Постанова № 97031271, 20.05.2021, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/438/21

Провадження № 3/550/138/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року смт. Чутове

Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І., за участю секретаря судового засідання – Шукевич Н.В., прокурора – Щербак А.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Чутове справу, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зеленківка Чутівського району Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , будучи єгерем Чорнухинського лісництва ДП «Полтавське лісове господарство», та відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 2 статті 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого терміну декларування (не пізніше 03.04.2020), а саме о 12 год 08 хв 23.04.2021 року, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями «перед звільненням», чим вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи переведеним з посади єгеря Чорнухинського лісництва ДП «Полтавське лісове господарство», та відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 2 статті 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого терміну декларування (не пізніше 31.03.2021), а саме о 10 год 09 хв 23.04.2021 року, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік «після звільнення», чим вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнав повністю.

Прокурор в судовому засіданні вважала, що з огляду на матеріали справи про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є доведеною та просила притягнути останнього до адміністративної відповідальності.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та прокурора суддею встановлено наступне.

Закон України «Про запобігання корупції» визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Приписами ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією, - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Частиною першою статті 172-6 КУпАП, передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суд зазначає, що конструктивною ознакою цього правопорушення є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто, за наявності останніх, відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб - сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

Крім визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, його вина підтверджується дослідженими суддею доказами.

Так, згідно наказу ДП «Полтавське лісове господарство» №347 від 11.09.2019 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду єгера Чорнухинського лісництва ДП "Полтавське лісове господарство"(а.с.17).

Отже, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно наказу ДП «Полтавське лісове господарство» №56 від 05.03.2020 року ОСОБА_1 був переведений з посади єгера Чорнухинського лісництва на посаду водія автотранспортних засобів Іскрівського лісництва (а.с.18).

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Про вищезазначені вимоги Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 був достеменно обізнаний, що не заперечується самим ОСОБА_1 та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи єгерем Чорнухинського лісництва ДП «Полтавське лісове господарство», та відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 2 статті 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого терміну декларування (не пізніше 03.04.2020), а саме о 12 год 08 хв 23.04.2021 року, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями «перед звільненням», чим вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи переведеним з посади єгеря Чорнухинського лісництва ДП «Полтавське лісове господарство», та відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 2 статті 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, після встановленого терміну декларування (не пізніше 31.03.2021), а саме о 10 год 09 хв 23.04.2021 року, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік «після звільнення», чим вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

З урахуванням викладеного, на підставі наявних в матеріалах справи вичерпних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, суд вважає доведеною винуватість останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Обираючи вид стягнення правопорушнику, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративні правопорушення, не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Таким чином, з огляду на характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, суд вважає за необхідне, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (судею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 23, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 251-252, 280, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп (рахунок: UA138999980313060106000016704, одержувач: ГУК у Полт.обл./тг смт Чутове/21081100, КЗПО: 37959255, призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ).

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів, з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 1700 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн судового збору (одержувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA908999980313111256000026001) призначення платежу: судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О. І. Михайлюк