Рішення № 97033576, 20.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.05.2021Справа № 910/3032/21Суддя Мудрий С.М. розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" про розподіл судових витрат у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс"

про стягнення 56 323,71 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс" про стягнення 56 323,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договорів поставки ЛФМ № 3/1207 та ВДМ №2/1207 від 12.07.2019 відповідачем в частині оплати поставленого товару, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача основний борг в розмірі 41 004,60 грн., пеню у розмірі 6 297,62 грн., суму річних в розмірі 1 292,76 грн., інфляційні збитки в розмірі 1 578,04 грн. та штраф в розмірі 6 150,69 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 позов задоволеноповністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс" (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, будинок 1, ідентифікаційний код 39054933) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" (40000, Сумська обл., місто Суми, вул. Івана Піддубного, будинок 25, ідентифікаційний код 32318370) заборгованість в розмірі 41 004 (сорок одна тисяча чотири) грн. 60 коп., пеню в розмірі 6 297 (шість тисяч двісті дев`яносто сім) грн. 62 коп., штраф в розмірі 6 150 (шість тисяч сто п`ятдесят) грн., 69 коп., три проценти річних в розмірі 1 292 (одна тисяча двісті дев`яносто дві) грн. 76 коп. , індекс інфляції в розмірі 1 578 (одна тисяча п`ятсот сімдесят вісім) грн. 04 коп. та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

У вищезазначеному рішенні зазначено, що враховуючи вищезазначене та беручи до уваги п. 8 ст. 129 цього Кодексу, яким передбачено право учасника справи подати докази на підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, суд вважає вирішення питання щодо витрат на професійну правничу допомогу передчасним.

17.05.2021 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" надійшло клопотання про долучення доказів на професійну правничу допомогу та про вирішення питання щодо розподілу судових витрат у справі.

За змістом частин 2 та 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі №910/3032/21 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" під час розгляду даної справи, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так, 29.01.2021 між ТОВ «ВП «Полісан» та адвокатом Афанасьєвою Іриною Миколаївною укладено договір № 2901-1 про надання правової (правничої) допомоги.

Відповідно до п. 1.1., 2.1., абз.1 п. 2.2., 4.1., 4.2. договору № 2901-1 від 29.01.2021 Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Керуючись нормами законодавства і правилами професійної етики, адвокат зобов`язаний діяти в інтересах клієнта по даній угоді.

Адвокат бере на себе виконання наступних дій з надання правової (правничої) допомоги: представництво інтересів клієнта в будь - яких органах державної, законодавчої та виконавчої влади, органах прокуратури, фіскальних (податкових, митних) органах, поліції, СБУ, НАБУ, судових органах всіх рівнів, органах місцевого самоврядування, органах управління установ, організацій, підприємств та їх об`єднань, керівних органах об`єднань громадян.

Клієнт оплачує послуги адвоката поетапно за фактом їх надання, якщо Сторони не домовляються про часткову або повну попередню оплату. Оплата послуг адвоката може здійснюватися за погодинною ставкою, або у фіксованому розмірі вартості послуги.

Для оплати наданих послуг Клієнт надає Адвокату Акт приймання - передачі наданих послуг із зазначенням:

- переліку власне наданих послуг (опис послуг);

- кількості відпрацьованих годин (у разі необхідності);

- вартості наданих послуг, розрахованих на основі індивідуальної погодинної ставки;

- вартості наданих послуг, з урахуванням фіксованого розміру вартості послуги, встановленої за домовленістю сторін.

Сторони домовилися, що індивідуальна погодинна ставка адвоката становить 800 грн./год., якщо інший розмір не встановлено у додатковій угоді до цього договору.

Відповідно до п. 3, 5 додаткової угоди №5 від 19.02.2021 до договору №2901-1 від 29.01.2021 про надання правової (правничої) допомоги вартість послуг адвоката за цим обсягом становить 5000 грн.

Факт надання послуг підтверджується актом виконаних робіт.

Відповідно до п. 1-4 акту приймання наданих послуг від 05.05.2021 адвокат відповідно до умов договору про надання правової (правничої) допомоги №2901-1 від 29.01.2021 та відповідної додаткової угоди №5 від 19.02.2021 надав, а клієнт прийняв послуги правової допомоги щодо стягнення заборгованості та штрафних санкцій з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс" за договорами ЛФМ № 3/1207 та ВДМ №2/1207 від 12.07.2019 на загальну суму 56 323,71 грн.

Вартість послуг встановлюється у фіксованому розмірі 5 000,00 грн, виходячи з наступного:

- Підготовка позовної заяви та розрахунку штрафних санкцій - 24 години;

- Копіювання додатків до позовної заяви у кількості 17 шт.

Цей акт являється звітом про надані Послуги та одночасно підставою для оплати.

Клієнт претензій до адвоката не має.

Оплата наданої правої (правничої) допомоги також підтверджується платіжним дорученням №1195 від 05.05.2021 на суму 5000,00 грн.

За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до матеріалів справи, разом з позовом долучено копія ордеру серія СМ №2901-1 від 29.01.2021.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а у разі наявності заперечень позивача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідча були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20.11.2018р. по справі №910/23210/17.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотриманням вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За висновками суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям, що наведені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за можливе задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" про розподіл судових витрат в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" про розподіл судових витрат задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс" (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, будинок 1, ідентифікаційний код 39054933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Полісан" (40000, Сумська обл., місто Суми, вул. Івана Піддубного, будинок 25, ідентифікаційний код 32318370) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

3. Після набрання додаткового рішення законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяС.М. Мудрий