Ухвала суду № 9702563, 11.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у І інстанції суддя Шальєва В.А. Доповідач Г.А. Колеснік

Донецький окружний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

11 травня 2010 року Справа 2а-19814/09/0570

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Колеснік Г.А.,

суддів: Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,

при секретарі: Драній Л.Г.

за участю:

представника позивача: Філіпової О.І., Зінченко М.І.

представника відповідача: Нікітіної Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до Державної інспекції з енергозбереження про визнання недійсною та скасування постанови про застосування економічних санкцій.,

за апеляційною скаргою Державної інспекції з енергозбереження на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 лютого 2010 року, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 2 лютого 2010 року позов комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» до Державної інспекції з енергозбереження про визнання недійсною та скасування постанови про застосування економічних санкцій задоволено.

Визнано протиправним та скасовано постанову територіального управління по Донецькій області Державної інспекції з енергозбереження № 15-6/09-22-051 КП-43 ЕС від 15.09.2009 року про застосування до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» економічних санкцій в розмірі 12121125,18 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якої просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 лютого 2010 року та прийняти нове рішення яким відмовити комунальному комерційному підприємству Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» у задоволенні адміністративного позову.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що за результатами перевірки позивача встановлено факти безгосподарного використання паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушення інших вимог раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів що відповідно ст.. 27 Закону України «Про енергозбереження» від 1 липня 1994 року № 74/94-ВР є порушенням законодавства про енергозбереження і тягне за собою передбачену законодавством відповідальність.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Позивач заперечував проти задоволення скарги, просив залишити рішення суду без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Державної інспекції з енергозбереження не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» діє на підставі статуту, затвердженого розпорядженням Донецького міського голови від 17.09.2008 року № 1216, включено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33257089.

11 вересня 2009 року відповідачем проведена перевірка стану використання паливно-енергетичних ресурсів позивачем, за результатами якої складений акт від 11.09.2009 року № 15-6/09-17-051 КП. Перевіркою встановлено перевищення у 2008 році фактичних питомих витрат електроенергії на відпуск теплової енергії над затвердженою нормою, що призвело до перевитрати електроенергії в розмірі 10162,291 тис. кВТ*год/рік.

За результатами перевірки відповідачем прийнято постанову № 15-6/09-22-051 КП-43ЕС від 15.09.2009 року про сплату економічного збору за перевитрату електроенергії в розмірі 10151,016 тис.кВт*год/рік на суму 12121125,18 грн.

Згідно п. 7.6 Основних положень з нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві затверджені наказом Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002 року № 112, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.11.2002 року за № 878/7166 (надалі Положення) нормування витрат ПЕР безпосередньо на рівні підприємства забезпечується самим підприємством. Відповідальність за розроблення і додержання норм витрат ПЕР на рівні підприємства несе керівник підприємства.

Згідно з п. 7.12 Положеннь якщо питомі витрати ПЕР на виробництво продукції суттєво залежать від обсягів виробництва, погодних та інших зовнішніх факторів об'єктивного характеру, то допускається коригування встановлених норм питомих витрат з урахуванням результуючого впливу цих факторів на основі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик.

В апеляційний скарзі відповідач вказано, що позивачем були додані копії норм питомих витрат ПЕР на 2008 рік які затверджені у встановленому порядку та Наказ від 31.12.2008 року № 530 «Про коригування питомої норми витрат електроенергії на 2008 рік», який не затверджений Донецькою облдержадміністрацією та не погоджений НАЕР, що, на думку відповідача, не відповідає вимогам Положень.

Колегія суддів позбавлена можливості прийняти точку зору апелянта, оскільки в вищевказаних Положеннях відсутній порядок затвердження коригування норм питомих витрат ПЕР і відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів необхідність затвердження Наказу від 31.12.2008 року № 530. Таким чином, нормування витрат ПЕР безпосередньо на рівні підприємств, організацій, установ забезпечується самим підприємством.

В постанові суб,єкту владних повноважень є посилання на застосування санкцій відносно позивача на підставі на ст. 11 Закону “ Про енергозбереження” . В той же час вказаною статтею передбачені 9 пунктів економічних заходів для забезпечення енергозбереження за конкретні порушення з енергозбереження. В постанові не вказано , за яке конкретно порушення застосовано до позивача економічну санкцію у вигляді підвищеної плати і за яким пунктом статті 11 застосовані санкції. Той факт , що в постанові контролюючого органу не має посилання на конкретний пункт вказаної статті , не дає суду підстав погодитися з доводами апеляційної скарги про наявність в діях позивача вини з нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів.

Тим більш , статтею 27 Закону “ Про енергозбереження” передбачається , що відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи винні порушенні цього законодавства. Тобто передумовою відповідальності за вказані порушення є винні дії юридичних та фізичних осіб.

Відповідальність за порушення законодавства з енергозбереження передбачається Законом “ Про енергозбереження”, яким конкретно передбачені економічні заходи для забезпечення енергозбереження, підстави для відповідальності за порушення законодавства про енергозбереження , економічні санкції . Тому посилання відповідача на постанови Кабінету

Міністрів, у тому числі і на постанову Кабінету Міністрів України № 786 від 15.07.1997 року не може бути достатньою підставою для нарахування штрафних санкцій на позивача.

Тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновок суду першої інстанції про неправомірність рішення відповідача відповідає нормам Закону та обставинам справи.

У відповідності до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб,єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють , чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень ат у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою , з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом , запобігаючи несправедливої дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями , на досягнення яких спрямоване це рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем , як суб.єктом владних повноважень , не дотримано вказаних принципів при винесенні рішення відносно позивача .

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

Керуючись статтями 198, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з енергозбереження залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 лютого 2009 року про задоволення позовних вимог комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: Г.А. Колеснік Д.В. Ляшенко Л.В. Ястребова