Рішення № 97020341, 14.05.2021, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

провадження №2/279/441/21

Справа № 279/5987/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Трохимчук І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомлення сторін цивільну справу №275/5987/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 02.12.2020 року звернувся з позовом, який 23.03.2021 року уточнив (уточнена позовна заява надійшла до суду 07.04.2021 року), в якому вказав, що 20.06.2007 року між відповідачем ОСОБА_1 (відповідач-1) та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір №104/1841/73/112232, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 35 000,00 доларів США зі сплатою 13,0% річних. Банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти на загальну суму 35 000,00 доларів США.

З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов`язань Банк та ОСОБА_2 (відповідач-2) уклали Договір поруки №014/1841/73/112232-1 від 20.06.2007 року, Банк та ОСОБА_3 (відповідач-3) уклали Договір поруки №014/1841/73/112232-2 від 20.06.2007 року, Банк та ОСОБА_4 (відповідач-4) уклали Договір поруки № 014/1841/3/112232-3 від 20.06.2007 року, Банк та ОСОБА_5 (відповідач-5) уклали Договір поруки № 014/1841/73/112232-4 від 20.06.2007 року, Банк та ОСОБА_6 (Відповідач-6) уклали Договір поруки №014/1841/73/112232-5 від 05.01.2010 року.

За умовами вказаних договорів поруки, поручителі зобов`язались нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом (стаття 1 Договору Поруки).

02.08.2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» було укладено Договір про відступлення права вимоги №114/2-16, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило АТ «Оксі Банк», а АТ «Оксі Банк» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором кредиту №014/1841/73/112232 від 20.06.2007 року та Договором поруки №014/1841/73/112232-1 від 20.06.2007 року, Договором поруки № 014/1841/73/112232-2 від 20.06.2007 року, Договором поруки № 014/1841/3/112232-3 від 20.06.2007 року, Договором поруки № 014/1841/73/112232-4 від 20.06.2007 року, Договором поруки №014/1841/73/112232-5 від 05.01.2010 року.

Таким чином, ПАТ «Оксі Банк» наділено правом грошової вимоги до відповідачів, а АТ «Райффайзен Банк Аваль» втратив такі права.

02.08.2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого АТ «Оксі Банк» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги за кредитним договором до позичальників та/або поручителів, в тому числі за Договором кредиту №014/1841/73/112232 від 20.06.2007 року та Договором поруки №014/1841/73/112232-1 від 20.06.2007 року, Договором поруки № 014/1841/73/112232-2 від 20.06.2007 року, Договором поруки № 014/1841/3/112232-3 від 20.06.2007 року, Договором поруки № 014/1841/73/112232-4 від 20.06.2007 року, Договором поруки №014/1841/73/112232-5 від 05.01.2010 року.

Таким чином, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» наділено правом грошової вимоги до відповідачів, а АТ «Оксі Банк» втратив такі права.

За період користування кредитними коштами відповідачем-1 були здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте, заборгованість Позичальника за Кредитним договором в повному обсязі не погашена.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені за порушення умов Кредитного договору, що підлягає стягненню з позичальника станом на 25.11.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 703 075,87 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 313 704,05 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 36 548,68 грн., заборгованість по пеням та штрафам - 352 823,14 грн..

Щодо розміру заборгованості за Кредитним договором, що підлягає стягненню та правових підстав стягнення заборгованості за Кредитним договором позивач, посилаючись на положення ст.525, 526, 599, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, вказав, що оскільки позичальником прострочено грошове зобов`язання по поверненню кредитних коштів, отриманих на підставі Кредитного договору №014/1841/73/112232 від 20.06.2007 року, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Унаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання кредитор набуває право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦКУ, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням. Тому право подати позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за кожен місяць виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню станом на 25.11.2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 50 054,13 грн.: нарахування трьох відсотків річних проведено на суму 11 056,00 дол.США, що за курсом НБУ станом на 25.11.2020 року становить 313 704,05 грн. (сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту)) за період з 25.11.2017 - 25.11.2020 р. і складає 996,04 дол.США, що за курсом НБУ станом на 25.11.2020 року становить 28261,74 грн., нарахована пеня за подвійною обліковою ставкою проведено на суму 313 704,05 грн. (сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту)) за період з 25.11.2019 - 29.02.2020 р. і складає 21792,39 грн..

Попередня сума судових витрат становить 2102,00 грн. на сплату судового збору, 20000 грн. на правничу допомогу.

Просив стягнути солідарно з відповідачів 1-6 на його користь заборгованість за кредитним договором №014/1841/73/112232 від 20.06.2007 року у розмірі: 50 054,13 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 20000,00 грн..

Представником відповідача ОСОБА_7 подано відзив на позов, в якому зазначено про те, що відповідач ОСОБА_6 заявлені вимоги заперечує, вважає їх надуманими та необґрунтованими, непідтвердженими доказами, оскільки за кредитним договором сторони погодили кінцеву дату погашення кредиту 19.06.2012 року. Строк виконання основного зобов`язання настав достроково 26.01.2009 року, оскільки банк використав право вимоги дострокового повернення суми кредиту, оскільки на виконанні в Коростенському МРВ ДВС ЦЗМУ МЮ (м.Хмельницький) перебував виконавчий напис №451 від 26.01.2009 року, виданий приватним нотаріусом Коростенського міського нотаріального округу, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» 248123,16 грн, що еквівалентно 32000 доларів США.

Відповідно до договору поруки відповідач ОСОБА_8 взяв на себе зобов`язання щодо сплати 14500 доларів США суми кредиту та відсотків за користування кредитом і сплатив згідно графіку 14500 доларів США по поверненню суми кредиту та 2335 доларів США по сплаті відсотків, а тому своє зобов`язання виконав. Враховуючи, що основне зобов`язання повинно було бути виконано до 19.06.2012 року, а позивач пред`явив вимогу до поручителя в листопаді 2021 року, то порука вважається припиненою, а позовні вимоги не відповідають вимогам закону, тому задоволенню не підлягають. Зробив заяву про пропуск строку позовної давності, оскільки позивач мав право вимоги до суду протягом трьох років після закінчення 19.06.2012 року строку дії договору. Заперечив проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу, вважає його невідповідним критеріям реальності адвокатських витрат, розумності його розміру, неспівмірним складності справи, обсягу послуг і витраченого на їх надання часу.

За клопотанням вказаного представника судом у первісного позичальника ухвалою від 01.03.2021 року було витребувано ряд документів.

Іншими відповідачами відповідь на позов не подано.

Позивачем 19.03.2021 року подано відповідь на відзив, в якому позивач клопотав про відмову в задоволенні заяви про застосування строків позовної давності за необґрунтованістю, позовні вимоги підтримано з посиланням на те, що позивачем було подано докази на підтвердження позовних вимог та правонаступництва позивача; неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні не звільняє від обов`язку погашення кредитного зобов`язання; позивачем заявлено вимогу на підставі ст.625 ЦКУ, яка передбачає право здійснювати на її підставі нарахування після настання терміну повернення кредиту. Підставою звернення з позовом став факт неповернення боржниками в строк, встановлений кредитним договором, ні первісному ні новому кредитору. Право на позов про стягнення заборгованості на підставі ст.625 ЦКУ виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення й обмежується останніми трьома роками, що передують подачі позову, що позивачем дотримано при здійсненні розрахунку заборгованості. Строк позовної давності щодо стягнення неустойки (пені) в один рік перед зверненням позивачем також дотримано.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, пояснив, що в забезпечення виконання договору в заставу банкові було передано два транспортних засоби, право власності на один з яких банк набув в нотаріальному порядку, а другий було передано відповідачеві ОСОБА_9 . Кредитор запевнив, що претензій до нього не має, однак підтверджуючий документ не надав. Оскільки строк дії договору було визначено до 2012 року, то позивач попустив строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, пояснив, що банком в рахунок погашення заборгованості було накладено стягнення на заставні транспортні засоби, запевнив, що претензії відсутні. Оскільки після 2012 року претензії не заявлялись, то строк позовної давності сплив.

Представник відповідача ОСОБА_6 адвокат Раєцький А.О. проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивач не отримав права вимоги, оскільки не підтвердив оплату за договором переходу права вимоги. Його довіритель у 2010 році виявив бажання придбати один із заставних транспортних засобів, однак замість договору купівлі-продажу було укладено договір поруки, за яким він поручився за виконання зобов`язання в сумі вартості заставного автомобіля – 14500 доларів США та вказану суму сплатив, про що отримав від кредитора довідку. Тому вимоги до відповідача ОСОБА_6 безпідставні, оскільки він своє зобов`язання виконав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами та витребувані судом докази, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне:

Згідно заявленої вимоги між сторонами виник спір щодо відповідальності за порушення грошового зобов`язання, який регулюється положеннями глави 51 ЦК України.

Свої вимоги позивач обґрунтовує положеннями ст.611, 625 ЦК України, згідно яких у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦКУ), боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Мотивує тим, що отримані кредитні кошти на підставі Кредитного договору №014/1841/73/112232 від 20.06.2007 року.

Свої вимоги позивач підтверджує копією вказаного кредитного договору. Договорів поруки з відповідачами 2-6.

За договором відступлення права вимоги від 02.08.2019 року, оригінал якого представником позивача пред`явлено в судовому засіданні, позивач надув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 11056 доларів США за основною сумою боргу.

Правомірність укладення вказаного договору в межах даного судового розгляду не оспорюється.

Відповідачем ОСОБА_6 подано копію листа первісного кредитора №С06-0000-199/41/5153 від 02.07.2012 на звернення відповідача, згідно якого по укладеному ОСОБА_6 договору поруки до кредитного договору позивальника ОСОБА_1 та графіку погашення до даного договору поруки в частині виконання зобов`язань в загальній сумі 16835,00 дол.США по автомобілю Фольксваген ЛТ35 виконані в повному об`ємі та встановлені строки.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_6 судом у первісного кредитора АТ «Райффайзен Банк Аваль» запитувались документи, які стосуються укладення та виконання спірного кредитного договору. АТ «Райффайзен Банк Аваль» листом від 23.03..2021 р. повідомив про неможливість надання ряду запитуваних документів та направив виписки по рахунках позичальників, розрахунок заборгованості за спірним договором, право на стягнення якої в порядку відступлення права вимоги було набуто позивачем.

Відповідачем ОСОБА_6 в справі №2-1049/12 було заявлено позов до ОСОБА_1 та ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”в особі Центрального Коростенського відділення ЖОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль про визнання права власності на рухоме майно та звільнення його з-під застави, рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.11.2012 в якій в задоволенні позовних вимог було відмовлено. В даній справі згідно тексту рішення було встановлено, що за заявою ОСОБА_10 та згодою ОСОБА_9 і банку 05.01.2010 року між ними трьома був укладений договір поруки № 014/1841/73/112232-5, відповідно до якого ОСОБА_9 взяв на себе зобов`язання перед банком по виконанню всіх зобов`язань боржника, в тому числі і щодо сплати 14500 доларів США суми кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, а автомобіль “Volkswagen LT-35” було передано Гнесю для подальшого використання на підставі довіреності. Взяті на себе зобов`язання згідно вказаного договору поруки ОСОБА_9 частково виконав, сплативши згідно графіку 14500 доларів США по поверненню суми кредиту та 2335 доларів США по сплаті відсотків. Разом з тим, у пункті 2.2 договору поруки, підписаного Гнесем, передбачено, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед банком відповідати по борговим зобов`язанням боржника ( ОСОБА_10 ), визначених в п.1.3 - всіх зобов`язань боржника перед банком по сплаті останньому будь-яких сум, що виникають згідно з положеннями кредитного договору №014/1841/73/112232 від 20.06.2007 року, в тому числі щодо повернення суми 14500 доларів США кредиту. У пункті 3.3 договору поруки зазначено, що поручитель тільки після повного виконання взятих на себе зобов`язань по договору поруки та повного погашення заборгованості за кредитним договором, у відповідності до ст. 556 ЦК України набуває всіх прав банку по кредитному договору та по договорах, що забезпечують його виконання. Представлений відповідачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що сума заборгованості ОСОБА_10 за кредитним договором становить 14376,24 долари США, що у гривневому еквіваленті становить 114909,29 гривень. Тобто, повного погашення заборгованості за кредитним договором не відбулося.

Враховуючи вказані встановлені в іншій справі фактичні обставини, суд не приймає до уваги заяву сторони відповідача ОСОБА_6 , що ним були виконані всі взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного договору поруки.

У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань.

Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.

Станом на день подання позовної заяви відповідач ОСОБА_1 не повернув отримані від позивача кредитні кошти на підставі Кредитного договору № 014/1841/73/112232 від 20.06.2007 року.

Діюче законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриття й виконання виконавчого провадження.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Якщо зобов`язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а, навпаки, на особу, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, у тому числі ті, що передбачені статтею 625 ЦК України.

З огляду на те, щосСтаття 625 ЦК України входить до розділу І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з привод) виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Отже, нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові .

За умовами ст.ст. 1049 та 625 ЦК України після закінчення строку дії договору, на підставі якого виникло грошове зобов`язання, на існуючий борг нараховуються проценти та застосовується цивільна відповідальність за порушення умов договору. У випадку, якщо розмір процентів не передбачений договором, то проценти нараховуються на борг на рівні облікової ставки НБУ (ВСУ від 7 вересня 2016р. у справі за № 6-1412цс16).

Порядок на розмір нарахованої заборгованості відповідачами не спростовано, недотримання позивачем строку позовної давності за заявленою вимогою за період з 25.11.2017 року по 25.11.2020 року та пені відповідно за період з 25.11.2019 року по 25.11.2020 року не доведено.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню. заявивши про надмірність визначеної вартості послуг за надання правничої допомоги, конкретних доводів щодо вартості таких суду не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.611,612,614,623,625,629,1054 ЦК України,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованість за кредитним договором № 014/1841/73/112232 від 20.06.2007 року станом на 25.11.2020 року в сумі 50054 (п`ятдесят тисяч п`ятдесят чотири) гривні 13 копійок та по 3683 (три тисячі шістсот вісімдесят три) гривні 67 копійок з кожного понесених судових витрат.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", місце знаходження: 04053 м.Київ, Кудрявський Узвіз, 5 Б, ЄДРПОУ 36799749.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6

Суддя Волкова Н.Я.