Ухвала суду № 97028304, 15.05.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

15.05.21 932/3141/21

1-кс/932/2010/21

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська - Кошля А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання – Яковенко А.С.

прокурора – Марченко С.А.

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника підозрюваного — Просяник Н.П.

перекладача - Масюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Деркач Т.І., погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпро Марченко С.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Баку, Азербайджан, з незакінченою середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, на утриманні малолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого;

у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12020040440001294 від 31.12.2020 України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції Деркач Т.І., за погодженням прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпро Марченко С.А. звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів відносно підозрюваного у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12020040440001294 від 31.12.2020 України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 ч. 1 ст. 263 КК України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12020040440001294 від 31.12.2020 України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 ч. 1 ст. 263 КК України, в якому 14.05.2021 ОСОБА_1 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, склад яких передбачений ч. 3 ст. 185 ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України. Враховуючи те, що, існують ризики того, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілого, свідків, очевидців у даному кримінальному провадженні, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення корисливої спрямованості з метою матеріального збагачення, так як не працевлаштований, причетний до вчинення іншого кримінального правопорушення та 22.03.2021 ОСОБА_1 відділом поліції №3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,у зв`язку з чим просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор пояснив, що підставою для звернення із вказаним клопотанням стала наявність існування ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, очевидців у даному кримінальному провадженні, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, так як не працевлаштований, є обвинуваченим в іншому кримінальному провіадженні та переховується від слідства, оскільки оголошений у розшуку, у зв`язку з чим просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного та підозрюваний в судовому засіданні проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, просили застосувати більш м`який запобіжний захід, оскілки ризики на які посилається прокурор є необгрунтованими, неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу не доведена.

Дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та долучені до нього матеріали встановлено наступне.

В провадженні слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12020040440001294 від 31.12.2020 України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 307 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, крадіжку, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у не встановлений в ході досудового розслідування час та місці, вступив у попередню злочинну змову із раніше йому знайомим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не встановленими в ході досудового розслідування особами, розподіливши між собою ролі у вчиненні ними злочину.

Після чого, ОСОБА_1 разом із співучасниками злочину ОСОБА_2 , та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, 30.12.2021 у період часу з 02:00 години по 05:30 годину, маючи злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, крадіжку, поєднане з проникненням у житло, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, прибули в АДРЕСА_2 , де побачили будинок ОСОБА_3 , майно в середині якого співучасники злочину визначили, як предмет свого злочинного посягання.

Далі, ОСОБА_1 разом із співучасником злочину ОСОБА_2 та іншими не встановленими в ході досудового слідства особами, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно, з корисливих спонукань, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, діючи згідно відведеним ним ролям, невстановленим під час досудового слідства, таємно, шляхом розбиття вікна проникли до приміщення будинку АДРЕСА_2 , звідкіля викрали майно ОСОБА_3 , а саме грошові кошти в сумі 25 000,00 гривень, Телевізор «Bravis», WI-FI роутер, набір ключів фірми «Bosh», електропилу фірми «Bosh», болгарку фірми «Дніпро-М», дріль фірми «Дніпро-М». Після цього, ОСОБА_1 разом із співучасниками злочину ОСОБА_2 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця з викраденим майном покинули будинок за вищевказаною адресою, та розпорядилися ним на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_3 матеріальної шкоди.

В подальшому, у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на носінні, зберіганні та придбанні вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Так, ОСОБА_1 , розуміючи, що не має передбаченого законом дозволу, в порушення вимог Положення про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622; зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 р. № 292), придбав у не встановленому в ході досудового слідства місці та часі запал УЗРГМ 583 та гранату з маркуванням 578Т, які відноситься до вибухових пристроїв та вибухових речовин, після чого продовжуючи свою злочинну діяльність, пересуваючись вулицями м. Дніпро, доставив придбані ним запал УЗРГМ 583 та гранату з маркуванням 578Т до місця свого мешкання: АДРЕСА_1 , де почав зберігати їх не маючи відповідного передбаченого законом дозволу.

13.05.2019 в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 06 години 15 хвилин до 09 години 18 хвилини у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено УЗРГМ 583 та гранату з маркуванням 578Т, які відносяться до вибухових пристроїв, вибухових речовин.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до іншого приміщення та в незаконному придбанні та зберіганні вибухових речовин та вибухових пристроїв.

13.05.2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 14.05.2021 ОСОБА_1 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, склад яких передбачений ч. 3 ст. 185 ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно вимог ст. 178 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Виходячи з наданих суду копій матеріалів, таких як: протокол прийняття заяви від 30.12.2020 про вчинення кримінального правопорушення; протокол огляду місця події від 30.12.2020; протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 ; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 09.04.2021; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.04.2021; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.04.2021; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.04.2021; протокол огляду місця події від 05.04.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 09.04.2021; протокол обшуку від 13.05.2021; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протокол обшуку від 13.05.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 13.05.2021, висновку експерта від 14.05.2021 року приходжу до перекоання про обгрунтованість підозри щодо причетності ОСОБА_1 до інкримінованих кримінальних правопорушень.

Згідно ст. 12 КК України злочини передбачені ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, покарання за який передбачено у виді позбавленні волі на строк від трьох до шести роківта від трьох до семи років.

В ході судового розгляду справи судом вважаються частково доведеними ризики на які посилається прокурор, а саме п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Водночас встановлені в ходу судового розгляду справи такі обставини як наявність родини та постійне місце проживання, свідчать про міцні соціальні зв`язки.

На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу суд враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В даному випадку неможливість запобігання встановленим ризикам більш м`яким запобіжним засобом аніж тримання під вартою не доведена, тому вважаю за можливе обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання, що на думку суду забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та зможе запобігти вищевказаним ризикам.

На підставі наведеного, керуючисьст.ст.131, 132, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Деркач Т.І., погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпро Марченко С.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, а саме: домашній арешту із застосування електронних засобів контролю, що полягає у забороні підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду терміном 2 місяці.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожним викликом надісланим поштою, або в телефонному режимі;

- утриматись від спілкування з свідками, підозрюваними у даному кримінальному провадженні та потерпілим;

- не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Застосувати як виконання обов`язку засіб здійснення контролю за підозрюваним ОСОБА_1 електронний засіб контролю, який підозрюваному носити на весь час домашнього арешту.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти в порядку передбаченому ст. 202 КПК України.

Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту два місяці, тобто до 13 липня 2021 року.

По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Нагляд за дотриманням обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 покласти на слідчого в даному кримінальному провадженні.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного для вчинення дій, передбачених ч. 4 ст. 181 КПК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 17.05.2021 року о 16:35 год.

Слідчий суддя А.О. Кошля