Рішення № 97022596, 20.05.2021, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа №430/460/21

Провадження №2/430/120/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року смт. Станиця Луганська

Станично-Луганський районний суд Луганської області у складі головуючого судді Дьоміної О.П., за участю секретаря судового засідання Савченко К.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Чугинської сільської ради Щастинського району Луганської області, третя особа - Станично-Луганська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до територіальної громади в особі Чугинської сільської ради Щастинського району Луганської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому просить визначити їй додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю три місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки ОСОБА_3 . У власності батька позивачки були: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, площею 2,4600 га, розташована на території Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, кадастровий номер 4424886500:004:003:002, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка, площею 6,5700 га, розташована на території Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, кадастровий номер 4424886500:004:003:003, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На момент смерті ОСОБА_3 та після спливу 6 місяців з дати його смерті, рідний брат позивачки ОСОБА_2 був живий, але не проживав разом з батьком, заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подав. Лише позивачка подала заяву протягом 6 місяців після смерті її батька ОСОБА_3 до Станично-Луганської державної нотаріальної контори. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер рідний брат позивачки ОСОБА_2 .

17.01.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Станично-Луганської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , проте державним нотаріусом їй було відмовлено у видачі вказаного свідоцтва, оскільки її брат ОСОБА_2 був зареєстрований за однією адресою з померлим батьком, а саме: АДРЕСА_1 та помер вже після смерті їх з позивачкою батька. Таким чином вважається, що рідний брат позивачки ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3 . З огляду на вищевказане ОСОБА_1 повинна була подати заяву про прийняття спадщини ще і після смерті її рідного брата ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини після смерті рідного брата, оскільки вважала, що її брат не є таким, що прийняв спадщину після смерті їх батька за життя, оскільки не подавав відповідної заяви до нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3 , а вона не звернула увагу на той факт, що її батько та рідний брат мали однакову адресу реєстрації місця проживання, оскільки вважала, що необхідною умовою прийняття спадщини має бути саме фактичне спільне мешкання, а її брат фактично мешкав за іншою адресою. Таким чином, на думку позивачки, брат не успадкував за життя свою долю спадкового майна після смерті батька. У зв`язку з вищевказаним, позивачка не вважала за необхідне подати заяву про прийняття спадщини ще й після смерті рідного брата ОСОБА_2 та тому пропустила строк подачі зазначеної зави до нотаріальної контори.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Сторони надали заяви про розгляд справи без їх участі. Позивачка підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Представники відповідача та третьої особи проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області 27.04.2012 року.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 стали: його донька ОСОБА_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно міським РАЦС м. Черкаси 19.04.1988 року та копією Свідоцтва про укладання шлюбу серія НОМЕР_3 , виданим Чугинською сільською радою Станично-Луганського району Луганської області 15.10.1988 року, а також ОСОБА_2 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданим Чугинською сільською радою Станично-Луганського району Луганської області 22.12.1973 року.

ОСОБА_2 прийняв спадщину шляхом фактичного проживання з ОСОБА_3 на час смерті, що підтверджується копією довідки Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області за №257/02-16 від 10.12.2019 року. ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , про що свідчить копія Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , видане виконавчим комітетом Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області 23.01.2013 року.

17.01.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Станично-Луганської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_2 , однак отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з подачею вказаної заяви з пропуском шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) Станично-Луганської державної нотаріальної контори Луганської області від 18.03.2021 року №63992374, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 була заведена спадкова справа 25.09.2012 року за №53432664, за заявою про прийняття спадщини за законом ОСОБА_1 , спадкова справа №359/2012.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру Станично-Луганської державної нотаріальної контори Луганської області від 18.03.2021 року №63992340, із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 в термін, передбачений законом, ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Таким чином, оскільки брат позивачки згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 23.01.2013 року помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Статтею 1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в її прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 розпочався ІНФОРМАЦІЯ_2 та сплив 21.07.2013 року.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу, за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивачка пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 80 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними і визначити її додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Чугинської сільської ради Щастинського району Луганської області, третя особа - Станично-Луганська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Чугинка Станично-Луганського району Луганської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці, який починається з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.П. Дьоміна