Постанова № 97013947, 18.05.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа №: 310/2822/21

3/310/1316/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2021 року м. Бердянськ

Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Вірченко О.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,ФОП, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за скоєння правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

29 березня 2021 року о 04 год. 38 хвил. біля будинку № 38 по вул. Європейська в м. Бердянську ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом ЗАЗ 110247, реєстраційний номер НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції за підозрою у вчиненні адміністративного правопорушення, не виконав вимогу залишитись в транспортному засобі, самовільно залишив його, намагався втекти, хапав робітників поліції за формений одяг, висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою, чим вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ст. 185 КУпАП.

Крім того, 29 березня 2021 року о 04 год. 38 хвил. біля будинку № 38 по вул. Європейська в м. Бердянську ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ 110247, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з наявними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу алкотестер «Драгер» відмовився в присутності свідків. Від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився в самому закладі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину в скоєних правопорушеннях визнав повністю, розкаявся, зобов`язався в подальшому не вчиняти протиправних дій. Просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки його діяльність пов`язана з доставкою продуктів харчування населенню, в тому числі особам з інвалідністю, які не мають можливості самостійно пересуватись.

Захисник Соботюк В.А. пояснив, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП, при обставинах, вказаних в протоколах про адміністративні правопорушення, в скоєному розкаявся. Зазначив, що підприємницька діяльність ОСОБА_1 безпосереднього пов`язана з керуванням транспортним засобом. З урахуванням вимог ст. 36 КУпАП просив накласти стягнення за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у вигляді 50 годин громадських робіт без позбавлення права керування транспортним засобом.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 185 КУпАП КУпАП, підтверджується поясненнями правопорушника, матеріалами адміністративної справи:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 161188 від 29 березня 2021 року;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 033801 від 29 березня 2021 року;

- актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому в присутності двох свідків зафіксовано, що огляд за допомогою алкотестеру «Драгер» не проводився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29 березня 2021 року, в якому в графі «результати огляду» зазначено – від огляду відмовився;

- висновком № 283 щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 29 березня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 в медичному закладі від огляду відмовився;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 в присутності вказаних осіб відмовився від огляду за допомогою алкотестеру «Драгер»;

- рапортами поліцейських ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , відповідно до яких ОСОБА_1 не виконав вимогу залишитись в транспортному засобі, самовільно залишив його, намагався втекти, хапав робітників поліції за формений одяг, висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою;

- відеозаписом, доданим до протоколу, з якого вбачається, щоОСОБА_1 не заперечував факту вживання алкогольних напоїв, правопорушник зазначав, що він від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі не відмовляється, але будь-яких дій для обстеження не зробив, натомість постійно вимагав пояснити причину його обстеження, яку йому неодноразово було роз`яснено поліцейськими та лікарем; вказані дії ОСОБА_1 працівниками поліції були розцінені як відмова від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, про що правопорушнику було повідомлено. Також з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не виконав законну вимогу поліцейських, намагався втекти, хапав робітників поліції за формений одяг, висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 .

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зазначені вище докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про справі щодо ОСОБА_1 .

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції дотримано процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння, яка визначена Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі – Порядок).

У рішенні по справі «О’ Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки в правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Істотних порушень законодавства під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, що могли бути підставою для повернення протоколу для доопрацювання або для закриття провадження по справі, під час судового розгляду справи не встановлено.

Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст. 252 КУпАП, суддя приходить до висновку що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, а також здійснив злісну непокору вимозі поліцейського, тобто своїми діями вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує положення ст. 33 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, а також ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Ст. 25 КУпАП визначає основні і додаткові адміністративні стягнення. Так, оплатне вилучення, конфіскація предметів та позбавлення права керування транспортними засобами можуть застосовуватися як основні, так і додаткові адміністративні стягнення; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю - тільки як додаткове; інші адміністративні стягнення, зазначені в частині першій статті 24 цього Кодексу, можуть застосовуватися тільки як основні.

Частина 2 ст. 36 КУпАП визначає, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП, тобто різними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкція ст. 185 КУпАП передбачає накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Отже, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення менш суворого покарання, ніж санкція ст. 185 КУпАП.

Обираючи вид адміністративного стягнення в межах санкції інкримінованих ОСОБА_1 статей, суддя приходить до висновку про необхідність призначення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме – санкції ст. 185 КУпАП, але при цьому застосувати положення ст. 25 КУпАП, і накласти стягнення у вигляді громадських робіт, передбачене санкцією ст. 185 КУпАП як основне адміністративне стягнення, та за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на рік як додаткове адміністративне стягнення.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, враховуючи особу правопорушника, суд приходить до висновку про необхідність застосування стягнення у вигляді громадських робіт на строк 50 годин з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП правопорушник зобов`язаний сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 130, 185, 213, 221, 283 КУпАП, суддя

постановив:

Справи про адміністративне правопорушення № 310/2822/21 (провадження № 3/310/1316/21) за ст. 185 КУпАП та № 310/2825/21 (провадження № 3/310/1318/21) за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 об`єднати в одне провадження та присвоїти № 310/2822/21 (провадження № 3/310/1316/21).

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 185 КУпАП, і піддати стягненню у вигляді громадських робіт на строк 50 (п`ятдесят) годин з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн., стягнувши суму за реквізитами: рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір на користь Державної судової адміністрації України.

Строк пред`явлення до виконання – протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.М. Вірченко