Ухвала суду № 96971629, 17.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

17 травня 2021 року м. Київ№ 640/8703/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ., вул. Гавела Вацлава, 8-А), Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ., вул. Гавела Вацлава, 8-А), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київської міської митниця ДФС та Київської митниці Держмитслужби, яка полягає в не оформленні і не направленні до органу Державної казначейської служби України висновку документів на повернення коштів, надмірно сплачених ОСОБА_1 у розмірі 232096,45 гривень;

- зобов`язати Київську міську митницю ДФС та Київську митницю Держмитслужби видати ОСОБА_1 аркуш коригування митної декларації № UA100210/2019/097983 виходячи з документально підтвердженої митної вартості транспортного засобу, марки «Porsche Panamera», 2014 року випуску, кузов НОМЕР_1 в розмірі 16000,00 USD;

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 надміру сплачену суму митних платежів в сумі 232096,45 гривень;

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в сумі 461567,20 гривень, з яких збитки в сумі 379400,00 гривень, упущена вигода в сумі 29707,19 гривень, відшкодування моральної шкоди в сумі 60000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що митним органом протиправно відмовлено у поверненні надмірно сплачених до Державного бюджету України коштів (авансових платежів), оскільки документ, на підставі якого нараховано надмірні митні платежі скасовано судовим рішенням, яке набрало законної сили, що в свою чергу тягне за собою необхідність коригування митної вартості до вартості, встановленої в судовому рішенні. Позивач також вказує, що відповідач протиправно не надав аркуш коригування митної декларації, позбавивши можливості здійснити державну реєстрацію транспортного засобу, чим обмежив використання транспортного засобу, завдав збитків та моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях та приниженні честі та гідності позивача.

Ухвалою суду від 23.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/8703/20 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у 2019 році позивач звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міської митниці ДФС, в якій просив:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA100210/2019/00448 від 17.05.2019 року та рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100210/2019/000133/2 від 17.05.2019 року;

- стягнути з Київської міської митниця ДФС на користь ОСОБА_1 надміру сплачену суму митних платежів в сумі 232096 (двісті тридцять дві тисячі) гривень 45 копійок.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2019 у справі № 640/9109/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано протиправними та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 17.05.2019 № UA100210/2019/00448 та рішення про коригування митної вартості товарів від 17.05.2019 № UA100210/2019/000133/2.

З матеріалів справи вбачається, що позивач в якості підтвердження понесених збитків надав договір оренди транспортного засобу від 18.05.2019, за яким був орендований автомобіль TOYOTA CAMRY, державний номер НОМЕР_2 , строком з 18.05.2019 по 31.12. 2019 із сумою платежу на добу 1200,00 гривень та договір оренди транспортного засобу від 01.01.2020, за яким був орендований автомобіль LEXUS, державний номер НОМЕР_3 , строком з 01.01.2020 по 31.12.2020 із сумою платежу на добу 1000,00 гривень.

Розрахунок платежів за договором оренди транспортного засобу здійснений позивачем, починаючи з 18.05.2019.

Перша заява про повернення надміру сплачених сум митних платежів була подана позивачем 04.10.2019. До заяви були долучені копії документів, передбачені Порядком № 643, а також копія виконавчого листа № 640/9109/19 від 20.09.2019.

Також, позивачем на підтвердження збитків у вигляді упущеної вигоди надана довідка ПАТ «МТБ БАНК» з розрахунку відсотків для строкового банківського вкладу (для фізичних осіб) на строк 12 місяців.

Як уже зазначалось вище, перша заява про повернення надміру сплачених сум митних платежів була подана позивачем 04.10.2019, а тому розрахунки повинні здійснювались починаючи з 16.10.2019.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України щодо відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі, а якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

За приписами частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України особа звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини.

Для настання деліктної відповідальності відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

За приписами статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно з положеннями статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, вона поширюється тільки на справи в публічно-правових спорах.

Згідно з термінами, визначеними у статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - це спір, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (та інші спори, які нашого випадку не стосуються).

У Кодексі адміністративного судочинства України також установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Більше того, приписами частини п`ятої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України чітко й однозначно визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Спір про протиправність рішення митного органу був вирішений у справі № 640/9109/19, за результатами розгляду якої визнано протиправними та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів.

Позивач у межах розгляду справи № 640/9109/19 не заявляв вимогу про відшкодування збитків та моральної шкоди в одному провадженні з вимогами вирішити публічно-правий спір, тому така вимога має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного суду від 5.12.2018 у справі №210/5258/16-ц та від 27.02.2019 у справі №761/3884/18.

Частиною першою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі № 640/8703/20 в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в сумі 461567,20 гривень, з яких збитки в сумі 379400,00 гривень, упущена вигода в сумі 29707,19 гривень, відшкодування моральної шкоди в сумі 60000,00 гривень.

На виконання вимог частини першої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України роз`яснити позивачеві, що спір у даній частині позовних вимог належить до юрисдикції місцевого суду в порядку цивільного судочинства.

Попередити позивача, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 132, 238, 241, 243, 248, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі № 640/8703/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ., вул. Гавела Вацлава, 8-А), Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ., вул. Гавела Вацлава, 8-А), Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 майнової шкоди в сумі 461567,20 гривень, з яких збитки в сумі 379400,00 гривень, упущена вигода в сумі 29707,19 гривень, відшкодування моральної шкоди в сумі 60000,00 гривень.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена.

Згідно з частиною першою статті 295 та частиною першою статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя В.П. Катющенко