Ухвала суду № 9702518, 25.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий суддя 1 - ї інстанції Мозгова Н.А. справа № 2а-21595/09/0570

Суддя-доповідач Дяченко С.П.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

25 травня 2010 року м. Донецьк

зал судового засідання № 5 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П.,

суддів: Сіваченко І.В.,

Нікуліна О.А. ,

при секретарі судового

засідання Козловій О.М.

за участю представників :

позивача Калачик О.В.

відповідача Яковенко О.В., Сичової І. О .

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року по адміністративній справі № 2а-21595/09/ за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька,

Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень та липень 2009 р. в розмірі 2959990,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень та липень 2009 р. в розмірі 2959990,00 грн. , мотивуючи тим, що позивачем були надані до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька податкові декларації з податку на додану вартість за червень та липень 2009 р. з відповідними розрахунками суми бюджетного відшкодування і заявами про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку за червень та липень 2009р. в розмірі 3192323,00грн. Але відповідач ніяким чином на це не відреагував.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у від 01.02.2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» задоволений у повному обсязі.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковим деклараціям за червень, липень 2009 р. в загальній сумі 2959990 грн., у тому числі по декларації за червень - 676388,00грн., по декларації за липень 2009р. - 2283602,00грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» судові витрати з судового збору в розмірі 1700 грн.

Відповідач Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька з постановою суду першої інстанції не погодився , надав апеляційну скаргу , посилаючись невірно застосування норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовити.

При апеляційному перегляді справи, представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін , апеляційну скаргу без задоволення . Представники відповідача наполягали на скасуванні постанови суду , відмові у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України “Про податок на додану вартість ”.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи , правильно застосував норму матеріального та процесуального права , виходячи з наступного .

Товариство з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 05.12.2000 року, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька , є платником податку на додану вартість з 04.01.2001 року відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100106784 .

Позивачем до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька були подані податкові декларації з податку на додану вартість за червень та липень 2009 р. з відповідними розрахунками суми бюджетного відшкодування і заявами про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку за червень та липень 2009р. в розмірі 3192323,00грн.

На виконання вимог п.п. 7.7.5 п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька була проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок

Актом перевірки позивача №4680/23-313/31226834 від 07.10.2009 року встановлено, що позивачем порушені вимоги пп. 7.7.2 п.п 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 167/97-ВР, а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2009 року розмірі 232 333,00грн., внаслідок чого, відповідачем 1 було винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 23.10.2009 року за №0000282344 на суму 232 333,00грн.

Згідно п.п. 7.7.2 п.п 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від»ємне значення,то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову ці у та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

З матеріалів справи вбачається , що 20.07.2009 року ТОВ«СоюзПромінвестДонбас» надало до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1 200 570,00 грн.

20.08.2009 року ТОВ « СоюзПромінвестДонбас «надало до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 2 515 935,00грн.

Аналіз наведених норм підпункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" свідчить про те, що податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податків, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у певний спосіб, а саме за наслідками перевірок, визначених Законом, або надати висновок із зазначення суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Утриматися від здійснення однієї чи іншої дії означає неналежне здійснення своїх повноважень шляхом бездіяльності.

Посилання відповідача на те, що податковий орган не має підстав надання до органу казначейства відповідного висновку з тієї причини, що факт наявності надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету за вказаний період залишається непідтвердженим, оскільки на даний час отримані не всі відповіді на запити на проведення зустрічних перевірок підприємств-постачальників позивача, не беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з Законом України „Про податок на додану вартість", яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару.

Обов'язок сплатити нарахований продавцем ПДВ у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати , податку, законом покладений на платника податку - покупця.

Закон України „Про податок на додану вартість" не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку - продавцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податкового обліку та інше.

Відповідно до преамбули Закону України "Про податок на додану вартість" цей Закон серед іншого визначає платників податку на додану вартість, порядок обліку звітування та внесення податку до бюджету. Таким чином, саме нормами зазначеного Закону регулюються всі питання пов'язанні із визначенням та сплатою податку на додану вартість. Нормами зазначеного Закону право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Із змісту пункту 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що «бюджетне відшкодування" - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Нормами Закону України „Про податок на додану вартість" не передбачений обов'язок покупця товару - платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов'язку платника податку - покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до державного бюджету, а також про залежність права платника податку - покупця на податковий кредит від перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку".

Таким чином, відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв'язку з надмірною сплатою є саме від'ємне значення за результатами звітного періоду. Від'ємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість". Цим законом встановлені умови та гарантії повернення цих коштів у вигляді обов'язку держави на підставі декларації здійснити повернення коштів за результатами звітного періоду.

Колегія суддів відносно посилань відповідача на Накази ДПА України № 196 від 24.04.2003 року „Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичними особами" та від 18.08.05р. № 350 "Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість", зазначає, що такі Накази не беруться судом до уваги у зв'язку з тим, що в розумінні статті 117 Конституції України вони не є нормативно-правовими актами, оскільки не зареєстровані Міністерством юстиції України. Із п. 1.1 Методичних рекомендацій вбачається, що вони розроблені згідно з вимогами Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та на виконання положень пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" для застосування органами державної податкової служби при здійсненні контролю за правомірністю заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість суб'єктами господарювання тобто, для внутрішнього застосування підконтрольними ДПА органами державної податкової служби.

На виконання зазначених вимог ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька були проведені виїзні позапланові перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку: за результатами яких було складено довідку №5655/23-313/31226834 від 19.11.2009р. та акт №4680/23-313/31226834 від 07.10.2009р. Зазначеною довідкою не встановлені порушення позивачем вимог діючого законодавства при визначенні сум податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню по декларації за червень 2009р. Актом перевірки зазначено, що позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за липень 2009р. в розмірі 232333,00грн., внаслідок чого, відповідачем 1 було винесене податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 23.10.2009р. за №0000282344 на суму 232333,00грн.

На час розгляду справи позивачу не відшкодована з бюджету сума податку на додану вартість по податковим деклараціям за червень 2009р. - 676388,00грн. та за липень 2009р. - 2283602,00грн., податковим органом не надано органу держказначейства висновок про відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відмови у повернені Товариству з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень-липень 2009 року.

За наслідками викладеного , колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасуванню його не має. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 28 травня 2010 року.

Керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010 року по адміністративній справі № 2-а-21595/09/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзПромінвестДонбас» до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень - липень 2009 року в розмірі 2959990 грн.- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий: Дяченко С.П.

Судді: Сіваченко І.В.

Нікулін О.А.