
14.05.2021 227/5121/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2021 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Левченка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу №227/5121/20 за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ
Представник позивача акціонерного товариства «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 22.11.2017р. приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети-заяви відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Натомість відповідач ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконує, у зв`язку з чим у неї станом на 30.11.2020 року виникла заборгованість, загальна сума якої становить 24398,95 гривень, та включає в себе заборгованість за кредитом - 17043,12 грн., заборгованість по відсоткам - 7355,83 грн.
Враховуючи викладене просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 гривні.
Ухвалою суду від 19.01.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. Учасникам справи направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Судове засідання проведено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач не надала заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, не скористалась правом надання відзиву на позовну заяву.
З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У справі встановлено, що 22.11.2017 року ОСОБА_1 виявила намір на отримання кредиту у АТ «А-Банк», на що вказує її заява, долучена до матеріалів справи (а.с.6). Вказана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами, правилами користування, що викладені у рекламному буклеті становить між нею і банком Договір про надання банківських послуг.
На підставі вказаної заяви АТ «А-Банк» зобов`язався надати відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Згідно з наданим банком розрахунком у ОСОБА_1 за кредитним договором №SAMABWFC00001312349 від 22.11.2017р. станом на 30.11.2020 року виникла заборгованість, загальна сума якої становить 24398,95 гривень, та включає в себе заборгованість за кредитом - 17043,12 грн., заборгованість по відсоткам - 7355,83 грн. (а.с.5).
В анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами, правилами користування, що викладені у рекламному буклеті становить між нею і банком Договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, з якими повинна ознайомитись та отримати особисто шляхом самостійного роздрукування на офіційному сайті www.a-bank.com.ua.
Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦПК України).
За змістом статті 207 ЦПК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).
Звертаючись до суду з позовом, АТ «А-Банк» надало копію анкети-заяви від 22.11.2017 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ "А-Банк", яка згідно посилань позивача, підписана відповідачем, розрахунок заборгованості, а також витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-банк».
Жодних заперечень відносно того, що відповідач не підписував вищевказану анкету-заяву про отримання кредиту, а відповідно і не отримував в АТ "А-Банк" кредитну картку, не користувався нею, отримуючи від банку кредитні кошти суду надано не було.
Зокрема, з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № SAMABWFC00001312349 від 22.11.2017р. станом на 30.11.2020 року також вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти від позивача, частково проводила повернення зазначених коштів, що також вказує на наявність кредитних правовідносин між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 .
Згідно вказаного розрахунку заборгованість за тілом кредиту, який отримала відповідач від АТ «А-Банк», складає 17043,12 грн.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач користувалась кредитними коштами, частково здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором, та не надала суду доказів відсутності заборгованості по отриманим кредитним коштам, тому суд вважає позовні вимоги АТ «А-Банк» в частині стягнення вищевказаної заборгованості по тілу кредиту обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Проте, судом встановлено, що вищевказана Анкета-заява, на яку посилається позивач, є стандартним бланком, який містить лише анкетні дані відповідача та її контактну інформацію і не містить даних про умови кредитування, про розмір відсотків, порядку користування кредитними коштами.
Витяг з тарифів користування кредитною карткою «Універсальна» розміщений в Умовах та правилах надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» в розділі «Умови та Правила», не містять підпису відповідача, а тому вказані умови та правила не можуть розцінюватися як складові кредитного договору № SAMABWFC00001312349 від 22.11.2017р., з якими була ознайомлена відповідач в момент його укладення або особистого ознайомлення на офіційному сайті позивача в мережі Інтернет.
На підтвердження вказаних відомостей позивач також посилається на «Умови та правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк».
Однак судом встановлено, що надані позивачем Умови не містять підпису відповідача ОСОБА_1 . Крім того, АТ «А-Банк» не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву позичальника, та відповідно, чи брав він на себе зобов`язання зі сплати саме того, який зазначено в Умовах, розміру відсотків у разі порушення зобов`язання з повернення кредиту.
А тому, відповідно, вказані Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 22.11.2017 року.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З матеріалів справи видно, що договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи даний спір, суд враховує висновки викладені у Постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17 у яких зазначено, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ «А-Банк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності і розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «А-Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Отже, з відповідача на користь АТ «А-Банк» підлягає стягненню сума заборгованості за кредитом в розмірі 17043,12 грн.
Відповідно до ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Встановлено, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102 гривні (а.с.19).
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1468,29 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 81, 141, 263, 273, 354 Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. 509, 526-527, 530, 610, 612, 624 - 625, 1048 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк», (код ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770, рах. № НОМЕР_2 ), заборгованість за кредитним договором №SAMABWFC00001312349 від 22.11.2017 року у розмірі 17043 (сімнадцять тисяч сорок три) грн. 12 коп., що є заборгованістю за тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк», (код ЄДРПОУ 14360080, МФО №307770, рах.№ НОМЕР_2 ), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1468 (одна тисяча чотириста шістдесят вісім) грн. 29 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.
Учасник справи, якому не було вручено рішення у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Копію рішення направити сторонам.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк»», 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ 14360080;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Головуючий суддя А.М. Левченко
14.05.2021
Судове рішення № 96979725, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 14.05.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 227/5121/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: