ: 02901405, місцезнаходження: Черкаська обл., м. Чигирин, вул. Б. Хмельницького, буд. 25).

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені судом 11.05.2021, повне рішення складено 20.05.2021.

Суддя А.О. Попельнюх