Ухвала суду № 96998614, 18.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

18 травня 2021 р. Справа № 120/1594/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання про розгляд із викликом учасників у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Націоанальної поліції у Вінницькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Націоанальної поліції у Вінницькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

26.03.2021 р. надійшов відзив, до якого долучено клопотання про розгляд справи із викликом учасників справи.

Обґрунтовуючи подане клопотання представник зазначає, що відповідач у справі бажає скористатись своїм процесуальним правом надання пояснень, доводів та міркувань щодо питань, які можуть виникнути під час судового розгляду справи, що є необхідним для повного та всебічного встановлення обставин даної справи.

Вказує, що вирішення питання про об`єктивний розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін має на меті не допустити порушення прав, свобод та інтересів , як особи, що подала позов, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням судового рішення, а також попередити заподіяння майнової та іншої шкоди внаслідок виконання судових рішень, у разі наявності об`єктивних підстав, які викликають сумніви щодо правильності застосування норм матеріального і дотримання норм процесуального права при вирішені спору.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Згідно пунктів 4, 6 частини дев`ятої статті 171 КАС України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У частині першій статті 260 КАС України також зазначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Водночас, особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені у статті 262 КАС України.

Так, частинами першою, п`ятою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини другої статті 44 КАС України, учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

В свою чергу, особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні визначені у статті 261 КАС України, відповідно до частин першої, другої якої встановлено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини восьмої статті 262 КАК України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

Отже з наведеного видно, що учасники судового процесу при розгляді справи в т.ч. й порядку спрощеного позовного провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, подавати докази, подавати заяви та клопотання, письмові пояснення.

Відтак, при розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження сторони жодним чином не позбавлені права надати пояснення, в т.р. письмові, в яких висловити свої доводи та міркування щодо позиції опонентів.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно частини шостої статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

В контексті наведеного, оцінюючи клопотання щодо розгляду справи з викликом сторін, суд вказує наступне.

При ознайомлені із позовною заявою та матеріалами при відкритті провадження у справі суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи та справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Наведені представником відповідача аргументи щодо необхідності надання усних пояснень , доводів та міркувань не є підставою для проведення судового засідання з викликом сторін, оскільки, як зазначалось вище, свою позиція сторони можуть викласти й письмово.

Окремо щодо мотивів представника стосовно сумнівів у правильності застосування норм права, порушень при подальшому виконанні судового рішення, попередження заподіяння шкоди внаслідок виконання судового рішення, то такі судом не беруться до уваги, оскільки базуються на припущеннях та за відсутності будь-яких обґрунтованих мотивів підстав так вважати.

За таких обставин, враховуючи вищевказане та відсутність обґрунтованих агрументів зі сторони відповідача щодо необхідності виклику сторін, суд доходить висновку про відсутність підстав для проведення розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участі сторін, а отже, подане клопотання не підлягає задоволенню .

Керуючись ст.ст. 262, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи із викликом учасників відмовити.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна