Вирок № 97044070, 20.05.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/4855/17

Дата документу 20.05.2021

В И Р О К

Іменем України

20 травня 2021 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А. Г.

при секретарях Гречка Є. В., Загорулько О. С.,

Кіяшко К. В., Шевченко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві за участю сторін та учасників судового провадження: прокурорів Дяченка С. Г., Пічугіна Р. І., захисників Дашка М. В., Самойленка М. О., Фелоненка Г. М., потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представників потерпілих Самарець А. М., Сватенка М. О., обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , кримінальне провадження № 12017170040002204 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища, начальника зміни ПАТ «КВБЗ», одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня технічна, водія-охоронця агентства «Скорпіон», одруженого, має на утриманні малолітню дитину, не судимого

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1 та 2 ст. 121 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Близько 20 год. 24 хв. 05 квітня 2017 року обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку № 27 по вул. Соборності в м. Полтава, діючи умисно, на ґрунті неприязних відносин, які раптово виникли, наніс потерпілому ОСОБА_1 не менше восьми ударів колото-ріжучим предметом, а також численні удари руками та ногами, чим спричинив останньому згідно висновків судово-медичних експертиз № 544 та 568 від 28 квітня 2017 року тілесні ушкодження у вигляді: проникаючих колюче-ріжучих поранень передньої брюшної стінки та грудної клітки з пошкодженням діафрагми, правої легені, печінки, які ускладнились внутрішньо-грудною та внутрішньо-черевною кровотечами, що в свою чергу призвело до геморрагічного шоку, по ступеню тяжкості кваліфікуються лише в своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя; переломів 7-8 ребер справа, які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, непроникаючих колюче-ріжучих поранень тулубу, правого стегна та лівого передпліччя, які кваліфікуються, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми м`яких тканин голови, саден, синців шкіри голови, які кваліфікуються лише у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; синців та саден шкіри тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, які кваліфікуються як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 , які виразилися у нанесенні потерпілому ОСОБА_1 умисних тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння за ч. 1 ст. 121 КК України.

Суд вважає невірною кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, оскільки цей факт не знайшов свого підтвердження під час розгляду матеріалів кримінального провадження в суді.

При кваліфікації діянь обвинуваченого ОСОБА_4 суд керується положеннями ч. 1 ст. 337 КПК України, відповідно до якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом не доведеним

Крім того, відповідно до обвинувального акту, близько 20 год. 24 хв., 05 квітня 2017 року ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку № 27 по вул. Соборності в м. Полтава, діючи спільно з ОСОБА_4 , маючи єдиний злочинний намір на нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 , на ґрунті неприязних відносин, які раптово виникли, діючи умисно, нанесли останньому не менше восьми ударів колото-ріжучими предметами, а також численні удари руками та ногами, чим спричинили йому, згідно висновків судово-медичних експертиз № 544 та № 568 від 28 квітня 2017 року тілесні ушкодження у вигляді: проникаючих колюче-ріжучих поранень передньої брюшної стінки та грудної клітки з пошкодженням діафрагми, правої легені, печінки, які ускладнились внутрішньо-грудною та внутрішньо-черевною кровотечами, що в свою чергу призвело до геморрагічного шоку, по ступеню тяжкості кваліфікуються лише в своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя; переломів 7-8 ребер справа, які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я; непроникаючих колюче-ріжучих поранень тулубу, правого стегна та лівого передпліччя, які кваліфікуються як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми м`яких тканин голови, саден, синців шкіри голови, які кваліфікуються лише у своїй сукупності як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; синців та саден шкіри тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, які кваліфікуються як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які виразились у нанесенні умисних тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, вчинені групою осіб, щодо кожного із них кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України.

Продовжуючи свою злочину діяльність, 05 квітня 2017 року, близько 20 год. 25 хв., обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку № 27 по вул. Соборності в м. Полтава, на ґрунті неприязних відносин, які раптово виникли, діючи умисно, повторно, знаходячись обличчям до потерпілого ОСОБА_2 , наніс останньому не менше ніж два удари колото-ріжучим предметом в лівий бік та ліве передпліччя, а також декілька ударів руками в область голови, чим спричинив йому згідно висновку судово-медичної експертизи № 546 від 28 квітня 2017 року тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва з пошкодженням діафрагми та пошкодженням капсули селезінки, внутрішньої кровотечі, що призвело до крововтрати першого, другого ступеню та гемопневмотораксу зліва, які кваліфікуються лише в своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя; колюче - різаної рани лівого передпліччя, яке кваліфікується, як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я; закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани волосистої частини голови, які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

За цим епізодом дії обвинуваченого ОСОБА_4 , які виразились у нанесенні умисних тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів

Допитаний під час розгляду матеріалів кримінального провадження в суді обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав частково та показав, що 05 квітня 2017 року він та інші охоронці фірми «Скорпіон-2016» в кількості 10 чоловік прибули до м. Полтави за сигналом тривоги на вулицю Соборності, 27, на об`єкт, охорону якого відповідно до договору здійснювала фірма, де згідно повідомлення, активісти били юриста фірми ОСОБА_5 , який там, виконуючи обов`язки по охороні арки, знаходився. Місце забудови арки було оточене натовпом людей, серед якого були дуже агресивно налаштовані чоловіки, більшість із яких були у балаклавах. Хтось був із ломом, хтось із кувалдою, хтось просто з палицями. Не всі працівники фірми на той час мали відповідну екіпіровку, а тому частина із них, в тому числі й обвинувачений ОСОБА_3 , перебувала в цивільному одязі. Шоломи, жилети й гумові кийки мали тільки ті співробітники, які заступили на чергування по охороні об`єкту.

По прибуттю на місце побачили, що до арки їм потрібно прориватися через обурений натовп, багато із присутніх людей в якому їм намагалися завадити, проявляючи при цьому агресію.

Потерпілого ОСОБА_1 в натовпі вони помітили відразу, бо він виділявся серед усіх, хто знаходився біля арки, своєю статурою, активністю з проявами агресії та тим, що був у балаклаві. Працівники фірми намагалися пройти до арки, щоб зупинити руйнування огорожі на ній. Тим, хто йшов першим, цього не вдалося, оскільки ОСОБА_1 та інші учасники на боці активістів цього не позволили. Він також прямував туди в числі перших, намагаючись дістатись огорожі арки. Підходячи ближче до арки відчув, що наступив на якийсь предмет, яким виявився розкритий викидний ніж. Він швидко підібрав його та вирішив використати в бійці, незважаючи на те, що керівництвом фірми категорично заборонено використовувати охоронцям ножі чи будь-які інші предмети, крім гумових кийків.

Наближаючись до арки, він намагався пройти повз ОСОБА_1 , не застосовуючи при цьому ножа. Але той, проявляючи агресію та демонструючи свої фізичні можливості, не давав можливості це зробити. Тоді він проскочив повз нього попід руками за спину і зразу ж наніс йому кілька ударів ножем, не менше 5, в ділянку брюшної черевнини та в бік. ОСОБА_3 не наносив ОСОБА_1 жодних ножових поранень, бо у нього не було ножа. Вважає, що ОСОБА_1 з корисних міркувань обмовляє ОСОБА_3 в цьому. На його переконання, про непричетність ОСОБА_3 до нанесення ножових поранень ОСОБА_1 свідчить і висновок криміналістичної експертизи, відповідно до якого пошкодження на одязі й ушкодження на тілі останнього були спричинені одним ножем, а не різними. Зазначив, що в ході боротьби на місці події йому також були спричинені ножові поранення правого стегна у вигляді двох порізів, але хто це зробив, він не бачив, бо під час бійки, зважаючи ще й на наявність димової завіси, це не можливо було помітити. Категорично заперечив свою причетність до заподіяння ножових поранень, а отже нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 ножем. Вважає, що останній обмовляє його в цьому виключно з корисних міркувань, перш за все, щоб отримати матеріальну компенсацію, а по-друге, щоб підтримати створену в уяві мешканців міста та громадськості спотворену думку про те, що вказані події мають не чисто кримінальний характер, а й політичний окрас, пов`язаний з впливом на заволодіння об`єктами власності представників владних структур та протистояння цьому окремих громадських формувань, засновником та керівником одного з яких, а саме «Єдність і братство», він являється. На його переконання, про це свідчить непослідовність, а отже неправдивість показань потерпілого ОСОБА_6 , який спочатку у своїй заяві, адресованій правоохоронним органам, чітко викладав порядок подій 05 квітня 2017 року та стверджував, що не може впізнати особу, яка заподіяла йому ножові поранення. Про це ж він стверджував і 06 квітня. І тільки 26 квітня 2017 року, вже після того, як був оприлюднений відеозапис, зроблений невідомими особами на мобільний телефон, на якому у нього, ОСОБА_4 , в правій руці нібито проглядався предмет, схожий на ніж, а останній вже був затриманий, той почав стверджувати протилежне, змінивши свої показання в цій частині, зазначивши, що зможе впізнати особу, що спричинила йому тілесні ушкодження та описав його зовнішність, а потім і впізнав по фотознімках. Вважає це спотворенням доказів, а тому просить до уваги їх не приймати. Наполягав на визнанні недопустимими частини доказів, які були отримані з недодержанням вимог кримінально-процесуального Кодексу України, наданих стороною обвинувачення, зокрема, протоколів впізнання потерпілими та свідками обвинувачених по фотознімках, протоколів слідчих експериментів з участю потерпілих, а також висновків судових експертиз, отриманих на підставі даних цих слідчих експериментів.

Частково визнав заявлений по справі потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, а саме в розмірі 200 000 грн, зазначивши, що на даний час 100 000 грн ним уже відшкодовано добровільно. Іншу частину пообіцяв відшкодувати після постановлення вироку в разі, якщо не матиме перешкод для цього, пов`язаних з його виконанням або відбуванням покарання, яке він просив призначити без його реального відбування.

Обвинувачений ОСОБА_3 вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та заявленого по кримінальному провадженню цивільного позову про відшкодування моральної шкоди не визнав, заявивши, що тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 не спричиняв, ударів ножем ні йому, ні будь-кому іншому з учасників, які брали участь у бійці біля газетної арки 05 квітня 2017 року, не наносив, а тому просив виправдати його за відсутністю в його діях складу інкримінованого йому злочину.

Заслухавши пояснення обвинувачених, один з яких визнав свою вину у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 , дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, суд вважає доведеним факт їх заподіяння, виходячи з такого.

Потерпілий ОСОБА_1 під час допиту в суді показав, що 05 квітня 2017 року, близько 20 год., він прибув на вулицю Соборності, 27 у м. Полтаві з тим, щоб захистити право мешканців міста на користування аркою, яку певні особи, використовуючи владні повноваження, намагалися привласнити для використання у власних цілях. Зробив це на заклики своїх побратимів, які були поширені в інтернетмережі, не пересвідчуючись у наявності будь-яких правових підстав для цього. З собою у нього була балаклава, яку він в подальшому, при виникненні сутички, використав для захисту від спрямованого на натовп невідомими особами з арки газу. Після початку сутички він використовував лом та болгарку, принесені учасниками акції, якими намагався зруйнувати змуровану на вході в арку огорожу. Саме в цей час він почув чийсь крик «тітушки» і побачив, що біля арки появилися працівники охоронної фірми «Скорпіон-2016», які використовуючи спецзасоби, почали бити учасників акції. Він разом з останніми та побратимими почав захищатися від нападу, вступивши із працівниками охоронної фірми в бійку. В цей час до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_4 , який відразу ж наніс йому два проникаючі удари ножем в ділянку черевної порожнини зліва та кілька ударів ножем по верхніх кінцівках, якими він захищався від нападу, після чого різко перемістився за його спину, а до нього, тримаючи ніж в правій руці, наблизився ОСОБА_3 та наніс ним удар в ділянку печінки. Останнього зразу ж відтягнули хтось із присутніх, а на нього ззаду знову накинувся обвинувачений ОСОБА_4 та наніс йому ще не менше п`яти ударів ножем в задньо-бокову поверхню тулуба. В цей час відчув ще один удар ножем третьою особою, яка знаходилась з правого боку, в ділянку верхньої третини правого стегна. Під час нанесення ножових поранень в правий бік його били кулаками в верхню частину тулуба, гумовими кийками по спині невідомі, одягнені в форму охоронної фірми «Скорпіон». При цьому були нанесені чисельні удари. Від «шокового стану» після нанесення йому ножових ран він впав на правий бік ногами до арки та намагався закрити голову руками. В цей час, щонайменше три особи, серед яких був ОСОБА_4 , наносили чисельні удари ногами в місця поранень та по голові, хтось із них наніс три удари металевою арматурою по голові. Було запаморочення, починав втрачати свідомість. Зазначив, що загалом обвинуваченим ОСОБА_4 йому було нанесено 6, обвинуваченим ОСОБА_3 і невідомою особою, яка була на місці пригоди з ножем в руці та невстановлена органами досудового розслідування, по одному проникаючому удару ножем в ділянки черевної порожнини та грудної клітки. Він також бачив, як обвинувачений ОСОБА_4 бився з потерпілим ОСОБА_2 , наносячи удари руками, але чи наносив той удари ножем, не бачив.

Зазначив, що злочинними діями обвинувачених йому заподіяно моральну шкоду, наявність та розмір якої ним обґрунтовано в позовній заяві, яку він просить задовольнити в повному обсязі.

Свої показання потерпілий ОСОБА_1 підтвердив в ході слідчого експерименту з його участю 27 квітня 2017 року під час досудового розслідування, в ході якого продемонстрував механізм нанесення йому тілесних ушкоджень. Зазначив, що спочатку його били невідомі гумовими кийками по тулубу, від яких він відбився. Після цього до нього наблизився обвинувачений ОСОБА_4 , який зразу ж наніс йому два удари ножем, який тримав в правій руці, в ділянку брюшної черевнини зліва, після чого спритно, коли він намагався його затримати, перемістився за його спину. В цю ж мить до його побиття приєднався ОСОБА_3 , який ножем, що був у нього в правій руці, наніс йому один-два удари в ділянку брюшної черевнини справа. Далі ОСОБА_4 , перебуваючи у нього за спиною наніс ще три-чотири удари ножем в праву частину тулуба. Одночасно з ОСОБА_4 невідомою особою, яка була присутня на місці події, йому були нанесені ще два удари ножем: в праву сторону тазу та в праву частину тулуба під праву руку. В цей же час інші особи наносили йому удари невідомими предметами по тулубу. Після отримання вказаних ножових поранень він впав на асфальт, де його продовжили бити ногами та руками не менше чотирьох осіб, які нанесли приблизно 20 ударів. Зазначив, що всього отримав вісім проникаючих поранень та три-чотири порізи. Ствердив, що ножові поранення йому наносили три особи (том 4 а. п. 19-34).

Відповідно до додаткового висновку судово-медичного експерта № 568 від 28 квітня 2017 року показання ОСОБА_1 , надані під час проведення з ним слідчого експерименту не протирічать механізму утворення у нього тілесних ушкоджень (том 4 а. п. 17-18).

При пред`явленні для впізнання по фотознімках 12 квітня 2017 року, протоколи про що були досліджені в суді, потерпілий ОСОБА_1 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 як особу, яка 05 квітня 2017 року на місці події нанесла йому ножові поранення, а обвинуваченого ОСОБА_3 як особу, яка в цей же день під час бійки нанесла йому удар ножем (том 4 а. п. 7, 8).

Потерпілий ОСОБА_2 в суді показав, що 05 квітня 2017 року він вже втретє брав участь в акції підтримки мешканців будинку, які виступали проти забудови арки на вулиці Соборності, 27 в м. Полтаві . Акція планувалася мирною, про що він дізнався з повідомлень в Інтернеті. На місце, де знаходилися мешканці будинку та інші особи, він прибув близько 19 год. З собою у нього були знаряддя для руйнування огорожі, якою була закрита арка для проведення в ній ремонтних робіт, а саме лом. Він йшов туди, щоб руйнувати огорожу арки, так як вважав, що зроблена вона незаконно, хоча ніяких документів з приводу незаконності забудови арки він не бачив, але дізнався про це з повідомлень в Інтернеті. Наголосив на своїй переконаності в тому, що має право вчиняти такі руйнівні дії щодо чужого майна, якщо воно перейшло у власність або користування шляхом рейдерського захоплення або іншим незаконним шляхом. На його переконання, забудова арки на той час здійснювалась у незаконний спосіб, в зв`язку з чим він разом з іншими особами, які там знаходилися, почав зрізати та руйнувати огорожу арки, використовуючи лом, який приніс із собою, молот, який йому хтось передав із учасників акції та «болгарку», отриману від когось на місці події. ОСОБА_1 , який вчинював дії по руйнуванню огорожі арки разом з ним, попросив передати йому болгарку, зазначивши, що він вміє нею вправніше користуватися. Він виконав його прохання. В той час, коли використовуючи вказані знаряддя, вони розбирали огорожу арки, він почув чийсь крик: « Тітушки ». Оглянувшись, він побачив перед собою людей, які були в спеціальній уніформі, в шоломах та з гумовими кийками в руках. Його зразу ж почали бити, наносячи удари по голові, тулубу та кінцівках. Він захищався руками та ломом, який приніс із собою на акцію та тримав в руках. В цей час до нього підбіг обвинувачений ОСОБА_4 та наніс йому один за одним два удари ножем, один з яких прийшовся в руку, а інший в бік. Інших ударів ні ОСОБА_4 , ні будь-хто інший з присутніх на місці події йому не наносили. Під час цих подій боковим зором він бачив, що ОСОБА_4 в якусь мить знаходився близько біля потерпілого ОСОБА_1 , але наносив він тому удари ножем, чи ні, не бачив. Він також бачив на місці події ОСОБА_3 , але не бачив, щоб той бив потерпілого ОСОБА_1 або наносив йому удари ножем.

27 квітня 2017 року під час досудового розслідування з метою перевірки показань потерпілого ОСОБА_2 з застосуванням відеозйомки було проведено слідчий експеримент з його участю, в ході якого останній продемонстрував механізм нанесення йому тілесних ушкоджень, зазначивши, що в той час, коли він з іншими учасниками за допомогою лома руйнував огорожу арки, після чийогось крику «тітушки», підбігли невідомі особи та нанесли йому не менше чотирьох ударів по голові. Захищаючись від ударів руками, в яких тримав лом, він закрив голову, піднявши їх на рівень голови. В цей час йому був нанесений удар якимсь предметом в бік і одночасно хтось наніс йому удар ймовірно палицею. За цим послідував удар невідомим предметом в ділянку передпліччя. Що це був за предмет, він сказати не може, так як його не бачив. Але по відчуттю вважає, що це був гострий металевий предмет. Саме ним йому було нанесено два удари, локалізація яких прийшлася у вказані ним місця. Після цього, він випустив з рук лом та нахилився, щоб його підняти, але лом хтось вихопив з його рук. Після нанесених ударів він не падав та пішов з місця події додому. В цей вечір йому ударів більше не наносили (том 4 а. п. 48-57).

Відповідно до додаткового висновку судово-медичного експерта № 569 від 28 квітня 2017 року показання ОСОБА_2 , надані під час проведення з ним слідчого експерименту не протирічать механізму утворення у нього тілесних ушкоджень (том 4 а. п. 46-47).

При пред`явленні для впізнання по фотознімках 26 квітня 2017 року, протоколи про що були досліджені в суді, потерпілий ОСОБА_2 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 як особу, яка 05 квітня 2017 року на місці події нанесла йому ножові поранення. Обвинуваченого ОСОБА_3 не зміг впізнати як особу, яка в числі інших 05 квітня 2017 року брала участь в побитті учасників акції протесту біля арки «Газетного ряду» (том 4 а. п. 35-37, 38).

Аналізуючи показання потерпілого ОСОБА_2 , суд звертає увагу на їх суперечливість та алогічність, яка в своїй сукупності викликає сумнів у їх правдивості та відповідності об`єктивній істині.

Цей висновок суду ґрунтується на суперечливості тверджень потерпілого, які він продемонстрував, даючи показання протягом досудового розслідування та розгляду матеріалів кримінального провадження в суді, а також на порушеннях вимог Кримінально-процесуального кодексу України органами досудового розслідування при його проведенні.

Так, під час допиту в суді 11 липня 2017 року ОСОБА_2 категорично ствердив про те, що ножові поранення йому були спричинені саме обвинуваченим ОСОБА_4 , який підбіг до нього та наніс удар ножем в грудну клітку зліва, спричинивши її колюче-ріжуче поранення, а також колото-різану рану лівого передпліччя. Він також зазначив, що бачив на місці події обвинуваченого ОСОБА_3 , але не бачив, щоб той вчинював будь-які протиправні дії щодо потерпілого ОСОБА_1 .

Під час слідчого експерименту з його участю 27 квітня 2017 року він, стверджуючи про обставини заподіяння йому ножових поранень з такою ж категоричністю стверджував, що не бачив ту особу, яка гострим металевим предметом спричинила йому ці тілесні ушкодження, так як закривав голову руками, в яких тримав лом, від побиття його представниками охоронної фірми. І саме в цей час йому були нанесені ці удари. Відповідаючи на запитання експерта про знаряддя їх заподіяння, він заявив, що не бачив, чим саме вони були спричинені, а лише відчував, що то був гострий металевий предмет.

Аналіз змісту його тверджень під час слідчого експерименту, на переконання суду, свідчить про те, що він не бачив і не міг, виходячи з обставин самої події, не тільки знаряддя злочину, яким йому були спричинені ножові поранення, а й особи, яка це вчинила, про що він і стверджував при проведенні цієї слідчої дії.

Суд звертає увагу на те, що свідчення на слідчому експерименті потерпілий ОСОБА_2 давав 27 квітня 2017 року (том 4 а. п. 48), тобто після проведеного з ним впізнання обвинуваченого ОСОБА_4 , яке відбулося 26 квітня 2017 року (том 4 а. п. 35), в ході якого він впізнав останнього як особу, що спричинила йому ножові поранення 05 квітня 2017 року. Однак, наступного дня, даючи показання на слідчому експерименті, він з категоричністю стверджує про те, що не бачив особи, яка йому заподіяла ножові поранення.

Оцінюючи наведене, суд констатує про суперечливість та алогічність його показань про одні й ті ж обставини щодо причетності до спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень саме обвинуваченого ОСОБА_4 , а також зазначає, що впізнання потерпілим обвинуваченого було проведено з грубим порушенням вимог статей 228 та 231 КПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 228 КПК України перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

Частини 6 та 7 цієї ж статті вказують, що за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред`явленні особи для впізнання. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред`являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 КПК України про проведення пред`явлення для впізнання складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, у якому докладно зазначаються ознаки, за якими особа впізнала особу, річ чи труп, або зазначається, за сукупністю яких саме ознак особа впізнала особу, річ чи труп.

Цих вимог закону при проведенні впізнання обвинуваченого ОСОБА_4 за фотознімком потерпілим ОСОБА_2 дотримано не було.

Всупереч вимог ч. 1 ст. 231 КПК України в протоколі докладно не зазначені ознаки або їх сукупність, за якими потерпілий впізнав особу обвинуваченого, а лише констатується, що на знімку № 2 він впізнає невідомого йому чоловіка, який на вулиці Соборності, 27 спричинив йому ножові поранення руки та тулубу зліва (том 4 а. п. 36). Для впізнання було пред`явлено не фотознімок обвинуваченого, а його ксерокопія, що не передбачено Кримінально-процесуальним кодексом України, при виготовленні якої було допущено спотворення образу особи ОСОБА_4 - неприродньо звужене та витягнуте обличчя, яке вирізняє його серед інших зображених на фототаблиці осіб та позбавляє його будь-яких чітких рис та ознак, по яких його можна було б впізнати, зважаючи ще й на обставини, за яких потерпілим його образ сприймався. Крім того, фон фотознімку, з якого була виготовлена ксерокопія, відрізняється від інших ксерокопій фотознімків, розміщених на фототаблиці жовтим кольором з наявністю на ній рамки, чого немає на інших ксерокопіях знімків, образ осіб на яких виглядає природньо та має різкі відмінності від образу ОСОБА_4 . Нумерація ксерокопій фотознімків на фототаблиці, на відміну від всіх інших фототаблиць, які надані стороною обвинувачення в даному кримінальному провадженні, виконана кульковою ручкою синього кольору, а не типографським способом та справа наліво, що з урахуванням твердження потерпілого про те, що він впізнає особу під № 2, може свідчити про узгодження його твердження з місцерозташуванням ксерокопії фотознімку на фототаблиці в зворотньому напрямку, в зв`язку з чим нумерація знімків і була виконана в ручний спосіб вже після проведення впізнання.

Отже, судом встановлено, що проведення впізнання було зроблене з недодержанням порядку, встановленого КПК України, а тому відповідно до ч. 2 ст. 86 КПК України протокол про це визнається недопустимим доказом, який не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Оцінивши наведене, суд має підстави констатувати про невідповідність дійсності показань потерпілого ОСОБА_2 про заподіяння йому ножових поранень саме обвинуваченим ОСОБА_4 та не приймати їх до уваги як належний та допустимий доказ винуватості останнього.

Про це, на думку суду, свідчить також і його твердження при розгляді матеріалів кримінального провадження в суді про те, що він нібито бачив на місці події поруч з потерпілим ОСОБА_1 обвинуваченого ОСОБА_3 , хоча при пред`явленні для впізнання по фотознімках під час досудового розслідування 12 квітня 2017 року, тобто відразу після події злочину, його не впізнав (том 4 а. п. 38).

Суд вважає, що слідчі експерименти з участю потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_8 були проведені з додержанням вимог КПК України, а тому, керуючись статтями 85, 86 та 94 КПК України, протоколи про це вважає належними та допустимими доказами, відмовляючи при цьому в задоволенні клопотання сторони захисту про визнання їх недопустимими із-за нібито не зазначення в протоколах всіх осіб, які брали участь в проведенні цих слідчих дій, і, зокрема, експерта. Дослідженням змісту цих протоколів та переглядом відеозапису, який здійснювався протягом всього часу проведення цих слідчих дій, встановлено, що експерт не лише був присутній на слідчих експериментах, а й брав активну участь у їх проведенні.

На підставі отриманих в ході слідчих експериментів даних були проведені додаткові судово-медичні експертизи, а також комісійна судово-медична експертиза, висновки яких суд також приймає до уваги, оскільки вони ґрунтуються на доказах, отриманих у визначеному законом порядку, в зв`язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання сторони захисту про визнання цих висновків недопустими як доказів.

Свідок ОСОБА_9 , знайомий потерпілого ОСОБА_1 , під час допиту в суді показав, що 05 квітня 2017 року, близько 20 год. 20 хв., він перебував на мітингу по вул. Соборності, 27 в м. Полтава, який відбувався з приводу незгоди мешканців будинку та громадських активістів з забодовою арки «Газетного ряду». Під час сутички учасників акції, яка виникла з представниками охоронної фірми «Скорпіон-2016», він бачив, як обвинувачений ОСОБА_3 поблизу арки «Газетному ряду» підбіг до потерпілого ОСОБА_1 та наніс йому удар ножем знизу-вгору в ділянку печінки, після чого в останнього на футболці почали проступати сліди крові. Після цього зразу ж обвинувачений ОСОБА_4 , який перебував позаду потерпілого, наніс ОСОБА_1 три удари ножем в ділянку спини, від чого останній впав на землю. В місцях, куди були нанесені удари потерпілому ножами, було видно кровотечу, яка просякалася на його одяг. Після того як потерпілий впав на асфальт, він отримав ще декілька ударів ногами від обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Захищаючи ОСОБА_1 від побиття обвинуваченим ОСОБА_3 , він ломом, який відібрав у когось з учасників акції, наніс тому удар по тулубу, після чого затримав останнього та намагався передати його поліцейським, які стояли поруч, однак останній зміг вирватись та відбігти до інших працівників охоронної фірми «Скорпіон-2016». В цей час активісти відтягли потерпілого ОСОБА_1 з місця події та надали йому першу медичну допомогу. Зазначив, що ОСОБА_4 наніс удари ножем ще кільком полтавцям. Він також наголосив, що на місці події була ще одна невідома особа, яка наносила удари ножем учасникам бійки. Кому саме і яку кількість ударів нанесла, не бачив.

При пред`явленні для впізнання по ксерокопіях фотознімків свідок ОСОБА_9 впізнав обвинуваченого ОСОБА_3 , який пред`явлений для впізнання трьох інших осіб, що не мають ушкоджень на обличчі, «за рисами обличчя, ушкодженнями на обличчі та зачіскою», заявивши перед цим, що зможе впізнати, крім рис обличчя, за зростом, приблизною вагою, та одягом», що на представлених ксерокопіях фотознімків не проглядається (том 4 а. п. 58-61).

Аналізуючи показання вказаного свідка в сукупності з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, суд звертає увагу на їх як загальний характер, так і вибірковість - чітку спрямованість на бачення ним виключно дій обвинувачених, суперечливість іншим доказам про обставини та послідовність заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , а також характер його стосунків з потерпілим, які є близькими до дружніх. Так, останній стверджує, що першим два удари в ділянку живота зліва йому спричинив обвинувачений ОСОБА_4 , після чого перемістився за спину і вже після того, як він почав битися з ОСОБА_3 , наніс йому ще серію ударів ножем ззаду разом з іншою невідомою особою. ОСОБА_9 , стверджуючи про послідовність нанесення ударів, зазначає, що першим удар ножем потерпілому ОСОБА_1 наніс ОСОБА_3 . Зважаючи на вказану суперечливість, а також враховуючи, що вказаний свідок про наявність в руках обвинуваченого ОСОБА_3 ножа під час бійки на місці події почав категорично стверджувати лише під час дачі пояснень в суді, не згадуючи про цей факт протягом всього досудового розслідування кримінального провадження, суд критично оцінює його показання і приймає до уваги тільки в частині, яка відповідає іншим доказам, які були предметом дослідження в суді, зокрема, факту нанесення ударів ножем потерпілому ОСОБА_1 обвинуваченим ОСОБА_4 .

Допитаний в суді свідок ОСОБА_10 показав, що 05 квітня 2017 року він перебував на мітингу по вул. Соборності, 27 в м. Полтава. Під час сутички учасників мітингу з представниками охоронної фірми «Скорпіон-2016» бачив, як поблизу арки «Газетного ряду» обвинувачений ОСОБА_4 наносив потерпілому ОСОБА_1 удари в ділянку спини ззаду. Куди саме приходились ці удари, не бачив. Всього з ОСОБА_4 потерпілого били не менше трьох осіб. Обвинуваченого ОСОБА_3 серед них не бачив і взагалі його не знає. Кров на футболці ОСОБА_1 появилась після того, як повз нього пробіг обвинувачений ОСОБА_4 . Він не бачив, щоб ОСОБА_4 наносив удари ногами ОСОБА_1 . В якусь мить він бачив, як у останнього, коли він пробігав повз нього, з рук випав складний ніж типу «бабочка», який той підняв з асфальту та зник у натовпі. Він також бачив на місці події потерпілого ОСОБА_2 , але не бачив, щоб хтось із учасників бійки його бив чи наносив удари ножем або будь-яким іншим знаряддям.

Свідок ОСОБА_11 , який перебуває в дружніх стосунках з потерпілими, в суді показав, що 05 квітня 2017 року під час сутичок учасників мітингу поблизу арки «Газетного ряду», на якому він був присутній, з представниками охоронної фірми «Скорпіон-2016», були спричинені тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1 . Зазначив, що він не бачив, хто і як заподіяв останньому ножові поранення, а бачив лише, що той з кимось бився спочатку «один на один», а потім до бійки приєдналися ще дві особи. ОСОБА_4 знаходився поруч з потерпілим ОСОБА_1 , коли той бився з невідомими, але чи наносив він йому удари, не бачив. Взагалі, все, що відбувалося, він бачив не чітко, так як очі у нього в ту мить були вражені розпиленим кимсь сльозогінним газом. Пам`ятає, що в когось із учасників бійки в руках були ножі, але в кого саме, сказати не зміг. Наголосив, що саме під час бійки невідомих осіб з потерпілим ОСОБА_1 у того на одязі почали з`являтися плями крові. Він також не бачив, як і ким були заподіяні ножові поранення потерпілому ОСОБА_2 . Підкреслив, що під час проведення впізнання обвинувачених по фотознімках він знаходився в кабінеті лише зі слідчим, інших осіб при проведенні цієї слідчої дії там не було.

При пред`явленні для впізнання по ксерокопіях фотознімків у чорно-білому зображенні свідок ОСОБА_11 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 як особу, з якою 05 квітня 2017 року ОСОБА_1 боровся біля арки без зазначення, за яких обставин це відбулося та за якими ознаками він впізнає (том 4 а. п. 109-110).

Свідок ОСОБА_12 , даючи показання в суді зазначив, що 05 квітня 2017 року він перебував на мітингу по вул. Соборності, 27 в м. Полтава. Під час сутички учасників акції, представники яких руйнували огорожу арки, з представниками охоронної фірми «Скорпіон-2016» бачив, як поблизу арки «Газетного ряду» обвинувачений ОСОБА_3 бився з потерпілим ОСОБА_1 . На місці події бачив також обвинуваченого ОСОБА_4 , який вів себе агресивно, у нього в руках був предмет, схожий на ніж. Крім того, бачив лежачого на асфальті потерпілого ОСОБА_1 зі слідами крові на тулубі. Наголосив, що не бачив, щоб хтось із обвинувачених бив потерпілого ОСОБА_2 , як не бачив на останньому і тілесних ушкоджень.

При пред`явленні для впізнання по ксерокопіях фотознімків свідок ОСОБА_12 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 як особу, яка 05 квітня 2017 року біля будинку № 27 по вулиці Соборності в м. Полтаві брала активну участь в розгоні та побитті «людей, які зібралися на мирну акцію», яка тримала в руках предмет, схожий на ніж та використовувала його при розгоні людей (том 4 а. п. 103).

Аналогічні показання про обставини бійки обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_1 дав під час допиту в суді свідок ОСОБА_13 , який 05 квітня 2017 року також перебував на мітингу по вул. Соборності, 27 в м. Полтава. Крім того, він зазначив, що саме тоді, коли між цими особами відбувалася бійка, до них підбіг обвинувачений ОСОБА_4 та перемістившись за спину потерпілого ОСОБА_1 , наніс останньому ножем, який тримав у правій руці, декілька ударів в ділянку правого боку, після чого потерпілий впав на асфальт, а на його футболці почали проступати сліди крові. Він разом з іншими особами відтягнули потерпілого з місця події та відвели до кафе «Августін», звідки його забрала бригада швидкої медичної допомоги.

Свої показання свідок ОСОБА_13 підтвердив під час слідчого експерименту з його участю 07 квітня 2017 року в ході досудового слідства, вказавши при цьому на обставини, спосіб та механізм заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 (том 4 а. п. 81-92).

Під час допиту в суді свідок ОСОБА_14 , учасник акції, що проходила біля арки «Газетного ряду» 05 квітня 2017 року, підтвердив присутність на ній обвинуваченого ОСОБА_4 , в руках якого був предмет схожий на ніж. Останній був емоційно збуджений та використовуючи нецензурну лексику безадресно викрикував погрози: «Вб`ю». Він не бачив, щоб предметом, який тримав у руках, той наносив будь-кому із учасників конфлікту удари. На місці події він також бачив лежачого ОСОБА_1 , але не бачив, щоб того хтось бив.

Допитані в суді свідки ОСОБА_15 , друг потерпілих, та ОСОБА_16 , які були учасники мітингу по вул. Соборності, 27 в м. Полтава 05 квітня 2017 року, також підтвердили факт бійки учасників акції з представниками охоронної фірми «Скорпіон-2016». Обидва ствердили, що були очевидцями бійки між потерпілим ОСОБА_1 , якимись особами та обвинуваченим ОСОБА_4 поблизу арки «Газетного ряду», в процесі якої останній наносив потерпілому удари руками по тулубу. Свідок ОСОБА_15 також зазначив, що після бійки з ОСОБА_1 . ОСОБА_4 наблизився до потерпілого ОСОБА_2 та наніс йому правою рукою удар в ділянку лівого боку. Ніхто із них не бачив в руках учасників бійки і, зокрема обвинувачених, ножа.

При пред`явленні для впізнання по ксерокопіях фотознімків свідок ОСОБА_16 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 як особу, яка 05 квітня 2017 року біля будинку № 27 по вулиці Соборності в м. Полтаві брала активну участь розгоні та побитті «людей, які зібралися на мирну акцію» (том 4 а. п. 97).

Свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , співробітники патрульної поліції, які виїжджали на місце події 05 квітня 2017 року, підтвердили факт сутичок, що мали місце там. Наголосили, що не були очевидцями заподіяння кому-небудь із учасників акції тілесних ушкоджень, як і агресивної поведінки обвинувачених, про присутність яких на місці події ніхто із них з категоричністю ствердити не зміг. Ствердили, що бачили на місці події неподалік від кафе «Августін» потерпілого ОСОБА_1 , одяг на якому був у крові.

Свідок ОСОБА_19 , на той час депутат Полтавської міської ради, в суді показав, що 05 квітня 2017 року він був присутнім на місці події по вулиці Соборності, 27 в м. Полтаві біля арки «Газетного ряду» в той час, коли там відбувалася сутичка між учасниками акції, які протестували проти забудови арки та представниками охоронної фірми «Скорпіон-2016». Бачив, як потерпілого ОСОБА_1 одночасно били 3-4 особи, серед яких був і обвинувачений ОСОБА_4 , в руках якого в цей момент ніяких предметів не було. Від отриманих ударів потерпілий впав на асфальт, після чого ОСОБА_4 відійшов від нього і вступив у бійку з іншими присутніми на місці події учасниками, а ОСОБА_1 продовжили бити невідомі особи, ідентифікувати яких він не зміг, наносячи удари гумовими кийками, руками та ногами. Він не бачив, щоб після нанесення ОСОБА_1 ударів ОСОБА_4 на його одязі появилася кров. Сумнівно зазначив, що серед тих, хто бив ОСОБА_1 міг бути і ОСОБА_3 за умови, що на ньому була уніформа та шолом на голові. Категорично ствердив про те, що не бачив, щоб хтось із учасників бійки, в тому числі і обвинувачені, наносив удари потерпілому ОСОБА_2 .

Допитана в суді свідок ОСОБА_20 , мешканка будинку, в якому знаходиться арка «Газетного ряду», показала, що 05 квітня 2017 року вона перебувала на місці події серед учасників акції і бачила там обвинуваченого ОСОБА_4 , який тримаючи в руках гумовий кийок хаотично наносив удари учасникам акції. Ножа чи схожого на ніж предмета в руках останнього вона не бачила, як не бачила і того, щоб він бив кого-небудь із потерпілих. Хто із учасників бійки наніс тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1 вона не бачила, так як в цей знаходилась у себе в квартирі.

При пред`явленні для впізнання по ксерокопіях фотознімків у чорно-білому зображенні свідок ОСОБА_20 впізнала обвинуваченого ОСОБА_4 як особу, що поранила ОСОБА_1 без зазначення, де, коли, за яких обставин це відбулося та за якими ознаками вона впізнає (том 4 а. п. 105-107).

Свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 . ОСОБА_26 , працівники охоронної фірми «Скорпіон-2016», під час допиту в суді підтвердили, що 05 квітня 2017 року приїхали до арки «Газетного ряду», що на вулиці Соборності, 27 в м. Полтаві, на допомогу ОСОБА_27 , працівнику цієї ж охоронної фірми, якого вже до їх приїзду побили та який від початку акції знаходився на місці події один, так як було повідомлено, що відбудеться мирна акція, а не бійка. Далі вони діяли по ситуації. Ножів ні в кого з них не було. Свідок ОСОБА_23 , крім того, суду повідомив, що він отримав ножове поранення під час сутички біля арки, хто йому заподіяв дане тілесне ушкодження він не бачив, так як події відбувались дуже швидко та динамічно, все крутилось навколо, помітити, хто саме його вдарив ножем було неможливо.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_28 показав, що 05 квітня 2017 року він став випадковим очевидцем подій, що відбувалися біля арки «Газетного ряду» на вулиці Соборності в м. Полтаві. Самої бійки він не бачив, а лише поблизу кафе «Августин» бачив потерпілого ОСОБА_1 , на футболці якого були сліди крові.

Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 підтвердили та уточнили свої показання під час перегляду з їх участю відеозапису, що був виявлений в мережі інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4», який завантажений на DVD-R диск «Kaktuz» ємністю 4,7 гігабайт (том 4 а. п. 62-66, 72-75, 77-80, 93-96, 98-101, 103-105).

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 544 від 28 квітня 2017 року у потерпілого ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження, які по механізму утворення та ступеню тяжкості можна розділити на декілька груп:

- до першої групи відносяться: проникаючі колюче-ріжучі поранення передньої брюшної стінки та грудної клітки з пошкодженням діафрагми, правої легені, печінки, які ускладнились внутрішньо-грудною та внутрішньо-черевною кровотечами, що в свою чергу призвело до геморрагічного шоку, по ступеню тяжкості кваліфікуються, лише в своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя;

- до другої групи відносяться: переломи 7-8 ребер справа, які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я;

- до третьої групи відносяться: непроникаючі колюче-ріжучі поранення тулубу, правого стегна та лівого передпліччя, які кваліфікуються, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;

- до четвертої групи відносяться: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, гематоми м`яких тканин голови, садна, синці шкіри голови, які кваліфікуються лише у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я;

- до п`ятої групи відносяться: синці та садна шкіри тулубу, верхніх та нижніх кінцівок, які кваліфікуються, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження.

Тілесні ушкодження першої та третьої груп могли утворитись не менше ніж від 8-кратної дії колюче-ріжучого предмету, яким міг бути і ніж.

Тілесні ушкодження другої групи могли утворитись не меш ніж від однократної дії тупого обмеженого предмету, яким могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інші предмети з подібними характеристиками.

Тілесні ушкодження четвертої та п`ятої груп могли утворитись від багатократної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інші предмети з подібними характеристиками.

Тілесні ушкодження всіх груп могли утворитись за обставин, вказаних в описовій частині постанови про призначення експертизи (том 4 а. п. 9-14).

Даний висновок в повній мірі підтверджується висновком комісійної експертизи № 32 за матеріалами справи від 22 лютого 2018 року (том 5 а. п. 51-68).

Згідно висновку експерта № 1340 за результатами проведення судово-психологічної експертизи (том 8 а. п. 21-46) обставини події, що розглядається в даному кримінальному провадженні - нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 вплинуло на нього як психотравмуючий фактор. Характер впливу обставин справи полягають у заподіянні йому інтенсивних фізичних і психічних страждань: інтенсивний гострий та хронічний біль, дискомфорт, зменшення фізичних можливостей, переживання страху смерті, власної вадності, втрачених можливостей, досади, вини, переживання несправедливості, ураження інтенсивності та спектру позитивних переживань, існування стійких мимовільних негативних спогадів про подію отримання травм і їх наслідки, виникнення негативних змін в структурі індивідуальності, порушення соціального функціонування у основних сферах життя.

ОСОБА_1 за умов ситуації нанесення йому тяжких тілесних ушкоджень, з урахуванням поведінки кожного із учасників події, заподіяні моральні страждання, які, з огляду на їх інтенсивність, тривалість та широкий діапазон деструктивного впливу на основні сфери життєдіяльності підекспертного, є суттєвими.

Суттєві моральні страждання, заподіяні ОСОБА_1 , є психологічною підставою для правового вирішення питання про відшкодування йому моральної шкоди.

Встановити орієнтовний розмір грошової компенсації заподіяних ОСОБА_1 моральних страждань не представляється можливим з огляду на неможливість застосування формули визначення орієнтовного розміру відшкодування моральної шкоди.

Крім наведеного, винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у спричиненні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 також підтверджується:

- протоколом огляду місця події від 05 квітня 2017 року, згідно якого проведено огляд ділянки місцевості, розташованої поблизу будинку № 27, що по вул. Соборності в м. Полтаві, під час якого на вказаній місцевості було виявлено та вилучено 12 дерев`яних палиць, 2 із яких зі слідами РБК; 3 фрагмента дерев`яних палиць, один із яких із слідами РБК; 2 тротуарні плитки із слідами РБК; 2 серветки із слідами РБК; матерчаті рукавички; 2 змиви РБК (том 2 а. п. 202-224);

- протоколом огляду речей, вилучених у потерпілого ОСОБА_1 від 05 квітня 2017 року, відповідно до якого в приміщенні 2 МКЛ м. Полтави в цей же день у останнього були вилучені: футболка білого кольору, на якій маються плями бурого кольору, схожого на кров, пошкодження у вигляді порізів у кількості 7 штук; чоловічі труси з плямами бурого кольору, схожого на кров; чоловічі штани сіро-зеленого кольору, на яких мається рідина бурого кольору, схожого на кров; пасок коричневого кольору, черевики чорного кольору типу берців, в яких знаходяться шкарпетки (том 3 а. п. 36-42);

- протоколом огляду від 06 квітня 2017 року відеозапису, яке виявлено в мережі інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4» (том 3 а. п.72-105), який завантажений на DVD-R диск «Kaktuz» ємністю 4,7 гігабайт. Загальна тривалість відео 2 год. 15 хв. 38 сек. З переглянутого відеозапису вбачається, як учасники акції руйнують металеву конструкцію, що закриває вхід до арки. Найактивнішим учасником даного дійства являється потерпілий ОСОБА_1 , який одягнений в білу футболку та обличчя якого приховане, який за допомогою болгарки починає руйнувати металеву огорожу (27 хв. 44 сек. та 34 хв. 20 сек. запису).

На 38 хв. 10 сек. лунають вигуки «тітушки» і в натовп мітингувальників вриваються агресивно налаштовані чоловіки міцної статури в цивільному одязі, а за ними інші особи, переважна більшість з яких вдягнена в уніформу чорного кольору. Частина з них екіпіровані шоломами та іншими засобами індивідуального захисту, а також озброєні кийками. Дані чоловіки завдають ударів учасникам акції, відбувається масова бійка (скріншот № 15-22).

На 38 хв. 22 сек. зафіксовано, що на тротуарі правіше від металоконструкції двоє чоловіків руками тримають один одного (скріншоти № 24 та № 25). Одним із них є потерпілий ОСОБА_1 , а інший зовні схожий на обвинуваченого ОСОБА_3 . Боротьба між ними триває до 38 хв. 31 сек., після чого свідок ОСОБА_9 (38 хв. 35-37 сек.) відштовхує обвинуваченого ОСОБА_3 від ОСОБА_1 і той залишається лежати спиною на бруківці тротуару, а на його футболці в ділянці живота проглядаються плями бурого кольору, схожого на кров (скріншот № 28, 29-32). На задньому плані (38 хв. 38 сек.) зафіксовано групу агресивно налаштованих чоловіків спортивної статури, серед яких знаходиться і обвинувачений ОСОБА_4 .

На 38 хв. 40 сек. запису зафіксовано ОСОБА_4 , який намагається завдати удару кулаком правої руки комусь із мітингувальників, тримаючи при цьому у лівій руці блискучий предмет (скріншот № 33), який він випускає з рук та швидко піднімає його (скріншот 33) 38 хв. 43 сек. (скріншоти № 35-37).

На 39 хв. 14 сек. запису видно, що свідок ОСОБА_9 , сидячи на обвинуваченому ОСОБА_3 передає його поліцейським. При цьому на обличчі останнього, який намагається вирватись від них (39 хв. 49 сек. запису), є видимі тілесні ушкодження;

- відеозаписами на двох DVD-дисках, наданих ТОВ «Студія Місто» 06 квітня 2017 року ГУНП в Полтавській області (том 3 а. п. 108-109), на яких зафіксовано події 05 квітня 2017 року поблизу будівлі № 27 по вул. Соборності в м. Полтава. На першому диску в папці photos Arc є розкадровка з 21 зображенням, на яких видно, як ОСОБА_3 б`ється з потерпілим ОСОБА_1 , а в цей час обвинувачений ОСОБА_4 , тримаючи в правій руці ніж (фото Sequence 01.Still006), наносить ззаду потерпілому удар в праву частину спини.

На другому диску маються численні відео подій від 05 квітня 2017 року: на відео 00094.MTS з 06 хв. 51 сек. починається конфлікт між протестувальниками і представником забудовника, після чого вони починають ламати металеву огорожу; на відео 00100.MTS потерпілий ОСОБА_1 розпилює металеву конструкцію за допомогою болгарки; на відео 00108.MTS зафіксовано початок нападу на мітингувальників; на 11 секунді данного відео зафіксовано бійку між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_3 ; на 13 сек. відеозапису видно, як обвинувачений ОСОБА_4 наносить ззаду потерпілому ОСОБА_1 удар в праву ділянку спини; на 36 сек. відеозапису потерпілого ОСОБА_1 відводять від арки і на його одязі чітко видно сліди крові: на передній частині футболки з обох боків, а також на задній правій частині футболки та на штанах; на відео 00113.MTS на 33 сек. зафіксовано як ОСОБА_4 тримає в лівій руці блискучий предмет;

- протоколом огляду від 06 квітня 2017 року, відповідно до якого було проведено огляд сторінки новин «Інтернет-видання «Полтащина», на якій висвітлено інформацію про отримання тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_1 . Інформація знаходиться на сайті http://poltava.to/news/42445/. На вказаній інтернет-сторінці мається сповільнена зйомка трансляції подій 05 квітня 2017 року, проведеної Громадським ТБ Полтава. Зокрема, 45 сек. початок нападу на мітингувальників; 01 хв. 04 сек. та 01 хв. 11 сек. зафіксовано боротьбу ОСОБА_1 з ОСОБА_3 ; на 01 хв. 43 сек. зафіксовано обвинуваченого ОСОБА_4 , який намагається завдати удару кулаком правої руки комусь із мітингувальників, тримаючи при цьому у лівій руці ніж (том 3 а. п. 112-118);

- протоколом огляду від 06 квітня 2017 року, згідно якого переглянуто відеозапис, завантажений з мережі інтернет з назвою «video». Тривалість відео 16 секунд. На даному відео зображено, як потерпілий ОСОБА_1 веде боротьбу з обвинуваченим ОСОБА_3 , в ході якої обвинувачений ОСОБА_4 наносить йому один удар правою рукою в область правої ділянки спини потерпілого ОСОБА_1 (том 3 а. п. 121-128);

- протоколом огляду від 06 квітня 2017 року (том 3 а. п. 131-132), відповідно до якого було оглянуто відеозапис із диску DVD-R 16X i-tech з написом «Арка». На вказаному диску знаходиться файл № 4. На 13 хв. початок конфлікту та спроби зламати арку. На 22 хв. 14 сек. вказаного відеозапису зображено ділянку місцевості по вул. Соборності, 27 в м. Полтава , де видно, як учасники акції протесту здійснюють спроби зламати металеву конструкцію, що закриває вхід до арки вказаного будинку. Також, зображено потерпілого ОСОБА_1 , який одягнутий в футболку білого кольору, на обличчі якого знаходиться платок сірого кольору та потерпілого ОСОБА_2 , який одягнутий в куртку кольору «хакі». На 22 хв. 25 сек. обвинувачений ОСОБА_4 підбігає до ОСОБА_1 та отримує від останнього удар ногою в живіт, після чого блокує другий удар ногою та наносить йому декілька ударів правою рукою в ділянку живота і різко переміщається за його спину. В цей момент на 22 хв. 28 сек. до потерпілого ОСОБА_1 підбігає обвинувачений ОСОБА_3 та наносить йому серію ударів по тулубу. Між ними розпочинається бійка, в ході якої на футболці ОСОБА_1 з`являються плями бурого кольору в ділянці живота;

- протоколом перегляду відеозапису від 08 квітня 2017 року (том 3 а. п. 135-145), згідно якого було оглянуто відеозапис виявлений в мережі інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4». У вказаному протоколі деталізовано напад на учасників акції протесту 05 квітня 2017 року по вул. Соборності, 27 в м. Полтаві . Зокрема, зафіксовані дії ОСОБА_26 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 та ОСОБА_4 , який тримає в лівій руці предмет схожий на ніж (38 хв. 38 сек. запису, скріншот № 4); 38 хв. 40 сек. ОСОБА_4 замахується правою рукою для нанесення удару комусь із учасників акції, але той встигає відійти (скріншоти № 5-8); 38 хв. 41 сек. - випускає предмет, схожий на ніж, на бруківку, нахиляється, бере його правою рукою, після чого знову перекладає в ліву руку (скріншоти № 9-12);

- довідками 2 МКЛ: одна рукописна без дати, інша друкована від 14 квітня 2017 року, згідно яких у ОСОБА_1 встановлено діагноз у вигляді проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини, черевної порожнини з пошкодженням правої легені, печінки, поперекової ділянки справа, правого стегна, внутрішньо-черевної та внутрішньо-грудної кровотечі, геморагічного та травматичного шоку ІІ ступеня, множинні садна та гематоми голови, обличчя тулуба та верхніх кінцівок (том 3 а. п.170, 171);

- довідкою 2 МКЛ м. Полтави від 26 квітня 2017 року, відповідно до якої ОСОБА_2 , перебував у вказаній установі на стаціонарному лікуванні з 05 по 25 квітня 2017 року (том 3 а. п. 172);

- листом ПОКЛ ім. Скліфасовського від 07 квітня 2017 року, згідно якого ОСОБА_1 встановлено діагноз у вигляді проникаючого колото-різаного торако-абдомінального поранення з пошкодженням правої легені, діафрагми, печінки, перелому ребер з правого боку. ЗТРК. Гемопневмоторакс праворуч, контузія правої легені (том 3 а. п. 174);

- довідкою 2 МКЛ м. Полтави від 14 квітня 2017 року, згідно якої у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва з пошкодженням селезінки внутріплевринною кровотечею, гемопневмотораксу зліва (том 3 а. п. 175);

- довідкою ПОКЛ ім. Скліфасовського від 20 квітня 2017 року, згідно якої ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні даної установи з 06 по 20 квітня 2017 року (том 4 а. п. 6);

- висновоком судово-медико-криміналістичної експертизи № 99-МК від 12 червня 2017 року, відповідно до якого на футболці ОСОБА_1 виявлено:

-по правій боковій поверхні зліва три колото-різані пошкодження, які утворилися не менш ніж від трьохкратної дії колючо-ріжучого предмету, клинок якого мав лезо з однієї сторони і найбільшу ширину слідоутворюючої частини на рівні занурень від 25 до 35 мм, при чому клинок в пошкодженнях діяв з елементами різання;

- по передній поверхні футболки справа та зліва колото-різані пошкодження, які утворилися не менш як від шестикратної дії колючо-ріжучого предмету, клинок якого мав лезо з однієї сторони і ширину слідоутворюючої частини на рівні занурень від 13 до 80 мм, при чому клинок в пошкодженнях діяв під різними кутами, в пошкодженні № 9 діяв з елементами різання.

На контактограмах, з області пошкодження, виявлено синьо-зелене забарвлення, характерне для присутності сполук заліза у вигляді загального забруднення (том 4 а. п. 183-184);

- висновком судово-імунологічної експертизи №371 від 24.05.2017, згідно якого кров ОСОБА_1 належить до В (альфа) (ІІІ) групи, якій властивий антиген В та ізогемаглютинін анти-а. Кров ОСОБА_3 належить до А (бета) ІІ групи), якій властиві антиген А та ізогемаглютинін анти-В (том 4 а. п. 186);

- висновками судово-імунологічних експертиз № 372 від 13 червня 2017 року, № 562 від 16 червня 2017 року, № 373 від 07 червня 2017 року, відповідно до яких на штанах та трусах, футболці, ботинках (берцях) ОСОБА_1 , що надані на дослідження, знайдена кров людини, де виявлений антиген В. Ця кров може походити від ОСОБА_1 (том 4 а. п. 189-191, 193-195, 197-199);

- висновком судово-імунологічної експертизи № 374 від 07 червня 2017 року, згідно якого на куртці ОСОБА_3 , яка була вилучена в останнього 08 квітня 2017 року під час його затримання, знайдена кров людини, де виявлений антиген В. Ця кров може походити від ОСОБА_1 . Походження цієї крові від ОСОБА_3 виключається (том 4 а. п. 201-202);

- речовими доказами у вигляді речей одягу потерпілого та обвинуваченого ОСОБА_3 зі слідами крові та пошкодженнями на них, іншими доказами, які були предметом дослідження в суді в їх сукупності.

Отже, суд, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 за обставин, викладених в описовій частині вироку.

Суд вважає недоведеною належними та допустимими доказами участь у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 обвинуваченого ОСОБА_3 спільно з обвинуваченим ОСОБА_4 , які за версією сторони обвинувачення нібито діяли групою осіб.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається таким, що вчинене групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою. За цієї форми співучасті такі групи, як правило, збираються спонтанно, ситуативно, безпосередньо перед вчиненням злочину чи під час його здійснення, у процесі вчинення злочину всі співвиконавці безпосередньо виконують діяння, що утворюють об`єктивну сторону складу злочину, при цьому наявні всі об`єктивні і суб`єктивні ознаки співучасті. Особливе значення в цьому випадку мають такі ознаки, як вчинення злочину декількома виконавцями (двома і більше), які діють спільно з прямим умислом. Саме спільність їх дій свідчить про груповий характер злочинної діяльності. Розрізнені, не пов`язані між собою злочинні дії декількох осіб не становлять співучасті.

Отже, для наявності такої кваліфікуючої ознаки в діях обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 необхідно встановити, щоб обидва вони вчинювали діяння, що утворюють об`єктивну сторону складу злочину, при цьому були наявними і, зокрема такі, як вчинення злочину декількома виконавцями (двома і більше), які діють спільно з прямим умислом.

З досліджених під час судового розгляду доказів підстав вважати встановленим факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 своїми спільними діями спричинили потерпілому ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, тобто нанесли ножові поранення, немає.

При перегляді судом відеозаписів не встановлено, щоб ОСОБА_4 наносив удари потерпілому ОСОБА_1 одночасно із обвинуваченим ОСОБА_3 , їх дії не носили характеру злагоджених та узгоджених чи таких, які б давали підстави стверджувати, що вони діють групою осіб.

Відповідно до висновку комплексної судової експертизи відео-, звукозапису та фототехнічної експертизи № 12638/12369 від 22 серпня 2017 року, проведеної експертами Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса, при проведенні якої було досліджено відеозапис факту боротьби обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_1 під час подій 05 квітня 2017 року, експерти, використовуючи можливі цифрові технології, не змогли встановити та відповісти на запитання, чи перебував у руках обвинуваченого ОСОБА_3 ніж або предмет на нього схожий під час бійки останнього з потерпілим, через незадовільну якість наданого запису (том 5 а. п. 70-81, 93-98).

Оцінюючи вказаний висновок експертів з точки зору його допустимості як доказу по матеріалах кримінального провадження, проти чого заперечував прокурор, суд зазначає, що дана експертиза була призначена та проведена відповідно до вимог статті 243 КПК України, а наданий висновок в повній мірі відповідає вимогам статті 102 цього ж Кодексу. Для її проведення був наданий відеозапис, зміст якого в повній мірі відповідає дослідженому під час розгляду кримінального провадження в суді, а також скріншоти з зображенням подій 05 квітня 2017 року біля арки «Газетний ряд» та людей, зображених на них. Висновок експертів містить докладний опис проведених досліджень, у тому числі методи, застосовані у дослідженні, отримані результати та їх експертна оцінка, а також обґрунтовані відповіді на кожне поставлене питання. Тому суд, виходячи з положень статті 86 КПК України визнає цей доказ допустимим та, як такий, враховує його при постановленні вироку.

Суд вважає надуманим та таким, що не відповідає дійсності твердження прокурора про те, що на фото Sequence 01.Still012 - Sequence 01.Still017, наданого ТОВ Студія «Місто» відеозапису (особливо чітко 15-16 розкадровка зображення), видно, як ОСОБА_3 , тримаючи в правій руці ніж, намагається нанести ним потерпілому ОСОБА_1 удар по дузі зліва направо та видно, як ніж чіпляє футболку останнього.

Переглядом наданого відеозапису цей факт не підтверджується, оскільки ніж в руках обвинуваченого, всупереч стверджуваному, візуально не проглядається, а видно лише рухи рук як обвинуваченого, так і потерпілого, які утримуючи один одного, намагаються при цьому нанести удари. Характер рухів, які здійснюються руками обвинуваченого, на думку суду, не свідчить про те, що в них утримуються якісь речі або предмети, оскільки ними не тільки наносяться удари, а й здійснюються хватання пальцями за одяг, голову, плечі потерпілого, стискання пальців в кулак тощо, що було б неможливим в разі утримування ними будь-яких предметів.

Такий висновок суду в повній мірі узгоджується і з вищенаведеним висновком комплексної судової експертизи відео-, звукозапису та фототехнічної експертизи.

Посилання прокурора, як на підтвердження причетності обвинуваченого ОСОБА_3 до нанесення ножових поранень ОСОБА_1 на висновок комісійної судово-медичної експертизи № 31 від 22 лютого 2018 року, в якому з посиланням на показання останнього, які він дав в ході проведеного за його участі слідчого експерименту, констатується про можливість спричинення саме цим обвинуваченим тілесних ушкоджень у вигляді проникаючої рани в черевну порожнину з пошкодженням печінки, діафрагми, правої легені та проникаючої рани в черевну порожнину без пошкодження внутрішніх органів, суд розцінює як припущення, оскільки ніхто із учасників тих подій або очевидців та свідків, крім потерпілого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_9 , показання якого судом оцінені критично, не стверджують про знаходження в руках обвинуваченого ножа або предмета, схожого на ніж під час подій 05 квітня 2017 року. Такого предмета не було знайдено і очевидцями та учасниками подій або вилучено органами досудового розслідування.

Висновок же експертів про відповідність показань ОСОБА_1 , наданих ним під час слідчого експерименту 27 квітня 2017 року по механізму заподіяння йому тілесних ушкоджень, локалізації та кількості, способу їх заподіяння відповідають об`єктивним судово-медичним даним, які були отримані при проведенні комісійної судово-медичної експертизи, ґрунтується виключно на показаннях самого потерпілого, який вказуючи на наявність в ділянці черевної порожнини зліва слідів проникаючого ножового поранення, стверджує, що воно спричинене саме обвинуваченим ОСОБА_3 , що є ймовірним, тобто можливим, а оскільки воно не ґрунтується на інших доказах, то розцінюється судом як припущення.

Відповідно ж до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При неприйнятті до уваги висновку комісійної судово-медичної експертизи в цій частині, суд також керується положеннями ч. 2 ст. 94 КПК України, відповідно до якої жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Оцінюючи так надані стороною обвинувачення докази в цій частині, суд враховує також і суперечливість показань потерпілого ОСОБА_1 з приводу дій обвинуваченого ОСОБА_3 , який то стверджує, що останнім йому був нанесений один удар ножем, то зазначає, що той вдарив його ножем двічі. Зважаючи ж на те, що потерпілого, як встановлено судом та він і сам стверджує про це, в короткий проміжок часу одночасно били та наносили удари ножем декілька осіб, в тому числі і невстановлених органами досудового розслідування, а він не перебував у статичному положенні, здійснював рухи тулубом, руками, ухилявся від ударів в голову, то, на думку суду, не міг безперешкодно спостерігати за діями кожного із учасників бійки з ним, а отже помилитися або припустити про причетність до спричинення окремих ушкоджень іншою із учасників бійки особою.

За таких обставин обвинувачення ОСОБА_3 у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, є таким, що не знайшло свого підтвердження під час розгляду кримінального провадження в суді, а тому він підлягає виправданню в зв`язку з відсутністю в його діяннях складу цього кримінального правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність в діяннях обвинуваченого ОСОБА_4 такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення кримінального правопорушення групою осіб, та виключає її з обвинувачення останнього, перекваліфіковуючи при цьому його дії на ч. 1 ст. 121 КК України, винуватість у вчиненні якого він визнає повністю.

Оцінка доказів та мотиви суду по факту заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, який визнаний судом недоведеним

Під час допиту в суді обвинувачений ОСОБА_4 вини у заподіянні тяжких та інших тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 не визнав та заперечив свою причетність до вчинення будь-яких протиправних дій щодо останнього взагалі.

Потерпілий ОСОБА_2 з цього приводу дав суперечливі показання, аналіз та оцінка яких, наведені вище, які судом визнані такими, що не відповідають дійсності.

При оцінці показань потерпілого ОСОБА_2 та доказів за фактом заподіяння йому тілесних ушкоджень, суд враховує також його заяву до правоохоронних органів, з якою він звернувся 06 квітня 2017 року та в якій просив притягнути до відповідальності невідому особу, яка 05 квітня 2017 року, близько 20 год. 02 хв., біля арки «Газетного ряду», що по вулиці Соборності в м. Полтаві заподіяла йому тілесні ушкодження (том 2 а. п. 201). В поданій заяві, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, ОСОБА_2 досить чітко та послідовно пояснив, що тілесні ушкодження, в тому числі й ножові поранення, йому спричинила невідома особа, ствердивши при цьому, що впізнати її не зможе.

Під час допиту в суді він категорично, стверджуючи про причетність обвинуваченого ОСОБА_4 до спричинення йому тілесних ушкоджень, відповідаючи на запитання учасників судового розгляду, суперечливо описував обставини про спосіб та механізм їх заподіяння, свою поведінку при цьому, а також поведінку інших учасників події. Заявив, що зразу ж після отримання ножових поранень він, намагаючись переслідувати обвинуваченого, припинив це робити, залишив місце пригоди та пішов додому і тільки через значний проміжок часу звернувся за медичною допомогою та був госпіталізований.

З досліджених в суді чисельних відеозаписів подій 05 квітня 2017 року на жодному з відео не виявлено зображень боротьби потерпілого ОСОБА_2 з обвинуваченим ОСОБА_4 . Твердження ж ОСОБА_2 при перегляді одного з відео, що темно-зелена пляма на екрані це він, а чорна пляма - це ОСОБА_4 є виключно його припущенням, оскільки чіткість зображення не позволяє візуально визначити так це, чи ні.

Інших доказів на підтвердження причетності ОСОБА_4 до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 стороною обвинувачення не надано.

Оцінюючи цей факт, суд зазначає, що ніхто із очевидців даної події не був свідком спричинення потерпілому ОСОБА_2 ножових поранень саме обвинуваченим ОСОБА_4 , який цей факт заперечує, а органами досудового розслідування у визначеному законом порядку не проводилась перевірка на причетність до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому як в іншому місці, так і іншими особами, які, як встановлено в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження, спричинили ножові поранення потерпілому ОСОБА_1 та іншим учасникам бійки біля арки «Газетного ряду» 05 квітня 2017 року.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 546 від 28 квітня 2017 року у потерпілого ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження, які по механізму утворення та ступеню тяжкості можна розділити на декілька груп:

до першої групи відносяться: проникаюче колото - різане поранення грудної клітини зліва з пошкодженням діафрагми та пошкодженням капсули селезінки, внутрішньої кровотечі, що призвело до крововтрати 1-2-го ступеню та гемопневмотораксу зліва, які кваліфікуються лише в своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя;

до другої групи відносяться: колючо-різана рана лівого передпліччя, яка кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я;

до третьої групи відноситься: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забійна рана волосистої частини голови, які кваліфікуються у своїй сукупності, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Тілесні ушкодження першої та другої груп могли утворитись не менше ніж від 2-кратної дії колючо-ріжучого предмету, яким міг бути і ніж.

Тілесні ушкодження третьої групи могли утворитись не менш ніж від однократної дії тупого обмеженого предмету, яким могли бути пальці рук людини, стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інші предмети з подібними характеристиками, а також предмети продовгуватої форми, в тому числі і палиці.

Тілесні ушкодження всіх груп могли утворитись за обставин, вказаних в описовій частині постанови про призначення експертизи (том 4 а. п. 41-43).

Отже, судом безперечно встановлено факт заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень 05 квітня 2017 року, однак не доведений факт причетності до цього конкретних осіб і, зокрема, обвинуваченого ОСОБА_4 , винуватість якого в цьому органами досудового розслідування ґрунтується на припущеннях, що відповідно до статті 62 Конституції України та статті 17 КПК України є недопустимим, а тому всі сумніви з цього приводу судом тлумачаться на користь особи обвинуваченого.

Органами досудового розслідування в обвинувальному акті констатується і про спричинення обом потерпілим, крім тяжких тілесних ушкоджень, ще й середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_1 та легких з короткочасним і без такого розладу здоров`я потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без конкретизації та зазначення, ким ці тілесні ушкодження, тільки обвинуваченими чи і іншими особами, які, як це встановлено в ході розгляду матеріалів кримінального провадження в суді били потерпілих, були спричинені. Ці обставини не досліджувались органами досудового розслідування в ході його проведення, а були просто констатовані в обвинувальному акті, виходячи з того, що відповідно до висновків судово-медичних експертиз вони були виявлені у потерпілих.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Разом з тим, ці положення не вказують на те, що в разі не підтвердження за результатом судового розгляду висунутого особі обвинувачення сторона обвинувачення може очікувати, що суд самостійно віднайде в діях цієї особи бодай якийсь інший злочин і ухвалить обвинувальний вирок, оскільки саме доведення перед судом винуватості особи в скоєнні злочину є прямим обов`язком сторони обвинувачення.

Такий висновок суду в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові у справі № 243/1573/17 від 13 січня 2021 року.

В зв`язку з наведеним та із-за не встановлення органами досудового розслідування обставин заподіяння інших, крім тяжких тілесних ушкоджень потерпілим, та осіб, які це вчинили, відсутністю спроби сторони обвинувачення в суді довести винуватість обвинувачених у заподіянні і інших тілесних ушкоджень потерпілим обвинуваченими, суд позбавлений не тільки права, а й процесуальної можливості виконати замість сторони обвинувачення обов`язок доведення перед судом винуватості особи.

Оцінюючи докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинувачених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм діянь, суд зазначає, що окремі із них отримані з недодержанням вимог КПК України, а тому не можуть прийматися судом до уваги як належні та допустимі.

Зокрема, саме такими суд розцінює надані стороною обвинувачення протоколи пред`явлення осіб для впізнання по фотознімках. Вище в мотивувальній частині вироку наведено зміст вимог статей 228 та 231 КПК України, відповідно до яких ця слідча дія повинна проводитися. Всупереч цьому, в кожному випадку пред`явлення осіб для впізнання по фотознімках, не було дотримано вимог закону та використано при пред`явленні для впізнання не фотознімки, а їх ксерокопії, на окремих із яких зображення обличчя обвинувачених є нечітким або спотвореним, що унеможливлює впізнання в принципі, містить помітні відмінності від інших ксерокопій фотознімків на фото таблицях, під фотознімками на фототаблицях, які пред`являються на впізнання, виконані тексти з зазначенням прізвища осіб обвинувачених та порядковий номер знаходження на фотототаблиці ксерокопії їх фотознімків, що є недопустимим, а тому протоколи про це судом визнаються недопустимими доказами та не приймаються судом до уваги при постановленні вироку. Такими суд визнає протоколи впізнання осіб по фотознімках потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_9 обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 обвинуваченого ОСОБА_4 (том 4 а. п. 7, 8, 35-37, 38, 59-61, 69-71, 76, 97, 102, 105-107, 108-110).

Клопотань про доповнення судового слідства, сторони кримінального провадження, зокрема, прокурор чи потерпілі, не заявляли.

Згідно з ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК України, випадках, - на потерпілого.

Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен аргумент заявника, що судом дотримано.

Згідно положень, вищевказаної практики Європейського Суду з прав людини, Суд оцінює подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховує те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведенності вини особи тлумачаться на її користь.

В статті 7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В ст. 17 КПК України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчинені кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком, що набрав законної сили.

Враховуючи викладене, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з конституційного принципу презумпції невинуватості, закріпленого також і устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 17 КПК України, суд констатує відсутність неспростовних і беззаперечних доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, які поза розумним сумнівом доводять його вину у вчиненні інкримінованого йому злочину в частині заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 .

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про необхідність виправдання обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.121 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України, у разі непричетності обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, суд залишає позов без розгляду.

В зв`язку з цим позовну заяву потерпілого ОСОБА_2 слід залишити без розгляду.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає визнання ним свої вини у вчиненні злочину та добровільне часткове відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65 - 67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив злочин та притягується до кримінальної відповідальності, характеристику його особи, якій притаманні відкритість, готовність йти на допомогу в будь-якій ситуації, високі моральні якості, його поведінку як під час скоєння злочину, так і після цього, ставлення до скоєного, яке, на думку суду, є проявом усвідомлення суспільної небезпечності наслідків свого діяння, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність тих, що його обтяжують, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення та перевиховання, а також соціальної реабілітації.

При призначенні покарання суд враховує й те, що обвинувачений не перебуває на обліках у лікарів нарколога або психіатра як особа, що зловживає алкоголем, вживає наркотичні засоби або має психічні вади, а також віктимну поведінку потерпілих.

Судом встановлено, що поведінка останніх до початку конфлікту з обвинуваченими не була правомірною, оскільки вони вчинювали протиправні дії по пошкодженню чужого майна, охорону якого повинно було здійснювати відповідно до договору № 47/17 від 30 березня 2017 року про надання послуг з фізичної охорони ТОВ «Приватна охоронна фірма «СКОРПІОН-2016» (том 5 а. п. 233-249), працівники якої, в тому числі обвинувачений ОСОБА_4 , були викликані для забезпечення охорони майна. Отже, прибуття на місце події працівників охоронної фірми, де відбувалася не мирна акція протесту, а вчинювались протиправні дії, про що свідчить наявність кримінального провадження № 12017170040001531, відомості про яке внесено до ЄРДР 05 квітня 2017 року за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 194, ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 121 КК України, з якого було виділено матеріали щодо обох обвинувачених в окреме провадження (том 2 а. п. 162-165), свідчить про законність перебування біля арки працівників охоронної фірми, які туди прибули. Дії ж, які обвинувачені вчинили у відповідь на протиправну поведінку осіб, що псували чуже майно, вийшли за межі наданих їм повноважень та набули характеру кримінальних, за що вони й притягаються до кримінальної відповідальності та що враховується судом при оцінці мотивів їх протиправної поведінки.

Вирішення цивільного позову

Потерпілим ОСОБА_1 до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 1000000 грн, а потерпілим ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_4 по матеріалах кримінального провадження заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди на суму 250000 грн.

Вирішуючи цивільний позов потерпілих, суд керується статтями 28, 128, 129 КПК України, статтею 1167 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (далі - Постанова). При цьому суд виходить з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Суд вважає, що потерпілому ОСОБА_1 була завдана моральна шкода, яка полягає у заподіянні йому інтенсивних фізичних і психічних страждань: інтенсивний гострий та хронічний біль, дискомфорт, зменшення фізичних можливостей, переживання страху смерті, власної вадності, втрачених можливостей, досади, вини, переживання несправедливості, ураження інтенсивності та спектру позитивних переживань, існування стійких мимовільних негативних спогадів про подію отримання травм і їх наслідки, виникнення негативних змін в структурі індивідуальності, порушення соціального функціонування у основних сферах життя. Ним було потрачено багато часу та зусиль для відновлення попереднього стану, чого незважаючи на докладені зусилля, йому в повній мірі зробити не вдалось.

Обвинуваченим ОСОБА_4 в добровільному порядку відшкодовано 100000 грн моральної шкоди потерпілому ОСОБА_1 (том 8 а. п. 201-205, 232-233).

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості і вважає, що позов потерпілого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме з урахуванням вже відшкодованого в розмірі двісті п`ятдесяти тисяч гривень. В іншій частині в задоволенні позовних вимог потерпілого ОСОБА_1 відмовити.

Оскільки в частині заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає виправданню за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинено ним, то відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України суд залишає позов без розгляду.

Мотиви інших рішень

Процесуальні витрати по залученню експертів по матеріалах кримінального провадження для проведення судово-психологічної експертизи потерпілому ОСОБА_1 становлять 21450 грн і підлягають стягненню з обвинуваченого.

Процесуальні витрати по залученню експертів по матеріалах кримінального провадження для проведення судово-психологічної експертизи потерпілому ОСОБА_2 становлять 21247,20 грн суд вважає за необхідне віднести на рахунок держави.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту його затримання після набрання вироком законної сили.

В частині пред`явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 121 КК України по факту заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 . ОСОБА_4 виправдати за недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинено ним.

ОСОБА_3 визнати невинним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та виправдати його за відсутності в його діяннях складу кримінального правопорушення.

Роз`яснити виправданому ОСОБА_3 , що він має право на поновлення в правах, обмежених під час кримінального провадження.

Частково задовольнити заявлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування моральної шкоди та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на його користь 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн з урахуванням ста тисячі грн вже сплачених останнім. В іншій частині в задоволенні цивільного позову відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_4 в сумі 250000 грн залишити без розгляду.

Речові докази:

- 12 дерев`яних палиць, 2 із яких зі слідами РБК; 3 фрагмента дерев`яних палиць, один із яких із слідами РБК; 2 тротуарні плитки із слідами РБК; 2 серветки із слідами РБК; матерчаті рукавички; 2 змиви РБК (том 2 а. п. 225), - знищити;

- футболку білого кольору, чоловічі труси, чоловічі штани сіро-зеленого кольору, пасок коричневого кольору, ботинки чорного кольору типу берців, шкарпетки (том 3 а. п. 43-44), - повернути потерпілому ОСОБА_1 ;

- три пари джинсів чоловічих, п`ять пар чоловічих кросівок та чобіт, дві спортивні футболки чоловічих (том 4 а. п. 118-119), - повернути за належністю виправданому ОСОБА_3 ;

- мобільний телефон «MEIZU m2 note m 5714», який був вилучений у обвинуваченого ОСОБА_4 в ході обшуку 18 квітня 2017 року (том 4 а. п. 123-125, 126-127), - повернути йому ж;

- DVD-R диск «Kaktuz» ємністю 4,7 гігабайт, на якому мається відеозапис з інтернет з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_4»; 2 DVD-диски ТОВ «Студія «Місто»; диск СD-R «MastAK» з відеозаписом з мережі інтернет з сторінки новини «Інтернет-видання «Полтавщина»; диск СD-R «MastAK» з відеозаписом з мережі інтернет із надписом «video»; диск DVD-R 16X i-tech з написом «Арка»(том 3 а. п. 106-107, 110-111, 119-120, 129-130, 133-134), - зберігати при матеріалах справи;

Арешт, накладений на мобільний телефон «MEIZU m2 note m 5714», що належить обвинуваченому ОСОБА_4 , який був накладений відповідно до ухвали слідчого судді від 21 квітня 2017 року (том 4 а. п. 131-132), - зняти.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, обраний щодо кожного із обвинувачених: залишити без змін щодо обвинуваченого ОСОБА_4 та скасувати щодо виправданого ОСОБА_3 .

Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_4 час його попереднього ув`язнення один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з з 24 квітня 2017 року по 24 липня 2017 року, тобто 184 дні (92 дні х 2 = 184 дні) (том 1 а. п. 186, том 4 а. п. 151-152, 153, 154).

Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя А. Г. Савченко