Рішення № 97036916, 20.05.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 р. № 400/2526/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, вул. Поправки Юрія, 6, оф. 31, м. Київ, 02094

третя особа:товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АЛАНД", вул. Саксаганського, 14, офіс 301, м. Київ, 01033

про:визнання протиправними та скасування постанов від 24.12.2020 ВП № 63994151, від 10.03.2021 ВП № 63994151,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, за участю третьої особи ТОВ "Фінансова компанія "Аланд", про визнання протиправною та скасування постанови від 10.03.2020 р. ВП № 63994151 про звернення стягнення на заробітну плату, зобов`язання вилучити дані про позивача з реєстру про примусове стягнення.

Позовна заява залишалася без руху. 20.04.2021 р. Позивач подала заяву про зміну позовних вимог, в якій просила визнати протиправними та скасувати постанови від 24.12.2020 р. ВП № 63994151 про відкриття виконавчого провадження та від 10.03.2020 р. ВП № 63994151 про звернення стягнення на заробітну плату.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з порушенням закону, оскільки виконавчим округом відповідача є м. Київ, а позивач не має ані місця проживання, ані майна у м. Києві. Відповідачем не дотримано вимоги ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (далі – Закон № 1404) та без достатніх правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження її майна. Позивач ніколи не укладала договорів із ТОВ "Фінансова компанія "Аланд".

За заявою позивача суд ухвалою від 16.04.2021 р. забезпечив позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови від 10.03.2021 р. ВП № 63994151 про звернення стягнення на заробітну плату – до набрання законної сили судовим рішенням.

07.05.2021 р. від відповідача надійшов відзив на позов (а. с. 85-90), де зазначено, що в заяві про примусове виконання рішення та у виконавчому написі було зазначено як адресу реєстрації позивача (м. Миколаїв), так і адресу фактичного проживання (м. Київ), що є достатнім для прийняття виконавчого документа до виконання. Законодавчо перевірка місцезнаходження боржника приватним виконавцем під час відкриття виконавчого провадження не передбачена. Позивач не оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий напис є чинним та в судовому порядку не оскаржувався.

11.05.2021 р. позивач подала відповідь на відзив.

Справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

24.04.2012 р. позивач уклала кредитний договір № R53100245360B із ПАТ "ВТБ Банк", за умовами якого отримала 16500,00 грн кредиту під 32% (а. с. 56-62). У договорі вказано адресу реєстрації позивача: АДРЕСА_2 та фактичну адресу: АДРЕСА_3 .

В подальшому право вимоги за кредитним договором відступлено ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", а потім ТОВ "Фінансова компанія "Аланд".

05.10.2020 р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис № 58075 про стягнення з позивача заборгованості в сумі 19350,94 грн на користь ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" (а. с. 54). У виконавчому написі вказано адресу реєстрації позивача: АДРЕСА_2 та адресу проживання: АДРЕСА_4 .

23.12.2020 р. ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" звернулося до відповідача із заявою про примусове виконання рішення, в якій вказано адресу реєстрації позивача: АДРЕСА_2 та адресу проживання: АДРЕСА_4 (а. с. 53).

Постановою від 24.12.2020 р. відповідачем відкрито виконавче провадження № 63994151 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 05.10.2020 р. № 58075 (а. с. 48-49). У постанові зазначено дві адреси боржника: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 .

Крім того, постановою від 10.03.2021 р. відповідач звернув стягнення на доходи позивача, які вона отримує в Управлінні освіти Миколаївської міської ради (а. с. 51-52). При цьому, у постанові відповідач посилався на інформацію ПФУ та ДФС, згідно якої боржник отримує доходи в Управлінні освіти Миколаївської міської ради, яке зареєстроване за адресою: 54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Інженерна, 3.

Таким чином, спір між сторонами зводиться до того, чи мав відповідач повноваження приймати до виконання виконавчий напис, враховуючи територіальні межі діяльності приватного виконавця.

За приписами ч. 1 ст. 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"(далі – Закон № 1403) приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1404 місцем виконання рішення є місце проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна.

Отже, виконавче провадження здійснюють органи державної виконавчої служби (державні виконавці) та у передбачених Законом № 1404 випадках приватні виконавці. Останні здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, й на підставі виконавчих написів нотаріусів. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: або за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи, або за місцезнаходженням майна боржника. Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення. У такій заяві стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Виконавчим округом відповідача є м. Київ. Таким чином, відповідач має право здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах м. Києва. Це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться у м. Києві.

Як вбачається з копії паспорту позивача, вона з 04.02.2003 р. по 15.10.2013 р. була зареєстрована в АДРЕСА_2 , а з 06.11.2013 р. – по АДРЕСА_5 (а. с. 7). Така ж інформація була наведена і в кредитному договорі, і у виконавчому написі.

У постанові від 31.03.2021 р. по справі № 380/7750/20 Верховний Суд досліджував питання відкриття виконавчого провадження не за зареєстрованим місцем проживання боржника-фізичної особи.

Так, Верховний Суд дійшов висновку, що виконавчі дії мають провадитися з урахуванням (в межах) дійсного/фактичного місця проживання боржника. Тобто "примусове виконання" рішень має бути певним чином "наближеним", прив`язаним до місця проживання/перебування боржника, що, окрім іншого, дасть змогу останньому (чи принаймні створить йому відповідні умови) належним чином реалізовувати свої права та обов`язки як учасника виконавчого провадження (як-от: ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення).

Окрім того, здійснення виконавчих дій саме за місцем проживання/перебування боржника обумовлюється також змістом цих дій. Зауважено, що йдеться про примусове виконання рішення, відповідно (встановлені) засоби й способи досягнення потрібного результату (належного виконання рішення) можна охарактеризувати як жорсткі стосовно боржника, адже виконавець зобов`язаний вживати всіх радикальних заходів для того, щоб рішення було виконано, позаяк пріоритет у цій процедурі мають інтереси стягувача.

Місце проживання (або ж "адреса проживання") має відповідати дійсності. Іншими словами, не стільки номінальна адреса проживання боржника, скільки його фактичне, реальне місце проживання повинні визначати місце виконання рішення задля досягнення мети виконавчого провадження і дотримання його засад, визначених ст. 2 Закону № 1404.

Проте, якщо зареєстроване місце проживання боржника має офіційне підтвердження (відповідні відомості зазначено у паспорті громадянина України), то "адреса проживання" у цьому випадку базується виключно "на словах" стягувача (тобто особи, яка у виконавчому провадженні є заінтересованою стороною).

Колегія суддів Верховного Суду погодилася, що виконавець не має обов`язку перевіряти вірогідність відомостей, які зазначено у виконавчому документі. Водночас, зазначено, приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність (ч. 2 ст. 4 Закону № 1403), повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності (ч. 1 ст. 4 Закону № 1403).

Закріплені у ст. 4 Закону № 1403 засади діяльності, зокрема, приватного виконавця вимагають діяти добросовісно, що, окрім іншого, вимагає від нього більш вдумливого і ретельно виваженого підходу до виконання своїх професійних обов`язків.

Отримавши заяву стягувача про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса, в якому, як і в указаному виконавчому документі, зазначено дві різні адреси боржника, приватний виконавець не міг не звернути уваги, що ці адреси, якщо вирішувати питання про прийняття до виконання цього виконавчого документа, відсилають до різних виконавчих округів. Звідси виникає потреба з`ясування місця проживання боржника як умови прийняття виконавчого документа до примусового виконання приватним виконавцем, територіальним округом якої є місто Київ.

З аналізу положень Цивільного кодексу України у зіставленні з положеннями Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" Верховний Суд зробив висновок, що місцем проживання особи є житло, в якому вона проживає (постійно або тимчасово). Особа не обмежена у можливості мати більше, ніж одне місце проживання, проте реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою, яку особа сама вибрала і за якою вестиме листування з фізичними/юридичними особами, контролюючими органами, отримуватиме офіційну кореспонденцію. Відомості про місце проживання вносяться, серед іншого, до паспорта громадянина України.

У справі встановлено, що на дату розгляду справи зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_5 . На дату укладення кредитного договору зареєстрованим місцем проживання було АДРЕСА_2 . Позивач фактично проживає і працює на території Миколаївської області. На момент відкриття виконавчого провадження відповідачу було відомо про зареєстроване місце проживання позивача в м. Миколаєві.

Об`єктивних даних, на основі яких можна було б стверджувати, що позивач проживала в місті Києві (хоча б на дату відкриття виконавчого провадження), чи має майно на території цього виконавчого округу, відповідач не надав.

Верховний Суд зазначив, що є відмінність між місцем проживання і "зареєстрованим" місцем проживання. Спільним для обох понять є те, що особа проживає (має право проживати) в обох місцях, водночас для офіційного "спілкування" з фізичними/юридичними особами, контролюючими органами визначає лише одне із них і несе відповідальність за свій вибір (у тому сенсі, приміром, що зареєстроване місце проживання є своєрідним орієнтиром для державних органів, фізичних/юридичних осіб при визначенні територіальної юрисдикції судових справ за участі цієї особи; надсилання поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання є умовою належного повідомлення особи).

Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. Визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон № 1404 пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.

Якщо трактувати місце виконання рішення у ситуації, подібній до тієї, яку маємо у цій справі, у той спосіб, як це зробив відповідач, то це (за своєю зовнішньою формою прояву) створюватиме умови для підміни суті визначеного Законом № 1404 місця виконання рішення і пов`язаного з ним визначенням виконавчого округу приватного виконавця на формальність, що у підсумку нівелюватиме сенс виконавчого провадження і засади, з дотриманням яких воно має здійснюватися загалом.

Таким чином, відповідач протиправно відкрив виконавче провадження, маючи інформацію про зареєстроване місце проживання позивача у м. Миколаєві.

Відповідач помилково вважає, що позивач оскаржує лише постанову про звернення стягнення на заробітну плату, хоча в ухвалі суду від 30.04.2021 р. про відкриття провадження у справі зазначено, що предметом позову є визнання протиправними та скасування постанов від 24.12.2020 р. ВП № 63994151 і від 10.03.2020 р. ВП № 63994151.

Протиправне відкриття виконавчого провадження має наслідком протиправність усіх інших постанов у такому виконавчому провадженні.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність оскаржуваних постанов, що має наслідком задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надала квитанції про сплату судового збору в загальній сумі 1816,00 грн (а. с. 18, 73), що й підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича (вул. Поправки Юрія, 6, офіс 31, м. Київ, 02094, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), за участю третьої особи ТОВ "Фінансова компанія "Аланд" (вул. Саксаганського, 14, офіс 301, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 42642578), про визнання протиправними та скасування постанов від 24.12.2020 р. ВП № 63994151 про відкриття виконавчого провадження та від 10.03.2020 р. ВП № 63994151 про звернення стягнення на заробітну плату – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича від 24.12.2020 р. ВП № 63994151 про відкриття виконавчого провадження та від 10.03.2020 р. ВП № 63994151 про звернення стягнення на заробітну плату.

3. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича (вул. Поправки Юрія, 6, офіс 31, м. Київ, 02094, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1816,00 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять грн 00 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 20.05.2021 р.

Суддя Н. В. Лісовська