Ухвала суду № 96998944, 19.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

19 травня 2021 року Справа №160/7674/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відповідача-1: Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради, до Відповідача-2: Міністерства соціальної політики України, до Відповідача-3: Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.05.2021р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Відповідача-1: Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради, до Відповідача-2: Міністерства соціальної політики України, до Відповідача-3: Кабінету Міністрів України та просить:

- визнати протиправними солідарно дії та бездіяльність Відповідачів щодо не нарахування, не фінансування та невиплати в повному обсязі учаснику бойових дій позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 05 травня в 2018, 2019, 2020 та 2021 роках відповідно до вимог ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Відповідачів солідарно відшкодувати учаснику бойових дій позивачеві солідарно нанесену йому протиправними діями та бездіяльністю відповідачів шкоду: (5995 гривень за 2018 рік + 6190 гривень за 2019 рік + 6800 гривень за 2020 рік + 7354 гривень за 2021 рік), що разом становить в сумі 26339 гривень плюс поштові витрати 37 гривень, для чого зобов`язати Відповідачів солідарно здійснити перерахунок, фінансування та виплату коштів на рахунок позивача в сумі 26376 гривень.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

У відповідності до вимог ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.

Пунктом 2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно до вимог п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Так, перевіряючи всі вищенаведені обставини, які суд зобов`язаний перевірити під час вирішення питання про відкриття провадження у адміністративній справі, судом встановлено, що у позовній заяві позивач зазначає про місце свого проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 , проте на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за наведеною у позові адресою жодних доказів не надано, що унеможливлює перевірку судом дотримання позивачем правил підсудності.

Також, як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем у позові не зазначено адреси електронної пошти позивача або про її відсутність в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, відповідно до п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до п.9 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що відповідачами у адміністративних справах є ті суб`єкти владних повноважень, до яких звернуто позовні вимоги позивача.

Як вбачається зі змісту заявленого позову позивачем визначено в якості відповідачів Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради, Міністерство соціальної політики України, Кабінет Міністрів України, проте у прохальній частині позову не викладено змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, в порушення вимог ст.4, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовних позивача, позовна заява не містить змісту позовних вимог з урахуванням ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України в порушення вимог ч.1 ст.5, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, позовна заява не містить викладу обставин, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги заявлені з 2018 року з урахуванням того, що рішення Конституційного Суду України у справі №3-р/2020 прийнято лише 27.02.2020р., виходячи з вимог ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд", в порушення вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, у відповідності до положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що копії документів, які надаються до суду в якості доказів повинні бути засвідчені у встановленому законом порядку.

Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).

Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів “Згідно з оригіналом”, найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа “Підпис”.

Враховуючи викладене, засвідчення оригіналу документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів “Згідно з оригіналом”, а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи.

Також, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідченні у встановленому законодавством порядку, а отже не є належними доказами у розумінні ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, позивач у позові вказує на те, що сума допомоги була виплачена йому за 2020 рік у розмірі 1390 грн., а за 2021 рік у розмірі 1491 грн., проте доказів на підтвердження наведеного позивачем до позову не додано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у ньому адреси електронної пошти позивача або про її відсутність у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у прохальній частині позову позовних вимог, що відповідають способам захисту порушеного права позивача, які встановлені ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із приведенням у відповідність прохальної частини позову та зазначенням у ній позовних вимог звернутих позивачем до кожного з відповідачів у відповідності до вимог ч.1 ст.5, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги заявлені з 2018 року, з урахуванням того, що рішення Конституційного Суду України у справі №3-р/2020 прийнято лише 27.02.2020р., виходячи з вимог ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд";

2) доказів на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів того, що сума допомоги була виплачена позивачеві за 2020 рік у розмірі 1390 грн., а за 2021 рік у розмірі 1491 грн., у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

4) копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до ч.1, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.4, ч.1 ст.5, ст.25, ч.4, ч.5 ст.94, п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, п.4 ч.1 ст.171, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд–

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відповідача-1: Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради, до Відповідача-2: Міністерства соціальної політики України, до Відповідача-3: Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у ньому адреси електронної пошти позивача або про її відсутність у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у прохальній частині позову позовних вимог, що відповідають способам захисту порушеного права позивача, які встановлені ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із приведенням у відповідність прохальної частини позову та зазначенням у ній позовних вимог звернутих позивачем до кожного з відповідачів у відповідності до вимог ч.1 ст.5, п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин, яким позивач обґрунтовує позовні вимоги заявлені з 2018 року, з урахуванням того, що рішення Конституційного Суду України у справі №3-р/2020 прийнято лише 27.02.2020р., виходячи з вимог ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд";

2) доказів на підтвердження місця проживання (перебування) позивача за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням вимог ст.25, п.2 ч.5 ст.160, п.4 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: доказів того, що сума допомоги була виплачена позивачеві за 2020 рік у розмірі 1390 грн., а за 2021 рік у розмірі 1491 грн., у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

4) копій документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, завірених у встановлено порядку згідно до ч.4, ч.5 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у відповідності до ч.1, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва