Ухвала суду № 97014825, 17.05.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/11188/21

Провадження №1-кс/760/3892/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Букіної О.М., при секретарі Цигановій Ю.М., за участю адвоката - Бондаренко Я.С., прокурорів - Коваля Р.В., Сопільника А.Г., слідчого - Новосельського С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Success Ultra Holdings LTD («Саксес ультра Холдінгз ЛТД») про скасування арешту майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32020110000000085 від 24.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Солом`янського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що слідчими СУ ГУ ДФС в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32020110000000085 від 24.07.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

11.08.2020р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/17325/20, провадження № 1-кс/760/5803/20) задоволено клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України, управління нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонними службами прокуратури Київської області Коваля Р.В. про арешт майна та накладено арешт у вигляді заборони відчуження, на річкові танкери закритого типу, які перебувають у власності компанії нерезидента Success Ultra Holdings LTD (компанія нерезидент, Hong Kong) та якими згідно укладених договорів бербоут-чартера (оренди) кодова назва «BARECON 2001» користується ТОВ «Омега Стоун» (код ЄДРПОУ 41542968), а саме: річковий танкер закритого типу «POSITIVE-1» (LA NOVETTE-37), 1973 року виготовлення; річковий танкер закритого типу «POSITIVE-2» (LA NOVETTE-38), 1980 року виготовлення; річковий танкер закритого типу «POSITIVE -3» (LA NOVETTE-39), 1973 року виготовлення; річковий танкер закритого типу «POSITIVE-4», 1987 року виготовлення, з метою збереження речових доказів.

На думку представника власника майна Success Ultra Holdings LTD (компанія нерезидент, Hong Kong) арешт на вказане майно був накладений необґрунтовано, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв`язок між інкримінованими діями та набуттям ТОВ «Омега Стоун» права фрахтування вказаного майна, оскільки підприємство цілком правомірно набуло таке право, на підставі відповідних зовнішньоекономічних договорів бербоут-чартера б/н кодова назва «BARECON 2001» від 25.09.2018, укладених з власником зазначених річкових танкерів закритого типу нерезидентом Success Ultra Holdings LTD (Hong Kong), тобто таке право виникло до моменту ввезення даного майна на митну територію України, а тому зазначене майно не є таким, що набуто ТОВ «Омега Стоун», в результаті вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, представник зазначив, що орган досудового розслідування безпідставно стверджує, що правовідносини які виникли між ТОВ «Омега Стоун» та його контрагентами - ТОВ «Позитив-Шиппінг», ТОВ «Трансшипойл», є такі, що виникли у сфері найму (оренди), оскільки ототожнення слідчим правової природи договору оренди з договорами фрахтування (бербоут-чартера) та субчартеру є помилковим.

Також представник вважає, що власник майна Success Ultra Holdings LTD (Hong Kong), окрім укладання договорів бербоут-чартеру, жодним чином не пов`язаний з господарською діяльністю ТОВ «Омега Стоун», тому, як контрагент останнього, не може нести матеріальну відповідальність за дії службових осіб ТОВ «Омега Стоун» як платника податків в Україні, тобто не є суб`єктом злочину.

Окрім цього представник у клопотанні зазначає, що слідчий суддя про постановленні ухвали про накладення арешту на майно від 11.08.2020 року не врахував, що момент та факт набуття відповідних прав на арештоване майно у його власника та фрахтувальника не пов`язані з виконанням вказаних податкових зобов`язань.

Як зазначає у клопотанні представник, річкові танкери не є належними речовими доказами у розумінні ст. ст.85, 98 Кримінального процесуального кодексу України.

При цьому представник посилається, що накладений слідчим суддею арешт не містив заборони використання у господарській діяльності річкових танкерів власником та ТОВ «Омега Стоун», а обмежував лише можливість передати таке майно у власність іншим особам, а тому можна допустити, що для даного кримінального провадження не мають жодного значення особливості та технічні характеристики самих річкових танкерів, як матеріальних об`єктів, оскільки, таке майно не може бути знаряддям кримінального правопорушення пов`язаного із ухиленням від сплати податків, не містить на собі жодних слідів або інших відомостей щодо обставин, які підлягають доказуванню, а тому накладений арешт непов`язаний із необхідністю фізичного збереження такого майна.

Таким чином представник вважає, що арешт у вигляді заборони відчуження майна не має на меті та не здатен зберегти самі матеріальні об`єкти (річкові танкери) як докази, на підставі яких можна встановити обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Представник також зазначає, що орган досудового розслідування не інкримінує жодного правопорушення ані вказаній юридичній особі, ані її посадовим особам, а враховуючи, що така особа є добросовісним власником, до компанії Success Ultra Holdings LTD (Hong Kong) не може бути застосована юридична відповідальність у вигляді позбавлення права власності на майно.

Як вказує у клопотанні представник, санкцією статті ч. З ст. 212 Кримінального кодексу України не передбачений вид покарання у вигляді конфіскації майна та відсутні правові підстави для застосування спеціальної конфіскації у даному кримінальному провадженні.

Крім того представник стверджує, що з моменту накладення арешту минуло більше 8-ми місяців та за значний період здійснення досудового розслідування органом досудового розслідування не вчинено жодних дій, пов`язаних із встановленням обставин кримінального провадження за допомогою таких речових доказів, у той же час власник майна добросовісно продовжував виконувати ухвалу слідчого судді, яка без належних підстав обмежувало його конституційне право, жодними діями не перешкоджав встановленню обставин у справі.

При цьому представник зазначає, що рішення слідчого судді про арешт річкових танкерів закритого типу є необґрунтованим, оскільки відсутні обставини, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння власником належним йому майном.

Тому, представник власника майна SUCCESS ULTRA HOLDINGS LTD (Hong Kong) просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.08.2020р., на річкові танкери закритого типу, які перебувають у власності компанії нерезидента SUCCESS ULTRA HOLDINGS LTD (Hong Kong) та якими згідно укладених договорів бербоут-чартера (оренди) кодова назва «BARECON 2001» користується ТОВ «Омега Стоун» (код ЄДРПОУ 41542968), а саме: річковий танкер закритого типу «POSITIVE-1» (LA NOVETTE-37), 1973 року виготовлення; річковий танкер закритого типу «POSITIVE-2» (LA NOVETTE-38), 1980 року виготовлення; річковий танкер закритого типу «POSITIVE -3» (LA NOVETTE-39), 1973 року виготовлення; річковий танкер закритого типу «POSITIVE-4», 1987 року виготовлення.

Судовому засіданні представник власника майна адвокат Бондаренко Я.С. клопотання підтримала та просила суд його задовольнити.

Прокурори Коваль Р.В. та Сопільник А.Г., слідчий Новосельський С.І. проти поданого клопотання заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту із майна ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.08.2020 року (справа № 760/17325/20, провадження № 1-кс/760/5803/20), копію матеріалів кримінального провадження № №32020110000000085 від 24.07.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

В ході судового розгляду клопотання встановлено, що слідчими СУ ГУ ДФС в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 32020110000000085 від 24.07.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

11.08.2020р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва (справа № 760/17325/20, провадження № 1-кс/760/5803/20) задоволено клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державної фіскальної служби України, управління нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонними службами прокуратури Київської області Коваля Р.В. про арешт майна та накладено арешт у вигляді заборони відчуження, на річкові танкери закритого типу, які перебувають у власності компанії нерезидента SUCCESS ULTRA HOLDINGS LTD (Hong Kong) та якими згідно укладених договорів бербоут-чартера (оренди) кодова назва «BARECON 2001» користується ТОВ «Омега Стоун» (код ЄДРПОУ 41542968), а саме: річковий танкер закритого типу «POSITIVE-1» (LA NOVETTE-37), 1973 року виготовлення; річковий танкер закритого типу «POSITIVE-2» (LA NOVETTE-38), 1980 року виготовлення; річковий танкер закритого типу «POSITIVE -3» (LA NOVETTE-39), 1973 року виготовлення; річковий танкер закритого типу «POSITIVE-4», 1987 року виготовлення, з метою збереження речових доказів.

Слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно прийшов до висновку, що прокурором було доведено в клопотанні, що вказані річкові танкери закритого типу «POSITIVE-1» (LA NOVETTE-37), «POSITIVE-2» (LA NOVETTE-38), «POSITIVE -3» (LA NOVETTE-39), «POSITIVE-4», були використанні як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з умисним ухиленням від сплати податків, а також набуті службовими особами ТОВ «Омега Стоун» (код ЄДРПОУ 41542968) кримінально протиправним шляхом.

Тому, слідчий суддя вважав, що вказане в клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та може бути використане як доказ в кримінальному провадження, тому вбачав наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Приймаючи рішення за результатами розгляду клопотання органу досудового розслідування про арешт майна, слідчий суддя, дотримався вказаних вище вимог законодавства, встановивши належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане майно, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

З наведеного вище можна зробити висновок, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна Success Ultra Holdings LTD (Hong Kong), оскільки невжиття даних заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна призведе до його втрати, перетворення або іншої передачі майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому в ході судового розгляду встановлено, що вказана ухвала слідчого судді від 11.08.2020р. була предметом перегляду в апеляційній інстанції та ухвалою Київського апеляційного суду від 18.01.2021р. була залишена без змін.

Крім того, ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.03.2021 року та ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20.04.2021 року було відмовлено у задоволенні клопотань ТОВ «Омега Стоун» про скасування арешту із майна, накладеного ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.08.2020 року.

Враховуючи вказані обставини та проаналізувавши зазначені в ухвалі слідчого судді від 11.08.2020р. правові підстави для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що арешт на вказане вище майно був накладений обґрунтовано та в жодному разі не призвів до надмірного обмеження прав власника, а також в повній мірі відповідав принципам пропорційності, «справедливої рівноваги» між інтересами суспільства і основними правами людини, відповідно до практики ЄСПЛ.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання власника майна Success Ultra Holdings LTD (Саксес ультра Холдінгз ЛТД)не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131-132, 170, 171, 173, 174, 309, 369, 371-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Success Ultra Holdings LTD (Саксес ультра Холдінгз ЛТД) про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.М. Букіна