Рішення № 97001010, 18.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3868/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (вул. Косовського, 2-Д, м. Одеса, 65074, код ЄДРПОУ 36290160) про визнання протиправною бездіяльність дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивач просить:

визнати бездіяльність Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за період з 2015 по 2020 роки в розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум протиправною;

зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за період з 2015 по 2020 роки у розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходив дійсну військову службу в збройних Силах України на посаді начальника інформаційно-аналітичного відділу оперативного управління штабу військової частини А0456 та був звільнений у запас та виключений зі списку особового складу з 19.06.2019 року.

В період проходження військової служби позивач отримав статус учасника бойових дій 10.04.2015 року, що підтверджуються посвідченням серії НОМЕР_2 .

Позивачу була виплата до 05 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань за період з 2015 по 2020 роки.

Позивач отримав щорічну разову грошову допомогу, як учасник бойових дій в такому розмірі:

в 2015 роц-875 грн., що відповідає розмiру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2016 року № 147;

в 2016 роцi-920 грн., що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 141;

в 2017 році -1200 грн., що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 року № 223;

в 2018 роц-1265 грн., що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів Украйни від 14 березня 2018 року № 170;

в 2019 році - 1295 грн., що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2019 року №237;

в 2020 році - 1390 грн., що відповідає розміру, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112

ОСОБА_1 звернувся до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради з заявою про здійснення нового розрахунку виплати до 05 травня разової грошової допомоги з урахуванням вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та нарахування та здійснення плати за період з 2015 по 2020 роки в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум.

У визначений законодавством строк Департамент не здійснив нарахування та виплату грошової допомоги до 5 травня за період з 2015 по 2020 роки в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум відповідно до вимог ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, у зв`язку із чим звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою судді від 19.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

07.04.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач не погоджується з вимогами позивача і вважає адміністративний позов таким, що суперечить нормам процесуального та матеріального права, зазначивши, що одноразова грошова допомога до 5 травня виплачена позивачу в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і "Про жертви нацистських переслідувань" у розмірі 1390,00 грн.

Відносно позовних вимог позивача про зобов`язання нарахувати та виплатити разову грошову допомогу до 05 травня за 2015-2019 року відповідач вважає, що позивач пропустив строк звернення з даними вимогами, у зв`язку із чим, необхідно залишити без розгляду позовні вимоги.

Ухвалою суду від 13.04.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про залишення без розгляду позовної заяви.

Ухвалою від 13.04.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про заміну відповідача по справі.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 10.04.2015, що дає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

У 2020 році до 5 травня позивачу була здійснена виплата щорічної разової грошової допомоги в розмірі 1390,00 грн.

Позивач 11.01.2021 звернувся до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради з заявою, в якій просив здійснити новий розрахунок виплати до 5 травня разової грошової допомоги та обчислити розмір зазначеної разової грошової допомоги з урахуванням вимоги ч.5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та нарахувати та здійснити ОСОБА_1 виплату до 5 травня разової грошової допомоги за період з 2015 по 2020 роки в розмірі разової грошової допомоги п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум.

Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради не було здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 виплату до 5 травня разової грошової допомоги за період з 2015 по 2020 роки в розмірі разової грошової допомоги п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум, у зв`язку із чим, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Пільги учасникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV), щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI.

Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин", який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), згідно якої виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Тому, з 27 лютого 2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій як п`ять мінімальних пенсій за віком.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 р. по справі №440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 р. висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-IX Про Державний бюджет України на 2020 рік установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2020 року 1638 гривень.

Отже з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8190,00 грн. (1638,00 грн. х 5). Сума недоотриманих позивачем коштів становить 6800,00 грн.

Отже, виплата позивачу в 2020 році разової грошової допомоги у сумі 1390,00 грн. не відповідає статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2020 р. в розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня 2020 р. у розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача з боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.

Стосовно вимог про визнання протиправною відмови в частині нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня за 2015-2019 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 вбачається, що положення п.26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України визнано неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Акти Конституційного Суду України є правовими актами, приймаються спеціально уповноваженим органом, з дотриманням встановлених форми і процедури, і є обов`язковими до виконання на території України.

Проте акти Конституційного Суду України не регулюють суспільні відносини, оскільки до повноважень Конституційного Суду України не входить нормотворчість. Акти Конституційного Суду України конкретизують чинне законодавство, здійснюють тлумачення положень Конституції.

Згідно ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Вищевказане означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до певних юридичних фактів застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Виплата щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у 2015-2019 роках виплачена позивачу у розмірі, визначеному КМУ, до прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020№3-р/2020.

Таким чином суд дійшов до висновку про відмову задоволенні позову в частині визнання протиправною бездіяльності Департамента праці та соціальної політики Одеської міської ради, яка полягає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за період з 2015 по 2019 роки в розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум та зобов`язання Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за період з 2015 по 2019 роки у розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (вул. Косовського, 2-Д, м. Одеса, 65074, код ЄДРПОУ 36290160) про визнання протиправною бездіяльність дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яка полягає в не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум протиправною.

Зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук