Рішення № 97033628, 17.05.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2021 р. Справа № 911/436/21

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участі секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд»

про стягнення 346305,05 грн

за участі представників

позивача: Сидорова Ю.В. – адвокат, довіреність № 014112/20 від 23.11.2020;

відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Київської області звернулось Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі – позивач, АТ «Альфа-Банк») з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» (далі – відповідач, ТОВ «Екобуд») про стягнення 346305,05 грн, з яких: 92036,29 грн – заборгованість за ставкою 3% на кредитну заборгованість; 11946,29 грн – заборгованість за ставкою 3% на заборгованість за відсотками; 214457,74 грн – інфляційні втрати за кредитом; 27864,73 грн – інфляційні втрати за відсотками.

Позов пред`явлено з підстав несвоєчасного виконання грошових зобов`язань за договором відновлювальної кредитної лінії № 06-10/246 від 24.07.2007.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 15.03.2021; сторонам встановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.

Ухвалою суду від 15.03.2021 підготовче засідання відкладено на 05.04.2021.

На підставі ухвали суду від 05.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.04.2021.

Ухвалою суду від 26.04.2021 розгляд справи по суті відкладено на 17.05.2021.

У судовому засіданні 17.05.2021 представник позивача обґрунтувала в усному порядку заявлені вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань процесуального характеру на адресу суду не направив.

При цьому суд зазначає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Положеннями ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом було вчинено усі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд, на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, здійснює розгляд справи виключно за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до ст. 240 ГПК України, 17.05.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Білоцерківського відділення Київської обласної філії (кредитор) та ТОВ «Екобуд» (позичальник) 24.07.2007 укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 06-10/246 (далі – Договір), відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов`язується надавати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом – кредит.

Згідно з пп. 1.1.1 Договору надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами (транш) зі сплатою 16% річних за кредитом та комісій, в розмірі та у порядку, визначеному Тарифами на послуги з надання кредитів, що містяться в Додатку № 1 до договору, який є невід`ємною частиною цього договору, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника за кредитом в сумі 1026600,00 грн, з графіком зниження максимального ліміту заборгованості, який наведено у цьому підпункті.

За умовами п. 3.3. Договору позичальник зобов`язався, зокрема: погасити кредитору в повному обсязі кредит в строк, встановлений в пп. 1.1.1., 3.3.15. цього Договору; сплачувати кредитору проценти та комісії в строки, встановлені в п. 2.4., 2.5. цього Договору.

Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами належним чином і у повному обсязі своїх зобов`язань за Договором (п. 7.3. Договору).

За твердженнями АТ «Альфа-Банк», кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредит.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх грошових зобов`язань за Договором у жовтні 2009 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «Екобуд» про стягнення 1026113,54 грн основного боргу, 78141,99 грн відсотків, 6141,06 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 4104,99 грн пені за несвоєчасне повернення відсотків, 741,71 грн інфляційних втрат, 15253,30 грн комісії, 11304,96 грн державного мита, 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме – нежиле приміщення в житловому будинку площею 588,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 34, приміщення 61, яке належить ТОВ «Екобуд`на праві власності.

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2010 у справі № 13/222-09/20 вказані вище позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Екобуд» на користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії: 1026113,54 грн основного боргу, 133324,09 грн відсотків за користування кредитом, 21633,86 грн комісійних платежів, 28640,34 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 6018,87 грн пені за несвоєчасне повернення відсотків, 19844,90 грн інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту, 5441,11 грн інфляційних втрат від простроченої суми відсотків шляхом звернення стягнення на нежиле приміщення в житловому будинку, площею 588,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Молодіжна, 34, приміщення 61; стягнуто з ТОВ «Екобуд» на користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії 12410,17 грн витрат по сплаті державного мита та 234,73 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у решті позовних вимог відмовлено; відстрочено виконання рішення у справі № 13/222-09/20 до 12.06.2010.

На примусове виконання зазначеного рішення Господарським судом Київської області 05.08.2010 видано відповідні накази.

У подальшому Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» змінив найменування на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2020 заяву АТ «Альфа-Банк» від 25.06.2020 у справі № 13/222-09/20 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено; Замінено стягувача з примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 05.08.2010 у справі №13/222-09/20 – Акціонерний комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії на його правонаступника – АТ «Альфа-Банк».

При цьому судом встановлено таке.

Рішенням загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк», оформленим протоколом від 15.10.2019 № 4/2019 та рішенням єдиного акціонера Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 № 5/2019 затверджено Передавальний акт, за змістом якого 15.10.2019 до АТ «Альфа-Банк» перейшли усі права та обов`язки як до банка-правонаступника, від Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» як банка, що приєднався.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника. Банк-правонаступник у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набуває обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Отже АТ «Альфа-Банк» є правонаступником Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» у відносинах із ТОВ «Екобуд», пов`язаних із укладенням та виконанням наведеного вище договору відновлювальної кредитної лінії № 06-10/246 від 24.07.2007.

Звертаючись з позовом до суду, АТ «Альфа-Банк» стверджує про те, що ТОВ «Екобуд» неналежно виконав взяті на себе зобов`язання, чим грубо порушив істотні умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 03.11.2020 за ним утворилась заборгованість зі сплати 3% річних та інфляційних втрат, а саме: 92036,29 грн – заборгованість за ставкою 3% на кредитну заборгованість; 11946,29 грн – заборгованість за ставкою 3% на заборгованість за відсотками; 214457,74 грн – інфляційні втрати за кредитом; 27864,73 грн – інфляційні втрати за відсотками.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною 5 вказаної статті визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Частинами 1 і 2 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу наведених норм закону випливає, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з ухваленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Київської області від 06.04.2010 у справі № 13/222-09/20 стягнуто з ТОВ «Екобуд» на користь Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії, зокрема, 1026113,54 грн основного боргу (заборгованість за кредитом) та 133324,09 грн відсотків за користування кредитом за договором відновлювальної кредитної лінії № 06-10/246 від 24.07.2007.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначає позивач, ТОВ «Екобуд» належним чином не виконувало свої зобов`язання зі сплати вказаної вище кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, яка підтверджена судовим рішенням у справі № 13/222-09/20, що стало підставою для застосування позивачем наслідків прострочення відповідачем грошового зобов`язання, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

До позовної заяви АТ «Альфа-Банк» долучено розрахунок вимог банку у зв`язку з неповерненням ТОВ «Екобуд» кредитної заборгованості. Розрахунки виконано за період з 03.11.2017 по 02.11.2020.

В указаному розрахунку позивачем відображено здійснені відповідачем оплати, а саме: кредитна заборгованість в сумі 1026113,54 грн погашена трьома платежами в період з 29.10.2020 по 03.11.2020, 133324,09 грн відсотків за користування кредитом сплачено у повному обсязі за аналогічний період.

Судом за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга:Закон» перевірено розрахунки 3% річних, які нараховано позивачем на 1026113,54 грн кредитної заборгованості та на 133324,09 грн відсотків за користування кредитом, в межах заявленого позивачем періоду прострочення з 03.11.2017 по 02.11.2020, з урахуванням проведених оплат. Перевіркою розрахунків встановлено, що вони виконані арифметично правильно, з огляду на що вимоги про стягнення з відповідача 92036,29 грн 3% річних, нарахованих на кредитну заборгованість, та 11946,29 грн 3% річних, нарахованих на заборгованість за відсотками, підлягають задоволенню повністю

Що стосується позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, суд вважає за необхідне зазначити, що вказані нарахування здійснюються окремо за кожен місяць щодо якого обчислюється відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України – стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 905/305/18 та від 30.01.2019 у справі № 922/175/18.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, нарахованих позивачем за період з листопада 2017 року по жовтень 2020 року, та встановлено, що під час його виконання позивачем не були враховані наведені вище вимоги.

Як зазначалось, вище у таблицях розрахунків позивачем відображено погашення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом. Такі погашення відбулись в період з 29.10.2020 по 03.11.2020. Зважаючи на те, що прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати 1026113,54 грн кредитної заборгованості та 133324,09 грн відсотків за користування кредитом у жовтні 2020 року тривало менше місяця, відповідно, безпідставним є нарахування позивачем втрат від інфляції за жовтень 2020 року на таку заборгованість.

Враховуючи викладене, суд здійснено перерахунок інфляційних втрат за період з листопада 2017 року по жовтень 2020 року та встановлено, що інфляційні втрати від 1026113,54 грн кредитної заборгованості складають 188709,28 грн, інфляційні втрати від 133324,09 грн відсотків за користування кредитом – 24519,21 грн. Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню частково.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, вірність розрахунків відповідачем не заперечено, власного контррозрахунку заявлених до стягнення сум 3% річних та втрат від інфляції не надано.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище в сукупності, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення: 92036,29 грн 3% річних, нарахованих на кредитну заборгованість; 11946,29 грн 3% річних, нарахованих на заборгованість за відсотками; 188709,28 грн інфляційних втрат, нарахованих на кредитну заборгованість; 24519,21 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за відсотками.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 73, 74-80, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Молодіжна, буд. 34; код ЄДРПОУ 13722663) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100; код ЄДРПОУ 23494714): 92036 (дев`яносто дві тисячі тридцять шість) грн 29 коп. 3% річних, нарахованих на кредитну заборгованість; 11946 (одинадцять тисяч дев`ятсот сорок шість) грн 29 коп. 3% річних, нарахованих на заборгованість за відсотками; 188709 (сто вісімдесят вісім тисяч сімсот дев`ять) грн 28 коп. інфляційних втрат, нарахованих на кредитну заборгованість; 24519 (двадцять чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) грн 21 коп. інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за відсотками; 4758 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят вісім) грн 17 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.05.2021.

Суддя О.В. Щоткін