Постанова № 9701996, 18.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Міронова Г.М. Головуючий у 1 інстанції Галатіна О.О.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2010 року № 2-а-9253/09/0570

зала судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Міронової Г.М. суддів:

при секретарі

за участю позивача

відповідачів Радіонової О.О., Яманко В.Г.

Сухоцькій Д.Ю.

ОСОБА_5 по довіреності;

Тіщенка С.А., Крікорова К.Р.- особисто;

ОСОБА_8, ОСОБА_9 по довіреності; у відкритому судовому засіданні

Державної податкової інспекції у м. Дружківка,

Державної податкової адміністрації у Донецькій області

Донецького окружного адміністративного суду

05 листопада 2009 року

№ 2-а-9253/09/0570

Товариства з обмеженою відповідальністю «Донремсервіс»

Державної податкової інспекції у м. Дружківка,

Головного державного податкового ревізора інспектора Державної податкової адміністрації у Донецькій області Тіщенко С.А.

Головного державного податкового ревізора інспектора

Державної податкової адміністрації у Донецькій області Крікорова К.Р.

Начальника Державної податкової інспекції у м. Дружківка

Державної податкової адміністрації у Донецькій області

визнання неправомірним акту, визнання неправомірними дії

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2009 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом та у вересні 2009 року уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсними два направлення ДПІ у м. Дружківка № 105 від 19.03.2009 року на проведення виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Донремсервіс», визнати недійсним акт № 21/2300/31131769 «Про недопуск на перевірку» від 19.03.2009 року, визнати протиправними дії посадових осіб Тіщенко С.О. та Крікорова К.Р. при складанні вкту № 24/2300/31131769 від 19.03.2009 року не на державній мові, визнати протиправними дії посадових осіб ДПА у Донецькій області Тіщенко С.О. та Крікорова К.Р., визнати протиправними дії начальника ДПІ у м. Дружківка при складенні двох направлень № 105 від 19.03.2009 року, скасувати наказ № 73/ДСК від 27.02.2009 року ДПА у Донецькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що начальником Державної податкової інспекції у м. Дружківка були складені направлення № 105 від 19.03.2009 року на проведення з 19.03.2009 року по 01.04.2009 року виїзної планової документальної перевірки ТОВ «Донремсервіс» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року у складі перевіряючих: головного державного податкового ревізора-інспектора Харченко С.В., головного державного податкового ревізора-інспектора Крікорова К.Р., завідувача сектору Єртуганової І.В., головного державного податкового інспектора Хлопота С.М., старшого державного податкового ревізора-інспектора Кульченко Ю.С., головного державного податкового інспектора Кононенко Я.О. До складу перевіряючих начальник ДПІ у м. Дружківка включив посадових осіб ДПА у Донецькій області Тіщенко С.О. та Крікорова К.Р. та зазначив, посилаючись на ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що ДПА у Донецькій області надає органам державної податкової служби методичну та практичну допомогу в організації роботи, однак це не стосується здійснення її працівниками перевірок субєктів підприємницької діяльності, які знаходяться на податковому обліку у іншому податковому органі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року позов задоволено частково. Скасовано частково наказ ДПА у Донецькій області № 73/ДСК від 27.02.2009 року, а саме: в частині щодо забезпечення начальником ДПІ у м. Дружківка залучення фахівців управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Донецькій області Тіщенко С.О., Крікорова К.Р. для проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання. Визнано недійсним направлення ДПІ у м. Дружківка № 105 від 19.03.2009 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донремсервіс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Донремсервіс» є юридичною особою, зареєстрований як платник податків в ДПІ у м. Дружківка. Відповідно до направлення № 105 від 19.03.2009 року для здійснення планової документальної перевірки платника податку ТОВ «Донремсервіс», начальник ДПІ у м. Дружківка включив до складу перевіряючих, окрім посадових осіб ДПІ у м. Дружківка також посадових осіб ДПА у Донецькій області, а саме: головного державного податкового ревізора-інспектора Тіщенко С.О., головного державного податкового ревізора-інспектора Крікорова К.Р. Посадові особи ДПА у Донецькій області - Тіщенко С.О., Крікоров К.Р. були залучені до числа перевіряючих на підставі наказу ДПА у Донецькій області № 73/ДСК від 27.02.2009 року. Для проведення перевірки перевіряючи 19.03.2009 року зявились за місцезнаходженням позивача, однак директор ТОВ «Донремсервіс» ОСОБА_14 допустив до перевірки лише посадових осіб ДПІ у м. Дружківка, про що 19.03.2009 року ДПІ у м. Дружківка було складено Акт № 24/2300/31131769 «Про недопуск до перевірки» та складено адміністративний протокол про порушення директором ТОВ «Донремсервіс» ст. 163-3 КУпАП. Постановою Дружківського міського суду від 30 червня 2009 року провадження у справі стосовно директора ТОВ «Донремсервіс» ОСОБА_14 було закрито у звязку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Дружківка та Державна податкова адміністрація у Донецькій області звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких просили постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи, що дане судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представники відповідачів наполягали на задоволенні апеляційної скарги, а представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційних скаргах, задовольнити, а постанову суду скасувати, з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині скасування наказу ДПА, виходив з того, що працівники органів державної податкової адміністрації можуть надавати органам державної податкової служби лише методичну та практичну допомогу в організації роботи, обстеження та перевірки її стану. Що стосується участі в проведенні перевірок, то орган податкової адміністрації може здійснювати їх лише за умови здійснення безпосереднього контролю за платниками податків, виконуючи функції органів податкової інспекції.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Особливістю цих відносин є те, що вони повязані із реалізацією прав, свобод та інтересів субєктів у сфері публічно правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.

Тобто, процесуально правовий аспект адміністративного позову виражається в тому, що він є зверненням до адміністративного суду за захистом порушених прав та інтересів з боку суб”єкта владних повноважень у сфері публічно правових відносин, найважливішою ознакою публічно-правових спорів є участь у них субєкта владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з застосуванням судом першої інстанції приписів Закону України "Про державну податкову службу в Україні", та Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, проте зазначає, що суд помилково розтлумачив норми вказаних нормативно-правових актів..

Отже, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, які, зокрема:

1) здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);

2) забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів;

3) контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням

податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

8) проводять перевірки фактів приховування і заниження сумм податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 вищевказаного Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідно до приписів ст. 9 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

У разі коли зазначені в частині першій цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Крім того, колегія суддів вважає доречним звернути увагу на Наказ Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 року № 355 (в редакції станом на 16.03.2009 року) «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків».

Отже, Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації) розроблено з метою налагодження дієвої взаємодії між підрозділами Державної податкової адміністрації України, державних податкових адміністрацій у АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, державних податкових інспекцій в районах, містах (крім мм. Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, а також спеціалізованих державних податкових інспекцій (далі - органи державної податкової служби, органи ДПС) при організації та проведенні перевірок суб'єктів господарювання, а також реалізації матеріалів перевірок. Їх запровадження сприяє впорядкуванню та встановленню єдиного підходу до організації та проведення планових і позапланових виїзних перевірок платників податків - юридичних та фізичних осіб щодо дотримання ними вимог податкового, валютного та іншого законодавства, невиїзних документальних перевірок, організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), касових операцій, наявності свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій, а також реалізації матеріалів цих перевірок.

При проведенні відповідно до Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 р. N 266, невиїзних документальних та виїзних позапланових перевірок платників податків положення Примірного порядку є спеціальними по відношенню до цих Методичних рекомендацій та мають пріоритет у застосуванні.

Відповідно до п.1.3.даного наказу, підрозділи органів ДПС, які очолюють перевірки згідно з планом-графіком, направляють (із залишенням копії в органі ДПС) платнику податків письмове повідомлення про її проведення рекомендованим листом з відміткою про вручення (або надають під розписку платнику податків (посадовим особам платника податків)) не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку виїзної планової перевірки (зразок форми повідомлення наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій). У повідомленні про проведення планової виїзної перевірки в обов'язковому порядку зазначаються підстава для проведення перевірки, дати її початку та закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи, (а.с.21), повідомлення № 3094/10/23-013-2 було оформлено відповідно до вказаних вимог та надіслано позивачу 02 березня 2009 року, тобто у передбачений законодавцем термін.

Згідно п. 1.13. вищевказаного наказу, для проведення виїзної планової та позапланової перевірки платника податків виписується направлення на перевірку (зразок форми направлення наведено в додатку 2 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується в 2 примірниках (перший примірник оформляється на бланку органу ДПС) та скріплюється гербовою печаткою. Направлення на проведення планової виїзної перевірки підписується керівником органу ДПС, який очолює проведення планової виїзної перевірки, а направлення на проведення позапланової виїзної перевірки підписується керівником органу ДПС, який прийняв рішення (наказ) про проведення такої позапланової перевірки.У разі залучення у випадках, передбачених пунктами 1.11 та 1.12 цього розділу, до перевірки працівників інших органів ДПС, зазначені працівники включаються до загального направлення на проведення перевірки.У направленні на перевірку зазначаються дата його видачі, назва органу ДПС, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади (із зазначенням органу ДПС), звання, прізвища та ініціали посадових осіб органу ДПС, які проводитимуть перевірку.Перший примірник направлення (при проведенні позапланови виїзних перевірок - разом з копією наказу) вручається платнику податків під розписку.

Відповідно до приписів п.1.12. даного наказу, за рішенням керівника органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків,до проведення виїзних планових та позапланових перевірок платників податків можуть залучатися працівники цього органу ДПС, за умови відсутності рішень керівників органів ДПС вищого рівня щодо проведення перевірки такого платника податків з наведених питань.

На підставі частини 2 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно частково скасування наказу ДПА у Донецькій області № 73/ДСК від 27.02.2009 року та визнання недійсним направлення ДПІ у м. Дружківка в Донецькій області № 105 від 19.03.2009 року, оскільки керівник податкової адміністрації наказав начальникам ДПІ області забезпечити залучення фахівців ДПА для проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання згідно з додатком. Тобто, чому до одного субєкта підприємницької діяльності можна залучити фахівців ДПА, а до інших ні, суд першої інстанції відповіді не надав. В даному випадку наказ або підлягав скасування в цілому, або не підлягав скасуванню взагалі. Не можна одні й ті самі підстави видання наказу вважати неправомірними стосовно тільки однієї юридичної особи.

З огляду на системний аналіз нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що керівник ДПА діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений законодавцем.

Стосовно визнання недійсним акту перевірки та дій посадових осіб при складанні акту, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1.2 Наказу Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року, «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних,виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», плановою виїзною перевіркою вважається перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Не можуть оспорюватися акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок, оскільки ці акти не мають обовязкового характеру.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що оскаржуваний акт є документом, який виражає суб'єктивну думку спеціаліста щодо дотримання позивачем певних стандартів, сам по собі він не породжує ніяких правових обов'язків для позивача, він може бути використаний при вирішенні питання щодо притягнення позивача до встановленої законом відповідальності, як доказ допущених порушень, а тому він підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.

Вирішення інших позовних вимог повязано з вищенаведеним мотивування суду апеляційної інстанції. І колегія також погоджується з правовими підставами про відмову в їх задоволенні, викладеними в постанові суду першої інстанції.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Дружківка та Державної податкової адміністрації у Донецькій області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року у справі № № 2-а-9253/09/0570 скасувати.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Донремсервіс» - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції Вищого адміністративного суду України, а в разі виготовлення повного тексту у відповідності до ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 21 травня 2010 року.

Головуючий: Г.М.Міронова

Судді: О.О.Радіонова

В.Г.Яманко