
Справа № 591/682/21
Провадження № 2/591/1372/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2021 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Ніколаєнко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Гордієнко А.М.,
представника відповідача Грищука Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/682/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
02 лютого 2021 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом, свої вимоги мотивує тим, що між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання заяви б/н від 23.01.2007 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 12400,00 грн, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Оскільки позичальник приєднався до запропонованих банком умов використання кредитних коштів, при зміні розміру кредитного ліміту банк керувався Умовами та правилами надання банківських послуг. Скориставшись кредитними коштами, взятих на себе зобов`язань із своєчасного їх повернення відповідач не виконав. Станом на 03.12.2020 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 22249,21 грн., з яких: 14516,82 грн. заборгованість за тілом кредита, 7732,39 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625. Просить стягнути з відповідача суму заборгованості за тілом кредита у розмірі 14516,82 грн., а також понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 09 лютого 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 01 березня 2021 року. Розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача.
Представником відповідача 12 травня 2021 року подано відзив на позовну заяву, у якому позов не визнає. Зазначив, що шляхом погашення відсотків за рахунок тіла кредиту банк безпідставно збільшив тіло кредиту на загальну суму 14156 грн. 82 коп. Відповідачем з 07.02.2007 року було внесено кошти на погашення заборгованості за кредитом на загальну суму 63352 грн. 30 коп., з яких банк на погашення заборгованості за поточним тілом кредиту спрямував 8300 грн. 00 коп., на погашення заборгованості по пені 7643 грн. 52 коп. У зв`язку з безпідставним зарахуванням до тіла кредиту нарахованих відсотків, наявність заборгованості за тілом кредиту в сумі 14516 грн. 82 коп. не доведена.
Представник позивача у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив розгляд справи провести за відсутності представника.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечення проти позову підтримав із зазначених у відзиві підстав. Додатково пояснив, що розрахунок фактично використаних за кредитним договором коштів був здійснений ним, виходячи з даних, зазначених у виписці з карткового рахунку відповідача. Позивачем не надано жодного доказу та не доведено факту дотримання процедури повідомлення відповідача про збільшення розміру процентної ставки, що призвело до безпідставного стягнення з відповідача коштів.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню. Судом встановлено, що 23.01.2007 року ОСОБА_1 подана анкета-заява до ПАТ КБ «Приватбанк» про відкриття карткового рахунку із кредитним лімітом 3000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік, строком дії кредитного ліміту, що відповідає строку дії картки (а.с.31-42)
Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених даним Договором (а.с. 35).
Станом на 03.12.2020 року позивачем нараховано заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 22249,21 грн., з яких: 14516,82 грн. заборгованість за тілом кредита, 7732,39 грн.– заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 (а.с.5-18).
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 23 січня 2007 року не зазначено ані вид картки, яку виявив бажання відкрити відповідач, ані умови кредитування.
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути тіло кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник).
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, посилався на Витяг з «Умов та привал надання банківських послуг» та Тарифи Банку, Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна голд» в редакції, що почала діяти з 01.03.2019 та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.
При зверненні до суду з даним позовом АТ КБ «ПриватБанк» ставить питання про стягнення з відповідача 14 516,82 заборгованості за простроченим тілом кредиту. При цьому, як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості (01 червня 2015 року по 30 вересня 2019 року) банк погашав відсотки за рахунок тіла кредиту (четверта колонка вказаного розрахунку) (а.с. 10-16). Доказів погодження сторонами договору в письмовій формі такого порядку погашення відсотків позивачем не надано. Такі дії банку не відповідають суті кредитних правовідносин, оскільки проценти за своєю суттю є платою за користування кредитними коштами.
Отже, шляхом погашення відсотків за рахунок тіла кредиту банк безпідставно збільшив тіло кредиту.
З виписки по картковому рахунку відповідача № НОМЕР_1 станом на 04.12.2020 вбачається, що відповідачем у період з 07.02.2007 по 23.11.2020: використано кредитні кошти у загальній сумі 33094 грн. 34 коп, поповнено картку на суму 63352 грн.30 коп. , які було спрямовано на погашення заборгованості за поточним тілом кредиту у розмірі 8300 грн., на погашення заборгованості по пені 7643 грн. 52 коп., тобто відсутня сума кредитних коштів, яка залишається не повернутою позивачу.З врахуванням того, що банк безпідставно до тіла кредиту зарахував нараховані відсотки, суд вважає, що банк не довів наявність у відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 14 516,82 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що право позивача не порушене, тому позов задоволенню не підлягає.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Враховуючи, що в позові відмовлено, судовий збір відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 273 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 23.01.2007 в розмірі 14 516,82 грн. відмовити у звязку з необгрунованістю.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення через Зарічний районний суд м. Суми. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 18.05.2021.
Суддя О.О.Ніколаєнко
Судове рішення № 96982151, Зарічний районний суд м. Суми було прийнято 18.05.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 591/682/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: