Рішення № 97012186, 19.05.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/6180/20

Провадження № 2/219/262/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 травня 2021 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Шевченко Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Брагіної М.В.,

представника позивача Демченко К.А. ,

представника відповідача Держави України в особі Кабінету Міністрів України - Тичиніна Я.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмуті в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої терористичним актом, -

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просить стягнути з Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України на його користь за рахунок коштів Державного бюджету України, шкоду заподіяну терористичним актом у вигляді руйнування будинку АДРЕСА_1 в сумі 993 946,80 грн. шляхом стягнення з Державної казначейської. В обгрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що він є власником будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом на право приватної власності на будинок від 14.11.1962 року.

У даному будинку АДРЕСА_1 (колишня адреса АДРЕСА_1 ) станом на 18.02.2018 року він, ОСОБА_2 , 1928 року народження, постійно проживав.

18.02.2018 року в результаті терористичного акту під час проведення антитерористичної операції належне позивачу житло було зруйновано, що підтверджується Актом обстеження технічного стану житлового будинку від 09.07.2018 року. Причиною руйнування згідно зазначеного Акту є пряме влучення снаряду в будинок. На даний момент він проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

07.05.2020 року згідно відповіді Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області на адвокатський запит, зазначено, що за фактом зруйнування житла під час артилерійського обстрілу в смт. Зайцеве вул. Арсеньєва Бахмутського району Донецької області було внесено відомості до ЄРДР № 12017050150001344 від 01.06.2017 року за ст. 258 ч.1 КК України. Номер ЄРДР було присвоєно раніше ніж зазначено остаточне зруйнування будинку, і це пояснюється тим, що будинок позивача було пошкоджено під час артилерійських обстрілів неодноразово, а вже 18.02.2018 року відбулось остаточне повне зруйнування будинку.

10.06.2020 року він звернувся до керівника військово - цивільної адміністрації (ВЦА) селища Зайцеве Бахмутського району Донецької області з заявою на отримання компенсації за зруйноване житло і згодою передати своє зруйноване майно відповідно до законодавства. Однак, позивач отримав відповідь від 19.06.2020 року про те, що кошти для надання допомоги відсутні. Відповідно до ч.10 ст. 86 Кодексу цивільного захисту України розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна. Будь-який інший порядок визначення розміру відшкодування за пошкоджений будинок, внаслідок такої надзвичайної ситуації, як терористичий акт, на теперішній час відсутній.

Згідно наказу Мінрегіону від 02.12.2019 року № 287 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» затверджено та рекомендовано до застосування показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 02 грудня 2020 року), зокрема, по Донецькій області вартість 1 м2 загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ), затверджена 14 322 грн. Враховуючи, що згідно технічного паспорту на житловий будинок позивача має загальну площу 69,40 м2, ціна позову складає: 69,40 х 14 322 = 993 946,80 грн. Тому позивач просить суд задовольнити позовну заяву до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої терористичним актом, та стягнути вказану суму.

06.08.2020 від начальника Державної казначейської служби України Чалої С. надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач просить відмовити в задоволенні позову на тих підставах, що до теперішнього часу не прийнятий спеціальний нормативно-правовий акт, яким би визначався Порядок надання грошової допомоги та відшкодування шкоди особам, які постраждали під час проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях. Крім того, відповідач вказує, що Казначейство не є розпорядником коштів державного бюджету, визначених окремою бюджетною програмою. Також відповідачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності особи.

18.08.2020 від особи, яка діє в інтересах Кабінету Міністрів України Тичиніна Я. надійшов відзив на позовну заяву, якій він просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі з посиланням на відсутність доказів, що підтверджують обставини руйнування будинку: відсутні протоколи огляду місця правопорушення слідчим, висновок вибухо - технічної експертизи, пояснень свідків, тощо. Вважає, що у даній справі не мають правових підстав посилання позивача на те, що саме факт проведення антитерористичної операції дає підстави вважати, що вказаний злочин можна кваліфікувати як терористичний акт. Отже, сам факт вчинення вибуху недостатньо для кваліфікації злочину за ознаками ст.258 КК України. Також, тільки вироком суду може бути визначена кваліфікація кримінального правопорушення та обставин кримінального правопорушення. У позивача відсутні посилання або відомості про наявність вироку в кримінальній справі, який набрав законної сили. Крім того, на час розгляду справи закон, який визначає порядок відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, не прийнято, то відсутні і правові підстави застосування у спірних правових відношеннях статті 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (а.с.45-55).

2. Заяви та клопотання, процесуальні дії

01.07.2020 ухвалою суду відкрито провадження, призначено підготовче засідання на 10.08.2020 о 08 год. 40 хв.

06.08.2020 від представника відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м.Бахмуті Донецької області Чалої С. надійшов відзив на позовну заяву (а.с.31-34, 36-37).

Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.08.2020 року підготовче судове засідання відкладено на 16.09.2020 року.

18.08.2020 від представника відповідача - особи, яка діє в інтересах Кабінету Міністрів України - провідного спеціаліста сектору судової роботи та міжнародного співробітництва у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Тичиніна Я.Д. надійшов відзив на позовну заяву (а.с.45-55).

18.08.2020 ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Краматорським міським судом Донецької області.

15.10.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 05.11.2020 року.

02.11.2020 представником позивача - адвокатом Демченко К.А. подано заяву про відкладення розгляду справи через знаходження у відпустці.

20.11.2020 представником позивача - адвокатом Демченко К.А. подано заяву про відкладення розгляду справи через те, що вона перебуває на самоізоляції.

В судових засіданнях 12.01.2021 та 17.05.2021 представник позивача заявила клопотання про доручення до матеріалів справи копії довідки від 08.10.2020 № 6 про визнання особи постраждалої внаслідок надзвичайної ситуації, копію акта обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ № 6, копії витягу з протоколу № 2 комісії з розгляду питань, пов`язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації від 12.02.2021, а також довідку щодо перейменування назви вулиці та номеру будинку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Безопасне Труновського району Ставропольського краю, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (арк.с.7-8).

18.02.2018 в результаті в результаті терористичного акту під час проведення антитерористичної операції належне позивачу житло було зруйновано, причиною руйнування, згідно акту обстеження пошкоджень нерухомого майна (тилового будинку з господарськими будівлями та спорудами), розташованого за адресою АДРЕСА_1 , є пряме влучення снаряду в будинок. Потім будинок позивача було ушкоджено під час артилерійських обстрілі неодноразово. 18.02.2018 року відбулось остаточне повне зруйнування будинку.

Згідно з свідоцтвом про правої власності на домоволодіння від 29.10.1962 року, виданого Горлівським міським відділом комунального господарства, будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 (а.с.11).

Згідно технічного паспорту від 23.01.1981 року, будинок за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться у приватній власності ОСОБА_2 , загальна площа 69,40 кв. м, житлова площа 43,90 кв. м (арк.с.12-14)

Відповідно до акту обстеження пошкоджень нерухомого майна (житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами), розташованого за адресою АДРЕСА_1 , який складений 09.07.2018 року робочою комісією, створеною розпорядженням керівника ВЦА смт. Зайцеве № 14а від 02.10.2017 року, в присутності власника об`єкта обстеження ОСОБА_2 , встановлено, що на момент обстеження в будинку зареєстровано 2 особи. За словами власника вказане нерухоме майно було пошкоджене внаслідок артилерійських обстрілів в жовтні - листопаді 2015 року, лютому - березні 2016 року, 23 березня 2017 року. Останній обстріл відбувся 18 лютого 2018 року, внаслідок чого будинок став непридатний для подальшої експлуатації. Очевидцями події були ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає в АДРЕСА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає в АДРЕСА_4 . Зі слів власника та за його оцінкою орієнтовна сума збитку внаслідок руйнування та знищення вказаного нерухомого майна складає 950 тисяч гривень. Обстеженням візуально встановлено наступний стан майна: на фундаменті наявні тріщини та осипання ділянок штукатурки; стіни пошкоджені пожежею; перекриття та покрівля повністю зруйновані пожежею; вікна металопластикові 8 штук, повністю зруйновані пожежею. Вхідні двері веранди дерев`яні 1 штука відсутні, вхідні двері металеві з МДФ-накладкою 1 штука, МДФ-накладка зруйновані пожежею; опалення - газове, газ відсутній через пошкодження газопроводу, газовий котел-колонка та радіатори опалення відсутні (демонтовані), зовнішня труба димаря пошкоджена; електромережа наявна, електрообладнання відсутнє (демонтоване), наявні залишки пошкодженого зовнішнього блоку побутового кондиціонера, демонтований внутрішній блок знаходиться в будинку; в гаражі Д пошкоджена осколками цегляна кладка стін, ворота та шиферне перекриття даху. Перекриття гаражу дерев`яне, стеля обштукатурена, наявні протікання покрівлі, набрякання та осипання ділянок цієї штукатурки; в госпслужбі Б наявні осколкові пошкодження та тріщини кладки стін з шлакоблоку, в кладці кута стіни наскрізні пробоїни. Рами вікон зірвані з місць кріплення та зруйновані, скління відсутнє. Листи шиферу зірвані з місць кріплення та частково відсутні, решта мають множинні осколкові пошкодження, тріщини та виломи, пошкоджена цегляна кладка оголовка комина; пошкоджені сарай В, вбиральня, огорожа. Обстежене нерухоме майно непридатне для проживання, знаходиться в зруйнованому стані та підлягає відновленню та ремонту. В копії акту відсутній підпис власника майна (а.с.15).

З відповіді заступника начальника відділу - начальника слідчого відділу Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області підполковника поліції Дзицюка А. від 07.05.2020 № 25 «А3»/201/01-2020 вбачається, що за фактом зруйнування житла під час артилерійського обстрілу в смт. Зайцеве Бахмутського району були внесені відомості до ЄРДР за № 12017050150001344 від 01.06.2017 року за ч.1 ст.258 КК України та матеріали кримінального провадження скеровані до Слідчого відділу 2 управління (з дислокацією в м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях (а.с.18).

19.06.2020 року на звернення позивача про надання грошової допомоги, керівником військово-цивільної адміністрації Весьолкіним В.Ю. надано відповіді ж-14 та ж-15, відповідно до яких фінансування заходів з надання грошової допомоги постраждалим здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших не заборонених джерел. Наразі кошти з державного бюджету та висновку щодо відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків непридатними для проживання надати позивачу не може (арк.с.16,17).

Актом обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ № 6 від 05.10.2020, затвердженого розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації селища Зайцеве Бахмутського району Донецької області від 08.10.2020 № 36-о встановлено, що на день обстеження житла: орієнтована дата пошкодження /руйнування житла - 2015, 2016, 2017 роки, причини пошкодження/руйнації - загоряння внаслідок прямого попадання снаряду під час обстрілу. Фактичне місце проживання власника та членів сім`ї ( ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) - АДРЕСА_5 . Висновки - житловий будинок зруйнований (арк.с.155-156).

Згідно Довідки від 08.10.2020 № 6 про визнання особи постраждалої внаслідок надзвичайної ситуації остання видана ОСОБА_2 на підставі акта обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ № 6 від 05.10.2020. В довідці зазначено, що обставини руйнування/пошкодження житлового будинку - загоряння внаслідок прямого попадання снаряду під час обстрілу в 2015, 2016, 2017 роках.

Висновок комісії - житловий будинок АДРЕСА_1 - зруйнований (арк.с.154).

Відповідно до протоколу № 2 комісії з розгляду питань, пов`язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації від 12.02.2021, витяг якого був наданий в судове засідання 17.05.2021, комісія вирішила надати грошову компенсацію ОСОБА_2 за зруйнований будинок внаслідок надзвичайної ситуації (дата руйнації житла 2015, 2016, 2017 роки), загальною площею 69,4 кв.м (розмір частки власності -1), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у сумі 30,0 тис.грн.

Згідно Довідки від 26.06.2020 № 267 ОСОБА_2 дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , колишня назва зазначеної адреси:

АДРЕСА_1 1 .Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, мотиви

незастосування норм права, на які посилалися сторони. Оцінка аргументів сторін.

Відповідно до ч. 1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Зі змісту статті 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Право на відшкодування матеріальної шкоди за рахунок держави закріплено також у статях 13, 41 статтях 1166, 1177 Цивільного кодексу України.

Частиною 4 статті 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частин першої-третьої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Позивач, від імені якого позов подано адвокатом Демченко К.А., в обґрунтування позову зазначав, що не отримав від держави відшкодування за пошкодження (знищення) його майна, вважає, що він має право згідно з чинним законодавством України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Також позивач зазначав, що право на судовий захист гарантовано Конституцією України, у тому числі щодо захисту права власності, а право на відшкодування шкоди передбачено статтею 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», статтею 86 Кодексу цивільного захисту України.

Зобов`язання держави стосовно поваги та захисту прав людини не зникають і в умовах збройних конфліктів.

Положення преамбули Конвенції вказують на те, що Високі Договірні Сторони зобов`язалися забезпечити повагу до прав людини шляхом гарантії цих прав. Гарантування прав людини з боку держави може здійснюватися як активними діями, так і утриманням від вчинення будь-яких дій. Така діяльність держави по гарантуванню прав людини пов`язана з видами зобов`язань з боку держав-учасниць Конвенції, якими є негативні та позитивні.

Позивач обґрунтував розмір завданої йому шкоди опосередкованою вартістю знищеного будинку станом на 02 грудня 2019 року, виходячи з наказу Мінрегіону від 02 грудня 2019 року № 287 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України», зокрема по Донецькій області, керуючись ч. 10 ст. 86 Кодексу цивільного захисту України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції.

Частина перша статті 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» передбачає спеціальне правило, відповідно до якого відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Крім того, у порядку, визначеному законом, провадиться відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом організації, підприємству або установі (частина друга статті 19 вказаного Закону).

З огляду на зміст вказаних положень реалізація права на отримання зазначеного відшкодування поставлена у залежність від існування компенсаційного механізму, що має бути встановлений в окремому законі. Закон, який регулює порядок відшкодування за рахунок коштів Державного бюджету України шкоди, заподіяної терористичним актом об`єктам нежитлової нерухомості громадян, відсутній як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи судами.

Відповідно до частини восьмої статті 86 і частини третьої статті 89 Кодексу цивільного захисту України, Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947 був затверджений Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги або компенсації постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання (далі - Порядок), який викладений у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 623, потім в редакції постанови КМУ від 02.09.2020 р. № 767.

Стаття 86 Кодексу цивільного захисту України регламентує забезпечення житлом постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій і встановлює умови як такого забезпечення, так і його заміни грошовою компенсацією. Тому припис частини 10 вказаної статті (який передбачає, що розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна) не можна застосувати безвідносно до інших приписів цієї статті, зокрема частини дев`ятої, яка передбачає умовою забезпечення житлом постраждалого або виплати грошової компенсації за рахунок держави добровільне передання постраждалим зруйнованого або пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації житла місцевим державним адміністраціям або органам місцевого самоврядування, суб`єктам господарювання).

Кодекс цивільного захисту України не покладає тягар виплати відшкодування винятково на державу, так як передбачає існування страхування у сфері цивільного захисту, метою якого, зокрема, є страховий захист майнових інтересів суб`єктів господарювання і громадян від шкоди, яка може бути заподіяна внаслідок надзвичайних ситуацій, небезпечних подій або проведення робіт із запобігання чи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (пункт 1 частини першої статті 49 цього Кодексу). Відшкодування матеріальних збитків постраждалим здійснюється за рахунок не заборонених законодавством джерел, зокрема коштів за договорами добровільного страхування, укладеними відповідно до законодавства про страхування (пункт 3 частини третьої статті 84 Кодексу цивільного захисту України).

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про відшкодування шкоди за пошкоджене під час терористичного акту майно на підставі статті 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та статті 86 Кодексу цивільного захисту України є безпідставними.

Разом з тим позивач має право на компенсацію від держави за невиконання державою свого позитивного матеріального та процесуального обов`язку за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Позивач, зокрема, зазначив, що держава порушила вимоги статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Проте помилково вважає, що має право вимоги до держави про відшкодування за її рахунок шкоди, завданої пошкодженням (знищенням) внаслідок терористичного акту житла у розмірі реальної вартості житла.

Позивач посилався на: відсутність компенсації завданої шкоди впродовж тривалого часу та не відновлення житла; відсутність спеціального порядку відшкодування за пошкоджене внаслідок терористичного акту житло.

Втім, постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2020 № 767 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Грошова компенсація постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації" (далі - бюджетні кошти). Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінреінтеграції. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення Донецької та Луганської облдержадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення).

Порядком надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації

Пунктами 32-39 даного Порядку передбачено, що розмір грошової компенсації постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об`єкт зруйнованого житла). Грошова допомога або компенсація співвласникам надається пропорційно площі зруйнованого або пошкодженого житла, що належить кожному із співвласників. Грошова допомога постраждалим, які є власниками (співвласниками), наймачами житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків, надається у місячний строк з дня прийняття рішення про її надання. Грошова компенсація постраждалим виплачується регіональними органами соціального захисту населення протягом п`яти робочих днів з моменту надходження бюджетних коштів. Виплата грошової допомоги здійснюється через акціонерне товариство "Укрпошта" або шляхом перерахування коштів на банківський рахунок, наданий постраждалим. Виплата грошової компенсації здійснюється шляхом перерахування коштів на банківську картку (картковий рахунок у банку) отримувача компенсації. Грошова допомога та компенсація є одноразовими. Повторна виплата коштів не допускається. Виплата грошової компенсації постраждалим є складовою частиною формування консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України на виконання статті 6 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях". Фінансування заходів з надання грошової допомоги постраждалим здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших не заборонених законодавством джерел. Фінансування заходів з надання грошової компенсації постраждалим здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Після отримання грошової допомоги або компенсації постраждалі втрачають право на отримання пільг і компенсацій, передбачених у частині восьмій статті 86 та частині другій статті 89 Кодексу цивільного захисту України.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції).

До подання позову позивачем Порядок компенсації за пошкоджене майно не був визначений, тому він і звернувся до суду з даним позовом 26.06.2020.

Суд враховує, що відповідний механізм, який передбачає Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації визначає, що грошова компенсація надається постраждалим, які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, після дати набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 р. № 405 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

Розпорядженням керівника військово-цивільної адміністрації селища Зайцево від 24.09.2020 № 35-о створено комісію з обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.

Позивач скористався своїм правом та звернувся до цієї комісії з заявою № 12 від 29.09.2020, тобто під час розгляду справи в суді.

Суд зазначає, що сторони у даній справі не зверталися до суду з клопотанням про залучення до участі у справі створеної відповідно до розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 02.10.2020 року № 1095/5-20, комісії з розгляду питань, пов`язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.

Як вже встановлено судом, комісією ухвалено рішення про надання грошової компенсації ОСОБА_2 як власнику пошкодженого /зруйнованого майна в сумі 300000 грн., тобто в найбільшій сумі, яка визначена Порядком.

Позивач суду не надав будь яких документів в обґрунтування суми позову, а лише в матеріалах справи міститься, що «за словами власника та за його оцінкою орієнтована сума збитку внаслідок руйнування та знищення нерухомого майна складає 950 тис. грн.) (арк..с.15).

Позивач, обґрунтовуючи ціну позову у розмірі 993946,80 грн., посилається на частину 10 ст.86 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна.

Однак, під час розгляду справи позивач не надав доказів щодо звернення до місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування з пропозицією про добровільну передачу пошкодженого будинку чи можливості забезпечення їх новим житлом замість пошкодженого, що відповідає положеннями статті 86 Кодексу цивільного захисту України. З цього приводу правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 12.12.2018 у справі № 757/19694/15-ц (провадження № 6-5090св18), від яких не відступала Велика Палата Верховного Суду у висновку викладеному у постанові від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц провадження № 14-17цс19.

Тобто, у позивача не виникло підстав для розрахунку грошової компенсації виходячи з показників опосередкованої вартості спорудження житла в регіоні.

За таких обставин, враховуючи, що комісією прийнято рішення щодо виплати 300000 грн. за зруйноване майно позивача, а також у зв`язку з ненаданням інших доказів в обгрунтування суми позовних вимог (вартості зруйнованого житла), суд приходить до висновку про відмову у позові.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір компенсується за рахунок держави.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Держави України в особі Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої терористичним актом в розмірі 993 946,80 грн. - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення ухвалено в судовому засіданні 17 травня 2021 року. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 17 травня 2021 року. Повний текст рішення складено та підписано суддею 19 травня 2021 року.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 30.10.2001 Микитівським РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Кабінет Міністрів України, місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, 12/2.

Відповідач: Державна казначейська служба України, місцезнаходження 01601, м.Київ, вул.Бастіонна, 6.

Суддя Л.В. Шевченко

19.05.2021