Ухвала суду № 96995927, 19.05.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7105/21

Провадження № 1-кп/638/1227/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Межирицької В.Ю.,

прокурора Аракеляна В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників обвинуваченого адвоката Баранова Т.О., Рябка Р.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у судовому провадженні за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12021220480000483 від 22.02.2021 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання проживав за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває в умовах ДУ Харківський слідчий ізолятор,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, -

встановив:

В провадження суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021220480000483 від 22.02.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме наявність ризику спробам переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків в цьому кримінальному провадженні, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також можливість вчинення іншого кримінального правопорушення - злочину.

Обвинувачений та його захисники заперечували проти заявленого клопотання просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави, про що надали в судовому засіданні письмове клопотання.

Суд, розглянувши подане прокурором клопотання, заслухавши думку учасників провадження, оглянувши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Разом з цим Конституційний Суд України (рішення від 23.11.2017 справа № 1-28/2017 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України) вважає, що положення третього речення частини третьої статті 315 Кодексу в частині, що передбачає поширення продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного під час досудового розслідування, без клопотань учасників кримінального провадження, зокрема прокурора, та без перевірки судом обґрунтованості підстав для його застосування, за яких такий запобіжний захід був обраний на стадії досудового розслідування, суперечить вимогам частин першої, другої статті 29 Конституції України.

Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжний захід тримання під вартою, який обмежує гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, може бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора (ч.4 ст.176 Кримінального процесуального кодексу).

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання про необхідність ув`язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Злочини, в учиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином (ч.1 ст.263 КК України), за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, а також особливо тяжким злочином (ч.1 ст.115 КК України), за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , судом враховується наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків в цьому кримінальному провадженні, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

При цьому прокурором не доведено ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме перешкоджання обвинуваченим іншим чином кримінальному провадженню.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі визнання винуватим у злочинах, у вчиненні яких обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, тому суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 17 липня 2021 року.

Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я суду не надано.

Відповідно до ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Суд, розглянувши клопотання, оцінивши всі ризики вважає необхідним не визначати розміру застави для обвинуваченого.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 314, 369, 372, 395 КПК України, суд, –

постановив:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів – до 17 липня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п”яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк