Постанова № 97030191, 19.05.2021, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 616/243/21

Провадження № 3/616/82/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» травня 2021 року смт. Великий Бурлук

Суддя Великобурлуцького районного суду Харківської області РИКОВ М.І., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин, Харківської області, громадянина України, українця, одруженого, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

09 квітня 2021 року о 16 год. 55 хв. ОСОБА_2 в смт. Великий Бурлук, по вул. Сільгосптехніка, Куп`янського району, Харківської області керував автомобілем «ВАЗ-2101», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, почервоніння очей, тремтіння рук. Від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи в суді була повідомлена належним чином. Викликався на 14 квітня 2021 року телефонограмою на телефонний номер зазначений в письмових поясненнях ОСОБА_2 , однак до суду не з`явився. В подальшому двічі викликався в судові засідання на 06 травня 2021 року та 19 травня 2021 року, судові повістки були направлені на адресу місця проживання, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.12,15), але до суду жодного разу ОСОБА_2 не з`явився.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Як наголошує Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. с. Еspogne, no. 11681/85, ECtHR, 7 juil.1989 р., Series A, № 157) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В судові засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст.ст. 268, 277-2 КУпАП, жодного разу не з`явилася, про причини неявки не повідомила. Суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд робить висновок про те, що в діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винність ОСОБА_2 підтверджується адміністративним протоколом серії ДПР18 № 391208 від 09 квітня 2021 року в якому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності власноручно зазначив: «з протоколом згоден, вживав алкогольні напої». Також, в письмових поясненнях притягнутий зазначив, що дійсно 09 квітня 2021 року він керував автомобілем «ВАЗ-2101», державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Сільгосптехніка, смт. Великий Бурлук, Куп`янського району, Харківської області в стані алкогольного сп`яніння, а саме: випивав за кермом алкогольний напій «REVO», ємністю 0,5 л. Провину свою визнав та зазначив, що від проходження огляду на стан сп`яніння відмовляється (а.с.04).

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Під час судового розгляду встановлено, що поліцейськими дотримана процедура проведення огляду водія транспортного засобу ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Так, п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Отже, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.130 КУпАП України, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно із ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність обставини, що пом`якшує та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, судом враховується особа правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, а також те, що дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху України та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю та здоров`ю, та тяжкість ймовірних наслідків.

Відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005р. № 14 суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Згідно п.1.10 Про правила дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно з довідкою виданою ВП 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 , згідно інформаційно аналітичної бази «ПОРТАЛ» (НАІС посвідчення) та «МРЕО-2000» посвідчення водія не отримував (а.с.06).

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 не є водієм, в розумінні ПДР, а тому вважаю за можливе призначити йому, як особі, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння - адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Відповідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення,а тому з ОСОБА_2 необхідно стягнути 454 грн 00 к. судового збору (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.

На підставі викладеного та керуючись ст.40-1, ч.1 ст.130, ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадяну прибуток держави в сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 к. (отримувач коштів: ГУК Харківської обл/Харківобл/21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA168999980313020149000020001), без позбавленням права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин, Харківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (вул. Липська,18/5,м. Київ,01601, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 к.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: (судовий збір за постановою суду № 616/243/21).

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_2 штрафу протягом 15-ти днів, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в розмірі 34 000 грн 00 к.

Постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягає виконанню, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ