Рішення № 96989298, 18.05.2021, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/516/21

Провадження № 2/628/443/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року Куп`янський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Коваленко О.А.

при секретарі Кравцовій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Куп`янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 , вказавши наступне. 29.02.2019 року ОСОБА_2 позичила в нього грошові кошти в розмірі 14000 грн., про що написала розписку, в якій зобов`язалась їх повернути до 31.03.2019 року, та у розмірі 6000, 00 грн., про що написала розписку 08.05.2020 року, в якій зобов`язалась їх повернути до 30.07.2020 року. Проте, до теперішнього часу їх не повернула, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у сумі 22500 грн., з яких борг - 5000 грн., моральна шкода – 2354 грн., 4% в місяць - 13440 грн., інфляційні втрати 1706 грн..

Згодом, уточнивши позовні вимоги просить стягнути з відповідача на його користь суму боргу у розмірі 5000 рн..

В судове засідання позивач не з`явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, так як він є особою похилого віку з інвалідністю, не має можливості приймати участь в судових засіданнях за станом здоров`я. Уточнений позов просить задовольнити та стягнути з відповідача на його користь борг у сумі 5000 грн..

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти позову, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим, пояснила, що не брала в позивача у борг грошові кошти, не підписувала жодних розписок про отримання нею коштів.

Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши думку відповідача, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно змісту розписки від 30.02.2019 року ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 14000 грн., зобов`язалась повернути до 31.03.2019 року з 4% в місяць. Згідно змісту розписки від 08.05.2020 року ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_3 6000 грн., зобов`язалась повернути до 30.07.2020 року (а.с. 28,29).

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов`язанням її повернення та дати отримання коштів.

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Такий же висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15 та постанові від 18 січня 2017 року в справі № 6-2789цс16.

Верховний Суд зауважив, що розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов`язанням її повернення та дати отримання коштів.

Тому у справах про стягнення боргу за договором позики позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання, а суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов

Аналіз частини другої статті 1047 ЦК України дозволяє зробити висновок, що розписка не є формою договору, а може лише підтверджувати укладення договору позики. По своїй суті розписка позичальника є тільки замінником письмової форми договору позики, оскільки вона підписується тільки позичальником.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) вказано, що: «за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки».

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 214 ЦПК України, в редакції станом на 21.10.2015, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається саме на укладення між сторонами договору позики, що підтверджується згідно його обґрунтування розписками.

Проте, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів та підтвердження факту передачі коштів відповідачу та факту написання розписок саме відповідачем , а не будь-якою іншою особою. Відповідач заперечує факт власноручного підписання нею розписок та отримання у борг будь-яких коштів від відповідача.

Дані обставини позбавляють суд можливості встановити справжню правову природу наданих позивачем розписок та дійти відповідних правових висновків.

Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом не повинен виходити за межі цих вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази підтверджуючі передачу грошових коштів та наявність між сторонами правовідносин за договором позики, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за розписками задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.. ст.. 12, 13, 89, 259, 264-265, 280, 282 ЦПК України, ст. ст. 202, 207, 510, 545, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Куп`янський міськрайонний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст складений 19 травня 2021 року.

Головуючий Коваленко О.А.