Ухвала суду № 96969545, 17.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7743/21

УХВАЛА

17 травня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З тексту позовної заяви суд встановив що Військової академії (м. Одеса) визначає себе належним позивачем у спорі про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 (як колишнього курсанта) витрат на його утримання у цьому вищому навчальному закладі.

У контексті з цим, суд звертає увагу Військової академії (м. Одеса) на те, що в розумінні норми п. 8, 9 ч. 1 ст. 4 КАС України «позивачем» є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду, а «відповідачем» - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно ч. 1 і 2 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Крім того, ч. 1 ст. 19 КАС України визначений чіткий перелік публічно-правових спорів, на розгляд яких поширюється юрисдикція адміністративного суду, серед них - на спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Суд встановив, що позов Військової академії (м. Одеса) не містить посилань на норму закону, яка б надавало військовому вищому навчальному закладі право та/або визначала прямий обов`язок звернутися безпосередньо до суду із позовом до фізичної особи (громадянина України) про стягнення сум коштів (витрат на утримання у ВНЗ).

Натомість у тексті позову Військової академії (м. Одеса) містяться посилання на норми ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", якими зокрема, встановлено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Крім того, в тексті контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, що був укладений в серпні 2020 року між начальником Військової академії (м. Одеса) та сержантом ОСОБА_1 , (що додано до позову в якості додатку) визначено, що ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання відшкодувати відповідні витрати саме Міністерству оборони України, а не вищому навчальному закладу.

Зміст наведеної норми Закону та контракту про проходження військової служби (навчання) свідчать про те, що право на звернення до суду із позовом про відшкодування (стягнення) витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 у військовому вищому навчальному закладі має право Міністерство оборони України (як центральний орган виконавчої влади, якому підпорядкований Військова академія). Протилежного з тексту поданого позову суд не встановив.

З огляду на наведене, суд пропонує Військовій академії (м. Одеса) подати до суду письмові пояснення з нормативним обґрунтуванням щодо того, що Військова академія виступає у спірних правовідносинах у ролі суб`єкта владних повноважень, та водночас, що Військова академія (м. Одеса) в силу конкретних норм закону є належним позивачем у цьому спорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду уточнення щодо суб`єктного складу у відповідності до приписів чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Військової академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі – залишити без руху.

Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, позов буде повернуто позивачеві відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М. Токмілова