Рішення № 96984692, 05.05.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/815/20

Провадження № 2/496/132/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2021 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Дранікова С.М.

за участю: секретаря - Старостіної А.Ю.,

представника позивача - адвоката Хижняк А.В.,

представника відповідача - адвоката Комісар О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з позовом, в якому просить визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.08.2013 року між сторонами по справі був укладений шлюб. За час перебування у шлюбі у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час сторони сімейного життя не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують, в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Фактично сторони припинили шлюбні відносини в листопаді 2019 року і дитина проживала весь час разом з матір`ю. Вихованням дитини повністю займається матір. Відповідач не лише не займається вихованням дочки, але і проявляє свою агресію до неї та позивачки, чим спричиняє психологічну травму дитині. Відповідач неодноразово в присутності дитини використовував ненормативну лексику, погрожував, вів себе агресивно, що призвело до необхідності проходити психологічне лікування позивача та їх спільної з відповідачем дитини. У зв`язку з викладеним представник позивача звернулась до суду з вказаним позовом.

19.08.2020 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з викладеними обґрунтуваннями вимог позивача, вважає їх недоведеними, безпідставними та незаконними з огляду на наступне. Відповідач тяжко та багато працює для забезпечення доньки усім необхідним для її нормального розвитку та безтурботного майбутнього, він під час шлюбу не міг приділяти таку ж кількість часу, яку могла собі дозволити його непрацююча колишня дружина (позивач). Водночас ОСОБА_2 , як примірний батько, ніколи не порушував свій обов`язок піклуватися про доньку та завжди брав активну участь в її житті та позитивному розвитку. Вищевказане, попри активний вплив ОСОБА_1 на формування у доньки та суду образу відповідача «злочинця-батька», підтверджується доданими самою ж стороною позивача Результатами тестування. Відповідно до Результатів тестування дитина більше ніж позитивно відгукується про свого тата (відповідача), особливо вона любить спільні заняття фітнесом, прогулянки, обійми. Між колишнім подружжям виникали конфлікти та суперечки (це встановлено також у судових рішеннях, на які посилається сторона позивача), але відповідач ніколи не бив та не проявляв агресію по відношенню до своєї дитини. Достовірні докази зворотного, всупереч неодноразовому звинуваченню позивачем у цьому ОСОБА_2 , надані не були. У вказаних рішеннях суду така обставина також встановлена не була. Позивач вчиняє активний опір реалізації прав відповідача щодо проведення часу з донькою. На намагання в телефонному режимі домовитись із ОСОБА_1 про зустріч з дитиною відповідач отримує відмови у грубій формі. Через таке порушення позивачем батьківських прав, відповідач звернувся 06.02.2020 року до служби у справах дітей Одеської міської ради із заявою про встановлення графіку зустрічей із донькою, однак ніякого рішення винесено не було. Для захисту своїх порушених прав відповідач звернувся з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. У ОСОБА_1 була ( а можливо, є і по цей час) наркотична залежність. Вона у 2019 році проходила курс лікування у Реабілітаційному центрі «Сходи». Відповідач є люблячим батьком та нього наявні всі умови для забезпечення найкращого розвитку доньки, а отже, враховуючи аморальність поведінки (способу життя) ОСОБА_1 , - проживання дитини саме з відповідачем (батьком) відповідатиме її інтересам. Відповідач не погоджується з наявним в матеріалах справи висновком Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, оскільки висновок винесений на підставі складених зі слів позивача документів, без врахування думки відповідача та дослідження умов, які він може забезпечити доньці. Обставина того, що ОСОБА_2 нібито не заперечує проти визначення місця проживання дитини з позивачем не відповідає дійсності, оскільки заява про встановлення графіку зустрічей із донькою від 06.02.2020 р. не містить такого. А тому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити, та визначити місце проживання малолітньої дитини разом з батьком.

07.09.2020 року позивач надала до суду відповідь на відзив, згідно якої вказала, що вона неодноразово була жертвою фізичного насилля зі сторони колишнього чоловіка, крім того, ОСОБА_2 застосовував фізичне насилля при малолітній дитині, якій завдав психологічну травму, це встановлено психологом і висновок було надано до позовної заяви. Відповідно до постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 30.08.2019 року, справа №523/13562/12, ОСОБА_2 був притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Як вказано в постанові, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 345591 від 22 серпня 2019 р., вбачається, що 21 серпня 2019 року, о 11 год. 20 хв. ОСОБА_2 перебуваючи за домашньою адресою, влаштував сімейну сварку, висловлювався нецензурною лайкою на адресу дружини ОСОБА_1 , тим самим вчинив домашнє насилля. Після того, як сторони почали проживати окремо (з 15 грудня 2019 року) батько, ОСОБА_2 , ні разу не надав матеріальної (грошової) допомоги дитині. Дівчинка знаходиться на повному забезпеченні матері та бабусі. Крім того, в Суворовському районному суді м. Одеси в провадженні судді Сувертак І.В. знаходиться справа №523/19791/19, і відповідач, надаючи відзив на позовну заяву вказав, що востаннє дохід було отримано відповідачем в 2018 році, вказує, що в 2019-2020 році фактично підприємницьку діяльність не здійснював, а тому дохід взагалі відсутній. Також відповідач вказує, що живе за рахунок відкладених раніше коштів, тому позивач вважає, що твердження про «важку працю» не відповідають дійсності. ОСОБА_1 працює за трудовим договором. Згідно довідки №557 від 01.09.2020 року, ОСОБА_1 не значиться на наркологічному обліку. Крім того, як вбачається з висновку органу опіки та піклування, ОСОБА_2 власноруч написав заяву, що не заперечує про визначення місця проживання малолітньої дочки з матір`ю.

28.12.2020 року до суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він зазначає, що посилання сторони позивача на постанову Суворовського районного суду міста Одеси від 30.08.2019 у справі № 523/13562/19 не заслуговує на увагу суду. У вищевказаній постанові вказано виключно про нецензурну лайку в бік ОСОБА_1 . Однак, жодним рішенням суду не встановлено, що ОСОБА_2 проявляв агресію або будь-яким чином скривдив свою доньку - ОСОБА_3 ОСОБА_1 чинить перешкоди у спілкуванні ОСОБА_2 з його донькою, що позбавляє можливості відповідача надати будь-яку матеріальну допомогу, робити подарунки дитині тощо, а також найголовніше - піклуватися та виховувати доньку. Наразі розгляд позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні батька з донькою та встановлення графіку зустрічей розглядається у Суворовському районному суді м. Одеси (справа № 523/8286/20).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та наполягала на його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, а також просив прийняти рішення з урахуванням висновку органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , а також прав та інтересів дитини.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 17.08.2013 року між сторонами було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , зареєстрованого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №983.

Від вказаного шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 28.01.2020 року Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно довідки від 29.08.19 року, виданої Обласним центром медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім`ї, встановлено, що дитина, ОСОБА_3 , 2014 року народження, стала свідком фізичного насильства до матері з боку батька, тому потребує консультацій дитячого психолога.

Згідно консультації дитячого психолога, а саме результатів тестування від 06.12.2019 року, мати ОСОБА_3 приділяє увагу розвитку дівчинки, поряд з відвідуванням дитячого садка дівчинка ходить на підготовку до школи. Загальний рівень інтелектуального розвитку дівчинки відповідає віковим нормам. При виборі кольорових карток в тесті «Кольорових відносин» на перший план вона ставить маму, характеризуючи її як добру і веселу. Про свого батька ОСОБА_3 відгукується досить позитивно, зазначає ряд спільних заходів, які вона дуже любить (спільні заняття фітнесом, прогулянки, обійми). В силу спонтанних, агресивних дій батька по відношенню до матері, у дівчинки в рамках сім`ї сформувався підвищений рівень настороженості, ситуативної тривожності і бажання взяти на себе контроль за ситуацією. Дівчинка постійно очікує будь-яких негативних дій з боку батька по відношенню до матері - це підвищує у неї рівень внутрішньої напруги, і формує ряд захисних форм поведінки. Якщо вона буде і далі перебувати в ситуації постійного стресу, бути пасивною (іноді і активною) учасницею батьківських сварок, то велика ймовірність невротичного розвитку її особистості та формування ролі «жертви» в її майбутніх сімейних відносинах.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.01.2020 р. по справі №523/427/20, видано обмежувальний припис, яким визначено тимчасові обмеження прав ОСОБА_2 , а саме заборонено строком до 6 місяців перебувати в місцях проживання та перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_3

06.02.2020 року відповідач звернувся до служби у справах дітей Одеської міської ради із заявою про встановлення графіку зустрічей із донькою.

Згідно психолого-педагогічної характеристики на ученицю, виданої ШРР «Місто знань», вбачається, що навчанням дитини цікавиться матір, яка сумлінно ставиться до її виховання та виконання домашніх завдань.

Згідно довідки №557 від 01.09.2020 року, ОСОБА_1 не значиться на наркологічному обліку, що спростовує твердження відповідача про наявність наркотичної залежності позивачки.

Як вбачається з довідки від 22.07.2020 року, ОСОБА_1 надає послуги соціального працівника в ГО «ГР «Віра, Надія, Любов» за договором ЦПХ з 02.01.2020 року по теперішній час.

Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Частиною 5 ст. 19 СК України регламентовано, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Згідно висновку органу опіки та піклування Суворовської районної адміністраціїОдеської міської ради про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 від 08.05.2020 року №01-05-3/101 вх., орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю, ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

За змістом статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд не бере до уваги надані позивачкою до матеріалів справи в якості доказів пояснення свідків, оскільки зазначені особи не були допитані в судовому засіданні в порядку, встановленому ЦПК України, жодних клопотань про їхній допит стороною позивача не заявлялося.

Таким чином, враховуючи, що судом встановлено, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з матір`ю не суперечитиме інтересам дитини, а також враховуючи висновок органу опіки та піклування Суворовської районної адміністраціїОдеської міської ради, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог та визначення місця проживання дитини на даний час разом з матір`ю. Будь-яких даних, які б спростовували висновок органу опіки та піклування, судом під час судового засідання не здобуто. Також, визначення судом місця проживання дитини - з матір`ю, жодним чином не позбавляє відповідача брати активну участь у її вихованні, спілкуванні з нею.

Керуючись ст.ст. 19, 155, 160, 161 СК України, ст.ст. 13, 81, 89, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з матір`ю - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 14.05.2021 року.

Суддя С.М. Драніков