Рішення № 96971630, 17.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2021 року м. Київ № 640/8703/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до проКиївської міської митниці ДФС, Київської митниці Держмитслужби, Державної казначейської служби України визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів та зобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської митниця ДФС та Київської митниці Держмитслужби, яка полягає в не оформленні і не направленні до органу Державної казначейської служби України висновку документів на повернення коштів, надмірно сплачених ОСОБА_1 у розмірі 232096,45 гривень;

- зобов`язати Київську міську митницю ДФС та Київську митницю Держмитслужби видати ОСОБА_1 аркуш коригування митної декларації № UA100210/2019/097983 виходячи з документально підтвердженої митної вартості транспортного засобу, марки «Porsche Panamera», 2014 року випуску, кузов НОМЕР_1 в розмірі 16000,00 USD;

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 надміру сплачену суму митних платежів в сумі 232096,45 гривень;

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 461567,20 гривень, з яких збитки в сумі 379400,00 гривень, упущена вигода в сумі 29707,19 гривень, відшкодування моральної шкоди в сумі 60000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що митним органом протиправно відмовлено у поверненні надмірно сплачених до Державного бюджету України коштів (авансових платежів), оскільки документ, на підставі якого нараховано надмірні митні платежі, скасовано судовим рішенням, яке набрало законної сили, що в свою чергу тягне за собою необхідність коригування митної вартості до вартості, встановленої в судовому рішенні. Позивач також вказує, що відповідач протиправно не надав аркуш коригування митної декларації, позбавивши можливості здійснити державну реєстрацію транспортного засобу, чим обмежив використання транспортного засобу, завдав збитків та моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях та приниженні честі та гідності позивача.

Ухвалою суду від 23.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/8703/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ухвали суду від 17.05.2021 закрито провадження в адміністративній справі № 640/8703/20 за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в сумі 461567,20 гривень, з яких збитки в сумі 379400,00 гривень, упущена вигода в сумі 29707,19 гривень, відшкодування моральної шкоди в сумі 60000,00 гривень.

У письмовому відзиві на позов Київська митниця Держмитслужби вказала на те, що надмірно сплачені позивачем кошти є фінансовою гарантією. Для повернення коштів повивачу необхідно погасити податковий борг та подати заяву із вірно зазначеними сумами митних платежів. Також Київська митниця Держмитслужби зазначила, що діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому підстави для стягнення, збитків та моральної шкоди відсутні.

Також, Київська митниця Держмитслужби зазначила про те, що у позивача дійсно є переплата, але в іншому розмірі.

Державна казначейська служба України у своїх запереченнях вказує на те, що позивач знаходився у правовідносинах з Київською митницею Держмитслужби (правонаступник Київської міської митниці ДФС), саме внаслідок дій зазначеного державного органу виникла підстава для звернення позивача до суду для відновлення порушених прав. Крім того, зазначає про те, що Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затверджений Наказом Міністерства фінансів України 18 липня 2017 року № 643 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844, а контроль за справлянням митних платежів здійснюється митницями ДФС.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив Київської митниці Держмитслужби та пояснення на заперечення Київської митниці Держмитслужби в яких зазначив, що посилання відповідача на приписи частини першої статті 51 МК України є недоречними, оскільки її положення не стосуються визначення митної вартості товару, що імпортується. Позивач вказує на те, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору, а відповідачем не доведено, тим більше з урахуванням його ж доводів, неможливість застосування жодного методу коригування, що передує резервному. Всі митні платежі були здійснені на депозитний рахунок митниці 3734 як передоплата до подання митної декларації, та не надавав розпоряджень митному органу щодо використання авансових платежів.

Київська митниця Держмитслужби подала до суду заперечення та заперечення на пояснення в яких посилається на те, що надання фінансових гарантій митному органу здійснюється шляхом подання митної декларації.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 10.05.2019 по 17.05.2019 позивач перерахував на рахунок Київської міської митниці ДФС (правонаступником якої є Київська митниця Держмитслужби) авансові платежі (передоплату) в сумі 405900,00 грн згідно платіжних доручень: № 5058624 від 10.05.2019 на суму 123600,00 грн; № 5061791 від 13.05.2019 на суму 8500,00 грн; № 5056308 від 13.05.2019 на суму 167500,00 грн; № 5066945 від 16.05.2019 на суму 106050 грн та квитанції № 0.0.1355755063.1 від 17.05.2019 на суму 250,00 грн.

11.05.2019 позивач подав відповідачу електрону митну декларацію № UA100210/2019/097185 для митного оформлення транспортного засобу, марки «Porsche Panamera», 2014 року випуску, кузов НОМЕР_1 , обладнаний дизельним двигуном об`ємом 2967 см3, стандарту Євро 5, ціна товару 16 000,00 доларів США.

17.05.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100210/2019/000133/2.

У подальшому позивачу було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.05.2019 № UA100210/2019/00448.

Позивач оскаржив до суду вищевказані рішення відповідача.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2019 у справі № 640/9109/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправними та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 17.05.2019 № UA100210/2019/00448 та рішення про коригування митної вартості товарів від 17.05.2019 № UA100210/2019/000133/2.

Зокрема, у вказаному судовому рішенні судом встановлено, що позивачем були надані докази, які підтверджують, що розмір митної вартості придбаного позивачем транспортного засобу становить 16000,00 USD. Суд не уповноважений переймати на себе повноваження митного органу в частині нарахування суми податків і зборів виходячи з документально підтвердженої митної вартості транспортного в розмірі 16000,00 USD.

Також у рішенні суду від 13.08.2019 у справі № 640/9109/19 зазначено, що суд не має можливості визначити різницю між сумою коштів перерахованих позивачем на користь відповідача в розмірі 405900,00 гривень та розміром суми податків і зборів виходячи з документально підтвердженої митної вартості транспортного в розмірі 16000,00 USD.

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини четвертої статті 301 Митного кодексу України якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Щодо позовних вимог про повернення надміру сплачених платежів, то слід вказати наступне.

Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджених наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 № 643, визначено послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби (далі - ДФС) та структурного підрозділу ДФС, до функціональних повноважень якого належить організація ведення єдиного рахунку для зарахування авансових платежів (передоплати), що вноситься підприємствами до/або під час митного оформлення (далі - підрозділ ДФС), при поверненні суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев`ятій, десятій статті 55, частині п`ятій статті 299, частинах третій, п`ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення, частині третій статті 11 глави ІІ Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Цим Порядком встановлений порядок дій, який може вчинити позивач, після отримання рішення суду, яким буде встановлено, що платіж був надміру сплачений фактично.

У зв`язку з набранням чинності судовим рішенням у справі № 640/9109/19, позивач звернувся до відповідача з заявами від 04.10.2019, від 09.12.2019, від 24.12.2019 про повернення надміру сплачених сум митних платежів, оформлення аркушу коригування митної декларації та супровідний лист до неї.

До заяви від 04.10.2019 позивач надав митному органу копію платіжного доручення № 5058624 від 10.05.2019 на суму 123600 гривень; копію платіжного доручення № 5061791 від 13.05.2019 на суму 8500 гривень; копію платіжного доручення № 5056308 від 13.05.2019 на суму 167500 гривень; копію платіжного доручення № 5066945 від 16.05.2019 на суму 106050 гривень; копію квитанції № 0.0.1355755063.1 від 17.05.2019 на суму 250 гривень; копію митної декларації № UA100210/2019/097983; копію паспорта; копію ідентифікаційного коду; копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019 по справі № 640/9109/19; копію виконавчого листа № 640/9109/19 від 20.09.2019.

У листі від 09.10.2019 № 8867/10/26-70-19-02 відповідач зазначив, що подав апеляційну скаргу на рішення суду, зв`язку з чим вважав, що рішення суду не набрало законної сили, а розгляд питання про повернення митних платежів з Державного бюджету України є передчасним.

До заяви від 09.12.2019 позивач надав митному органу копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 у справі № 640/9109/19.

У листі від 20.12.2019 № 7.8-15/1-12/444 митний орган зазначив, зокрема, що станом на 19.12.2019 у базі даних Інформаційної системи «Податковий блок» у АСМО «Інспектор»/«Податкові борги» за платником ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) у Головному управлінні Державної податкової служби у Луганській області (Новоайдарський район) обліковується податковий борг на суму 19295,77 грн. Здійснення повернення митних платежів можливе після його погашення та подання заяви із вірно зазначеними сумами митних платежів, що підлягають поверненню.

До заяви від 24.12.2019 позивач надав митному органу супровідний лист - заяву (повторну) з розрахунками та копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2019 у справі № 640/9109/19.

У листі від 23.01.2020 № 7.8-15/1-12/1246 митний орган зазначив, зокрема, що станом на 19.12.2019 у базі даних Інформаційної системи «Податковий блок» у АСМО «Інспектор»/«Податкові борги» за платником ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) у Головному управлінні Державної податкової служби у Луганській області (Новоайдарський район) обліковується податковий борг на суму 19295,77 грн. Здійснення повернення митних платежів можливе після його погашення та подання заяви із вірно зазначеними сумами митних платежів, що підлягають поверненню.

22.01.2020 позивач направив Голові комісії з реорганізації Київської міської митниці ДФС вимогу кредитора.

22.02.2020 позивач направив на адресу Київської міської митниці ДФС та Київської митниця Держмитслужби заяву про досудове врегулювання спору в порядку статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач, вважаючи, що Київська митниця Держмитслужби зобов`язана скласти відповідний висновок про повернення у встановленому законом порядку залишків коштів авансових платежів (передоплати), а Державна казначейська служба України - виконати даний висновок, звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статті 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Згідно з частинами першою-третьою статті 301 МК повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до пунктів 43.4 - 43.5 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

За правилами пунктів 1-2 розділу ІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 № 643 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844 (далі - Порядок №643), платник податків має право на повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку, відкритого в Казначействі на ім`я Держмитслужби (далі - єдиний рахунок), з депозитних рахунків, відкритих на балансі Казначейства на ім`я митниць Держмитслужби (далі - депозитний рахунок митниці Держмитслужби), та з відповідного банківського балансового рахунку "Розподільчі рахунки суб`єктів господарської діяльності" (далі - банківський рахунок), відкритого на ім`я митниці Держмитслужби в уповноваженому банку.

Для повернення коштів авансових платежів (передоплати) платник податків подає до Держмитслужби (в разі сплати коштів на єдиний рахунок) або відповідної митниці Держмитслужби (в разі сплати на депозитний рахунок митниці Держмитслужби або банківський рахунок) заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем Держмитслужби (далі - ІТС Держмитслужби) з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Таку заяву можна подати протягом 1095 днів з дня внесення авансових платежів (передоплати) на відповідний депозитний рахунок.

У заяві платник податків зазначає:

- найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України платника - юридичної особи (далі - код за ЄДРПОУ), або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків платника - фізичної особи (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податків), або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті, та для нерезидентів);

- суму коштів до повернення;

- напрям перерахування коштів:

- поточний рахунок платника податків в установі банку із зазначенням реквізитів;

- для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

- для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава (у разі повернення фізичним особам з депозитних рахунків митниць Держмитслужби):

- на депозитний рахунок іншої митниці Держмитслужби;

- на банківський рахунок іншої митниці Держмитслужби, якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою.

У заявах про повернення про повернення надміру сплачених сум митних платежів, оформлення аркушу коригування митної декларації позивач зазначив своє прізвище, ім`я, по батькові; реєстраційний номер облікової картки платника податків у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків платника - фізичної особи; серію та номер паспорта; суму коштів до повернення за кожним видом митних платежів; напрям перерахування коштів - для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету, а решта на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; реквізити митної декларації; прохання заповнити та оформити аркуш коригування митної декларації № UA100210/2019/097983 (внести зміни) виходячи з документально підтвердженої митної вартості транспортного засобу.

З довідки про обороти учасника ЗЕД ОСОБА_1 з 01.02.2019 по 05.05.2020, наданої Київською митницею Держмитслужби, вбачається, що грошові кошти в сумі 405900,00 грн були сплачені як передоплата на депозитний рахунок 3734.

За правилами пункту 3-7 розділу ІІ Порядку №643, після реєстрації заява платника податку про повернення залишків коштів авансових платежів (передоплати) передається на опрацювання до відповідного структурного підрозділу Держмитслужби або митниці Держмитслужби для підготовки висновку (далі - Підрозділ).

Підрозділ:

- перевіряє наявність коштів на відповідному депозитному рахунку за даними автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО);

- резервує заявлені до повернення платником податків суми коштів на період розгляду заяви шляхом проставлення відповідної відмітки в АСМО;

- за допомогою засобів АСМО формує висновок про повернення коштів авансових платежів (передоплати) з депозитного рахунку (далі - висновок на повернення коштів) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

- у разі якщо зазначеної в заяві платника податків суми за даними АСМО в повному обсязі немає, готує та направляє платнику податків відмову (у паперовому вигляді або електронній формі) у поверненні коштів з депозитного рахунку з пропозицією щодо проведення за потреби звірки залишків сум коштів авансових платежів (передоплати) на депозитному рахунку;

- у разі якщо заявник не виконав вимог пункту 2 цього розділу, готує та направляє платнику податків відмову (у паперовому вигляді або електронній формі) у поверненні коштів з депозитного рахунку.

У строк не більше восьми робочих днів від дня реєстрації заяви за допомогою засобів АСМО висновок підписується відповідними уповноваженими особами Держмитслужби або митниці Держмитслужби та після підписання реєструється засобами АСМО.

Підрозділ не пізніше наступного робочого дня з дня підписання висновку на підставі висновків формує в електронній формі реєстр Держмитслужби або митниці Держмитслужби належних до повернення коштів авансових платежів (передоплати) та направляє до Казначейства для повернення коштів.

На реєстр накладаються кваліфіковані електронні підписи уповноважених осіб Держмитслужби або митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка Держмитслужби або митниці Держмитслужби із застосуванням захищених носіїв особистих ключів.

Документи разом з висновками залишаються у Підрозділі.

Держмитслужба забезпечує автоматизований обмін реєстрів між митницями Держмитслужби та Казначейством.

Періодичність прийняття/передавання, структуру та формат реєстрів належних до повернення коштів авансових платежів (передоплати) визначають Держмитслужба та Казначейство у протоколі обміну інформацією.

Операція з повернення авансових платежів (передоплати) відображається в особовому рахунку платника, створеному відповідно до Порядку обліку та перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2017 року N 898, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 листопада 2017 року за N 1429/31297 (зі змінами), за допомогою засобів АСМО або інших програмних засобів автоматизованого обліку.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, митниця Держмитслужби зобов`язана у строк не більше восьми робочих днів від дня реєстрації заяви за допомогою засобів АСМО забезпечити підписання відповідними уповноваженими особами Держмитслужби висновку у разі якщо заявник виконав вимоги пункту 2 розділу ІІ.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 03.04.2018 у справі №814/3121/15 та від 25.05.2018 у справі №814/4234/15.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у встановленому законодавством порядку та у строк, визначений пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, звернувся до відповідача з відповідною заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, долучивши до неї відповідні рішення судів, митні декларації та платіжні доручення.

Разом з тим, відповідачем за результатами отримання таких письмових заяв позивача не було вжито дій, визначених Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивач підтвердив факт надмірної сплати коштів (передоплати), у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок скласти відповідний висновок з направленням його до органів казначейської служби. Натомість, митний орган не навів обґрунтованих підстав відмови у підготовці висновку, не перевіривши при цьому факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та не встановивши наявність такої переплати.

Окрім того, сам відповідач підтвердив наявність переплати у позивача.

Отже, оскаржуваною бездіяльністю відповідача порушено право позивача на повернення надміру сплачених до бюджету сум.

З аналізу викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав процедурних обов`язків щодо алгоритму дій, покладених на нього вищезазначеними нормами законодавства, зокрема Порядком № 643.

Наведене є підставою для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо оформлення та направлення до Державної казначейської служби України висновку про повернення позивачу надмірно сплачених митних платежів у розмірі 232096,45 грн.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 826/12968/16.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про те, що кошти авансових платежів (передоплати) набувають статусу фінансової гарантії після подання митної декларації.

Відповідно до частини четвертої статті 299 Митного кодексу України, кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це митному органу та не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі. Після завершення митних формальностей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються митним органом до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей сумі авансових платежів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/6024/16, де зазначено, що авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім`я органів доходів і зборів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів. Кошти авансових платежів, що перебувають на рахунку органу доходів і зборів без розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, підлягають перерахуванню до державного бюджету.

Авансові платежі вносяться у валюті України.

Кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це органу доходів і зборів та не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі. Після завершення митних формальностей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються органом доходів і зборів до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей сумі авансових платежів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів.

Відповідно до частини сьомої статті 55 Митного Кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

За приписами частини першої статті 309 Митного Кодексу України забезпечення сплати митних платежів фінансовою гарантією здійснюється у таких формах:

1) надання фінансової гарантії, виданої гарантом (гарантія, що надається у вигляді документа);

2) внесення коштів на відповідний рахунок або в касу митного органу (грошова застава).

Доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що авансові платежі (передоплата) були перераховані позивачем на депозитний рахунок митного органу до прийняття рішення про відмову у митному оформленні транспортного засобу.

Відповідачем не надано суду доказів, що позивач не погоджувався з рішенням про коригування митної вартості, робив звернення про випуск транспортного засобу у вільний обіг та надавав розпорядження про використання авансових платежів (передоплати) для оплати митних платежів.

Також, суд відхиляє посилання митного органу у листах-відповідях на наявність у позивача станом на 19.12.2019 у базі даних Інформаційної системи «Податковий блок» у АСМО «Інспектор»/«Податкові борги» за платником ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) у Головному управлінні Державної податкової служби у Луганській області (Новоайдарський район) податкового боргу на суму 19295,77 грн.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав до суду роздруківки з бази даних митного органу щодо податкового боргу у розмірі 19295,77 грн. станом на 22.01.2020 та станом на 05.05.2020.

Доказів того, що станом на момент подання заяв 04.10.2019, 09.12.2019, або 24.12.2019 про повернення надміру сплачених сум митних платежів позивач мав податковий борг відповідачем надано не було.

Також, з роздруківки в вбачається, що інформація стосується фізичної особи- підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, а не позивача як фізичної особи.

Роздруківка з внутрішньої бази митного органу станом на 22.01.2020 та станом на 05.05.2020 не є належними та допустимими доказами у розумінні КАС України, що підтверджує наявність у позивача узгодженого податкового боргу станом на 09.12.2019.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 826/7167/16.

Як зазначено вище судом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019 у справі № 640/9109/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019, визнано протиправними та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 17.05.2019 № UA100210/2019/00448 та рішення про коригування митної вартості товарів від 17.05.2019 № UA100210/2019/000133/2.

У вказаних судових рішеннях судами встановлено, що митним законодавством визначено порядок декларування товарів, що імпортуються фізичними особами на територію України для власних потреб та визначення їх митної вартості. При цьому, відповідне регулювання здійснюється загальними нормами МК України, зокрема статтями 49-58, із застосуванням спеціальних положень розділу ХІІ МК України.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Позивачем при здійсненні імпортування автомобіля на митну територію України на підтвердження заявленої нею митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 МК України та згідно з вимогами статті 368 МК України.

Відповідачем не доведено, тим більше з урахуванням його ж доводів, неможливість застосування жодного методу коригування, що передує резервному.

Отже, всі відомості, внесені до митної декларації на підставі скасованого рішення щодо визначення митної вартості товарів є помилковими, що підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

Під час розгляду справи судом враховано правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі № 21-207а14, в якому зазначено, що у разі якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов`яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення коштів та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Суд відхиляє посилання відповідача, що рішеннями судів не констатовано підтвердження митної вартості товару за ціною контракту та неправильність чи хибність рішень митного органу, що призвели до надмірної сплати сум митних платежів та не встановлено обов`язку виконати повернути суми надмірно сплачених платежів, оскільки сам факт визнання протиправним та скасування судом рішення про коригування митної вартості товару, на підставі якого було розраховано митні платежі, свідчить про неправильність та хибність дій посадових осіб митного органу.

Пунктом 37 постанови Кабінету Міністрів України "Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій" від 21.05.2012 № 450 передбачено, що після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу.

Відповідач не надав доказів надання позивачу аркушу коригування митної декларації № UA100210/2019/097983, з огляду на що позовні вимоги в частині зобов`язання надати позивачу аркуш коригування митної декларації підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульв. Гавела Вацлава, 8-А, ідентифікаційний код 43337359) щодо не оформлення та не направлення до органу Державної казначейської служби України висновку на повернення коштів, надмірно сплачених ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) у розмірі 232 096,45 гривень.

Зобов`язати Київську митницю Держмитслужби (03124, м. Київ, бульв. Гавела Вацлава, 8-А, ідентифікаційний код 43337359) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) аркуш коригування митної декларації № UA100210/2019/097983, виходячи з документально підтвердженої митної вартості транспортного засобу, марки «Porsche Panamera», 2014 року випуску, кузов НОМЕР_1 в розмірі 16000, 00 USD.

Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) надміру сплачену суму митних платежів в сумі 232096,45 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульв. Гавела Вацлава, 8-А, ідентифікаційний код 43337359) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 3161,76 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко