Рішення № 96968647, 06.04.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/7515/20

Провадження № 2-о/643/35/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді - Майстренко О.М., за участю секретаря - Шабатько Л.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Московський районний у м. Харкові відділ державної РАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про встановлення факту смерті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою , в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Ворошиловка, Горностаєвського району , Харківської області, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Сніжне , Донецької області від ішемічного інсульту.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що звернувшись в січні 2020 року до нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини , після смерті матері - ОСОБА_3 , заявник отримала відмову та дізналася, що її батьки придбали квартиру у житлово-будівельному кооперативі «Дунай ». За життя вони шлюб не розірвали хоча дуже давно проживали окремо. В 2006 році рішенням виконавчого комітету Московської районної ради м.Харкова було вирішено оформити та видати свідоцтво про право власності на квартиру на ім`я ОСОБА_3 . Оскільки в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян відсутній актовий запис про смерть батька ОСОБА_2 , який на час смерті проживав в місті Сніжне , Донецької області, заявник не може оформити спадщину. Заявник звернулась з запитом до відділу запису цивільного стану сніжнянського міського управління юстиції Донецької Народної Республіки в серпні 2019 року, де на час смерті проживав батько і отримала відповідь в якій повідомляється, що їх відділом була зареєстрована смерть громадянина ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , але через відсутність паспортного документа при реєстрації смерті дані про громадянство ,дату народження , місце проживання померлого в запису акту про смерть відсутні .Заявник звернулась до Московського районого у місті Харкові відділу РАЦС з проханням провести реєстрацію смерті її батька ОСОБА_2 . Але отримала відповідь, в якій зазначається, що внесення відомостей про смерть ОСОБА_2 до Державного реєстру актів цивільного стану громадян буде можливим при одночасному поновленню актового запису про смерть у відповідності до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання,затверджених наказом МЮУ від 12.01.2011 №96/5 з урахуванням статті 17 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" , у зв`язку з чим заявник звернувся до суду за захистом своїх прав.

Заявник ОСОБА_1 вимоги заяви підтримала та просила суд задовольнити заяву, справу розглядати за її відсутності.

Зацікавлена особа- Московський районний у м. Харкові відділ державної РАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) в судове засідання не з`явилас , про день та час слухання справи сповіщена в установленому порядку, просили слухати справу у відсутність представника Московського районного у м. Харкові відділі державної РАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) , заперечень до поставлених вимог заявника не мають .

Відповідно до вимогч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідив матеріали справи, вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

За ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил. Встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів,поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків,встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, щопункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи(Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Крім того, згідно ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

За вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню для цих правовідносин.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,відповідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 29.07.1969 року,виданого Міськбюро ЗАГС м.Сніжне, Донецької області .

Відповідно довідки Судово-медичної експертизи Сніжнянського відділу м.Сніжне Донецької області встановлено, що 22.03.1999 року в Сніжнянському відділі СМЕ досліджувався труп гр. ОСОБА_2 ,1944 р.н. АКТ №86 від 22.03.1999 року. Діагноз: Ішемічний інсульт.

Згідно листа Відділу запису цивільного стану Сніжнянського міського управління юстиції Донецької Народної Республіки від 13.08.2019 року № 2014/04.22.-11 вбачається ,що даним відділом була зареєстрована смерть громадянина ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , але через відсутність паспортного документа при реєстрації смерті дані про громадянство ,дату народження , місце проживання померлого в запису акту про смерть відсутні .

Згідно листа Московського районного у м. Харкові відділі державної РАЦС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 10.04.2020 року № 1085/22.4-04-06 вбачається , що внесення відомостей про смерть ОСОБА_2 до Державного реєстру актів цивільного стану громадян буде можливим при одночасному поновленню актового запису про смерть у відповідності до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання,затверджених наказом МЮУ від 12.01.2011 №96/5 з урахуванням статті 17 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" .

Факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення.

За ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою.

Відомості про смерть особи підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.

Суд зазначає, що державна реєстрація смерті ОСОБА_2 , у встановленому законом порядку, проведена не була.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне заявнику для державної реєстрації смерті, внесення відомостей про його смерть до Державного реєстру та оформленням спадкових прав.

Враховуючи те, органи реєстрації актів громадянського стану відмовляють у видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , а законом не передбачено іншого порядку ніж встановлення цього факту в судовому порядку, то встановлення факту смерті надасть заявнику можливість зареєструвати смерть ОСОБА_2 та в подальшому надати ці відомості до нотаріальних органів з метою оформлення спадщини.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Ворошиловка, Горностаєвського району , Харківської області, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Сніжне, Донецької області .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 19, 80, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Ворошиловка, Горностаєвського району , Харківської області, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Сніжне , Донецької області .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення або виклику учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення суду не були вручені у день його проголошення або складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільно-процессуального кодексу України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м.Харкова.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подано апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Майстренко О.М.