Рішення № 96978877, 23.02.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/28642/20

Провадження №2/760/912/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Вовченка М.Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А., в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 793, який вчинено 15 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А., про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» заборгованості за кредитним договором № 200321-15524-1 від 21.03.2020 у розмірі 17 620,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що оспорюваний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки він був виданий з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі вчинених написів нотаріусів, зазначає про те, що жодних повідомлень від ТОВ «Фінанс інновація» та/або приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А. щодо наявності заборгованості за кредитним договором позивач не отримувала, а про наявність виконавчого напису їй стало відомо лише після відкриття виконавчого провадження, крім того, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевірив подані документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172. Вважає, що виконавчий напис не підлягає виконанню, зважаючи на те, що нотаріусом при його видачі не було перевірено безспірність вимог стягувача.

28 грудня 2020 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу було передано до провадження головуючому судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 грудня 2020 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29 грудня 2020 року було задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса №793 від 15 вересня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А.

18 січня 2021 року до суду надійшов відзив відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація», в якому представник відповідача просить у позові відмовити. В обґрунтування заперечень проти позову посилається на те, що 21 березня 2020 року з позивачем був укладений Кредитний договір, за умовами якого йому був наданий кредит у розмірі 3 000 грн строком на 30 днів шляхом переказу на його платіжну картку в АТ «АЛЬФА-БАНК» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,0 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5 % від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації позивача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Укладений договір, відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, є договором приєднання. Кредитний договір був підписаний позивачем шляхом введення одноразового ідентифікатора НОМЕР_1 в особистому кабінеті на веб-сайті товариства в мережі Інтернет https://monetka.com.ua. Кредитні кошти були відправлені позивачу на його платіжну картку в АТ «АЛЬФА-БАНК», що підтверджується чеком №206527867 від 21.03.2020 року. Укладений з позивачем договір в електронній формі прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов`язань за договором, визначеними законом.

ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» зобов`язання за кредитним договором були виконані та надано позивачу кредитні кошти. ОСОБА_1 в свою чергу зобов`язання за кредитним договором не виконала, грошові кошти у визначений договором термін не повернула. У зв`язку з цим, позивач має заборгованість станом на 13 січня 2021 року за договром у розмірі 18720 грн, яка складається з наступного: 3000 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 14620 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом,1100 грн заборгованість по витратам за вчинення виконавчого напису нотаріуса. Станом на 26.08.2020 року нарахування процентів позивачу було зупинено та зафіксовано розмір заборгованості.

Таким чином, вважає, що були всі обґрунтовані підстави на звернення стягнення на грошові кошти позивача шляхом вчинення виконавчого напису. Вказав, що надані додатки до відзиву підтверджуються безспірність суми заборгованості за вказаним договором та законність дій щодо стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А., зареєстрованого в реєстрі за №793.

Третя особа пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст.181 ЦПК України, не подавала.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Однак разом із позовною заявою нею було подано заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. У поданому до суду відзиві просив розгляд справи проводити без участі представника відповідача.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог до суду не надійшло.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, заперечення відповідача, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що 21 березня 2020 року між сторонами був укладений договір №200321-15524-1, за умовами якого позивачу був наданий кредит у розмірі 3000 грн строком на 30 днів, шляхом переказу на його платіжну картку. Кредитний договір був укладений електронній формі.

22 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А. на підставі заяви ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №793, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс інновація» заборгованості за договором №200321-15524-1 від 21 березня 2020 року за період з 21 березня 2020 року по 08 вересня 2020 року. Сума заборгованості становить 17620 грн та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 3000 грн; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 14620 грн. За вчинення виконавчого напису стягнуто плату зі стягувача в розмірі 1100 грн., які підлягають стягненню з боржника.

Позивач вважає вказаний виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки він був вчинений з порушенням вимог законодавства.

Згідно положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.18 цього Кодексу встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як вбачається з положень ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 цього Закону (у редакції, чинній на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні положення містяться також в главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5.

Згідно з п.п. 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

У 2014 році дійсно до вказаного Переліку були внесені зміни, затверджені постановою КМУ від 26.11.2014 року № 662, якими, зокрема, доповнено перелік новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Так, документом, за яким стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, є кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, в справі № 826/20084/14 постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року визнано незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 року, зокрема, в частині, наведеній вище.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

За положеннями п. 10.2 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Спірний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 11.03.2020 року, тобто на момент коли вже були скасовані внесені постановою КМУ від 26.11.2014 року № 662 зміни та діяла редакція Переліку, яка передбачає вчинення виконавчого напису на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Відповідно до п.п. 3.5. п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Оспорюваний виконавчий напис стосується стягнення з позивача заборгованості за договором №200321-15524-1 від 21 березня 2020 року.

В матеріалах справи наявна копія договору №200321-15524-1 від 21 березня 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Фінанс інновація» та ОСОБА_1 , з якої вбачається, що договір не є нотаріально посвідченим.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А. на виконання вимог ухвали суду від 29 грудня 2020 року надала суду копію виконавчого напису від 15 вересня 2020 року, а також документів, на підставі яких його було вчинено.

Також приватним нотаріусом подано заяву, в якій вона вказала, що виконавчий напис вчинено нею помилково, оскільки постанова КМУ №662 від 26 листопада 2014 року, якою до Переліку документів внесено пункт 2, визнана в тому числі у цій частині незаконною та скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 (набрала чинності 01.11.2017 року).

Таким чином, вбачається, що приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис з порушення вимог чинного законодавства.

Крім того, слід зазначити, що питання визначення судами безспірності суми заборгованості під час розгляду справ про оскарження законності вчинення нотаріусом виконавчого напису, досліджене судом вищої інстанції (постанова від 05.07.2017 року по справі № 754/9711/14-ц; від 23.01.2018 року по справі № 310/9293/15; від 18.07.2018 року по справі № 486/388/16-ц; від 06.06.2019 року № 750/1627/18).

Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Так, у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17 вказано, що законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Тобто, підсумовуючи викладене, під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Як вбачається з договору №200321-15524-1 від 21 березня 2020 року, позичальнику ОСОБА_1 було надано грошові кошти в розмірі 3000 грн, сторони погодили проценту ставку за користування кредитом - 2 % від суми кредиту за кожний ден користування кредиту у межах встановленого строку. Строк надання кредиту та строк дії договору становить 30 днів. Строк надання кредиту може бути продовжений.

Згідно виконавчого напису від 15 вересня 2020 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 21 березня 2020 року по 08 вересня 2020 року, сума заборгованості становить 17620 грн та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 3000 грн; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 14620 грн.

Згідно наданого відповідачем розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося до 25 серпня 2020 року.

Разом з тим, за висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У цій же постанові зазначено, що у разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис з порушення вимог чинного законодавства, а заборгованість, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінанс інновація» за вчиненим 15 вересня 2020 року виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А. за договором №200321-15524-1 від 21 березня 2020 року не є безспірною.

На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1261,20 грн в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат (судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 840,80 грн та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 420,40 грн).

Керуючись стяттями 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 137, 138, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15 вересня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом міського нотаріального округу Тимошенко Людмилою Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за №793, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс інновація» заборгованості за договором №200321-15524-1 від 21 березня 2020 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» на користь ОСОБА_1 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одну) гривню 20 копійок в рахунок відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», код ЄДРПОУ 41146462, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 4, оф. 520;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна, місцезнаходження: АДРЕСА_2

Суддя: