Рішення № 96999277, 17.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 р. Справа№200/2464/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов вмотивовано тим, що позивач перебуває на обліку у відповідача. 29.01.2021 звернулась до відповідача із заявою про допризначення пенсії із наданням додаткових документів. Рішенням відповідача № 378 від 03.02.2021 було відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку із автоматичним перерахунком пенсії позивача без її особистого звернення. В усній формі позивачу також було роз`яснено, що при здійсненні перерахунку пенсії, період роботи у ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» на території Російської Федерації з 01.10.2007 по 28.11.2013 не було зараховано до її страхового та пільгового стажу, так як це не передбачено законодавством. Стаж, набутий на території Російської Федерації зараховується тільки при призначенні пенсії в Україні. Вважаючи такі дії відповідача протиправними щодо обчисленні пенсії позивача, вона звернулася до суду з даним позовом.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що Управління не порушувало вимоги чинного законодавства. Позивачу пенсія призначена з 09.10.2007. Перерахунок пенсії по збільшенню страхового стажу набутого на території Російської Федерації угодою між країнами не передбачено. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15.03.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними повідомленнями.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

29.01.2021 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до доданих додаткових документів, які посвідчують трудовий стаж позивача.

03.02.2021 рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 378 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з проведенням перерахунку пенсії по стажу автоматизовано без особистого звернення ОСОБА_1 .

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що при розгляді вищезазначеної заяви про перерахунок пенсії не було зараховано період роботи на підприємстві ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» на території Російської Федерації з 01.10.2007 по 28.11.2013 до страхового та пільгового стажу, у зв`язку із тим, що пенсія ОСОБА_1 призначена з 09.10.2007, перерахунок пенсії по збільшенню страхового стажу набутого на території Російської Федерації угодою між країнами не передбачено.

Позивач вважає рішення відповідача № 378 від 03.02.2021 протиправним та таким що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно положень ст. 3 Основного Закону людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Стаття 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) закріплює принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

При цьому, метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань “відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди”. Держави- учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

Згідно з частинами другою та третьою статті 6 цієї Угоди, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються в трудовий стаж. У випадку, якщо в державах-учасниках Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу па момент призначення пенсії.

Тобто, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав N01-1/2-07 від 26.03.2008 визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13.03.1992 встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди. Конкретні періоди роботи для визначення середнього заробітку (доходу) при призначенні пенсії передбачаються пенсійним законодавством кожної держави-учасниці цієї Угоди.

Статтею 3 Угоди також передбачено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Відповідно до ст. 66 від 05.11.1991 № 1788-Х11 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, який введений в дію з 01.01.1992, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно зі статтею 40 Закону № 1058-1V, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Наведеними нормами Закону регулюються питання включення заробітку за період страхового стажу, що є відмінним від трудового. Спірний період роботи позивача не є страховим у розумінні Закону № 1058-1V, оскільки набутий не на території України і внески сплачувалися не до системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування України.

Такий правовий висновик був зроблений в постанові Верховного Суду у справі №345/3172/17 від 07.06.2018.

Таким чином, враховуючи зазначене, з системного аналізу змісту Угоди від 13.03.1992 та норм Закону № 1058-1V з урахуванням вищезазначених висновків Верховного Суду у справі № 345/3172/17, випливає висновок про те, що поняття трудовий стаж в розумінні Угоди від 13.03.1992 та страховий стаж в розумінні Закону № 1058-1V' не є тотожними поняттями.

Відповідно за змістом Угоди до трудового стажу підлягає включенню заробіток за такий період при обчисленні пенсії.

Проте, за приписами ст. 40 Закону № 1058-1V для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Згідно з вимогами етапі 41 Закону № 1058-1V до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум. на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і не перевищують 5.6 розмір) середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Таким чином, Законом № 1058-1V запроваджено інший, ніж передбачено Угодою порядок зарахування заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, виходячи зі страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. При цьому, таке нормативне визначення доходу, який враховується для обчислення пенсії, не має ознак колізії відносно норм Угоди від 13.03.1992, яка має статус міжнародного договору, оскільки вказаною Угодою не було врегульоване питання запровадження у майбутньому, однією з держав-учасників інших, ніж трудовий стаж, критеріїв зарахування заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Зазначені обставини можуть впливати на тривалість трудового стажу позивача при розрахунку пенсії.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 28.07.1975 підтверджує роботу позивача в період з 18.06.2006 по 28.11.2013в філії ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка».

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу № 01/291 від 05.11.2020, виданою ліквідатором ВАТ «Трест Днецькшахтопроходка, підтверджено пільговий період роботи ОСОБА_2 за Списком №2 з 18.06.2006 по 28.11.2013 в філії ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» на території Російської Федерації.

Надана позивачем трудова книжка та довідка про роботу в підприємстві, розташованому на території Російської Федерації, мають юридичне значення для призначення/перерахунок пенсії в частині визначення трудового стажу працівника, оскільки вказаний у цих довідках час роботи не підпадає під поняття страхового стажу, за період якого сплачувалися страхові внески.

Отже, висновок пенсійного фонду про відсутність підстав для врахування до стажу для перерахунку пенсії позивача часу роботи на підприємстві ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» на території Російської Федерації з 01.10.2007 по 28.11.2013, не ґрунтується на вимогах закону та міжнародних угод.

Відповідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Щодо вимог позивача про скасування рішення відповідача №378, суд зазначає, що відповідне рішення не є рішенням по суті поставлених питань щодо стажу позивача з 01.10.2007 по 28.11.2013, яким порушено права та обов`язки позивача та вважає, що належним та ефективним захистом прав позивача є визнання протиправними дій Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, які полягають у відмові у перерахунку пенсії та зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду роботи у ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» з 01.10.2007 по 28.11.2013.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у спосіб захисту права, що визначений позивачем, з урахуванням висновків суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 03.03.2021, позивач за подання адміністративного позову сплатив 908,00 грн. судового збору.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе покласти судові витрати на відповідача та про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 908,00 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, ЄДРПОУ: 41247274) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії– задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ: 41247274) щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у перерахунку призначеної пенсії та зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи у ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» з 01.10.2007 по 28.11.2013.

Зобов`язати Селидовське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового сажу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) період її роботи на підприємстві ВАТ «Трест Донецькшахтопроходка» з 01.10.2007 по 28.11.2013, відповідно до її заяви від 29.01.2021.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, 6, ЄДРПОУ: 41247274) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17 травня 2021 року.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець