Постанова № 9701979, 14.05.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач Міронова Г.М.

Головуючий у 1 інстанції Шинкарьова І. В.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2009 року справа № 2-а-16886/09\0570

зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Міронової Г.М.

суддів: Яманко В. Г., Радіонової О. О.

при секретарі Сухоцькій Д. Ю.

за участю представників:

позивача не зявився;

відповідача

розглянувши апеляційну скаргу Бондар О. Л. за довіреністю від 02.02.2010 року

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову

від

у адміністративній справі

за позовом

до

про Донецького окружного адміністративного суду

11 січня 2010 року

№ 2-а-16886/09/0570

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергейм Україна»

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області

скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005922344 від 26.12.2008 року.

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2009 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом здійснені виїзні перевірки залів гральних автоматів. При цьому, при проведенні таких перевірок не був дотриманий порядок, визначений Законом України „Про державну податкову службу в Україні", оскільки перевірка проведена за відсутності відповідного наказу чи судового рішення, а також відповідного повідомлення, надіслання якого передбачено при проведенні планових перевірок. Також позивач посилається на використання при проведенні розрахункових операцій зареєстрованого, опломбованого та фіскалізованого РРО, про що зазначено в актах перевірок. На думку позивача постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 „Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" не передбачає фіскалізації гральних автоматів, а вимагає застосування РРО в гральному бізнесі, що було дотримано. РРО, який використовувався позивачем, був внесений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та дозволений до застосування у гральному бізнесі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергейм Україна» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька було задоволено частково. Скасоване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005922344 від 26.12.2008 року в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 11900,00 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

У судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги. Представник позивача до суду не з'явився. Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобовязані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. Колегія суддів вважає можливим розгляд справи за відсутності представника позивача, оскільки позивач належним чином повідомлявся про дату, місце та час розгляду справи за останньою адресою.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, доводи представника відповідача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх матеріалами справи і вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог з наступних підстав.

Спірним у даній справі є правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим органом до позивача.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», автомат з продажу товарів (послуг) - це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Також, відповідно до Наказу Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємства і Міністерством фінансів України № 40/374 від 18.04.2006 року, поняття грального автомату визначено як механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Дане поняття грального автомату не виключає вищезазначених положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» про те, що гральний автомат з продажу товарів (послуг) - це РРО.

Так, відповідно до п. 1 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно до приписів п. 2 ст. З вищезазначеного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відтак, відповідно до пункту 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Умовами застосування цієї статті є проведення розрахункової операції та не переведення у фіскальний режим роботи, незареєстрування чи не опломбування реєстратора розрахункових операцій.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону зазначеного закону, реєстратором розрахункових операцій є пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Фіскальними функціями є здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Отже, в даному випадку, гральний автомат, який вводиться в дію за допомогою електронних кредитів не є реєстратором розрахункових операцій, оскільки в ньому не реалізовані фіскальні функції в повному обсязі.

Пунктом 1 частини другої додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 ( 121-2001-п ) "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

У зв'язку з цим з 1 січня 2007 року у суб'єктів господарювання, що надають послуги у сфері грального бізнесу, виникає обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Невиконання цього обов'язку є підставою для накладення на суб'єкта господарювання штрафу, передбаченого статтею 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ).

За своєю правовою природою зазначені штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями (стаття 238 Господарського кодексу України) ( 436-15 ).

Відповідно до вимог статті 218 цього Кодексу ( 436-15 ) підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Таким чином, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, наявна у випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 ( 121-2001-п ) "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 ( v0430225-08 ) "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) ( v0581225-08 ) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, тобто з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи "Фіскал" суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати зазначену систему, що також відноситься до позивача.

Несумісність комп'ютерно-касової системи "Фіскал" із введеними раніше в експлуатацію гральними автоматами виключає можливість вчинення правопорушення тими суб'єктами господарювання, чиї гральні автомати не є сумісними з комп'ютерно-касовою системою "Фіскал" з технічних причин. При цьому суб'єкти господарювання повинні підтвердити вжиття ними заходів із встановлення технічної можливості використання комп'ютерно-касової системи "Фіскал" у тих гральних автоматах, що ними використовуються. Позивач не надав суду таких доказів про вжиття даних заходів.

Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд» від 04.09.2009 року № 267 (виробника «ФІСКАЛ»), функціонування системи компьютерно - касової електронної спеціалізованої «ФІСКАЛ», версія 2160.04.02 (далі СККЕС «Фіскал») побудоване таким чином, що контролер К21К, який входить до складу системи та вбудований в гральний автомат, отримує необхідну інформацію не від ігрової плати автомата, яка визначає його тип, а від його пристроїв, що приймають грошові кошти або їх замінники (жетони або(кредити). До таких пристроїв відносяться купюроприймачі, монетоприймачі, жетоноприймачі та ключі постановки кредитів. Основною характеристикою вищенаведених пристроїв є інтерфейс зв'язку (протокол) цих пристроїв з ігровою платою та відповідно з контролером К21К. Згідно ТУ У 30.0-30304680-008:2007 контролери К21К випускаються в трьох модифікаціях - К21К, К21К.01, К21К02, які підтримують наступні протоколи: РULSE, ID-003, SSР, SРЕСІАL, МDВ, V2.2, CCNet, ID-024.

Основні типи пристроїв, для прийому грошових коштів, що встановлюються в гральні автомати, з якими технічно-сумісна СККЕС «ФІСКАЛ», - NV, WВА, GРТ, ЕВА,ІВА, Саsh Соdе, та їх аналоги, тобто СККЕС «Фіскал» технічно-сумісна зі всіма електронними і електро-механічними гральними автоматами, які експлуатуються в Україні.

Гральні автомати, в яких використовується ігрова плата Video Jокег Мulti Game(МG), відносяться до електронних гральних автоматів і також технічно-сумісні з СККЕС "Фіскал".

Таким чином, колегія судів дійшла до висновку, що будь-який пристрій, у тому числі автомат для продажу товарів, що призначені для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (послуг) чи реєстрації кількості проданих товарів можуть вважатися реєстраторами розрахункових операцій виключно за умови реалізації в таких пристроях фіскальних функцій. Вимоги податкового органу щодо наявності фіскальних функцій на гральному автоматі на момент здійснення перевірки ґрунтуються на вимогах законодавства.

За змістом пункту 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстратору розрахункових операцій» у якості умови застосування штрафних санкцій на підставі цього підпункту є вчинення субєктом господарювання порушення застосування реєстратору розрахункових операцій при проведенні розрахункової операції. В матеріалах справи наявні документи, які підтверджують факт відбуття розрахункової операції на території грального закладу, належного позивачу в період проведення перевірки. Відповідність у РРО, які використовуються позивачем, фіскальних функцій доводить склад правопорушення, який полягає у не приведенні РРО певному технічному стану, що доводить правомірність застосування фінансових санкцій. Наявність окремого пристрою РРО DATECS MP-5000і , який використовував позивач не спростовує висновків податкового органу.

З огляду на викладене, колегія суддів спростовує висновки Донецького окружного адміністративного суду про протиправність оскаржуваного позивачем рішення через наявність складу правопорушення.

Колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування штрафу у сумі 500,00 грн.

З таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, ст. 202 ч. 1 п. 4, 205 ч. 2, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 січня 2010 року у справі № 16886/09/0570 скасувати.

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергейм Україна» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0005922344 від 26.12.2008 якою накладено штраф у сумі 12400,00 грн. - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 19 травня 20101 року.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: В. Г. Яманко

О. О. Радіонова