Рішення № 97033577, 19.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.05.2021Справа № 910/17052/20Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта-ХХІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик КА"

про стягнення 11287,14 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарта-ХХІ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик КА" про стягнення за договором від 01.02.2020 № 12-П про надання послуг спостереження та обслуговування охоронної та тривожної сигналізації основного боргу в розмірі 10548,40 грн., трьох процентів річних у розмірі 130,67 грн., пені в розмірі 552,95 грн. та інфляційних втрат у розмірі 55,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

У той же час, згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2020 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір № 12-П про надання послуг спостереження та обслуговування охоронної та тривожної сигналізації, за яким замовник доручає, а виконавець зобов`язується здійснювати спостереження, обслуговування та оперативне реагування на спрацювання охоронної та тривожної сигналізації, що надходить з об`єкту замовника на ПЦО виконавця, а замовник зобов`язується прийняти надані виконавцем послуги та оплатити їх у повному обсязі відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору вартість послуг визначається у розрахунку-дислокації (додаток № 1 до договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунку-дислокації, на рахунок виконавця.

Згідно з пунктом 3.6 договору до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання-передачі наданих робіт (послуг), який останній зобов`язаний протягом п`яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов`язаний в той же строк у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

За умови неповернення замовником підписаного акта приймання-передачі наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п. 3.6 цього договору, вважається, що послуги в такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір набирає чинності з 01.02.2020 та діє до 31.12.2020 року. Якщо протягом 30 (тридцяти) діб до закінчення терміну дії даного договору жодна із сторін не буде наполягати на його припиненні, договір автоматично продовжується (залишається в силі) на кожний наступний календарний рік і на тих же умовах. Кількість продовжень не обмежується.

Відповідно до умов розрахунку-дислокації (додаток № 1 до договору) від 01.02.2020 замовник доручає, а виконавець зобов`язується здійснювати спостереження та обслуговування обладнання охорони на об`єкті замовника, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 29/1 (літера А), загальна вартість послуг за договором у місяць становить 1600 грн., в тому числі ПДВ - 20%.

У подальшому, сторонами укладено додаткову угоду від 30.04.2020 № 1 до договору, відповідно до якої загальна вартість послуг за договором у місяць становить 1800 грн., в тому числі ПДВ - 20%.

Із матеріалів справи вбачається, що за період з лютого 2020 року по серпень 2020 року позивачем надані послуги з охорони за договором на загальну суму 10548,40 грн., що підтверджується наступними підписаними обома сторонами актами наданих послуг: від 29.02.2020 № 61 на суму 1600 грн., від 31.03.2020 № 128 на суму 1600 грн., від 30.04.2020 № 198 на суму 1600 грн., від 31.05.2020 № 220 на суму 1800 грн., від 30.06.2020 № 261 на суму 1800 грн., від 31.07.2020 № 302 на суму 1800 грн., від 31.08.2020 № 340 на суму 348,39 грн.

Оскільки відповідач оплату наданих позивачем послуг не здійснив, останній звернувся з даним позовом до суду.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що за фактом надання послуг між сторонами підписано два акти виконаних робіт на загальну суму 10548,40 грн., однак відповідач оплату наданих послуг не здійснив.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача, яка складає 10548,40 грн., підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути 552,95 грн. пені.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.5 договору за кожний день прострочення оплати за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу без обмежень строку нарахування.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявленої до стягнення пені, суд дійшов висновку про задоволення відповідної позовної вимоги в повному обсязі.

Також позивачем заявлені до стягнення три проценти річних у розмірі 130,67 грн. та 55,12 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

У той же час, розрахунок трьох процентів річних здійснений позивачем без урахування кількості днів у 2020 році - 366 днів, що призвело до арифметичних помилок. Відтак, здійснивши арифметичний перерахунок, суд дійшов висновку про стягнення трьох процентів річних у сумі 130,32 грн.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Також суд зауважує, що позивачем надмірно сплачено судовий збір у розмірі 95 грн., що можуть бути повернуті останньому за відповідним клопотанням згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 86, 126, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта-ХХІ" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик КА" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б; ідентифікаційний код 38510428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта-ХХІ" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 4, кв. 129; ідентифікаційний код 41955513) 10548 (десять тисяч п`ятсот сорок вісім) грн. 40 коп., 552 (п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 95 коп. пені, 55 (п`ятдесят п`ять) грн. 12 коп. інфляційних втрат, 130 (сто тридцять) грн. 32 коп. трьох процентів річних, а також 2101 (дві тисячі сто одну) грн. 93 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова