Ухвала суду № 96998839, 18.05.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотань

18 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4270/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про направлення даної справи до Верховного Суду для вирішення питання про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої суми суддівської винагороди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області, Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати судді Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 суддівської винагороди в обмеженому розмірі, за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року, згідно з статтею 29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” - у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року та стягнення недонарахованої та недоплаченої суми суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 27 серпня 2020 року в сумі 185 887,42 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

14.05.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про направлення даної справи до Верховного Суду для вирішення питання про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції, у порядку, визначеному статтею 290 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Таким чином, розгляд вказаних клопотань за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.

Клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Згідно із частиною другою статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Як передбачено пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Цей перелік є вичерпним. Спір, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

За приписами частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Як передбачено частиною четвертою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною четвертою статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За приписами частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, суд акцентує увагу, на тому, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина друга статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, враховуючи, що дана справа не є справою, яка в розумінні частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України має розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, виходячи з критеріїв, визначених частиною третьою статті 257 КАС України, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження є необґрунтованою, підстав для її задоволення судом не встановлено, а тому зазначена заява підлягає залишенню без задоволення.

Крім того, на думку суду, клопотання представника відповідача про направлення даної справи до Верховного Суду для вирішення питання про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції, у порядку, визначеному статтею 290 КАС України, також не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України):

- типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги (п.21);

- зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення. (п.22)

Згідно із ч.1 ст.290 КАС України якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

У поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, вважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, в т.ч. посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.

Верховний Суд відмовляє у відкритті провадження у зразковій справі, якщо подання не відповідає вимогам частини першої та (або) другої цієї статті, зокрема через значні розбіжності у їх фактичних обставинах, які унеможливлюють прийняття для них зразкового рішення.

В ухвалі Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №824/787/19-а зазначено, що інститут зразкових рішень запроваджений з метою підвищення ефективності правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ. Розгляд типової як зразкової справи має відбуватись у правовідносинах, які виникли, насамперед, внаслідок нового чи зміненого правового регулювання у певній сфері суспільних відносин, що в свою чергу зумовлює необхідність скерування практики застосування таких змін з метою їх правильного сприйняття і реалізації.

Також, суд звертає увагу на те, що наявність у провадженні одного або декількох судів схожих справ однозначно не може свідчити про необхідність/доцільність звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з таких як зразкової, оскільки, за таких обставин, виходячи з положень п.22 ч.1 ст.4 КАС України та на підставі ч.1 ст.290 КАС України під визначення типових підлягала б велика кількість справ, що знаходяться у провадженні адміністративних судів, що не відповідає завданню інституту зразкової справи та не забезпечить єдність судової практики.

Аналогічні позиції висловлено Верховним Судом у складі Колегії касаційного адміністративного суду в ухвалах у справах №0640/4481/18 від 24.10.2018, №0640/4409/18 від 02.11.2018, №826/3783/18 від 22.08.2018.

Крім того, зупинення провадження у великій кількості справ за наявності існуючої судової практики до вирішення зразкової справи може призвести до порушення судом принципу вирішення справи протягом розумного строку.

Враховуючи, що положенням ч.1 ст.290 КАС України передбачено саме право, а не обов`язок суду звернутись до Верховного Суду про розгляд справи як зразкової, а також беручи до уваги відсутність достатнього обґрунтування щодо необхідності вказаної передачі справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Керуючись статтями 12, 166, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про направлення даної справи до Верховного Суду для вирішення питання про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Ю.Ю. Сорока