Рішення № 96998840, 19.05.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1640/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною відмови у призначенні пенсії за вислугою років, зобов`язання зарахувати до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років наступні періоди роботи: з 26.06.1990 по 09.11.2005 за посадою водій дрезини 6-го розряду; з 10.11.2005 по 07.04.2010 за посадою машиніст незнімної дрезини; з 07.08.2010 по 10.10.2017 за посадою машиніста незнімної дрезини та зобов`язання призначити пенсію за вислугою років на підставі пункту “а” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 25 грудня 2020 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.12.2020 він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії у зв`язку з досягненням 55-річного віку, надавши до заяви всі необхідні документи. Позивач працював водієм дрезини та водієм незнімної дрезини та має стаж за вказаними посадами 26 років 11 місяців 17 днів. При наявності загального трудового стажу 36 років 09 місяців 24 дні, відповідно до пункту а статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач має право на пенсію за вислугою років, про те рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 18.12.2020 №033050004487 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу.

Відмову у призначенні пенсії позивач вважає протиправною, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування цієї позиції вказав, що відповідно до представлених позивачем документів: трудової книжки, довідки від 01.12.2020 №134, з 26.06.1990 по 09.11.2005 позивач працював водієм дрезини, а з 10.11.2005 по 07.04.2010, з 07.08.2010 по 10.10.2017 – водієм незнімної дрезини. Посада водія дрезини і водія незнімної дрезини Списком, що був чинним на період роботи позивача, не передбачена, а тому рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 18.12.2020 №033050004487 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу.

З врахуванням викладеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26.06.1990 по 09.11.2005 працював водієм дрезини, а з 10.11.2005 по 07.04.2010, з 07.08.2010 по 10.10.2017 – машиністом незнімної дрезини та має стаж за вказаними посадами 26 років 11 місяців 17 днів.

Згідно наданих позивачем документів та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж позивача становить 36 років 09 місяців 24 дні.

14.12.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії у зв`язку з досягненням 55-річного віку, про те рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 18.12.2020 №033050004487 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, мають право на пенсію за вислугу років, а саме чоловіки, які пропрацювали не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом міністрів України.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 , довідки від 01.12.2020 №134, з 26.06.1990 по 09.11.2005 позивач працював водієм дрезини, а з 10.11.2005 по 07.04.2010, з 07.08.2010 по 10.10.2017 – машиністом незнімної дрезини та має стаж за вказаними посадами 26 років 11 місяців 17 днів.

Позивач зазначає, що даний стаж є пільговим та є підставою для призначення пенсії, відповідач з зазначеним не погодився та при розгляді заяви про призначення пенсії не врахував даний стаж, як пільговий.

Як зазначено у довідці акціонерного товариства «Українська залізниця» регіональна філія «Львівська залізниця» виробничий підрозділ «Експлуатаційне вагонне депо Ковель» від 01.12.2020 №134 пільговий стаж ОСОБА_1 становить 26 років 11 місяців 17 днів, професії – водій дрезини, машиніст незнімної дрезини, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1-го та 2-го класу, професії, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті.

Таким чином судом встановлено, що працюючи з 26.06.1990 по 09.11.2005 водієм дрезини, а з 10.11.2005 по 07.04.2010, з 07.08.2010 по 10.10.2017 – машиністом незнімної дрезини, позивач безпосередньо здійснював організацію перевезень і забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті, а тому зазначений стаж є пільговим та повинен бути врахований як пільговий при призначенні пенсії.

При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача, що тільки машиністи автомотрис і мотовозів мають право на отримання пільгової пенсії, оскільки як встановлено судом працюючи водієм дрезини, машиністом незнімної дрезини, ОСОБА_1 (що є аналогічними посадами) безпосередньо здійснював організацію перевезень і забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті.

З врахуванням викладеного та положень статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 18.12.2020 №033050004487 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Також підлягає задоволенню позовна вимога про призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 25 грудня 2020 року та зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на пенсію за вислугу років з 26.06.1990 по 09.11.2005 водієм дрезини, а з 10.11.2005 по 07.04.2010, з 07.08.2010 по 10.10.2017 – машиністом незнімної дрезини в виробничому підрозділі «Експлуатаційне вагонне депо Ковель».

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908,00 грн., сплаченого за подання позову немайнового характеру квитанцією від 04.02.2021 (а. с. 06).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 263, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 18.12.2020 №033050004487 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити і виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 25 грудня 2020 року, зарахувавши до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років з 26.06.1990 по 09.11.2005 водієм дрезини, а з 10.11.2005 по 07.04.2010, з 07.08.2010 по 10.10.2017 – машиністом незнімної дрезини в виробничому підрозділі «Експлуатаційне вагонне депо Ковель».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя В.Д. Ковальчук