Рішення № 96969873, 17.05.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2888/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області /далі – відповідач/ про:

- визнання протиправним та скасування рішення сьомої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області восьмого скликання №41 від 04 березня 2021 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 ";

- зобов`язання Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 січня 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га, що розташована в межах населеного пункту с.Мала Перещепина Новосанжарського району Полтавської області /а.с.1-7/.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернулася до Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області із заявою від 19 січня 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новосанжарської об`єднаної територіальної громади Новосанжарського району Полтавської області, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Мала Перещепина Новосанжарського району. Рішенням сьомої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання №41 від 04 березня 2021 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 » відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Позивач вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням вимог Земельного кодексу України, а посилання в ньому на невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законодавства - безпідставним та необґрунтованим.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 28-31/ зазначив, що рішенням сьомої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання №41 від 04 березня 2021 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 » відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки відповідно до рішень сорок першої сесії сьомого скликання Малоперещепинської сільської ради від 05 жовтня 2020 року «Про організаційні заходи щодо підготовки документації до земельних торгів (аукціону)» та «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» запитувана позивачем земельна ділянка визнана такою, право на яку підлягає продажу на земельних торгах (аукціону), та було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та державну реєстрацію земельної ділянки для підготовки лота до земельних торгів.

У відповіді на відзив /а.с.46-52/ позивач зазначила, що відповідно до Публічної кадастрової карти України станом на 07 травня 2021 року земельна ділянка площею 12,00 га не сформована та кадастровий номер їй не присвоєно, а отже вона не може бути включена до відповідного переліку земельних ділянок, що виставлені на торги, так як відповідно до абзацу 2 частини першої статті 136 Земельного кодексу України у переліку земельних ділянок, які (або права на які) виставлені на земельні торги, зазначаються, зокрема, місце розташування (адреса) земельної ділянки, площа та кадастровий номер.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12, статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 звернулася до Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області із заявою від 19 січня 2021 року (вх.24 від 20 січня 2021 року) /а.с.24/ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новосанжарської об`єднаної територіальної громади Новосанжарського району Полтавської області, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Мала Перещепина Новосанжарського району.

До вказаної заяви додала копії паспорта, ідентифікаційного номера та викопіювання з місцем розташування земельної ділянки /а.с. 24-27/.

Рішенням сьомої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання №41 від 04 березня 2021 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 », прийнятим згідно із статтями 12, 122, 123 Земельного кодексу України, пунктом 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та з урахуванням рекомендацій галузевої постійної комісії селищної ради, відмовлено у наданні дозволу громадянці ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га, яка розташована в межах населеного пункту с. Мала Перещепина, у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки та вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, відсутності генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Не погодившись із рішенням сьомої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання №41 від 04 березня 2021 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 », позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України №2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року /далі - ЗК України/.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що будь-який громадянин України має право звернутися до уповноваженого органу із клопотанням та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначені частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України та їх перелік є вичерпним.

Суд зауважує, що невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо.

Судовим розглядом встановлено, що в обґрунтування оскаржуваного рішення зазначено про невідповідність місця розташування земельної ділянки та вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, відсутності генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, проте з наведеного неможливо встановити у чому саме полягає невідповідність місця розташування земельної ділянки, яку позивач бажає отримати, вимогам законів або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць.

З огляду на те, що оскаржуване рішення не містить обґрунтованих пояснень та будь-яких конкретних доводів стосовно того, що обрана заявником земельна ділянка через її місце розташування порушує вимоги законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, суд доходить висновку, що воно не містить вмотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Довід відповідача, який наведений у відзиві на позов, про визнання спірної земельної ділянки такою, право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах (аукціону), суд відхиляє як безпідставний, оскільки така підстава в основу оскаржуваного рішення відповідачем не покладалася відповідно до змісту цього рішення.

Крім того, суд враховує, що частиною першою статті 134 ЗК України встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів /частина перша статті 135 ЗК України/.

Згідно з частинами першою-третьою статті 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Аналіз приписів статті 136 Земельного кодексу України свідчить про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, при цьому у такому переліку зазначається, зокрема, кадастровий номер такої земельної ділянки.

Подібний висновок щодо застосування положень Земельного кодексу України наведений у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №806/3708/15 та від 17 жовтня 2019 року у справі №823/1120/16.

Судовим розглядом встановлено та учасниками справи визнано /а.с.27, 35, 53/, що земельна ділянка, стосовно якої позивач просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га, не має кадастрового номеру.

Водночас рішенням 41 сесії Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області 7 скликання від 05 жовтня 2020 року визнано земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності орієнтовною площею 12,00 га, розташовану в с.Мала Перещепина такою, право оренди на яку підлягає продажу на земельних торгах (аукціоні,) та з метою підготовки документації для земельних торгів виконавчому комітету ради доручено забезпечити розроблення документації із землеустрою.

На переконання суду, саме лише планування суб`єктом владних повноважень передати у майбутньому земельну ділянку в оренду в порядку аукціону без винесення рішення про її включення до переліку земельних ділянок, право оренди на які підлягає продажу на земельних торгах (із визначенням її кадастрового номеру у такому переліку), не є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Під час судового розгляду відповідачем не надано до суду доказів включення земельної ділянки, на яку позивач бажає отримати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, до переліку земельних ділянок, право оренди на які буде продано на земельних торгах, а відтак і не доведено наявності підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідно до положень частини третьої статті 136 Земельного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що рішення сьомої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання №41 від 04 березня 2021 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 » є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідна вимога позивача - задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 19 січня 2021 року (вх.24 від 20 січня 2021 року) /а.с.24/ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новосанжарської об`єднаної територіальної громади Новосанжарського району Полтавської області, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Мала Перещепина Новосанжарського району, з урахування висновків суду.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позову до суду позивач понесла витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ "ОЩАДБАНК" №7 від 23 березня 2021 року /а.с. 13/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (с. Мала Перещепина, Новосанжарський район, Полтавська область, 39320, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Незележності, буд. 41, смт. Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39300, ідентифікаційний код 21044987) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення сьомої позачергової сесії Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області восьмого скликання №41 від 04 березня 2021 року «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Новосанжарську селищну раду Новосанжарського району Полтавської області (вул. Незележності, буд. 41, смт. Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39300, ідентифікаційний код 21044987) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 січня 2021 року (вх.24 від 20 січня 2021 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га у власність із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новосанжарської об`єднаної територіальної громади Новосанжарського району Полтавської області, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Мала Перещепина Новосанжарського району, з урахування висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новосанжарської селищної ради Новосанжарського району Полтавської області (вул. Незележності, буд. 41, смт. Нові Санжари, Новосанжарський район, Полтавська область, 39300, ідентифікаційний код 21044987) на користь ОСОБА_1 (с. Мала Перещепина, Новосанжарський район, Полтавська область, 39320, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк