
Справа № 646/4168/20
№ провадження 1-кс/646/118/2021
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.05.2021 м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Феленко Ю.А.,
за участю: секретаря судового засідання Курченко К.В.,
скаржника ОСОБА_1 ,
представника скаржника ОСОБА_1 – адвоката Панової О.М.,
представника скаржника ОСОБА_2 – адвоката Ніконова М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скарги ОСОБА_1 на рішення прокурора про закриття кримінального провадження та рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілою, ОСОБА_2 на рішення прокурора про закриття кримінального провадження,
ВСТАНОВИВ:
31 грудня 2020 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Колодезного Я.В. від 18.04.2019 про відмову у визнанні потерпілим, винесену в рамках кримінального провадження № 12014220060002027 від 04.08.2014, а також на постанову прокурора Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області Трифонова П.В. від 10.03.2020 про закриття кримінального провадження № 12014220060002027 від 04.08.2014, в якій вона просила скасувати вказані постанови.
Обґрунтовуючи скаргу зазначила, що оскаржувані постанови винесені з порушенням вимог КПК України щодо повноти досудового розслідування. Під час досудового розслідування кримінального провадження № 12014220060002027 не були проведені всі необхідні слідчі дії, в т.ч. на місці вчинення злочину, не були встановлені мотиви замаху на вбивство її сина, не були виконані вказівки слідчих суддів, що скасовували попередні постанови про закриття кримінального провадження та вказівки Слідчого управління МВС України від 29.09.2009. Вважає, що кримінальне провадження було закрито передчасно, з порушенням прав потерпілого та її прав, як матері потерпілого.
21 січня 2021 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_2 на постанову прокурора Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області Трифонова П.В. від 10.03.2020 про закриття кримінального провадження № 12014220060002027 від 04.08.2014, в якій він просив скасувати вказану постанову, а також долучити його скаргу до матеріалів справи за скаргою його матері ОСОБА_1 (справа № 646/4168/20).
В якості обґрунтування скарги зазначив аналогічні підстави, що і скаржник ОСОБА_1 .
Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.01.2021 матеріали за скаргами ОСОБА_1 (справа № 646/4168/20, провадження № 1-кс/646/118/2021) та ОСОБА_2 (справа № 646/4168/20, провадження № 1-кс/646/243/2021) об`єднані в одне провадження з присвоєнням загального № 646/4168/20, провадження № 1-кс/646/118/2021.
26 січня 2021 року від скаржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли доповнення до скарги, в яких останні вказали, що розслідування кримінального провадження № 12014220060002027 було проведено із суттєвими недоліками та невиконанням вимог КПК України. Так, ОСОБА_3 , який вчинив замах на вбивство ОСОБА_2 , не був притягнутий до відповідальності, його вина не встановлювалась не зважаючи на вказівки слідчих суддів, які скасовували постанови про закриття кримінального провадження. Усе розслідування звелося до копіювання слідчим матеріалів щодо кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України. Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , як місце скоєння злочину, не була визнана речовим доказом. Процесуальна дія – відтворення події злочину не була проведена у зазначеній квартирі. Не були допитані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про що було зазначено в ухвалах слідчих суддів. Одним з суттєвих недоліків слідства є не проведення доказування виду та розміру шкоди, у т.ч. завданої ОСОБА_1 , внаслідок нанесення тілесних ушкоджень її синові.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник – адвокат Панова О.М. скаргу підтримали з наведених у ній підстав та просили скасувати вищевказані постанови слідчого та прокурора.
Скаржник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце та час його проведення був повідомлений своєчасно та належним чином. Скарга містить клопотання ОСОБА_2 про розгляд скарги без його участі.
Представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Ніконов М.М. в судовому засіданні скаргу свого довірителя підтримав з наведених у ній підстав та просив скасувати вищевказану постанову прокурора про закриття кримінального провадження.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого та прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області надано матеріали кримінального провадження № 12014220060002027 від 04.08.2014.
Слідчий суддя, вислухавши скаржницю ОСОБА_1 , її представника – адвоката Панову О.М. та представника скаржника ОСОБА_2 – адвоката Ніконова М.М., дослідивши скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з доданими до них матеріалами, а також матеріали кримінального провадження № 12014220060002027 від 04.08.2014, дійшов таких висновків.
З матеріалів кримінального провадження № 12014220060002027 від 04.08.2014 було встановлено, що 04.08.2014 були внесені відомості до ЄРДР за № 12014220060002027 за заявою ОСОБА_2 щодо нанесення йому 23.04.1999 близько 21.30 год. тілесних ушкоджень ОСОБА_3 . Попередня кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Постановою слідчого СВ Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Дерія О.М. від 25.09.2014 до матеріалів кримінального провадження № 12014220060002027 від 04.08.2014 були долучені копії матеріалів з кримінальної справи № 23050069 відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України, які були оглянуті слідчим 12.11.2015.
17.04.2019 ОСОБА_1 звернулася до слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Колодезного Я.В. з клопотанням про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні № 12014220060002027 від 04.08.2014, в задоволенні якого було відмовлено постановою слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Колодезного Я.В. від 18.04.2019.
Постановою слідчого СВ Основ`янського ВП ГУНП в Харківській області Колодезного Я.В. від 15.05.2019 досудове розслідування кримінального провадження № 12014220060002027 перекваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України, що також підтверджується копією витягу з ЄРДР від 10.02.2020.
Постановою прокурора Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області Трифонова П.В. від 10.03.2020 кримінальне провадження № 12014220060002027 від 04.08.2014 за ч. 1 ст. 122 КК України було закрито на підставі п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з тим, що існує постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому ж самому факту відносно ОСОБА_3 , яка набрала законної сили, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Обґрунтовуючи постанову прокурор зазначив, що постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.03.2014 кримінальна справа відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, була закрита на підставі ст. 49 КК України, ст. 11-1 КПК України (в ред. 1960 року), у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В ході судового розгляду розглядалися доводи потерпілого ОСОБА_2 про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 122 КК України на ст. 15 ч. 2 ст. 115 КК України (замах на вбивство з корисливих мотивів). Після дослідження усіх доказів судом встановлено, що ці доводи потерпілого та його представника є безпідставними та не підтвердилися у ході судового розгляду. Суд дійшов висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України є правильною, про що зазначено у вказаній постанові суду.
Матеріали кримінального провадження № 12014220060002027 від 04.08.2014 містять копію постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.03.2014.
З матеріалів кримінального провадження № 12014220060002027 від 04.08.2014 також встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 03.06.2014 за результатами розгляду апеляції потерпілого ОСОБА_2 на постанову від 12.03.2014 про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України, зазначену постанову залишено без змін. Одночасно в ході судового розгляду колегією суддів вирішено, що доводи ОСОБА_2 про необхідність перекваліфікувати дії ОСОБА_3 за ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України є безпідставними та спростовуються сукупністю наведених доказів.
Прокурор в своїй постанові про закриття кримінального провадження також посилався на ст. 61 Конституції України, якою передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Вирішуючи скаргу ОСОБА_2 на рішення прокурора про закриття кримінального провадження, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), обставини, які є підставою закриття кримінального провадження. За загальним правилом, визначеним у ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого, прокурора повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню.
Статтею 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні, досудове розслідування кримінального провадження № 12014220060002027 від 04.08.2014 здійснювалося за заявою ОСОБА_2 щодо нанесення йому 23.04.1999 близько 21.30 год. ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Слідчим було визначено попередню кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України. В подальшому досудове розслідування кримінального провадження № 12014220060002027 перекваліфіковано за ч. 1 ст. 122 КК України.
З копій матеріалів кримінальної справи № 23050069, долучених до матеріалів кримінального провадження № 12014220060002027, встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачувався за ч. 1 ст. 122 КК України за фактом нанесення 23.04.1999 ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто за тим самим фактом, що і у кримінальному провадженні № 12014220060002027 від 04.08.2014. Постановою Червонозаводського районного суду від 12.03.2014 кримінальна справа відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, була закрита на підставі ст. 49 КК України, ст. 11-1 КПК України (в ред. 1960 року), у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Крім того, з зазначеної постанови вбачається, що в ході судового розгляду розглядалися доводи потерпілого ОСОБА_2 про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_3 з ч. 1 ст. 122 КК України на ст. 15 ч. 2 ст. 115 КК України (замах на вбивство з корисливих мотивів). Після дослідження усіх доказів судом встановлено, що ці доводи потерпілого та його представника є безпідставними та не підтвердилися у ході судового розгляду. Суд дійшов висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України є правильною, про що зазначено у вказаній постанові суду.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 03.06.2014 за результатами розгляду апеляції потерпілого ОСОБА_2 на постанову від 12.03.2014 про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України, зазначену постанову залишено без змін. Одночасно в ході судового розгляду колегією суддів вирішено, що доводи ОСОБА_2 про необхідність перекваліфікувати дії ОСОБА_3 за ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України є безпідставними та спростовуються сукупністю наведених доказів.
Таким чином, відносно ОСОБА_3 існує ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню, що і у кримінальному провадженні № 12014220060002027 від 04.08.2014, що є підставою для закриття кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя погоджується з висновками, викладеними в оскаржуваній постанові з приводу наявності підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 284 КПК України, та не знаходить підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки вона обґрунтована доказами, які погоджуються між собою та є достатніми для прийняття такого рішення.
Доводи скаржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо неповноти досудового розслідування та невиконання вказівок слідчих суддів, зазначені ними в своїх скаргах та доповненнях до скарги, не спростовують вищевказаних висновків. Крім того, як убачається з матеріалів кримінального провадження № 12014220060002027 від 04.08.2014, вказівки слідчих суддів, що містяться у відповідних ухвалах про скасування попередніх постанов про закриття кримінального провадження, крім допиту ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_1 , були виконанні. Разом з цим, матеріали кримінального провадження містять протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 10.04.2015, згідно якого останній відмовився давати показання на підставі ст. 63 Конституції України (Т. 2 а.с. 114-115). В свою чергу ОСОБА_1 була допитана в якості свідка у кримінальній справі № 23050069 та згідно протоколу допиту від 10.08.2005, остання не була безпосереднім очевидцем подій (Т.1 а.с. 86-87).
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято слідчим на підставі дослідження усіх фактичних обставин кримінального провадження, тому постанова про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою, слідчим був наданий аналіз тих обставин, на які посилається заявник, надано їм належну правову оцінку, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Вирішуючи скаргу ОСОБА_1 на рішення прокурора про закриття кримінального провадження, слідчий суддя зазначає таке.
Згідно п. 4, 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Як встановлено з матеріалів кримінального провадження № 12014220060002027 від 04.08.2014, ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не є заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
За таких обставин постанова прокурора Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області Трифонова П.В. про закриття кримінального провадження № 12014220060002027 від 04.08.2014 не може бути оскаржена ОСОБА_1 .
Вирішуючи скаргу ОСОБА_1 на рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілою слідчий суддя зазначає таке.
В порядку, передбаченому § 1 Глави 26 КПК України, можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, виключно під час досудового розслідування.
Закриття кримінального провадження, що є однією з форм закінчення досудового розслідування, унеможливлює оскарження дій слідчого, дізнавача або прокурора, крім самого рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно п. 4, 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Оскільки слідчий суддя відмовляє в задоволенні скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення прокурора про закриття кримінального провадження, скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого про відмову у визнанні її потерпілою також не підлягає задоволенню.
При цьому слідчим суддею враховано, що оскаржувану постанову слідчого було винесено 18 квітня 2019 року, тобто майже за одинадцять місяців до закриття кримінального провадження.
Крім того, як встановлено з матеріалів кримінального провадження № 12014220060002027 від 04.08.2014, постановою прокурора Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області від 15.05.2019 вказане кримінальне провадження вже закривалось, проте ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20.01.2020 дана постанова була скасована за скаргою представника потерпілого – адвоката Ніконова М.М.
Таким чином, при належній зацікавленості про стан розгляду свого клопотання про визнання потерпілою, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості оскаржити постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілою від 18.04.2019 до закриття кримінального провадження.
Враховуючи викладене, скарги ОСОБА_1 на рішення прокурора про закриття кримінального провадження та рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілою, ОСОБА_2 на рішення прокурора про закриття кримінального провадження, задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-310 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення прокурора про закриття кримінального провадження та рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілою – відмовити.
В задоволенні скарги ОСОБА_2 на рішення прокурора про закриття кримінального провадження – відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 19 травня 2021 року.
Слідчий суддя (підпис) Ю.А. Феленко
Слідчий суддя Ю.А. Феленко
Судове рішення № 97010924, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 17.05.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 646/4168/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: