Ухвала суду № 97014707, 22.04.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/5156/21

6-450/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Мельник Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

26.02.2021 року до суду надійшла заява ПАТ АБ «Укргазбанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа в справі за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

На запит головуючого в справі судді матеріали справи № 2-1247/10 були передані 11.03.2021 року

В обґрунтування поданої заяви сторона заявника зазначає, що 15.10.2010 року Солом`янським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист на виконання рішення суду у справі № 2-1247/10, який було передано на примусове виконання до Солом`янського районного ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ.

Згідно довідки від 23.10.2020 року № 162607, 30.06.2016 року було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу (боржник - ОСОБА_1 ). як вбачаться з вказаної довідки, виконавчий документ був втрачений під час пересилки поштою. При цьому підтвердження відправлення документів неможливо надати, оскільки реєстри вихідної кореспонденції та матеріали виконавчого провадження вже знищено за закінченням терміну зберігання.

З метою забезпечення виконання рішення суду заявник просить задовольнити подану заяву.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в порядку, визначеному процесуальним законодавством. Їх неявка розгляду заяви не є перешкодою для розгляду заяви.

19.04.2021 року до суду надійшло клопотання представника заявника з якого вбачається, що він просить розгляд справи проводити без його участі, заяву підтримує в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 25.10.2010 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено (а.с. 96-99) та 15.10.2010 видано представнику позивача виконавчі листи (а.с. 112), а 22.08.2013 року видано дублікат виконавчого листа (а.с. 236).

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV (в редакції, чинній станом на день видачі виконавчого листа) виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Згідно з ч. 3 ст. 22 цього Закону у разі повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що 30.06.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на день прийняття рішення).

Як вище вказувалося, ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року (був чинним на час виникнення спірних правовідносин) передбачала пред`явлення виконавчих листів до виконання протягом трьох років, отже, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлювався з дня його повернення і становив три роки, тобто до 30.06.2019 року.

19.01.2021 року до заявника надійшла відповідь № 1469, в якій державним виконавцем Білоцерківського міського ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) зазначено, що перевіркою фактичної наявності виконавчого провадження та, зокрема, виконавчого документа, встановлена відсутність останнього.

З довідки від 23.10.2020 року № 162607 вбачаться, що 30.06.2016 року виконавчий документ про стягнення боргу з ОСОБА_1 було повернуто на адресу стягувача, повторно до відділу на виконання не надходив. Таким чином, заявник вважає, що виконавчий лист № 2-1247/10 від 15.10.2010 року був втрачений під час пересилки поштою.

Згідно з ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналіз змісту вказаної норми дає підстави для висновку, що поважними для поновлення строку є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий документ до примусового виконання.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст. 89 ЦПК дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Заявником жодних доказів на підтвердження обставин, які б унеможливлювали своєчасне звернення та слугували поважними підставами пропуску строку, суду не надано.

Крім того, вбачається, що з моменту винесення постанови про повернення виконавчого листа до дати звернення заявником до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення минуло більше 4 років, протягом яких заявник не вчинив жодних дій щодо звернення рішення до примусового виконання.

Між тим, заявник як стягувач не позбавлений можливості отримувати інформацію щодо стану виконавчого провадження та слідкувати за встановленими законодавством строками з метою забезпечення виконання рішення суду.

Таким чином, суду не було надано будь-яких доказів стосовно неможливості ПАТ АТ «Укргазбанк» своєчасного як отримання дублікату виконавчого документу, так і повторного пред`явлення його до виконання.

Вчинення таких дій є правом, а не обов`язком стягувача, і законом визначений строк на реалізацію такого права, а зволікання з приводу здійснення цих дій з боку заявника є лише наслідком його недбалого ставлення до захисту своїх прав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наведені у заяві заявником обставини та причини щодо пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання не є поважними та істотними для його поновлення та видачі дублікату виконавчого документа, оскільки вони ніяким чином не перешкоджали заявнику в отриманні своєчасної інформації щодо стану виконання виконавчого листа і повторному пред`явленні його до виконання, а в разі його втрати - видачі його дублікату в межах встановленого законом строку.

При цьому суд зважає на те, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції.

Разом з тим, безпідставне та необґрунтоване поновлення процесуальних строків буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13).

Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України»).

З огляду на наведене, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 81, 89, 268, 433, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, видачу дубліката виконавчого листа в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 11 травня 2021 року.

Суддя: