Рішення № 97001008, 18.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3688/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача - Клочко С.І. (згідно ордеру),

представника відповідача - Росохатої Д.І. (згідно витягу),

розглянувши у порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 29 квітня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним наказ Державної екологічної інспекції України №85-о від 25 березня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та скасувати його;

2. Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу;

3. Стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 березня 2020 року по дату фактичного поновлення на роботі.

Ухвалою від 04 травня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали (з урахуванням пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року №540-ІХ).

25 вересня 2020 року ухвалою прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників процесу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 , був переведений з Державної екологічної інспекції Центрального округу до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу та обіймав посаду заступника начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу, зі збереженням 6 (шостого) рангу державного службовця в межах посад державної служби категорії «Б». 25 лютого 2020 року позивача ознайомлено під розпис попередження про наступне звільнення та повідомлено, що трудовий договір буде припинено відповідно до пункту 1-1 частини першої та абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» з виплатою двох середньомісячних заробітних плат. 25 березня 2020 року т.в.о. Фірсов Є.П. видав Наказ №85-о «Про звільнення ОСОБА_1 ». Позивач вважає, що наказ про звільнення неправомірним та таким, який прийнятий з порушенням норм матеріального права, оскільки: як вбачається із попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 , суб`єктом призначення не запропоновано будь-яку іншу вакантну посаду та не зазначено про те, що на момент попередження вакантна посада відсутня; припинення територіального органу виконавчої влади не відбулося, оскільки функції зазначеного органу передані Державній екологічній інспекції в Одеській області, а відтак звільнення позивача із посади в даному випадку є неправомірним.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2020 року клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» - задоволено та визначено судові засідання по справі № 420/3688/20, в тому числі призначене на 21.10.2020 року, здійснювати в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua - «EasyCon»).

26 жовтня 2021 року до суду від відповідача за вх. №44676/20 надійшов відзив на позов (т.1 а.с.90-97), в якому відповідачем зазначено, що ч.3 ст. 87 Закону України «Про державну службу» визначено дискреційні повноваження суб`єкта призначення щодо пропозиції вакантної посади державному службовцю, якого попереджено про наступне вивільнення у зв`язку з ліквідацією. Вимоги частин першої - третьої статті 49-2 КЗпП України не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період. Суб`єкт призначення міг запропонувати ОСОБА_1 посаду, а міг не запропонувати в межах власної компетенції щодо призначення осіб на посади, повноваження призначати на які наявні у Голови Держекоінспекції з дотриманням Закону України «Про державну службу». Таким чином, поведінка суб`єкта призначення щодо ненадання ОСОБА_1 пропозицій посад зумовлена вимогами правомірності рішення. Зазначає, що середній заробіток за час вимушеного прогулу покладається на установу, в якій особа працювала перед звільненням.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

17 листопада 2020 року усною ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання, клопотання представника відповідача задоволено та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу (просп.Шевченка, 12, м.Одеса, 65058).

Ухвалою суду від 17 листопада 2020 року продовжено строк підготовчого провадження у справі.

02 грудня 2020 року до суду від позивача за вх. №51355/20 надійшла відповідь на відзив (т.1 а.с.145-150), в якій позивач зазначає, що не визнає доводів та мотивів відповідача, наведених у відзиві.

Ухвалою суду від 24 грудня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження по справі до скасування обмежень в Одеському окружному адміністративному суді у розгляді справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу.

10 березня 2021 року усною ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 10 березня 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/3688/20 до судового розгляду по суті.

08 квітня 2021 року ухвалою суду клопотання позивача про зупинення провадження у справі задоволено частково. Зупинено провадження по справі до скасування обмежень в Одеському окружному адміністративному суді у розгляді справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу.

Усною ухвалою суду від 11 травня 2021 року, внесеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження у справі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Положеннями ст. 43 Конституції України визначено, що кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно - технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Законом України «Про державну службу» врегульовані відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначається правовий статус державного службовця.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про державну службу», державна служба, це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави (ч.1). Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (ч.2).

Наказом Державної екологічної інспекції від 25 жовтня 2019 року №349-о (т.1 а.с.46) призначено ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу з 29 жовтня 2019 року за переведенням з Державної екологічної інспекції Центрального округу, зі збереженням 6 (шостого) рангу державного службовця, в межах посад державної служби категорії «Б».

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 39 «Про ліквідацію територіального та міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції» ліквідовано як юридичні особи публічного права Державну Азовську морську екологічну інспекцію та Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу та установлено, що Державна Азовська морська екологічна інспекція та Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним територіальним органам Державної екологічної інспекції.

Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем, 06 лютого 2020 року Державною екологічною інспекцією прийнято наказ №27 «Про ліквідацію Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу».

25 лютого 2020 року позивача було ознайомлено з попередженням про наступне вивільнення (т.1 а.с.47), в якому зазначено, що: «Відповідно до пункту 1-1 частини першої та абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу», на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 №39 «Про ліквідацію територіального та міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції» та відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 06.02.2020 27 «Про ліквідацію Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу», у зв`язку із ліквідацією Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу та скороченням посади заступника начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу, попереджаємо про наступне звільнення Вас з посади заступника начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу не пізніше ніж за 30 календарних днів з моменту вручення цього попередження».

25 березня 2020 року Державною екологічною інспекцією прийнято наказ №85-о (т.1 а.с.48) «Про звільнення ОСОБА_1 », яким звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу 26 березня 2020 року у зв`язку з ліквідацією Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, відповідно до пункту 1-1 частини першої та абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу», з виплатою двох середньомісячних заробітних плат. Зазначено ОСОБА_2 , начальнику Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, Голові комісії з ліквідації Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, в одноденний термін після звільнення ОСОБА_1 з займаної посади надати до Держекоінспекції завірені належним чином копію наказу про оголошення цього наказу та копію акту передачі справ і майна передбаченого статтею 89 Закону України «Про державну службу».

Позивач, не погоджуючись з вказаним наказом відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу» (тут і далі - у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є, зокрема, ліквідація державного органу.

Суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення (ч.3 ст.87 Закону України «Про державну службу»).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу (код ЄДРПОУ 42335172) перебуває в стані припинення з 11.02.2020 року (номер запису 15561100007067027).

Судом встановлено, що позивача попереджено про звільнення 25 лютого 2020 року та звільнено 25 березня 2020 року, тобто не пізніше ніж за 30 днів з моменту попередження у відповідності до ч.3 ст.87 Закону України «Про державну службу».

Так, підставою для звільнення позивача із займаної посади як вбачається зі спірного наказу є ліквідація Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, що здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 39 «Про ліквідацію територіального та міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції» та наказу Державної екологічної інспекції прийнято наказ №27 від 06 лютого 2020 року «Про ліквідацію Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу».

Суд зазначає, що доказів скасування наказу Державної екологічної інспекції України №27 від 06 лютого 2020 року до суду не надано а постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 39 неконституційною не визнавалась.

При цьому суд вказує, що оцінку правомірності здійснення ліквідації Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу в рамках даної справи суд не надає, оскільки це не є предметом розгляду даної справи.

Таким чином, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем правомірно прийнято наказ Державної екологічної інспекції України №85-о від 25 березня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 », а тому позовні вимоги позивача щодо визнання його протиправним та скасування, поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу та стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 березня 2020 року по дату фактичного поновлення на роботі задоволенню не підлягають.

При цьому, щодо посилань позивача на те, що відповідачем в порушення статті 49-2 КЗпП України не запропоновано йому іншої рівнозначної посади, суд зазначає наступне.

02 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України від 12 грудня 2019 року №378-IX, яким внесено зміни до Кодексу законів про працю України та викладено його у новій редакції. Так, нормами зазначеного Закону змінено порядок скорочення державних службовців.

Зокрема, відповідно до частини 6 статті 49-2 Кодексу законів про працю України вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей:

про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів;

у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті;

не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

При цьому, Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14 січня 2020 року №440-ІХ внесені аналогічні зміни в Закон України «Про державну службу», який набрав чинності 13 лютого 2020 року.

Отже, після внесення Законом України від 14 січня 2020 року №440-IX змін у Закон України «Про державну службу», норми частини 3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України в частині обов`язку власника або уповноваженого ним органу запропонувати працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації на державних службовців не поширюються.

Суд зазначає, що трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/202 зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосовувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначено основні трудові права працівників.

Однак, суд наголошує, що положеннями частини 3 статті 5 Закону України «Про державну службу» визначено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців в частині відносин, не врегульованих цим законом.

Оскільки положеннями спеціального законодавства, а саме нормами Закону України «Про державну службу», на час прийняття оскаржуваного наказу було врегульовано процедуру звільнення державного службовця у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників, то суд приходить до висновку про те, що в даному випадку саме норми спеціального законодавства підлягають застосуванню.

При цьому, норми ч.3 ст.87 Закону України «Про державну службу» не скасовувались та неконституційними не визнавались, а відтак немає підстав вважати, що відповідач діяв неправомірно, не запропонувавши позивачу будь-яку іншу рівнозначну посаду, оскільки це є правом державного органу, а не обов`язком.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене та приписи ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними і ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України про: визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції України №85-о від 25 березня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу; стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 березня 2020 року по дату фактичного поновлення на роботі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Відповідач - Державна екологічна інспекція України (Новопечерський пров., корп.2, м.Київ, 01042, код ЄДРПОУ 37508553).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу (просп.Шевченка, буд. 12, м.Одеса, 65058, (код ЄДРПОУ 42335172).

Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2021 року.

Суддя О.А. Вовченко